Справа № 369/17749/23
Провадження № 2/369/1130/25
Іменем України
11.06.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Янченка А.В.,
за участі секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л.,
представника позивача Хорошуна М.Я.,
представника відповідача Сенюти І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 369/17749/23 за позовом виконувача обов'язків керівника Фастівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чабанівської селищної ради до ОСОБА_1 про розірвання договору та повернення земельних ділянок,
У жовтні 2023 року до суду звернувся виконувач обов'язків керівника Фастівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Чабанівської селищної ради з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання договору та повернення земельних ділянок.
Свої вимоги прокурор мотивував тим, що прокуратурою встановлено порушення вимог земельного та водного законодавства під час використання земель водного фонду на території Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області, що полягає в наступному.
29.03.2010 року між Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222457400:04:003:0344 із розташованим на ній водним об'єктом. Строк дії договору оренди - 49років. Розпорядженням Києво-Святошинської державної адміністрації Київської області від 25.10.2018 №756 ряд земельних ділянок передано із державної власності у комунальну власність територіальної громади Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району (на теперішній час - Фастівського району) Київської області, у тому числі й земельну ділянку з кадастровим номером 3222457400:04:003:0344. Рішенням Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області від 15.11.2018 №1538 земельну ділянку прийнято у комунальну власність територіальної громади Чабанівської селищної ради. У зв'язку із цим, 17.05.2019 до Договору оренди земельної ділянки від 29.03.2010 внесено зміни, а саме щодо зміни Сторони Договору - з Києво-Святошинської державної адміністрації на Чабанівську селищну раду. 10.07.2020 рішенням Чабанівської селищної ради №2470 погоджено поділ земельної ділянки комунальної власності 1,7281 га з кадастровим номером 3222457400:04:003:0344 на сформовані в межах водного фонду, а саме: земельну ділянку площею 0,4977 га з кадастровим 3222457400:04:003:5465; земельну ділянку площею 0,7491 га з кадастровим 3222457400:04:003:5466; земельну ділянку площею 0,4813 га з кадастровим 3222457400:04:003:5467. Пунктом 4 вказаного рішення передбачено внесення змін до Договору оренди від 29.03.2010, які були внесені. Аналізом договору оренди від 29.03.2010 встановлено, що відповідно до пунктів 8.1., 8.4. Договору оренди від 29.03.2010 Орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, одержати дозвіл на спеціальне водокористування, дотримуватись вимог використання земель водного фонду відповідно до Водного та Земельного кодексу України. В порушення п.8.4 Договору оренди від 29.03.2010 ОСОБА_3 дозвіл на спеціальне водокористування не отримано, обов'язкові платежі за спеціальне водокористування останнім не сплачується. Крім цього за результатами огляду земельних ділянок у межах досудового розслідування кримінального провадження №42023112310000039 від 01.06.2023 встановлено, що орендовані ОСОБА_3 земельні ділянки огороджені парканом, чим обмежено доступ громадян до водних об'єктів, чим порушено вимоги ст. 88 Водного кодексу України та умови Договору оренди від 29.03.2010. З урахуванням наведеного, на думку прокурора, вбачаються достатні підстави для розірвання Договору оренди земельних ділянок від 29.03.2010.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.10.2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
22 січня 2024 року від представника відповідача адвоката Сенюти І.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позову в повному обсязі, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Представник відповідача зазначив, що проектом землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок в довгострокову оренду в Плані меж зон обмежень і сервітутів земельних ділянок встановлено місце загального водокористування (ст.47 ВК України) внизу Ставка №2, а навколо Ставка №1 місце загального водокористування (ст.47 ВК України) не передбачено, що було погоджено з Чабанівською селищною радою та з Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області, які власне і надали водні об'єкти в оренду. Через незадовільний стан Ставка №1 та його непридатність до використання для цілей риборозведення (середня глибина 0,9 м., що менше нормативу товщини шару води, який не промерзає - 1,2 м; ставок сильно замулений із зарослою вершиною; якість води не відповідала умовам нормальної життєдіяльності риб) ОСОБА_2 у 2020 році отримавши всі дозвільні документи за власний рахунок (інвестувавши тільки у будівельні роботи суму коштів у розмірі 295,41 тис.грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт від 01.08.2020 та Актом виконаних робіт від 01.01.2020) здійснив капітальний ремонт Ставка №1 шляхом його санітарно-екологічного і гідрологічного покращення. Після завершення капітального ремонту Ставка №1 шляхом санітарно-екологічного і гідрологічного покращення якість води у Ставку №1 площею 0,5130 га нормалізувалась та набула характеристик, які дозволяють його використання для цілей риборозведення.
