Справа № 364/502/25
Провадження № 3/364/254/25
25.06.2025 суддя Володарського районного суду Київської області Макаренко Л. А., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов 03.06.2025 від Батальйону № 2 Полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - Батальйону № 2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП) з протоколом про адміністративне правопорушення від 23.05.2025 серії ЕПР 1 № 339763 щодо притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
Згідно з відомостями зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 23.05.2025 о 21:01 по вул. Академіка Комара, в селі Березна Білоцерківського району Київської області керував транспортним засобом марки ВАЗ 21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки або у найближчому медичному закладі категорично відмовився, тим самим порушивши вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами, далі - Правила дорожнього руху).
Судове засідання, призначене первісно на 17.06.2025, було відкладено на 25.06.2025 за клопотанням захисника Погребняка В.П. від 16.06.2025 про ознайомлення з матеріалами справи (ордер на надання правничої допомоги серії АІ № 1922693 від 13.06.2025, а.с. 16-17, 18).
У судове засідання 25.06.2025 ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки на адресу, зазначену у протоколі та за допомогою sms-повідомлень на номер телефону, зазначений у його заявці від 23.05.2025 на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою смс-повідомлень, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 7, 34).
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Романішін Є.В. (договір про надання правничої допомоги від 19.06.2025 № 19/06, а.с. 30) у судовому засіданні просив розгляд справи проводити без участі його підзахисного та просив закрити провадження у цій справі за відсутності в діях останнього складу правопорушення, оскільки як вбачається з доданого до матеріалів справи відеозапису, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, стверджуючи, що алкогольні напої не вживав, але огляд на місці зупинки за допомогою алкотесту поліцейські не пропонували, а коли зрозумів, що огляд на стан сп'яніння проводитимуть не в найближчому медичному закладі, тобто у Комунальному некомерційному підприємстві Володарської селищної ради «Володарська лікарня» (далі - КНП ВСР «Володарська лікарня»), а в Комунальному некомерційному підприємстві Таращанської міської ради «Таращанська міська лікарня» (КНП ТМР «Таращанська міська лікарня») - то проїхати так далеко для проходження огляду відмовився, в результаті чого відносно нього було складено протокол про відмову від проходження огляду від проведення огляду в закладі охорони здоров'я.
Водночас захисник зауважив, що відповідно до Переліку закладів охорони здоров'я Київської області, яким надається право проведення огляду водіїв транспортних засобів на виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого наказом Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації від 04.02.2025 № 99-адм (далі - Перелік), КНП ВСР «Володарська лікарня», що розташована за адресою: вул. Коцюбинського, 25, с-ще Володарка, Білоцерківський р-н, Київська обл., наведена у названому Переліку, а отже має право на проведення відповідного огляду водіїв транспортних засобів на стан, зокрема, алкогольного сп'яніння. При цьому, відстань і тривалість проїзду від с. Березна, де поліцейські зупинили ОСОБА_1 , до м. Тараща займає більше однієї години часу (близько 70 км.), тоді як від с. Березна до с-ща Володарка їхати лише 9 хвилин (7,5 км). Крім того, якщо брати до уваги, що КНП ВСР «Володарська лікарня» не приймає водіїв транспортних засобів на огляд, як пояснили поліцейські під час запинки ОСОБА_1 , іншими теж найближчими медичними закладами, які входять у згаданий Перелік є, зокрема, медичні заклади у м. Сквира (відповідно близької 3 хв. їхати, відстань 37 км), у м. Біла Церква (їхати дес до 40 хв., відстань 39 км), у с-ще Ставище (34 хв., 35 км відповідно), м. Тетіїв (36 хв., 38 км відповідно). На підтвердження наведених обставин захисником долучено до матеріалів справи копію згаданого Переліку та візуалізацію територіальної віддаленості місця зупинки і закладів охорони здоров'я, яким надано право на проведення огляду водіїв транспортного засобі на стан сп'яніння (а.с. 37-39, 40-46).
Прокурор, залучений до справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 08.03.2018 у справі «Михайлов проти України», від 06.10.2022 у справі «Бантиш проти України», від 06.10.2022 у справі «Пушкарьов проти України», щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони обвинувачення у справі про адміністративне правопорушення, та враховуючи повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, не з'явився.
Заслухавши пояснення захисника Романішіна Є.В., розглянувши надані ним докази, дослідивши відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення і доданих до нього матеріалах, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (статті 252 КУпАП), вирішуючи справу, суд виходить з такого.
