24.06.25
22-ц/812/1026/25
Провадження №22-ц/812/1026/25
Іменем України
24 червня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого: Базовкіної Т.М.,
суддів: Царюк Л.М., Яворської Ж.М.,
із секретарем судового засідання: Лівшенком О.С.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників цивільну справу №478/1960/14 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана її представником - адвокатом Репешком Павлом Івановичем, на рішення, яке ухвалив Казанківський районний суд Миколаївської області під головуванням судді Сябренко Ірини Петрівни у приміщенні цього суду 01 квітня 2025 року, повний текст складено 04 квітня 2025 року, у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди,
У жовтні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк», назву якого змінено на Акціонерне товариство «Ідея Банк» (далі - АТ «Ідея Банк», Банк), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди.
Позов мотивований тим, що 17 жовтня 2013 року ОСОБА_1 згідно наказу №191а-1 від 15 жовтня 2013 року була прийнята на роботу на посаду молодшого спеціаліста з обслуговування клієнтів Миколаївського відділення №1 АТ «Ідея Банк». До посадових обов'язків молодшого спеціаліста з обслуговування клієнтів входили: операції з купівлі-продажу іноземної валюти; прийом платежів від населення; прийом від клієнтів коштів в оплату за кредитними договорами та інші обов'язки, передбачені посадовою інструкцією. 15 жовтня 2013 року між АТ «Ідея Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, згідно якого остання взяла на себе повну матеріальну відповідальність за збереження ввірених їй Банком матеріальних і грошових цінностей та зобов'язалася дбайливо відноситись до переданих їй для збереження або інших цілей матеріальних і грошових цінностей Банку; своєчасно повідомляти Банк про всі обставини, які несуть загрозу забезпеченню зберігання ввірених їй матеріальних і грошових цінностей; вести облік, складати і подавати у встановленому порядку звіти про рух і залишки ввірених їй матеріальних і грошових цінностей; приймати участь в інвентаризації ввірених їй матеріальних і грошових цінностей. Також вищевказаним договором передбачалося, що у випадку незабезпечення з вини ОСОБА_1 збереження ввірених їй матеріальних чи грошових цінностей, визначення розміру збитків, заподіяних Банку, їх відшкодування проводиться у відповідності з діючим законодавством. У відповідності до пункту 12 постанови Національного Банку України №174 від 01 червня 2011 року «Про затвердження Інструкції про ведення касових операцій банками України» Банк (філія, відділення) допускає до роботи з готівкою та цінностями працівників, які склали залік щодо знання вимог цієї Інструкції, нормативно-правового акта щодо визначення ознак справжності і платіжності банкнот (монет) національної та іноземної валюти та внутрішніх положень про організацію роботи щодо здійснення касових операцій (змін до них) у межах тих питань, що належать до їх функціональних обов'язків. Згідно протоколу засідання атестаційної комісії АТ «Ідея Банк» за №756 від 11 жовтня 2013 року проведено атестацію ОСОБА_1 , в тому числі на предмет визначення платіжності та обміну банкнот (монет) Національного Банку України. 02 січня 2014 року під час виконання посадових обов'язків, працюючи в касі №1 Миколаївського відділення №1, ОСОБА_1 здійснила обмін підробленої іноземної валюти на загальну суму 4800 євро (24 банкноти по 200 євро). 13 лютого 2014 р. в ході проведення ревізії цінностей у касі №1 Миколаївського відділення №1 було виявлено та вилучено 24 купюри номіналом по 200 євро, на загальну суму 4800 євро, які викликали підозру у їх справжності. В подальшому згідно проведеного дослідження (акт Національного Банку України за №127 від 25 лютого 2014 року) було встановлено, що банкноти підроблені. З пояснень відповідачки, які надані в ході службового розслідування, вбачається, що дійсно 02 січня 2014 року вона здійснила обмін іноземної валюти в сумі 4800 євро (24 банкноти номіналом 200 євро) особі, яка надала паспорт на ім'я ОСОБА_2 , частина цих купюр нею перевірялась на детекторі валют РRO 310А, проте детектор купюри не сприймав, повертаючи їх назад. Незважаючи на це, вона перевірила купюри на детекторі валют DEKO 6 та по каталогу «Определитель подлинности валют» і жодних підозр пред'явлені купюри у неї не викликали, тому нею було проведено валютно-обмінну операцію. Такими діями Банку заподіяно збитків в розмірі 4800 євро, які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачкою своїх посадових обов'язків під час валютно-обмінних операцій. ОСОБА_1 під час обслуговування грошових цінностей повинна була усвідомлювати та могла передбачати намагання сторонніх осіб здійснити валютно-обмінні операції підробленої валюти. Крім того, остання володіла усіма технічними та інформаційними засобами, щоб не допустити обміну підробленої валюти.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування майнової шкоди 4800 євро та судові витрати в сумі 764 грн. 13 коп.