Відповідачем у відзиві також заявлено про розміщення на орендованих ОСОБА_2 земельних ділянках з кадастровими номерами 3222457400:04:003:5465, 3222457400:04:003:5466, 3222457400:04:003:5467 трьох гідротехнічних споруди, а саме гребля довжиною 57 метрів та водоскидна споруда у вигляді залізобетонної водоскидної труби довжиною 10 метрів, які належать на праві оренди ОСОБА_2 згідно договору оренди індивідуально визначеного майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єлісєєвою О.А. 21.04.2010 за реєстровим №633 (надалі - Договір оренди №633); гідротехнічна споруда - берегоукріплення ставка №1 на стр. Віта площею 1662 кв.м., яке розташоване по всьому периметру Ставка №1. Оскільки на орендованих земельних ділянках розташовані зазначені гідротехнічні споруди, то орендар з урахуванням положень ст. 60 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України та з огляду на спеціальний режим гідротехнічних споруд, вірогідну небезпеку для життя та здоров'я громадян вправі обмежити доступ громадян (у тому числі шляхом влаштування огорож або інших конструкцій) до берегів орендованої ним водойми та орендованих ним земельних ділянок водного фонду. Таким чином в діях відповідача відсутнє порушення норм ст. 60 Земельного кодексу України та ст. 88 Земельного кодексу України.
27 лютого 2024 року від представника Чабанівської селищної ради Гарагуля Н.О. надійшла заява, яка містить прохання здійснювати розгляд даної цивільної справи за відсутності представника Чабанівської селищної ради.
У відповіді на відзив прокурор підтвердив свою позицію, викладену в позовній заяві щодо задоволення позовних вимог.
26 березня 2024 року від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме Дозволу на спеціальне водокористування від 20.03.2024 №124/КВ/49д-24, відповідно до якого ОСОБА_2 надано дозвіл на спеціальне водокористування Ставка №1 площею 0,5130 га, селище Чабани, Фастівський район, струмок Віта, притока р.Віта, район басейну р. Дніпро (скид зворотних (стічних) вод не здійснюється; мета водокористування: рибогосподарські потреби - поповнення за рахунок фільтрації та випаровування).
29 травня 2024 року від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: копії паспорту гідротехнічної споруди від 30.04.2024, оформлений на ім'я ОСОБА_2 ; копію технічного паспорту від 03.05.2024, оформлений на ім'я ОСОБА_2 разом з Витягом з Реєстру містобудівної діяльності; копію паспорту гідротехнічної споруди від 09.05.2024, оформлений на ім'я Інституту садівництва НААН України; копію Біологічного обгрунтування показників проведення робіт з штучного відтворення (зариблення) водних біоресурсів в режимі екстенсивного риборозведення у ставі №1 площею 0,5130 га, розташований в межах смт. Чабани Фастівського району, підготовлений Інститутом рибного господарства НААН України від 15.05.2024.
Ухвалою суду від 23.10.2024 року закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні прокурор заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову в повному обсязі, просив відмовити в задоволенні.
Щодо представництва прокурором інтересів Держави.
Згідно із ст. 131-1 Конституції України, на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі N 912/2385/18, зокрема, вказано, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва; прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим "; якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України.
Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 56, 185 Цивільного процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті.
Зі змісту наявної в матеріалах справи копії адресованого Чабанівській селищній раді листа № 57-4874вих-23 від 19.09.2023 року слідує, що прокурор повідомив Чабанівську селищну раду наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру.
Листом від 27.09.2023 №02-20/2759 Чабанівська селищна рада повідомила, що заходи представницького характеру з указаного питання не вживалися та рада не заперечує проти пред'явлення прокуратурою указаного позову.
Враховуючи наведене вище та наявність в матеріалах справи копії адресованого Чабанівській селищній раді повідомлення 57-4874вих-23 від 19.09.2023 року, суд дійшов висновку про те, що прокурором обґрунтовано належність представництва по справі.
Дослідивши письмові докази та матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення і заяви осіб, які беруть участь у справі, їх представників, оцінивши їх відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11 березня 2010 року Головою Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області було видано Розпорядження №1727 та №1728, якими затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 двох земельних ділянок в довгострокову оренду для риборозведення та сінокосіння в межах Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області та згідно яких ОСОБА_2 надано у користування на правах оренди дві земельні ділянки, з розташованими на них водними об'єктами державного значення (Ставок №1 та Ставок №2).
