Справа № 712/1044/25
Провадження № 2/712/1570/25
19 червня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого /судді - Пироженко В.Д.
при секретарі - Каплі А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Черкаси цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, стягнення коштів, -
Позивач ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) звернулася до суду з позовною заявою до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) про стягнення коштів.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що нею було придбано у ФОП ОСОБА_2 вхідні двері із замками. Відповідно до товарного чеку від 27.09.2024 року вона сплатила кошти в сум 17 500 грн. за двері, замки та монтаж дверей. Однак, придбаний нею товар не відповідає якості, а саме при зниженні температури вхідні двері покрились інієм, пропускають холод. При усному звернені до відповідача, він повідомив, що це є нормою, і те, що двері не тримають тепло це є в межах норми. Позивач вважає, що це не відповідність товару його якісним показникам, які були заявлені при купівлі товару. 24.12.2024 року позивака направила на адресу відповідача претензію, та заяву до Головного управління Держпродспоживслужби у Черкаській області, однак, відповіді не отримала. Отже відповідач фактично поставив товар неналежної якості, який не відповідає тим якісним показникам, які заявлялись при продажі товару. В добровільному порядку відповідач не бажає усунути недоліки товару, замінити на якісний аналогічний товар або повернути сплачені кошти, що є порушення її прав.
Просить стягнути з відповідача на її користь сплачені грошові кошти за придбаний товар в сумі 17500 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 13 000 грн
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.02.2025 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовгного провадження.
Позивач в судове засідання не з'явилася, скерувала д суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був належним чином повідомлений, з заявами та клопотаннями до суду не звертався. У передбачений законодавством термін відповідач відзиву до суду не надав.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд установив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Із товарного чеку від 24.09.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 придбала у ФОП ОСОБА_2 вхідні двері (Ніка браун коричневі) із замками та їх монтаж вартістю 17 500 грн.
З матеріалів справи встановлено, що у зв'язку з тим, що придбаний позивачкою у відповідача товар не відповідає якісним характеристикам, а саме при знижені температури вхідні двері покрились інієм та пропускають холод, ОСОБА_1 24.12.2024 року зверталася до відповідача ОСОБА_2 із вимогою про заміну придбаного нею товару на аналогічний належної якості або повернути кошти за товар.
Також ОСОБА_1 звернулася із заявою від 24.12.2024 року до Головного управління Держпродспоживслужби у Черкаській області з проханням допомогти у вирішенні питання щодо заміни придбаних нею вхідних дверей із замками на аналогічні або повернення коштів за товар, який не відповідає якості.
Однак, відповіді на вказану вимогу та заяву позивач не отримала.
Відповідно до статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.
Згідно з ч. 1 ст. 668 ЦК України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 679 ЦК України передбачено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.
Згідно з ч. 2 ст. 679 ЦК України, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
За змістом наведеної правової норми у випадку існування гарантії щодо якості товару обов'язок доведення обставин, що звільняють продавця від відповідальності, покладається на нього.
У постанові Верховного Суду від 28.02.2018 у справі №215/46/16-ц викладено висновок про те, що «Визначення поняття гарантії якості товару міститься у ч. 1 ст. 675 ЦК України, якою передбачено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Під гарантією якості товару слід розуміти ручання продавця про відсутність у товарі в момент його передачі або в інший момент, встановлений у договорі, недоліків по якості товару, що знижують його вартість або не дозволяють використовувати відповідно до мети, передбаченої договором. За загальним правилом, товар повинен відповідати вимогам по якості у момент його передачі від продавця до покупця. Це означає, що наслідки, які встановлені законодавством, зокрема вищенаведеними ч. 2 ст. 678 ЦК України та ч.1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», при реалізації продавцем неякісної продукції настають у випадку, коли недоліки товару мали місце на час його передання покупцеві, але не були і не могли бути виявлені останнім у момент передання. Тобто вказані недоліки стосуються експлуатаційних (споживчих) властивостей товару і не пов'язані з його механічним пошкодженням, які можна виявити шляхом візуального огляду.