У запереченнях на позовну заяву ОСОБА_1 вказувала, що майнова шкода завдана позивачеві 02 січня 2014 року на території каси №1 Миколаївського відділення №1 АТ «Ідея Банк» внаслідок злочину, за скоєння якого органом досудового розслідування та прокуратури висунуто обвинувачення за частиною 1 статті 199, частини 2 статті 199, частини 1 статті 209 КК України ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №490/6424/14-к, яке перебуває у провадженні Центрального районного суду міста Миколаєва. Враховуючи те, що АТ «Ідея Банк» у зазначеному кримінальному провадженні подав цивільний позов до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих злочином, на суму 62307 грн., що відповідно до курсу Національного Банку України на час подання позову становить 4800 Євро, вважає, що відсутні підстави для задоволення позову АТ «Ідея Банк» про стягнення з неї 4800 Євро, тобто цієї ж суми грошових коштів. Крім того, зазначила, що законних підстав для ствердження про порушення нею трудових обов'язків та покладення на неї матеріальної відповідальності за злочин, у вчинені якого притягнуто до відповідальності громадянина ОСОБА_2 , немає, тому просила відмовити у задоволені позову у повному обсязі.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 18 лютого 2015 року за клопотанням відповідачки провадження у справі зупинено до вирішення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 199, частини 2 статті 199, частини 1 статті 209 КК України.
Ухвалою суду від 13 квітня 2020 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 03 серпня 2020 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 провадження у справі знову було зупинено до вирішення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 199, частини 2 статті 199, частини 1 статті 209 КК України.
У відзиві на позовну заяву представник відповідачки адвокат Репешко П.І. просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на безпідставність та недоведеність обставин, на які позивач посилається як на правову підставу своїх вимог. Зазначив, що 17 жовтня 2013 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду молодшого спеціаліста з обслуговування клієнтів Миколаївського відділення №1 АТ «Ідея Банк», а 15 жовтня 2013 року, тобто укладення трудового договору між позивачем АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, згідно якого остання взяла на себе повну матеріальну відповідальність за збереження ввірених Банком їй матеріальних і грошових цінностей. У Переліку посад і робіт, що заміщуються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування у процесі виробництва, затвердженого у якості додатка №1 постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 28 грудня 1977 року №447/24, посада, яку з 17 жовтня 2013 року обіймала ОСОБА_1 - «молодший спеціаліст з обслуговування клієнтів» відсутня, а тому укладений сторонами договір про повну матеріальну відповідальність є недійсним. Також у зв'язку зі своєю очевидною передчасністю нікчемними є і протокол засідання атестаційної комісії АТ «Ідея Банк» №756 від 11 жовтня 2013 року про прийняття атестації про організацію роботи спеціаліста з обслуговування клієнтів ОСОБА_1 , яка станом на 11 жовтня 2013 року не була прийнята на роботу та взагалі не працювала в АТ «Ідея Банк». При цьому, вважає необхідним врахувати ту обставину, що до працевлаштування на посаду молодшого спеціаліста з обслуговування клієнтів Миколаївського відділення №1 АТ «Ідея Банк» відповідач ОСОБА_1 не мала трудового стажу, що підтверджується відповідними записами у її трудовій книжці, пройти підготовку до роботи з готівкою та цінностями ніде не мала можливості. Представник відповідача наголошує, що майнова шкода, завдана позивачеві АТ «Ідея Банк» 02 січня 2014 року на території каси №1 Миколаївського відділення №1 АТ «Ідея Банк», наступила внаслідок злочину, за скоєння якого органом досудового розслідування та прокуратури обвинувачено ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №490/6424/14-к. Ухвалою суду від 06 січня 2025 року поновлено провадження у справі.
Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 01 квітня 2025 року позовні вимоги Банку задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» майнову шкоду в сумі 215173 грн. 44 коп. та 764 грн. 13 коп. судового збору
Рішення суд мотивував тим, що факт неналежного виконання ОСОБА_1 своїх обов'язків є доведеним, що призвело до втрати матеріальних цінностей, а тому дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В апеляційній скарзі, яку підписав представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Репешко П.І., останній вказує, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тій обставині, що укладений з відповідачкою договір про повну матеріальну відповідальність розпочав свою дію за два дні до створення посади та до прийняття працівника на роботу, до набуття ОСОБА_1 статусу працівника банківської установи, що укладення договору про повну матеріальну відповідальність можливе лише з працівником, але аж ніяк з безробітним чи особою, яка шукає роботу та виявила готовність до працевлаштування, або готує чи надає свої документи для укладення договору про працевлаштування чи прийняття на роботу або призначення на посаду. Отже, є всі підстави для визнання такого договору нікчемним. Крім того, у Переліку посад і робіт, що заміщуються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування у процесі виробництва, затвердженого у якості додатка №1 постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 28 грудня 1977 року №447/24, посада, яку з 17 жовтня 2013 року обіймала ОСОБА_1 - «молодший спеціаліст з обслуговування клієнтів» відсутня, а тому укладений сторонами договір про повну матеріальну відповідальність є недійсним. Суд першої інстанції також не прийняв до уваги, що до працевлаштування на посаду молодшого спеціаліста з обслуговування клієнтів Миколаївського відділення №1 АТ «Ідея Банк» відповідачка не мала трудового стажу, що підтверджується відповідними записами у її трудовій книжці, пройти підготовку до роботи з готівкою та цінностями ніде не мала можливості. Суд першої інстанції залишив поза увагою, що протокол засідання атестаційної комісії ПАТ «Ідея Банк» № 756 від 11 жовтня 2013 року про прийняття атестації про організацію роботи спеціаліста з обслуговування клієнтів ОСОБА_1 складено до прийняття її на роботу, отже й не може мати правових наслідків. До того ж, вказаний протокол, на думку ОСОБА_3 , викликає сумнів у своїй достовірності. Також, при ухваленні оскаржуваного рішення, суд не надав належної оцінки висновку за результатами службового розслідування по факту виявлення підробленої іноземної валюти. ОСОБА_3 вказує, що сам факт покладання на ОСОБА_1 обов'язків за посадою, на яку її було прийнято, суперечить чинному законодавству, має ознаки правопорушення банківською установою та її службовими (посадовими) особами та є причиною виникнення ситуації, яка стала підставою для позову. Суд першої інстанції, постановляючи оскаржуване рішення, помилково не врахував, що законних підстав для ствердження про порушення ОСОБА_1 трудових обов'язків та покладання на неї матеріальної відповідальності за злочин, у вчиненні якого притягнуто до відповідальності громадянина ОСОБА_2 , немає. Представник відповідачки наголошує, що суд першої інстанції помилково не врахував, що із власності банку внаслідок дій ОСОБА_2 в касі № 1 Миколаївського відділення № 1 AT «Ідея Банк» відповідачем ОСОБА_1 видано 62304,00грн., а отже, є очевидним, що банк втратив не 4800 євро, які після дослідження у Генеральному департаменті регулювання грошового обігу НБУ згідно акту про дослідження сумнівних банкнот від 23 лютого 2014 р. визнані підробленими, а 62304 грн.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В суд апеляційної інстанції учасники справи не з'явилися, були повідомлені про місце, день та час судового засідання шляхом направлення судової повістки: позивач - через підсистему Електронний суд, відповідачка - засобами поштового зв'язку, а також через її представника у суді, представник відповідачки - на адресу електронної пошти. Причини неявки в судове засіданні учасники справи суд не повідомили.