Проектом землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок в довгострокову оренду, який розроблено ТОВ «НВФ «АЗІМУТ», в Плані меж зон обмежень і сервітутів земельних ділянок встановлено місце загального водокористування (ст.47 ВК України) внизу Ставка №2, а навколо Ставка №1 місце загального водокористування (ст.47 ВК України) не передбачено, що було погоджено з Чабанівською селищною радою та з Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області, які власне і надали земельні ділянки з розташованими на них водними об'єктами в оренду.
На виконання вказаних Розпоряджень №1727 та №1728 29 березня 2010 року між ОСОБА_2 та Києво-Святошинською районною державною адміністрацією було укладено Договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,7281 га з кадастровим номером 3222457400:04:003:0344 з розташованим на ній водним об'єктом державного значення (Ставок №1), що знаходиться адміністративних межах Чабанівської селищною ради Києво-Святошинського району Київської області, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єлісєєвою О.А. 29.03.2010 року за реєстровим №430, та Договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,2269 га з кадастровим номером 3222457400:04:003:0343 з розташованим на ній водним об'єктом державного значення (Ставок №2), що знаходиться адміністративних межах Чабанівської селищною ради Києво-Святошинського району Київської області, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єлісєєвою О.А. 29.03.2010 року за реєстровим №431.
У 2010 році прокуратурою Києво-Святошинського району Київської області проводилась перевірка на предмет законності передачі в довгострокову оренду Києво-Святошинською районною державною адміністрацією зазначених земельних ділянок загальною площею 4,9 га для риборозведення та сінокосіння, за результатами проведення якої порушень вимог чинного законодавства не встановлено, що підтверджується листом прокуратури Києво-Святошинського району Київської області від 20.12.2010 року №9287.
На виконання розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 25.10.2018 року №756 «Про передачу земельних ділянок із державної власності у комунальну власність територіальної громади Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області», рішення Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області від 15.11.2018 року «Про прийняття земельних ділянок із державної в комунальну власність територіальної громади Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області», Акту приймання - передачі земельних ділянок від 16.11.2018 року та відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - 17.05.2019 року між Чабанівською селищною радою та ОСОБА_2 було укладено Договір №2 про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки з розташованим на ній водним об'єктом, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єлісєєвою О.А. 29.03.2010 року за реєстровим №430, згідно умов якого викладено преамбулу Договору оренди №430 у новій редакції та внесено зміни до п.4.1. Договору оренди №430 в частині банківських реквізитів для сплати орендної плати.
У подальшому, після розширення у 2016 році меж селища Чабани та передачі у 2018 році орендованих земельних ділянок з державної у комунальну власність територіальної громади Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_2 самостійно ініціював дострокове розірвання Договору оренди №431 та добровільно повернув територіальній громаді земельну ділянку загальною площею 3,2269 га з кадастровим номером 3222457400:04:003:0343 разом з розташованим на ній водним об'єктом державного значення Ставок №2, на якому Чабанівською селищною радою та Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області було встановлено місце загального водокористування (ст.47 ВК України).
Відповідно до рішення Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області від 10 липня 2020 року №2470 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності» - 17.07.2020 року між Чабанівською селищною радою та ОСОБА_2 було укладено Договір №3 про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки з розташованим на ній водним об'єктом, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єлісєєвою О.А. 29.03.2010 року за реєстровим №430, згідно умов якого внесено зміни до п.2.1. Договору оренди №430 та викладено його у наступній редакції: «2.1. Об'єктом оренди відповідно до цього Договору є Земельні ділянки з наступними характеристиками: місце розташування Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани; розмір - загальною площею 1,7281 га, з розташованим на ній водним об'єктом державного значення, площа водного дзеркала якого складає 0,5130 га, прибережна захисна смуга площею 1,0651 га з них: земельна ділянка (кадастровий номер 3222457400:04:003:5465) площею 0,4977 га; земельна ділянка (кадастровий номер 3222457400:04:003:5466) площею 0,7491 га, земельна ділянка (кадастровий номер 3222457400:04:003:5467) площею 0,4813 га.».
Таким чином, судом встановлено та сторонами не заперечується та обставина, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3222457400:04:003:5465, 3222457400:04:003:5466, 3222457400:04:003:5467, які розташовані у Київській області, Києво-Святошинському районі, смт. Чабани, на момент розгляду справи в суді першої інстанції перебувають у користуванні ОСОБА_2 на підставі Договору оренди, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єлісєєвою О.А. 29.03.2010 року за реєстровим №430.
