Дата документу 20.06.2025Справа № 554/4318/25
Провадження № 1-кс/554/7498/2025
20 червня 2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024175460000251 від 05.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КК України, -
Прокурор звернувся до Шевченківського районного суду міста Полтави з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12024175460000251 від 05.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КК України.
Підставами для арешту майна прокурор вказує, що СД відділення поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024175460000251 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 05.08.2024 року колишній чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , маючи доступ до її мобільного телефону, переслав собі особисті фото заявниці, та в подальшому поширив конфіденційну інформацію про особу чим порушив недоторканність приватного життя.
На підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 27.05.2025 року (справа N?554/4318/25) 06.06.2025 року за адресою проживання ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 , проведено обшук, під час якого виявлено вилучено два мобільних телефони: «Samsung A-25», IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , тa «Samsung A-30»; IME: НОМЕР_3 , серійний номер N: НОМЕР_4 .
Згідно ст. ст. 168, 237 КПК України, вилучені під час обшуку предмети, а саме два мобільних телефони «Samsung A-25», IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , тa «Samsung A-30»; IME: НОМЕР_3 , серійний номер N: НОМЕР_4 , є тимчасово вилученим майном, на яке у відповідності до ч. 5 ст. 171 КПК України, потрібно накласти арешт з метою його подальшого використання під час проведення експертних досліджень та слідчих дій, унеможливлення втрати слідів злочину.
Оскільки у даному випадку є всі підстави вважати, що два мобільних телефони Samsung A-25, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 та Samsung A-30, ІМЕІ1: НОМЕР_3 серійний номер N: НОМЕР_4 , є предметом злочину та речами, що зберегли на собі сліди злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ, а також враховуючи виправдані інтереси держави, пов'язані з порушенням загальносуспільних інтересів, вважає за необхідне вжити заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на тимчасово вилучене майно. Не застосування арешту майна може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна та слідів злочину.
Виходячи з того, що для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вище зазначеного кримінального правопорушення, та у зв'язку з необхідністю проведення судових експертиз та інших слідчих дій, є потреба накладення арешту на два мобільних телефони Samsung A-25, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 та Samsung A-30, ІМЕІ1: НОМЕР_3 серійний номер N: НОМЕР_4 , прокурор просить задовольнити клопотання.
В судове засідання прокурор не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Власник майна в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти накладення арешту не заперечував.
У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.
Суд, дослідивши надані докази, приходить до наступного.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Встановлено, що СД відділення поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024175460000251 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 05.08.2024 року колишній чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , маючи доступ до її мобільного телефону, переслав собі особисті фото заявниці, та в подальшому поширив конфіденційну інформацію про особу чим порушив недоторканність приватного життя.
Ухвалою суду від 27.05.2025 року надано дозвіл на проведення обшуку у житловому приміщенні - будинку, а також всіх інших як житлових, так і нежитлових приміщеннях, та/або інших об'єктах, що документально та фактично входять до складу об'єкта нерухомого майна та можуть використовуватись як сховище (прибудова, тамбур, ганок, навіс, гараж, сарай, вбиральня, погріб, чи подібні їм за своїми характеристиками об'єкти/приміщення, навіть якщо такі мають окремий вхід/вихід, але за умовою їх фактичного та документального входження до складу основного обшукуваного об'єкта), яка на праві приватної власності належить фізичній особі - ОСОБА_6 , РНОКПП - НОМЕР_5 , та де фактично проживає та відповідно якою користується ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 , та який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та відшукання мобільних пристроїв, а саме: мобільного телефону марки Samsung A-25, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , яким власне користується ОСОБА_5 , терміналів зв'язку, планшетів, ноутбуків, комп'ютерної техніки, а також жорстких дисків, флеш-накопичувачів, оптичних та/або інших носії інформації, на яких можуть міститись вищевказані відомості.
На підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 27.05.2025 року (справа N?554/4318/25) 06.06.2025 року за адресою проживання ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 , проведено обшук, під час якого виявлено вилучено два мобільних телефони: «Samsung A-25», IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , тa «Samsung A-30»; IME: НОМЕР_3 , серійний номер N: НОМЕР_4 .
Прокурором доведено, що майно, а саме: два мобільних телефони: «Samsung A-25», IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , тa «Samsung A-30»; IME: НОМЕР_3 , серійний номер N: НОМЕР_4 , вилучені під час проведення обшуку від 06.06.2025 року, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Вилучені під час обшуку від 06.06.2025 року мобільні телефони, підлягають арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України прокурор довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Постановою дізнавача від 06.06.2025 року вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024175460000251.
На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024175460000251 від 05.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КК України- задовольнити.
Накласти арешт на два мобільних телефони Samsung A-25, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 та Samsung A-30, ІМЕІ1: НОМЕР_3 серійний номер N: НОМЕР_4 , з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Визначити місцем зберігання мобільних телефонів Samsung A-25, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 та Samsung A-30, ІМЕІ1: НОМЕР_3 серійний номер N: НОМЕР_4 , камеру зберігання речових доказів ВнП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.
Виконання зазначеної ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 днів з моменту проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1