Зважаючи на вимоги статей 128, 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення учасників справи, які не з'явилися, належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи, враховуючи, зокрема, що матеріали справи є достатніми для проведення судового розгляду.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із таких підстав.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).
Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із вимогами частина 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Рішення суду першої інстанції таким вимогам закону не відповідає.
Як встановив суд і таке вбачається з матеріалів справи, наказом начальника відділу по роботі з персоналом АТ «Ідея Банк» №191а-1 від 15 жовтня 2013 року ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду молодшого спеціаліста з обслуговування клієнтів Миколаївського відділення №1 АТ «Ідея Банк» з 17 жовтня 2013 року. Підстава: заява ОСОБА_1 від 15 жовтня 2013 року. З наказом ОСОБА_1 ознайомлена, що засвідчила своїм підписом (копія) (том 1, а.с.6).
11 жовтня 2013 року ОСОБА_1 пройшла атестацію щодо організації роботи спеціаліста з обслуговування клієнтів на знання вимог Інструкцій Національного Банку України та внутрішніх положень АТ «Ідея Банк» щодо проведення розрахунково-касових операцій в банківських установах, а саме: Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України №495 від 20 жовтня 2004 року; Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні №174, затвердженою постановою Правління НБУ від 01 червня 2011 року; Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України №502, затвердженої постановою Правління НБУ від 12 грудня 2007 року; Інструкції з організації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів у банківських установах в Україні №45 від 14 лютого 2007 року; постанови НБУ «Про правила визначення платіжності та обміну банкнот і монет Національного банку України» №547 від 17 листопада 2004 року; Положення про порядок здійснення касових операцій у АТ «Ідея Банк»; Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами; Постанови НБУ №8 «Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів вкладникам банків у разі їх ліквідації» від 11 січня 2001 року; Технологічної схеми виконання операцій-оформлення вкладного рахунку фізичної особи шляхом внесення в касу готівки у системі АТ «Ідея Банк»; Технологічної схеми виконання операцій «Внесення додаткових коштів на рахунок клієнта та виплата процентів з вкладних рахунків» у системі АТ «Ідея Банк»; Технологічної схеми виконання операції - закриття та дострокового розірвання вкладного рахунку фізичної особи шляхом видачі з каси готівки у системі АТ «Ідея Банк»; технологічної схеми виконання операції - оформлення бланкових кредитів на поточні потреби через відділення банку у системі АТ «Ідея Банк» (для менеджерів по продажу готівкових кредитів; Інструкції щодо заповнення електронної анкети при оформленні бланкових кредитів; Технологічної схеми Виконання операцій - дострокове погашення бланкових кредитів на поточні потреби через відділення Банку у системі АТ «Ідея Банк»; Інструкції користувача програмного комплексу «Пейментс» (Система оплати платежів); Короткої пам'ятки менеджера з продажу. Рішенням атестаційної комісії ОСОБА_1 визнана такою, що відповідає посаді, про що свідчить протокол №756 засідання атестаційної комісії АТ «Ідея Банк» від 11 жовтня 2013 року (том 1, а.с.12).
15 жовтня 2013 року з метою забезпечення збереження матеріальних і грошових цінностей, що належать АТ «Ідея Банк (Банк) та ОСОБА_1 (виконавць) з другого боку уклали договір про повну матеріальну відповідальність (том 1, а.с.7), за умовами якого:
виконавець, що виконує обов'язки молодшого спеціаліста з обслуговування клієнтів Миколаївського відділення №1 відповідно до наказу №191а-1 від 15 жовтня 2013 року, бере на себе повну матеріальну відповідальність за збереження ввірених їй Банком матеріальних і грошових цінностей і в зв'язку з викладеним вище, зобов'язується: дбайливо відноситись до переданих їй для збереження або інших цілей матеріальних і грошових цінностей Банку; своєчасно повідомляти Банк про всі обставини, які несуть загрозу забезпеченню зберігання ввірених їй матеріальних грошових цінностей; вести облік, складати і подавати у встановленому порядку звіти про рух і залишки ввірених їй матеріальних і грошових цінностей; приймати, участь в інвентаризації ввірених їй матеріальних і грошових цінностей.