На виконання вимог, викладених у Погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Управління водного господарства у м. Києві та Київській області від 19.02.2010 року №96, ОСОБА_2 одержано водогосподарські паспорти на Ставок №1 та Ставок №2 на території Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району, які розроблені Ірпінським міжрайонним управлінням водного господарства.
Через незадовільний стан Ставка №1 та його непридатність до використання для цілей риборозведення (середня глибина 0,9 м., що менше нормативу товщини шару води, який не промерзає - 1,2 м; ставок сильно замулений із зарослою вершиною; якість води не відповідала умовам нормальної життєдіяльності риб) ОСОБА_2 у 2020 році за власний рахунок (інвестувавши тільки у будівельні роботи суму коштів у розмірі 295,41 тис.грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт від 01.08.2020 та Актом виконаних робіт від 01.01.2020) здійснив капітальний ремонт Ставка №1 шляхом його санітарно-екологічного і гідрологічного покращення.
20.06.2019 року рішенням Чабанівської селищної ради №147 ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку робочого проекту «Капітальний ремонт Ставка №1 шляхом санітарно-екологічного і гідрологічного покращення та будівництво гідроспоруди по АДРЕСА_1 ». Наказом відділу містобудування та архітектури Чабанівської селищної ради №28 від 24.04.2020 року затверджено містобудівні умови та обтяження для проектування об'єкта будівництва «Капітальний ремонт Ставка №1 шляхом санітарно-екологічного і гідрологічного покращення та будівництво гідроспоруди по АДРЕСА_1 ». На замовлення ОСОБА_2 ФОП ОСОБА_4 було розроблено робочий проект «Капітальний ремонт Ставка №1 шляхом санітарно-екологічного і гідрологічного покращення та будівництво гідроспоруди по АДРЕСА_1 ». 26.05.2020 року Департаментом ДАБІ у Київській області зареєстровано повідомлення про початок будівельних робіт за реєстраційним номером КС061201471378, а 02.09.2020 року Департаментом ДАБІ у Київській області зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта за реєстраційним номером КС101200902959, згідно якої кошторисна вартість капітального ремонту Ставка №1 склала 295,41 тис.грн.
У подальшому ОСОБА_2 одержано паспорт водного об'єкта Ставка №1 площею 0,5130 га, що розташований в межах смт Чабани на території Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області, погоджений Державним агентством Водних ресурсів України 02.07.2020 року.
Після завершення капітального ремонту Ставка №1 шляхом санітарно-екологічного і гідрологічного покращення якість води у Ставку №1 площею 0,5130 га нормалізувалась та набула характеристик, які дозволяють його використання для цілей риборозведення.
Згідно висновку спеціаліста Інституту рибного господарства від 18.01.2024 №30-01/24 до 2020 року (тобто до завершення комплексу рибницько-меліоративних робіт з покращення екологічного стану водойми) зариблення та будь-які інші заходи з штучного відтворення іхтіофауни на акваторії ставу площею 0,5130 га, розташований смт. Чабани Фастівського району Київської області були неможливими внаслідок абсолютної невідповідності якості води рибогосподарським вимогам та ризику виникнення масової загибелі риби та інших гідробіонтів. Водойма потребувала проведення комплексу рибницько-меліоративних заходів, спрямованих на зниження вмісту органічних речовин у воді та поліпшення кисневого режиму. Аналіз морфометричних характеристик ставу за 2010 р. та 2020 р. однозначно свідчить, що фактично проведені роботи були спрямовані на покращення екологічного стану даної водойми і за даними досліджень 2020 р. якість води в цілому нормалізувалась та набула характеристик, які дозволяють проводити середньочисельне зариблення представниками прісноводної іхтіофауни України, які використовуються для випасного риборозведення.
20 березня 2024 року Державне агентство водних ресурсів України видало Бей Р.В. Дозвіл на спеціальне водокористування №124/КВ/49д-24, відповідно до якого: фактичне здійснення водокористування - Ставок №1 площею 0,5130 га, селище Чабани, Фастівський район, струмок Віта, притока р. Віта, район басейну р. Дніпро; скид зворотних вод (стічних) вод ОСОБА_2 не здійснюється; мета водокористування: рибогосподарські потреби - поповнення за рахунок фільтрації та випаровування; строк дії дозволу з 20.03.2024 року по 20.03.2027 року.
15 травня 2024 року Інститутом рибного господарства НААНУ підготовлено Біологічне обгрунтування показників проведення робіт з штучного відтворення (зариблення) водних біоресурсів в режимі екстенсивного риборозведення у ставі №1 площею 0,5130 га, розташований в межах смт. Чабани Фастівського району (Київської області) на 2024-26 р.
