Справа № 365/528/25
Номер провадження: 3/365/213/25
іменем України
"25" червня 2025 р. селище Згурівка
Суддя Згурівського районного суду Київської області Кучерява Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 справу про адміністративні правопорушення за адміністративними матеріалами, які надійшли від Сектору поліцейської діяльності № 2 ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Лизогубова Слобода Згурівського району Київської області, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої різноробочою у ТОВ «Елікат», реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 710538 від 30.05.2025, 30.05.2025 приблизно о 21 годині за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , перебуваючи у п'яному вигляді вчинила відносно свого співмешканця ОСОБА_2 діяння передбачене пп. 14 п. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017, а саме висловлювалася нецензурною лайкою, голосно кричала, чим чинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Прокурор, повідомлений про розгляд справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, на розгляд справи не з'явився, що не перешкоджає розгляду.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , свою вину не визнала. Пояснила, що 30.05.2025 вона зранку пішла до знайомої на манікюр, після якого вона та майстер манікюру випили пиво, оскільки остання їхала на проживання до Польщі, через що і затрималась, та прийшла до дому ввечері. Вдома її співмешканець ОСОБА_2 зробив їй зауваження через те, що її не було майже цілий день вдома. Так між ними виник словесний конфлікт, у якому вони вживали можливо і нецензурну лайку, в бійку вона не кидалася, не погрожувала йому. Так, можливо, вони говорили один одному щоб хтось пішов з дому, але це лише була сімейна сварка, в якій кожний хотів показати що він правий. ОСОБА_3 зразу викликав поліцію. Поліцейські склали по відношенню до обох протоколи про адміністративні правопорушення за домашнє насильство. Це не було домашнє насильство, а лише сімейна сварка. З ОСОБА_3 вони примирилися зразу після того, як поїхала поліція.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 , пояснив, що 30.05.2025 його співмешканка ОСОБА_1 зранку пішла до знайомої робити манікюр, затрималась там, прийшла додому пізно. Коли вона повернулася додому, він зробив їй зауваження, вони почали сваритися, при цьому, можливо, використовували нецензурні слова, але ці слова не були направленні на те, щоб завдати шкоди психічному здоров'ю один одному. Між ними просто виник сімейний конфлікт через те, що ОСОБА_1 прийшла до дому пізно, домашнього насильства взагалі не було. Він зателефонував у поліцію зразу ж як почали сваритися, оскільки думав, що його співмешканка перша викличе поліцію. Після того як приїхала поліція, поліцейські склали протоколи про адміністративні правопорушення на обох не розібравшись у фактичних обставинах події. Стверджує, що під час сварки йому не було спричинено шкоди його психічному здоров'ю, він не боявся за своє життя, здоров'я. Співмешканка навмисно не вчиняла дій, через які він відчував емоційну невпевненість, нездатність захистити себе. Після цього він та ОСОБА_1 примирилися, продовжують проживати разом.
У судовому засіданні досліджено:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 710538 від 30.05.2025 (а.с. 1);
-рапорт поліцейського, в якому вказано, що 30.05.2025 о 21 год. 12 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , заявник ОСОБА_2 повідомив, що наряд не потрібен, просить зафіксувати, що дружина у нетверезому стані буянить, ШМД не потрібна (а.с 2);
-витяг із системи виводу (а.с. 3);
-форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (а.с. 4-6);
-копія термінового заборонного припису відносно кривдника від 30.05.2025 (а.с. 7);
-письмові пояснення ОСОБА_1 від 30.05.2025 (а.с. 10);
-письмові пояснення ОСОБА_2 від 30.05.2025 (а.с. 11);
-копія постанови Згурівського районного суду Київської області від 22.04.2025, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 680 грн (а.с.12- 15)
-довідка про те, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом року притягувалася: 21.12.2024 за ст. 183 КУпАП; 11.10.2024 за ст. 183 КУпАП; 25.06.2024 за ст. 183 КУпАП; 23.03.2025 за ст. 183 КУпАП; 22.04.2025 за ч. 1 ст. 173-2 КупАП та ч. 2 ст. 173-8 КУпАП (а.с. 16);
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового засідання суддя дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Частина 3 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч. 1 або ч. 2 цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», під домашнім насильством слід вважати будь-які діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
При цьому, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» діяльність, спрямована на запобігання та протидію домашньому насильству, ґрунтується, зокрема, на таких засадах: належна увага до кожного факту домашнього насильства під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; врахування непропорційного впливу домашнього насильства на жінок і чоловіків, дітей та дорослих, дотримання принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; визнання суспільної небезпеки домашнього насильства та забезпечення нетерпимого ставлення до будь-яких проявів домашнього насильства.
Під психологічним насильством в сім'ї слід розуміти насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе, що завдає шкоду психічному здоров'ю.
Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
У той час, як під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію, що несумісна з інтересами іншої сторони.
Виникнення конфлікту залежить не лише від об'єктивних причин, але й від суб'єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.
Домашнє насильство вчиняється шляхом порушення основних прав та свобод іншого члена сім'ї та призводить або може призвести до заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, при якому має місце перевага сил того, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій.
У судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт, в ході якого вони виражалися один по відношенню до другого нецензурними словами, кричали.
У протоколі про адміністративне правопорушення також суддя звертає увагу на те, що не зазначено наслідків вчинення діянь, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, зокрема завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілого.
Суддя враховує те, що суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол. Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення. Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і, вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.
Матеріали справи не містять і будь-яких доказів того, що діяннями ОСОБА_1 була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого ОСОБА_2 , що є підставою для встановлення відсутності об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
У письмових поясненнях потерпілий зазначає, що у нього з співмешканкою «стався конфлікт», жодної згадки про те, що діями ОСОБА_4 була завдана шкода його здоров'ю немає. У судовому засіданні ОСОБА_2 стверджував, що діями ОСОБА_1 не було спричинено шкоду його психічному здоров'ю, у них стався сімейний конфлікт через її довготривалу відсутність вдома. Взагалі, враховуючи фізіологічні особливості його як чоловіка та її як жінки, йому не могло бути спричинено будь-якої шкоди його здоров'ю.
Таким чином, матеріали справи не містять беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», які б могли бути кваліфіковані як домашнє насильство та містили б склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Суддя звертає увагу на те, що обов'язок довести наявність ознак домашнього насильства в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі заподіяння шкоди фізичному чи психічному здоров'ю потерпілого (наявність в діях особи складу правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП) покладається на посадову особу, яка складає протокол про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали не свідчать про те, що ОСОБА_1 застосовувала до потерпілого ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному чи психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, у тому числі і закріпленої у статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно правової позиції, яка міститься у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 р. у справі № 463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, з урахуванням встановлених обставин, суддя дійшла висновку про відсутність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, що є підставою для закриття провадження в даній справі.
На підставі наведеного та керуючись ст. 247 ч. 1 п. 1, 283-285, 287, 294 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Постанова судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Л.М. Кучерява