Банк зобов'язується: створювати Виконавцю умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження ввірених їй матеріальних і грошових цінностей; ознайомити Виконавця з діючим законодавством про матеріальну відповідальність робітників та службовців за збитки, заподіяні підприємству, установі, організації, а також з правилами зберігання, прийому, обробки, продажу /відпуску/, перевезення або примінення в процесі виробництва переданих їй матеріальних і грошових цінностей; проводити в установленому порядку інвентаризацію матеріальних і грошових цінностей.
Також умовами договору передбачалося, що у випадку незабезпечення з вини Виконавця збереження ввірених їй матеріальних чи грошових цінностей, визначення розміру збитків, заподіяних Банку, і їх відшкодування проводиться у відповідності з діючим законодавством. Виконавець не несе матеріальну відповідальність, якщо збитки заподіяні не по її вині.
15 жовтня 2013 року ОСОБА_1 ознайомилася, що засвідчила своїм підписом, із посадовою інструкцією молодшого спеціаліста з обслуговування клієнтів Миколаївського відділення №1 АТ «Ідея Банк», відповідно до якої до її службових обов'язків зокрема входило: здійснювати оформлення програмними засобами та забезпечувати грошовими коштами виконання банківських послуг (операції з купівлі-продажу іноземної валюти, прийом платежів від населення, прийом від клієнтів коштів в оплату за кредитними договорами, здійснення операцій, пов'язаних з обслуговуванням грошових переказів «Вестерн Юніон», «Контакт», «Анелік», «Юністрім» та інших грошових переказів, які наявні в Банку, продаж страхових продуктів); приймати та видавати готівку в національній та іноземних валютах по інших операціях на підставі поступлених у касу прихідних та розхідних документів; готувати касову звітність; формувати у встановленому порядку грошові кошти, прийняті самостійно; отримувати підкріплення готівки та проводити інкасацію залишків операцій каси через інкасаторів банку; забезпечувати зберігання готівки, цінних паперів, бланків суворої звітності ввірених йому на протязі операційного дня; відкривати та закривати грошове сховище; забезпечувати зберігання особистих ключів, штампів, печаток; та інше.
Також інструкція передбачає відповідальність молодшого спеціаліста з обслуговування клієнтів зокрема: у випадку невиконання або неналежного виконання своїх службових обов'язків несе відповідальність відповідно до законодавства України, нормативних документів НБУ, інструкцій, наказів, розпоряджень, інших внутрішніх нормативних документів АТ «Ідея Банк»; дисциплінарні стягнення застосовуються відповідно до законодавства України, нормативних документів НБУ, інструкцій, наказів, розпоряджень, інших внутрішніх нормативних документів АТ «Ідея Банк»; відшкодування збитків, заподіяних Банку, у розмірі і порядку, встановленому законодавством України, нормативними документами НБУ, інструкціями, наказами, розпорядженнями, іншими внутрішніми нормативними документами АТ «Ідея Банк»; несе відповідальність за незаконне збирання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю, а також за розголошення комерційної або банківської таємниці; звільняється від відповідальності, якщо невиконання або неналежне виконання обов'язків є наслідком фактів, що виходять за межі сфери його впливу (том 1, а.с.8-11).
З акту ревізії цінностей, що знаходяться в оборотній (операційній) касі №1 Миколаївського відділення №1 АТ «Ідея Банк» від 13 лютого 2014 року, вбачається, що ревізійною бригадою у складі: голови комісії - В.о. начальника Миколаївського відділення №2 АТ «Ідея Банк» Шванської Ю.В., членів комісії - старшого спеціаліста з обслуговування клієнтів Миколаївського відділення №1 АТ «Ідея Банк» Машкіної Т.В., спеціаліста з обслуговування клієнтів Миколаївського відділення №2 АТ «Ідея Банк» ОСОБА_4 та матеріально-відповідальної особи - молодшого спеціаліста з обслуговування клієнтів Миколаївського відділення №1 АТ «Ідея Банк» ОСОБА_1 станом на 13 лютого 2014 року проведено ревізію цінностей, які знаходяться в оборотній (операційній) касі №1 Миколаївського відділення №1 АТ «Ідея Банк». Ревізією встановлена наявність: національної валюти в сумі 228339,20; іноземної валюти: долари США в сумі 12621,00, євро в сумі 1180,00, російські рублі в сумі 3000,00. Комісією встановлено, що не відповідають даним обліку 24 купюри номіналом 200 євро, які вилучені для дослідження згідно довідки №1 від 13 лютого 2014 року (том 1, а.с.13-14).
14 лютого 2014 року молодший спеціаліст з обслуговування клієнтів ОСОБА_1 склала на ім'я начальника відділу операційної підтримки ОСОБА_5 пояснювальну записку, у якій зазначила, що 12 лютого 2014 року після отримання інформації від клієнта, що в м. Миколаєві, починаючи з початку року декілька банків та обмінних пунктів постраждали від злочинних дій фальшивомонетників, у неї виникла підозра, що в касі також можуть бути такі банкноти. Враховуючи, що з початку року валютно-обмінних операцій по євро було мало вона згадала, коли саме прийняла зазначені банкноти - 02 січня 2014 року від клієнта ОСОБА_2 . Зі своїми підозрами вона звернулася до начальника відділення, було прийнято рішення звернутися до керівництва та згідно інструкції НБУ №174 відправити підозрілі купюри на дослідження. Зазначила, що під час купівлі цієї валюти вона перевірила її приладами, що знаходяться у касі. Ознаки платіжності по книзі «Определитель подлинности валют» співпадали, на той час у неї ці купюри сумніву не викликали (том 1, а.с.23-24).