Зазначене узгоджується також з положеннями пункту 18 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 506, згідно з яким на гарантійне обслуговування приймається товар за наявності експлуатаційних документів, пломб виробника або виконавця на товарі, якщо це передбачено експлуатаційним документом, відсутності пошкоджень товару, які могли викликати несправність, за умови дотримання вимог експлуатаційного документа щодо правил зберігання, введення в експлуатацію та використання товару за призначенням. У разі виходу товару з ладу з вини споживача (невиконання правил експлуатації), відсутності передбачених експлуатаційними документами пломб, гарантійного талона споживач втрачає право на гарантійне обслуговування».
Частиною 1 ст. 8 ЗУ У «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача, встановлені ч. 1 цієї статті, пред'являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 цього Закону, гарантійний строк - це строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг.
У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця) або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; заміни товару на такий же товар або аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Підставою для задоволення вимоги про повернення сплаченої суми за товар, є істотний недолік цього товару, який робить неможливим його використання в цілому.
Істотним недоліком Закон називає такий недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з таких ознак, а саме: він взагалі не може бути усунутий, його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів, він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором (пункт 12 частини першої статті 1 Закону).
Згідно зі ст. 17 ЗУ «Про захист прав споживачів» за умови виникнення необхідності у визначенні причин втрати якості товару під час гарантійного строку продавець зобов'язаний провести експертизу продукції; при цьому на споживача покладається обов'язок лише довести наявність істотного дефекту продукції, тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця.
За змістом ч. 14 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню лише у тому випадку, коли продавець доведе, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання.
Тобто тягар доказування відсутності істотного недоліку товару покладений саме на відповідача, а останній не довів належну якість товару, відсутності в ньому істотних недоліків та існування інших обставин, які звільняли б його від відповідальності.
Саме такий висновок викладений ВС/КЦС у справі № 751/7892/17 від 01 липня 2020 р.
Отже, оскільки позивачем виявлено протягом встановленого гарантійного строку недоліки товару, факт продажу відповідачем позивачу товару з недоліком, робить неможливим повноцінне користування вхідними дверима, оскільки вони не виконують функції заявлені продавцем при їх продажу, більш того відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами, що продані ним двері були належної якості, а тому суд вважає що з відповідача на користь позивача потрібно стягнути вартість товару неналежної якості, а саме: вхідних дверей із замками вартістю 17 500 грн.
ФОП ОСОБА_2 , як продавець, забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, зокрема, спірного товару, протягом гарантійного строку, тому порушені права позивача як споживача підлягають поновленню саме відповідачем.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець зобов'язаний прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.
ВС/КЦС нагадав, що відповідно до ч. 14 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець або виробник доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Проте відповідачем не доведено, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання.
Зважаючи на викладене, суд визнає обґрунтованими доводи позову про порушення відповідачем прав позивача як покупця і споживача, що виникають у зв'язку з придбанням непродовольчого товару неналежної якості, та вбачає підстави для захисту порушеного права шляхом примусового стягнення сплаченої за товар грошової суми.
За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають, зокрема, право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частина 6 цієї норми визначає, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Отже з огляду на результат розгляду справи та ураховуючи, що позивач як споживач звільнений від сплати судового збору на підставі частини 3статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд вбачає підстави для стягнення з відповідача в дохід держави судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Крім того, частиною 1 ст. 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
До матеріалів справи долучений Договір про надання правової допомоги від 09.12.2024 року № 09122404 року, акт виконаних робіт на суму 13 000 грн.
Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Суд виходить з того, що виконання адвокатом вказаних у договорі про надання правничої допомоги здійснювалось для забезпечення ефективного здійснення процесуальних прав позивача. Загальна сума судових витрат позивача не перевищує попереднього (орієнтованого) розрахунку витрат згідно позовної заяви.
Проаналізувавши договір про надання правничої допомоги адвокатом, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, враховуючи обсяг складених адвокатом в рамках даної справи документів, час, витрачений адвокатом на надання таких послуг, ціну позову, суд вважає, що наявні підстави для задоволення вимог позивача в частині стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 13 000 грн.
Керуючись ст.ст. 3,4,12,13,15 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 13,76-81,141,259,263-265,268,273, 280-284,354 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) грошові кошти сплачені за придбаний товар в сумі 17 500 гривень, 13 000 гривень витрат на правову допомогу, а всього 30500 гривень.
Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів (ст.ст. 354, 355 ЦПК України). Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Головуючий:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).
Повний текст рішення складено 25.06.2025