печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1463/25-к
пр. 1-кс-962/25
23 січня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту, -
до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке було вилучено 30.12.2024 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в рамках кримінального провадження №62024100120001006 від 28.12.2024.
Вказане клопотання обґрунтовує тим, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві за процесуального нагляду прокурорів відділу Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024100120001006 від 28.12.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 139, ч. 3 ст. 135 КК України.
Матеріалами досудового розслідування встановлено, що 27.12.2024 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, надійшла заява ОСОБА_4 , про те, що 22.12.2024 в ДУ «Київський слідчий ізолятор», яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13, її син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за невстановлених на даний час обставин, отримав тілесні ушкодження, а саме закрита черепно-мозкова травма, перелом ребер грудної клітини, крововилив в мозок, множинні гематоми голови.
Після чого службовими особами ДУ «Київський слідчий ізолятор» безпідставно, шляхом спотворення об'єктивних відомостей, прийнято рішення про поміщення ОСОБА_5 до приміщення камерного типу (карцеру), тим самим завідомо залишили ОСОБА_5 , який перебував в небезпечному для життя стані, без допомоги.
Тим часом медичні представники Центру охорони здоров'я ДВКС України попри наявність тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 і достатність підстав вважати, що останній потребує невідкладної медичної допомоги, роблять висновок про можливість утримання останнього в карцері та надають відповідний письмовий висновок.
23.12.2024 о 11 год. 56 хв. ОСОБА_5 був доставлений працівниками відділення ЕМД№6 ДО КНП «KMKЛ ШМД», що за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 3, де ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер (діагноз: тяжка ЗЧМТ, тяжкий забій головного мозку, закрита травма грудної клітини, перелом ребер зліва, забій легень, забій серця).
На даний час органом досудового розслідування встановлюється можлива причетність працівників ДУ «Київський слідчий ізолятор» та працівників ЦОЗ ДКВС України до вчинення кримінального правопорушення, що полягало у залишенні в небезпеці ОСОБА_5 , що спричинило смерть особи працівниками ДУ «Київськи слідчий ізолятор» та ненадання без поважних причин допомоги хворому медичними працівниками ЦОЗ ДКВС України, що спричинили смерть особи.
На підставі ч. З ст. 233 КПК України 30.12.2024 слідчим Другого слідчого відділу Терторіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_7 проведено обшук приватного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в ході якого вилучено:
- мобільний телефон «Redmi 8t» моделі «M1908C3XG» синього кольору (imei-1: НОМЕР_1 , imei -2: НОМЕР_2 ), який упаковано до спецпакету ДБР 017430;
- сім-картки 2 (дві) шт. мобільних операторів «Київстар» (kyivstar), «ЛАЙФСЕЛЛ» (lifecell), які упаковано до спецпакету ДБР 017430;
- micro-sd у кількості 1 шт. на 64 GB, яка упаковано до спецпакету ДБР 017430.
Постановою від 30.12.2024 вилучені у ході обшуку речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
На даний час встановлено, що на сервери інформаційних баз серед яких наявна інформаційна база Державних реєстрів речових прав на нерухоме майно відбулась хакерська атака та вказаний реєстр на даний час не працює.
Разом з тим встановлено, що відповідно до відомостей в паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 ОСОБА_8 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Надалі слідчий за погодженням із прокурором невідкладно після здійснення вищевказаного обшуку звернувся до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку в порядку передбаченим КПК України.
30.12.2024 постановою слідчого вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №62024100120001006 від 28.12.2024.
В судове засідання прокурор не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність та зазначив, що клопотання підтримує в повному обсязі.
Власник майна в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність та зазначив, що не заперечує щодо задоволення клопотання.
Фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів на підставі ч. 1 ст. 107 КПК України не здійснювалась.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 ст. 168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Частиною 10 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно абзацу 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Надані суду матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Дослідивши надані матеріали, враховуючи відповідно до вимог ст. 173 КПК України наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст.139 КК України, наявність даних про належність майна, на яке прокурор просить накласти арешт, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання, накласти арешт на майно, оскільки вважає наявні передбачені ст. 170 КПК України підстави для його накладення, та заборонити розпоряджатися та використовувати зазначене майно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та було вилучено 30.12.2024 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в рамках кримінального провадження №62024100120001006 від 28.12.2024, а саме:
- мобільний телефон «Redmi 8t» моделі «M1908C3XG» синього кольору (imei-1: НОМЕР_1 , imei -2: НОМЕР_2 ), який упаковано до спецпакету ДБР 017430;
- сім-картки 2 (дві) шт. мобільних операторів «Київстар» (kyivstar), «ЛАЙФСЕЛЛ» (lifecell), які упаковано до спецпакету ДБР 017430;
- micro-sd у кількості 1 шт. на 64 GB, яка упаковано до спецпакету ДБР 017430.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1