26 травня 2014 року молодший спеціаліст з обслуговування клієнтів ОСОБА_1 склала на ім'я голови правління АТ «Ідея Банк» Рязанцева А.В. пояснювальну записку за фактом виявлення підозрілих банкнот номіналом 200 євро у кількості 24 шт. на загальну суму 4800,00, у якій зазначила, що в касі на той час для перевірки валюти знаходились такі прилади PRO-310A Multi5, ультрафіолет Deko60 та два журнали «Определитель подлиности банкнот». Операція з купівлі даної валюти була проведена 02 січня 2014 року на ім'я ОСОБА_2 200 євро, які вона перевірила - частину на приладі PRO-310A Multi5, який їх повертав, так як купюри були нові та прилад їх не приймав. Після чого, вона перевірила купюри під ультрафіолетом Deko60 та по журналу «Определитель подлинности валют», після цієї перевірки у неї не виникло підозри, що євро фальшиві. 12 лютого 2014 року після отримання інформації від клієнта, що в м. Миколаєві починаючи з початку року декілька банків та обмінних пунктів постраждали від злочинних дій фальшивомонетників, у неї виникла підозра, що в касі також можуть бути такі банкноти. Враховуючи, що з початку року валютно-обмінних операцій по євро було мало, вона згадала, коли саме прийняла зазначені банкноти. Зі своїми підозрами вона звернулася до начальника відділення, яка також мало інформацію про дану ситуацію. Від своїх знайомих вона дізналася кого затримали за продаж фальшивих євро і це виявилася та сама особа, що здавала євро їй. На підставі цього ними було прийнято рішення звернутися до керівництва та згідно інструкції НБУ №174 відправити підозрілі купюри на дослідження (том 1, а.с.25-27). Згідно довідки №1 про вилучення (прийняття) банкнот (монет) для дослідження від 13 лютого 2014 року в ході ревізії каси Миколаївського відділення №1 АТ «Ідея Банк» було виявлено та вилучено (прийнято) у касира ОСОБА_1 сумнівні банкноти для проведення дослідження на загальну суму: 4800 євро, у тому числі: банкнота 2002 року випуску номіналом 200 євро серійний номер V42625353297 - 1 шт.; банкнота 2002 року випуску номіналом 200 євро серійний номер V53514240174 - 1 шт.; банкнота 2002 року випуску номіналом 200 євро серійний номер S00913555857 - 1 шт.; банкнота 2002 року випуску номіналом 200 євро серійний номер S00913556290 - 1 шт.; банкнота 2002 року випуску номіналом 200 євро серійний номер V42625352998 - 1 шт.; банкнота 2002 року випуску номіналом 200 євро серійний номер S00390136661 - 1 шт.; банкнота 2002 року випуску номіналом 200 євро серійний номер S00390135463 - 1 шт.; банкнота 2002 року випуску номіналом 200 євро серійний номер V53514239912 - 1 шт.; банкнота 2002 року випуску номіналом 200 євро серійний номер S00390135778 - 1 шт.; банкнота 2002 року випуску номіналом 200 євро серійний номер V42625353570 - 1 шт.; банкнота 2002 року випуску номіналом 200 євро серійний номер S00390135132 - 1 шт.; банкнота 2002 року випуску номіналом 200 євро серійний номер V53514240101 - 1 шт.; банкнота 2002 року випуску номіналом 200 євро серійний номер S00913556811 - 1 шт.; банкнота 2002 року випуску номіналом 200 євро серійний номер S00913555897 - 1 шт.; банкнота 2002 року випуску номіналом 200 євро серійний номер S00390135718 - 1 шт.; банкнота 2002 року випуску номіналом 200 євро серійний номер V62403125024 - 1 шт.; банкнота 2002 року випуску номіналом 200 євро серійний номер S00913556010 - 1 шт.; банкнота 2002 року випуску номіналом 200 євро серійний номер S00913555457 - 1 шт.; банкнота 2002 року випуску номіналом 200 євро серійний номер V53514240067 - 1 шт.; банкнота 2002 року випуску номіналом 200 євро серійний номер V53514240276 - 1 шт.; банкнота 2002 року випуску номіналом 200 євро серійний номер S00913555856 - 1 шт.; банкнота 2002 року випуску номіналом 200 євро серійний номер S00913555370 - 1 шт.; банкнота 2002 року випуску номіналом 200 євро серійний номер НОМЕР_1 - 1 шт.; банкнота 2002 року випуску номіналом 200 євро серійний номер НОМЕР_2 - 1 шт. (том 1, а.с.15-16).