За клопотанням прокурора Фастівської окружної прокуратури Канарського В.С. про арешт майна у кримінальному провадженні №42021112310000030 від 27.04.2021 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України, ухвалою Фастівського міськрайонного суду від 19.10.2021 року по справі №381/1991/21 накладено арешт на майно, шляхом заборони користування земельними ділянками, а також заборони здійснення господарської діяльності, будівельних та інших робіт (в тому числі пов'язаних із зміною рельєфу) на земельних ділянках з кадастровими номерами 3222457400:04:003:5465, 3222457400:04:003:5466, 3222457400:04:003:5467, які передано в оренду ОСОБА_2 .
Судом також встановлено, що на орендованих ОСОБА_2 земельних ділянках з кадастровими номерами 3222457400:04:003:5465, 3222457400:04:003:5466, 3222457400:04:003:5467 знаходяться три гідротехнічні споруди.
Гребля довжиною 57 метрів та водоскидна споруда у вигляді залізобетонної водоскидної труби довжиною 10 метрів належать на праві оренди ОСОБА_2 згідно договору оренди індивідуально визначеного майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єлісєєвою О.А. 21.04.2010 за реєстровим №633. Згідно положень ДБН В.2.4-3: 2010 «Гідротехнічні, енергетичні та меліоративні системи і споруди, підземні гірничі виробки. Гідротехнічні споруди. Основні положення.» вказані інженерні споруди являються гідротехнічними спорудами. За умовами Договору оренди №633 вказані гідротехнічні споруди мають особливі умови експлуатації та відповідач несе відповідальність за їх збереження. Інформація про вказані дві гідротехнічні споруди міститься у паспорті гідротехнічної споруди від 09.05.2024, оформлений на ім'я Інституту садівництва НААН України.
Також на орендованих земельних ділянкам за кошти відповідача у спосіб, передбачений чинним законодавством, виконані будівельні роботи по всьому периметру ставка №1 з берегоукріплення площею 1662 кв.м., які згідно ДСТУ 3517-97 також відносяться до гідротехнічних споруд. Берегоукріплення - це окремий відпив гідротехнічних споруд із функцією захисту берегової зони та попередження розмиву берега ставка. Інформація про вказану гідротехнічну споруду-берегоукріплення міститься у технічних паспортах гідротехнічної споруди Берегоукріплення Ставка № НОМЕР_1 площею 0,5130 га від 30.04.2024 та від 03.05.2024, останній з яких зареєстровано у Реєстрі будівельної діяльності за номером ТІ01:8929-0131-9095-2197.
Щодо твердження прокурора про те, що ОСОБА_3 в порушення п.8.4 Договору оренди від 29.03.2010 не отримано дозвіл на спеціальне водокористування.
Однією з підстав позову про дострокове розірвання договору та повернення земельних ділянок є не отримання ОСОБА_3 дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням умов п.8.4. Договору оренди від 29.03.2010.
Судом встановлено, що водний об'єкт - Ставок №1 до його капітального ремонту був не придатним для цілей риборозведення (середня глибина 0,9 м., що менше нормативу товщини шару води, який не промерзає - 1,2 м.; ставок сильно замулений із зарослою вершиною; якість води не відповідала умовам нормальної життєдіяльності риб), що підтверджується: 1) результатами гідрохімічних досліджень поверхневих водних об'єктів, зокрема Ставка №1 площею 0,5130 га за 12.08.2014 р., 17.06.2015 р. та 15.06.2020 р., які були проведені лабораторією екологічних досліджень ІРГ НААН; 2) водогосподарським паспортом Ставка №1 на території Чабанівської селищної ради Києво-святошинського району, затверджений техрадою Ірпінського МУВГ (протокол №12 від 16.06.2010 року); 3) паспортом водного об'єкта Ставка № НОМЕР_1 площею 0,5130 га, що розташований в межах смт Чабани на території Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області, погоджений Державним агентством Водних ресурсів України 02.07.2020 року; 4) висновком Інституту рибного господарства НААН України від 18.01.2024 року.
ОСОБА_2 у червні-серпні 2020 року за власний рахунок здійснив капітальний ремонт Ставка №1 шляхом його санітарно-екологічного і гідрологічного покращення, після проведення якого якість води у Ставку №1 площею 0,5130 га нормалізувалась та набула характеристик, які дозволяють його використання для цілей риборозведення.