Згідно акту Національного банку України від 25 лютого 2014 року №127 про дослідження сумнівної банкноти встановлено проведено дослідження сумнівних банкнот номіналом 200 євро 2002 року випуску у кількості 24 шт., які вилучені начальником Миколаївського відділення №1 АТ «Ідея Банк» ОСОБА_6 в ході ревізії каси Миколаївського відділення №1 АТ «Ідея Банк» у касира ОСОБА_1 згідно з довідкою №1 від 13 лютого 2014 року, є підробленими та мають наступні ознаки підроблення (однакові для усіх банкнот): 1) банкноту склеєно з двох аркушів; 2) водяні знаки: локальний, світлий елемент (цифрове позначення номіналу «200») та штрих-кодовий імітовані друком; 3) захисну стрічку імітовано друком, мікротекст «200 EURO» та мікротекст «200» читаються; 4) невидимі захисні волокна не імітовано друком, вони флуоренціюють синім, зеленим та червоним кольорами; 5) усі зображення на лицьовому і зворотному боках банкнот, крім серійних номерів, виконані офсетним друком; 6) рельєфність елементів імітована тисненням; 7) мікротексти читаються; 8) частини суміщеного зображення - цифрового позначення номіналу при розгляданні банкноти проти світла суміщуються; 9) кольори флуоренценції зображень не відповідають оригіналу; 10) локальна кінеграма подібна до справжньої. В ній присутні такі елементи: зміна кольору зображень (райдужний ефект) під час розглядання банкноти під різними кутами; зміна цифрового позначення номіналу «200» на зображення арки; мікро та макротексти «200 EURO 200 EYPQ» у вигляді кілець по всій площі кінеграми; деметалізовані (прозорі) зображення в кінеграмі: «200», «Є» (розміри отворів більші ніж на справжній банкноті та мають невірні краї, «Є» можна побачити у відбитому світлі на відміну від справжньої банкноти), «200 EURO 200 EYPQ»; прозоре покриття навколо кінеграми флуоресціює блакитним кольором та містить металізований текст «200 EURO 200 EYPQ»; 11) ефект зміни кольорів оптично-змінного зображення «200» не відтворено; 12) цифри серійних номерів виконано високим друком як на справжній банкноті, літеру - офсетним. Літера і цифри однакового розміру, що не відповідає оригіналу; 13) магнітний захист (серійний номер чорного кольору) не відтворено; інфрачервоний захист не відтворено (копія) (том 1, а.с.17-21).
02 червня 2014 року комісія АТ «Ідея Банк» склала висновок за результатами службового розслідування по факту виявлення підробленої іноземної валюти в касі №1 Миколаївського відділення №1 АТ «Ідея Банк», за результатами якого встановлено, що ОСОБА_1 , яка з 17 жовтня 2013 року працює на посаді молодшого спеціаліста з обслуговування клієнтів (менеджера-касира) Миколаївського відділення №1 під час виконання посадових обов'язків, 02 січня 2014 року, працюючи в касі №1 Миколаївського відділення №1, здійснила обмін підробленої іноземної валюти на загальну суму 4800 євро (24 банкноти номіналом по 200 євро). 13 лютого 2014 року в ході проведення ревізії цінностей у касі №1 Миколаївського відділення №1 було виявлено та вилучено у касира ОСОБА_1 24 купюри номіналом по 200 євро на загальну суму 4800 євро, які викликали підозру у їх справжності. В подальшому, згідно проведеного дослідження (акт НБУ №127 від 25 лютого 2014 року) було встановлено, що банкноти підроблені. Як пояснила молодший спеціаліст з обслуговування клієнтів Миколаївського відділення №1 ОСОБА_1 02.01.2014 року вона провела обмін іноземної валюти в сумі 4800 Євро (всього 24 банкноти номіналом 200 Євро) особі, яка надала паспорт на ім'я ОСОБА_2 . Частину з цих купюр нею перевірялася на детекторі валют PRO-310A, проте детектор купюри не сприймав, повертаючи їх назад. Незважаючи на це, ОСОБА_1 (з її слів) перевірила купюри на детекторі валют Deko6 та по каталогу «Определитель подлинности валют». Ніяких підозр дані купюри у неї не викликали, тому і було проведено валютно-обмінну операцію. Таким чином, молодший спеціаліст з обслуговування клієнтів Миколаївського відділення №1 ОСОБА_1 під час обслуговування грошових цінностей повинна була усвідомлювати та могла передбачити намагання сторонніх осіб здійснити валютно-обмінні операції підробленої валюти. Крім того, остання володіла усіма технічними та інформаційними засобами, щоб не допустити обміну підробленої валюти. Проте при виконані своїх обов'язків ОСОБА_1 проявила недбалість, в результаті чого в банку виникла наявність неплатоспроможних Євро в касі (всього 24 банкноти номіналом 200 євро) та своїми діями завдала збитки АТ «Ідея Банк» у розмірі 4800 євро, що є підставою для втрати до неї довір'я (том 1, а.с.29-31).
Згідно наказу №127а від 18 липня 2014 року ОСОБА_1 звільнена з посади молодшого спеціаліста з обслуговування клієнтів Миколаївського відділення №1 АТ «Ідея Банк» відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП України за згодою сторін що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_3 від 17 жовтня 2013 року (том 1, а.с.224).
Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 28 серпня 2024 року звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених частиною 1 статті 199, частиною 2 статті 199, частиною 1 статті 209 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності. Ухвала набрала законної сили 05 вересня 2024 року (том 2, а.с.45-49).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, АТ «Ідея Банк» посилається на те, що внаслідок неналежного виконання своїх посадових обов'язків ОСОБА_1 , провівши обмін підроблених купюр іноземної валюти - євро в кількості 24 штук номіналом по 200 євро, завдала Банку матеріальної шкоди на суму 4800 євро.
Тобто спір у справі, яка переглядається, виник стосовно покладання на працівника підприємства обов'язку з відшкодування завданої роботодавцеві шкоди у зв'язку із виконанням трудових обов'язків.
Відповідно до частин першої, другої статті 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
Випадки повної матеріальної відповідальності визначені статтею 134 КЗпП України.
Згідно з пунктами 2, 5 частини першої статті 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування.
З фактичних обставин заподіяння шкоди, викладених у позовній заяві, можна дійти висновку, що АТ «Ідея Банк» вважає, що з вини відповідачки як працівника, з яким укладений договір про повну матеріальну відповідальність, позивачу завдано шкоди, яка підлягає стягненню з неї в повному обсязі.
Суд першої інстанції вважав такі вимоги доведеними.
Колегія суддів, оцінюючи правильність такого висновку, виходить з наступного.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 77 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як передбачено вимогами статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, підставою настання матеріальної відповідальності працівників є трудове майнове правопорушення, тобто невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов'язків, в результаті чого підприємству, установі чи організації була завдана майнова шкода.
Трудові обов'язки працівника визначаються законодавством, трудовим договором, посадовою інструкцією, наказами керівника тощо.
При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника (частина друга статті 130 КЗпП України).
З огляду на характер спірних правовідносин (відшкодування працівником шкоди, завданої підприємству під час виконання трудових обов'язків в повному обсязі), змісту заявлених позовних вимог та наведених положень закону, позивач у даній справі мав довести, а суд перевірити такі факти: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.
За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Обов'язок доведення наявності умов для покладення матеріальної відповідальності на працівника лежить на роботодавцеві (стаття 138 КЗпП України).
Суд у кожному випадку зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин, від яких згідно зі статтями 130, 135, 137 КЗпП України залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню.
Під прямою дійсною шкодою необхідно розуміти, зокрема втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов'язків, грошові виплати.
Протиправна поведінка працівника - це поведінка працівника, який не виконує чи неналежним чином виконує трудові обов'язки, передбачені приписами правових норм, трудовими договорами, наказами та розпорядженнями підприємств, установ та організацій.
Формами протиправної поведінки працівника є протиправна дія чи протиправна бездіяльність.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.
Відповідно до статті 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для зберігання або інших цілей (пункт перший статті 134 КЗпП України), суд зобов'язаний, окрім наведеного вище, перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно зі статтею 135-1 КЗпП України може бути укладено такий договір, та чи був він укладений.
При відсутності цих умов на працівника за заподіяну ним шкоду може бути покладена лише обмежена матеріальна відповідальність, якщо згідно з чинним законодавством працівник з інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди.
Перелік вказаних посад і робіт, а також типовий договір про повну матеріальну відповідальність має бути затверджений в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Проте чинною наразі є постанова Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 28 грудня 1977 року № 447/24. Зазначеною постановою затверджено Перелік посад і робіт, що заміщаються чи виконуються працівниками, з якими підприємством, установою чи організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм на зберігання, продаж (відпуск), перевезення або застосування у процесі виробництва (далі - Перелік).
Згідно вказаного переліку посад і робіт посада молодшого спеціаліста з обслуговування клієнтів, яку обіймала ОСОБА_1 , не відноситься до категорії працівників, з якими укладається договір про повну матеріальну відповідальність.
Договір про повну матеріальну відповідальність можна укладати у письмовій форму тільки з працівниками визначених категорій. Договір про повну матеріальну відповідальність, укладений з особами, які не включені до Переліку категорій працівників, з котрими можна такі договори укладати, є недійсним.
Сам по собі факт укладання з працівником договору про повну матеріальну відповідальність не є підставою для покладання матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди за пунктом 1 частин и першої статті 134 КЗпП України.
Аналогічна правова позиція викладена у правовому висновку Верховного Суду України у справі № 6-16цс12 від 25 квітня 2012 року, за яким договори про повну матеріальну відповідальність з працівниками, чиї посади (виконувана робота) в переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, не вказані, юридичної сили не мають і не можуть бути підставою для матеріальної відповідальності у повному розмірі заподіяної з їх вини шкоди, підстав відступати від яких касаційний суд не встановив.
Така правова позиція підтримана Верховним Судом, до прикладу, у постановах від 11 березня 2019 року у справі № 626/1833/15-ц та від 29 червня 2021 року у справі № 686/12599/17.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).
Колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції помилково вважав, що укладання договору про повну матеріальну відповідальність між сторонами відповідало вимогам Переліку з посиланням на те, що за посадовою інструкцією за посадою молодшого спеціаліста з обслуговування клієнтів, яку обіймала ОСОБА_1 , остання виконувала роботу, безпосередньо пов'язану із зберіганням, обробкою, продажем, та використанням у процесі своєї роботи переданих їй цінностей.
Натомість згідно Переліку договір про повну матеріальну відповідальність укладається зокрема, з працівниками, які обіймають такі посади: старші контролери-касири і контролери-касири; старші контролери і контролери; старші касири і касири; а також інші працівники, які виконують обов'язки касирів. Натомість посада молодшого спеціаліста з обслуговування клієнтів у Переліку відсутня, а доказів того, що на ОСОБА_1 було покладено виконання обов'язків касирів, у справі немає.
За такого, оцінивши правову природу та юридичну силу укладеного сторонами договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, колегія суддів виснує, що такий не може бути підставою для покладання на відповідачку матеріальної відповідальності у повному розмірі.
Щодо наявності винних протиправних дій ОСОБА_1 у спричиненні шкоди Банку, якої останній зазнав через прийняття підроблених купюр іноземної валюти.