Згідно висновку завідувача відділу вивчення біоресурсів водосховищ Інституту рибного господарства НААН України, доктора біологічних наук (спеціальність 03.00.10 - іхтіологія), старшого наукового співробітника ОСОБА_5 , стаж роботи якого за спеціальністю - 29 років: «До 2020 року (тобто до завершення комплексу рибницько-меліоративних робіт з покращення екологічного стану водойми) зариблення та будь-які інші заходи з штучного відтворення іхтіофауни на акваторії ставу площею 0,5130 га, розташований смт. Чабани Фастівського району Київської області були неможливими внаслідок абсолютної невідповідності якості води рибогосподарським вимогам та ризику виникнення масової загибелі риби та інших гідробіонтів. Водойма потребувала проведення комплексу рибницько-меліоративних заходів, спрямованих на зниження вмісту органічних речовин у воді та поліпшення кисневого режиму. Аналіз морфометричних характеристик ставу за 2010 р. та 2020 р. однозначно свідчить, що фактично проведені роботи були спрямовані на покращення екологічного стану даної водойми і за даними досліджень 2020 р. якість води в цілому нормалізувалась та набула характеристик, які дозволяють проводити середньочисельне зариблення представниками прісноводної іхтіофауни України, які використовуються для випасного риборозведення».
Під час розгляду справи ОСОБА_2 надав суду Дозвіл на спеціальне водокористування №124/КВ/49д-24, виданий 20 березня 2024 року Державним агентством водних ресурсів України, відповідно до якого: фактичне здійснення водокористування - Ставок №1 площею 0,5130 га, селище Чабани, Фастівський район, струмок Віта, притока р. Віта, район басейну р. Дніпро; скид зворотних вод (стічних) вод ОСОБА_2 не здійснюється; мета водокористування: рибогосподарські потреби - поповнення за рахунок фільтрації та випаровування; строк дії дозволу з 20.03.2024 року по 20.03.2027 року.
Оскільки зазначена прокурором у позовній заяві підстава позову, не отримання ОСОБА_2 дозволу на спеціальне водокористування, відпала на момент розгляду справи і на момент розгляду справи відсутнє порушене право, суд відмовляє у задоволенні позову у зв'язку із недоведеністю позивачем обставини, на яких ґрунтувався його позов, та відсутності підстав для його задоволення.
Однією з передбачених законодавством України підстав розірвання договору в судовому порядку є істотне порушення договору його стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України). Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.
Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18.
Водночас, прокурором не доведено належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_2 істотного порушення умов Договору оренди №430 від 29.03.2010 та наявності шкоди, завданої Чабанівській селищній раді цим порушенням, адже остання не позбавлена того, на що розраховувала при укладенні договору й досягла його мети, оскільки отримує від орендаря орендну плату за Договором оренди №430 від 29.03.2010 та залишається власником капітально відремонтованого за рахунок ОСОБА_2 . Ставка №1 шляхом його санітарно-екологічного і гідрологічного покращення, який на сьогодні придатний до використання для риборозведення.
Суд при ухвалені рішення по справі також виходить з того, що орендна плата продовжує сплачуватись відповідачем, а тому розірвання договору оренди земельних ділянок не буде сприяти цілям досягнення "справедливого балансу" між інтересами сторін, оскільки збереження орендних правовідносин між сторонами в даному випадку, на переконання суду, буде свідчити про більш раціональне використання органом місцевого самоврядування земельної ділянки, зокрема як джерела доходу місцевого бюджету в умовах воєнного стану.
За таких обставин суд, враховуючи критерій "пропорційності", який відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції передбачає необхідність дотримання справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, приходить до висновку про недоведеність прокурором критерію істотності допущеного відповідачем порушення умов договору оренди як підстави його розірвання згідно із частиною другою статті 651 ЦК України, адже розірвання договору оренди землі неминуче призведе до втрати певної частини відповідного доходу бюджету територіальної громади. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.05.2023 у справі № 922/1317/22.
Суд також погоджується з твердженням відповідача, що укладення договору оренди земельної ділянки та Ставка №1 на 49 років, свідчить про намір сторін на момент його укладення забезпечити тривалу стабільність свого становища в цих правовідносинах і в такому випадку накладення з ініціативи позивача арешту в рамках кримінального провадження на земельну ділянку з подальшою відмовою орендодавця від Договору оренди №430 від 29.03.2010 та намагання під час воєнного стану розірвати Договір оренди №430 від 29.03.2010 вже через 13 років від початку строку оренди та через 2 роки після здійснення орендарем за власний рахунок капітального ремонту Ставка №1 шляхом його санітарно-екологічного і гідрологічного покращення, внаслідок чого Ставок №1 на сьогодні став придатним до використання для риборозведення, не можна вважати добросовісним.