Ознаки платіжності та зношення банкнот іноземної валюти, які приймаються уповноваженими банками, уповноваженими фінансовими установами, національним оператором поштового зв'язку, пунктами обміну іноземної валюти на території України на момент здійснення валютно-обмінної операції 02 січня 2014 року визначалися Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 12 грудня 2002 року № 502 (далі - Інструкція № 502), яка передбачала, що банкноти іноземної валюти визнаються платіжними в разі повної відповідності встановленим банком-емітентом зразкам, якщо вони зберегли ознаки платіжності, а саме: найменування банку-емітента, номер і серію, номінал цифрами та словами, основні зображення лицьового та зворотного боків, елементи захисту водяний знак, магнітні мітки, захисні стрічку і волокна, мікро-та макротексти, голограму, у тому числі банкноти із незначними ознаками зношення: із потертостями та із загальними забрудненнями (уключаючи забруднення, що спричиняють локальну люмінесценцію паперу в ультрафіолетових променях); із невеликими масними та іншими плямами, написами, відбитками штампів (за винятком штампів, які свідчать про те, що банкнота є неплатіжною), що перекривають одну з ознак платіжності не більше ніж на 20%; надірвані і заклеєні в будь-який спосіб, якщо кожний із надривів не перевищує однієї четвертої частини ширини банкноти та місце склеювання не заважає визначити ознаки платіжності; з проколами та отворами діаметром до 0,5 мм.
Банк, фінансова установа зобов'язані перевіряти ознаки платіжності та справжності банкнот іноземної валюти з використанням обладнання (лічильників, детекторів, оптичних приладів тощо) для роботи з готівкою, що забезпечує контроль ультрафіолетового, інфрачервоного, магнітного захисту, а також візуальний контроль проти світла, у відбитому світлі та із збільшенням не менше ніж у 10 разів (пункт 12 та Додаток 2 до Інструкції № 502).
Пунктами 4.1, 4.2 Глави 4 Розділу ІV Інструкції про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 01 червня 2011 року №174, передбачено, що Банк (філія, відділення) у разі виявлення під час приймання, видачі, оброблення готівки сумнівних щодо справжності та платіжності банкнот (монет), у тому числі навмисно пошкоджених з метою вчинення кримінального правопорушення, пошкоджених під час надзвичайного режиму банкнот національної валюти, а також сумнівних щодо справжності банкнот іноземної валюти зобов'язаний вилучити їх з оформленням довідки про вилучення (прийняття) банкнот (монет) для дослідження (додаток 18) у трьох примірниках.
Банку (філії, відділенню) забороняється видавати клієнтам, а також повертати чи тимчасово передавати виявлені в них сумнівні щодо справжності та платіжності банкноти (монети), у тому числі навмисно пошкоджені з метою вчинення кримінального правопорушення, пошкоджені під час надзвичайного режиму банкноти національної валюти, а також сумнівні щодо справжності банкноти іноземної валюти.
Наявні у матеріалах справи докази не доводять, що відповідачка мала усі необхідні засоби та інструменти для перевірки ознак платіжності та справжності банкнот з використанням обладнання (лічильників, детекторів, оптичних приладів тощо) для роботи з готівкою, що забезпечує контроль ультрафіолетового, інфрачервоного, магнітного захисту, а також візуальний контроль проти світла, у відбитому світлі та із збільшенням не менше ніж у 10 разів еквівалентно 4800 Євро за курсом НБУ (44,8278) станом на 01 квітня 2025 року.
Також суд першої інстанції залишив поза увагою, що у висновку за результатами службового розслідування по факту виявлення підробленої іноземної валюти в касі № 1 Миколаївського відділення № 1 ПАТ «Ідея Банк» від 02 червня 2014 року зазначено, що ОСОБА_1 була допущена до роботи всупереч пункту 13 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, яка затверджена постановою Національного Банку України № 174 від 01 червня 2011 року, банк наказом призначає відповідальними особами сховища цінностей, на яких покладаються обов'язки щодо зберігання цінностей у сховищі цінностей банку або філії, посадових осіб (не менше двох), стаж роботи яких у банківській системі становить не менше ніж один рік, а у відділеннях банку - не менше ніж шість місяців.
За такого позивач незважаючи на недостатність у відповідачки стажу для роботи з валютними цінностями призначив її на посаду, за обов'язками якої вона мала виконувати роботу з обслуговування обміну валютних цінностей, чим допустив порушення вимог нормативного правового акту.
За такого роботодавець не довів наявність вини у діях відповідачки при вчиненні нею обміну підроблених купюр в іноземній валюті 02 січня 2014 року.
Тому колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для покладання на відповідача обов'язку з відшкодування шкоди та вважав позовні вимоги недоведеними.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції, неправильно оцінивши наявні у справі докази, дійшов хибних висновків щодо правовідносин сторін, неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють питання відповідальності працівника за заподіяну роботодавцю шкоду, а тому ухвалив помилкове рішення про задоволення позову, яке в силу пунктів 2, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.
За такого колегія суддів приймає доводи апеляційної скарги.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 ЦПК України).
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).
Оскільки за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції скасовано, у позові відмовлено, наявні підстави для розподілу судових витрат судом апеляційної інстанції, а саме - стягненню з позивача на користь відповідачки 3227 грн. 69 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Керуючись статтями 367-369, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана її представником - адвокатом Репешком Павлом Івановичем, задовольнити.
Рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 01 квітня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.
В позові Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк», код ЄДРПОУ 19390819, на користь ОСОБА_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , 3227 грн. 69 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Головуючий Т.М. Базовкіна
Судді: Л.М. Царюк
Ж.М. Яворська
Повна постанова складена 25 червня 2025 року