Верховний суд неодноразово наголошував на необхідності врахування принципу добросовісності (п. 6 ст. 3 ЦК України) - стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 28.09.2021 у справі №918/1045/20, від 11.08.2021 у справі № 909/436/20, від 06.10.2021 у справі № 925/1546/20).
Щодо твердження прокурора про те, що ОСОБА_3 всупереч вимогам ст. 88 Водного кодексу України обмежено доступ громадян до ставка №1 шляхом огородження орендованих земельних ділянок парканом.
Правовідносини між сторонами виникли щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3222457400:04:003:5465, 3222457400:04:003:5466 та 3222457400:04:003:5467, які перебувають в оренді у відповідача за Договором оренди від 29.03.2010 та які, на думку позивача, відповідач не мав права огороджувати (обмежувати доступ громадян до водойми - Ставка №1).
Згідно ст. 51 Водного кодексу України визначено, що водні об'єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, визначених законом. Орендарі водного об'єкта зобов'язані передбачити місця для безоплатного забезпечення права громадян на загальне водокористування (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство тощо). У межах населених пунктів забороняється обмеження будь-яких видів загального водокористування, крім випадків, визначених законом. Заборона загального водокористування водними об'єктами, наданими в користування на умовах оренди, та їх нецільове використання є підставою для розірвання договору оренди.
Статтею 47 Водного кодексу України визначено, що з метою охорони життя і здоров'я громадян, охорони навколишнього природного середовища та з інших передбачених законодавством підстав районні і міські ради за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інших державних органів встановлюють місця, де забороняється купання, плавання на човнах, забір води для питних або побутових потреб, водопій тварин, а також за певних підстав визначають інші умови, що обмежують загальне водокористування на водних об'єктах, розташованих на їх території. Забороняється обмеження загального водокористування, у тому числі обмеження купання та плавання на човнах, любительського і спортивного рибальства, причалювання до берега у світлу пору доби у зв'язку з перебуванням земельних ділянок прибережних захисних смуг (пляжної зони) у користуванні юридичних або фізичних осіб, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до статті 47 Водного кодексу України на водних об'єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, встановлених водокористувачем, за погодженням з органом, який надав водний об'єкт в оренду.
Водокористувач, який узяв водний об'єкт у користування на умовах оренди, зобов'язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також про встановлені обмеження загального водокористування на водному об'єкті, наданому в оренду.
Статтею 61 Земельного кодексу України передбачено, що у прибережних захисних смугах забороняється влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до берегів річок, водойм та островів, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з ч. 13 ст. 88 Водного кодексу України громадянам забезпечується безперешкодний та безоплатний доступ до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім земель охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон та зон особливого режиму використання земель, а також земельних ділянок, на яких розташовані: гідротехнічні, гідрометричні та лінійні споруди; об'єкти підвищеної небезпеки; пансіонати, об'єкти реабілітації, спорту, санаторії та інші лікувально-оздоровчі заклади, дитячі оздоровчі табори, що мають відповідні передбачені законом документи на споруди та на провадження відповідної діяльності; об'єкти природно-заповідного фонду, об'єкти культурної спадщини.
Згідно ч. 16 ст. 88 Водного кодексу України у межах населених пунктів місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування виділяються та облаштовуються пляжні зони для безперешкодного та безоплатного користування.
Згідно із статтею 60 Земельного кодексу України у межах прибережних захисних смуг забезпечується безперешкодний та безоплатний доступ громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім земель охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон та зон особливого режиму використання земель, а також земельних ділянок, на яких розташовані: гідротехнічні, гідрометричні та лінійні споруди; об'єкти підвищеної небезпеки; пансіонати, об'єкти реабілітації, спорту, санаторії та інші лікувально-оздоровчі заклади, дитячі оздоровчі табори, що мають відповідні передбачені законом документи на споруди та на провадження відповідної діяльності; об'єкти природно-заповідного фонду, об'єкти культурної спадщини.
Відповідно до ДБН В.2.4-3: 2010 «Гідротехнічні, енергетичні та меліоративні системи і споруди, підземні гірничі виробки. Гідротехнічні споруди. Основні положення.» гідротехнічні споруди - споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про аквакультуру" гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) об'єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.
Пунктом 1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів, затвердженої наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури №252 від 19 грудня 1995 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1995 року за №466/1002 встановлено, що гідротехнічні споруди це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.
Судом встановлено, що на орендованих відповідачем земельних ділянках, які огороджені, знаходяться три гідротехнічні споруди:
1) Гребля довжиною 57 метрів та водоскидна споруда у вигляді залізобетонної водоскидної труби довжиною 10 метрів, які належать на праві оренди відповідачу згідно договору оренди індивідуально визначеного майна, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Єлісєєвою О.А. 21.04.2010 за реєстровим №633.
2) Берегоукріплення Ставка №1 площею 1662 кв.м., яке розташоване по всьому периметру Ставка №1 та яке згідно ДСТУ 3517-97 також відноситься до гідротехнічних споруд та функція якого полягає у тому, щоб попередити розмив берега Ставка №1.
Розташування на орендованих відповідачем земельних ділянок водного фонду зазначених трьох гідротехнічних споруд підтверджується наявними в матеріалах доказами, зокрема: Положеннями пунктів 2.2., 5.3., 5.5. Договору оренди землі №430 від 29.03.2010; Паспортом водного об'єкта «Ставок №1» від 02.07.2020; Договором оренди індивідуально визначеного майна, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Єлісєєвою О.А. 21.04.2010 за реєстровим №633; Декларацією про готовність до експлуатації об'єкта від 02.09.2020 за реєстраційним номером КС101200902959; Паспортом гідротехнічної споруди від 30.04.2024 та технічним паспортом від 03.05.2024, які оформлені на ім'я ОСОБА_2 ; Паспортом гідротехнічної споруди від 09.05.2024, який оформлено на Інституту садівництва НААН України.
Матеріалами справи також підтверджується та сторонами не оспорюється та обставина, що Планом меж зон обмежень і сервітутів земельних ділянок у складі затвердженого Проекту землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок (на яких розташований Ставок №1 та Ставок №2) в довгострокову оренду ОСОБА_2 місце загального водокористування (ст. 47 ВК України) встановлене внизу Ставка №2, який ОСОБА_2 добровільно достроково повернув територіальній громаді Чабанівської селищної ради у стані придатному для безпечного користування, а навколо Ставка №1 місце загального водокористування (ст.47 ВК України) не передбачено, що було погоджено Чабанівською селищною радою та Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області при наданні земельних ділянок водного фонду та Ставка №1 у довгострокову оренду ОСОБА_2 для цілей риборозведення та сінокосіння.
Оскільки на орендованих відповідачем земельних ділянках розташовані три гідротехнічні споруди: гребля, водоскидна споруда та берегоукріплення (по всьому периметру Ставка №1), а Планом меж зон обмежень і сервітутів земельних ділянок у складі затвердженого Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в довгострокову оренду ОСОБА_2 місце загального водокористування (ст.47 ВК України) встановлене внизу Ставка №2, що було погоджено Чабанівською селищною радою та Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області при наданні земельних ділянок водного фонду та Ставка №1 у довгострокову оренду ОСОБА_2 для цілей риборозведення та сінокосіння, то суд приходить до висновку, що відповідач з урахуванням положень ст. 60 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України та з огляду на спеціальний режим гідротехнічних споруд, вірогідну небезпеку для життя та здоров'я громадян вправі обмежити доступ громадян (у тому числі шляхом влаштування огорож або інших конструкцій) до берегів орендованого ним Ставка №1 та орендованих ним земельних ділянок водного фонду з кадастровими номерами 3222457400:04:003:5465, 3222457400:04:003:5466 та 3222457400:04:003:5467.
На підставі наведеного суд приходить до висновку, що в діях відповідача відсутнє порушення положень ст. 60 Земельного кодексу України та ст. 88 Земельного кодексу України.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору у даній справі покладаються на позивача.
Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 14, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 140, 141 Земельного кодексу України, ст.ст. 12, 81, 141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позовних вимог виконувача обов'язків керівника Фастівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чабанівської селищної ради до ОСОБА_1 про розірвання договору та повернення земельних ділянок, - відмовити у повному обсязі.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників:
Виконувач обов'язків керівника Фастівської окружної прокуратури Київської області, адреса: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Тимофія Рудяка, буд. 3, код ЄДРПОУ Київської обласної прокуратури: 02909996.
Інформація про позивача: Чабанівська селищна рада, код ЄДРПОУ: 04362160, адреса: 08162, Україна, Фастівський р-н, Київська обл., селище Чабани, вулиця Машинобудівників, будинок, 4а.
Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повне рішення складено: 25.06.2025 року.
Суддя А.В. Янченко