Відповідно до норм Закону України «Про дорожній рух» до учасників дорожнього руху належать, зокрема, водії (частина друга статті 14), які зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух (абзаци другий, четвертий частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух»). Одним із таких органів державного контролю є Національна поліція (стаття 52 цього Закону).
За змістом абзаців третього, п'ятого частини другої статті 16 названого Закону водій зобов'язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29.06.2007) зазначив, що будь-особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За порушення наведених вимог статтею 130 КУпАП передбачено притягнення водіїв до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, диспозиція частини першої статті 130 КУпАП містить кілька окремих (самостійних) складів адміністративних проступків, які відрізняються за об'єктивною стороною (зовнішнім проявом):
1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;
3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, аналіз наведених законодавчих норм свідчить, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є самостійним складом адміністративного проступку.
Беручи до уваги, що правопорушення, яке полягає в керуванні транспортними засобами особами у стані сп'яніння, є відмінним від правопорушення, яке полягає у відмові осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, тож і предмет доказування у справі про адміністративне правопорушення відрізняється залежно від того, за вчинення якого саме порушення складено протокол про адміністративне правопорушення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2024 у справі № 990SCGC/1/24).
Згідно з положеннями статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан, зокрема, алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів; у разі незгоди зазначеної особи на проведення такого огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан, зокрема, алкогольного сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд особи на стан алкогольного сп'яніння проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Таким чином, як вбачається з наведеної законодавчої норми огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться на місці зупинки транспортного засобу. Підставами для направлення особи до медичного закладу є лише: 1) відмова особи від проходження огляду на місці зупинки працівником поліції; 2) або незгода особи з результатами огляду, проведеного поліцейським.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого (далі - Порядок № 1103). Відповідно до пунктів 2, 3 цього Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Огляд проводиться, зокрема, поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність). Пунктом 6 названого Порядку також передбачено лише ті самі дві підстави, перелічені вище, для направлення особи на огляд у заклад охорони здоров'я.
Так, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 6 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (з подальшими змінами), далі - Інструкція № 1395).
При цьому ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 розділу І Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, далі - Інструкція № 1452/735).
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4розділу I названої Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (пункт 12 розділу ІІ Інструкція № 1452/735).
Як вбачається з матеріалів справи, включаючи відеозапис з нагрудних камер працівників полії, що долучені до названого вище протоколу про адміністративне правопорушення та досліджені судом, водій зазначеного в цьому протоколі транспортного засобу ОСОБА_1 23.05.2025 о 21:01 був зупинений працівниками поліції. Представившись та повідомивши про причини зупинки, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 дихнути та надалі, вказавши, що вбачають запах алкоголю з ротової порожнини, запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_1 погодився та повідомив, що алкогольні напої не вживав, тому готовий пройти будь-який огляд (21:04).
При цьому на порушення наведених вище законодавчих вимог працівниками поліції не пропонувалось ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), що є передумовою направлення водія до найближчого медичного закладу, оскільки таке направлення можливе лише за наявності таких двох підстав: 1) у разі відмови особи від проходження огляду на місці зупинки працівником поліції; 2) або у разі незгоди особи з результатами огляду, проведеного поліцейським (стаття 266 КУпАП, пункт 6 Порядку КМУ № 1103).
Надалі поліцейські повторно запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, у зв'язку із наявністю у ОСОБА_1 , як стверджено у протоколі, явних ознак алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, у медичному закладі, а саме: у КНП ТМР «Таращанська міська лікарня», оскільки, як повідомляють працівники поліції ОСОБА_1 , КНП ВСР «Володарська лікарня» наразі не приймає, на що ОСОБА_1 проїхати так далеко для проходження огляду відмовився (21:13), в результаті чого відносно нього було складено протокол про відмову від проходження огляду від проведення огляду в закладі охорони здоров'я.
Проте в матеріалах справи, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, міститься Направлення ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції саме до КНП ВСР «Володарська лікарня», а не до згаданої КНП ТМР «Таращанська міська лікарня». Це направлення виписано 23.05.2025 о 21:20 (а.с 5).
В матеріалах справи також міститься Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким огляд ОСОБА_1 проводився у зв'язку з запахом алкоголю з порожнини рота, різкою зміною забарвлення шкіряного покриву обличчя, вираженим тремтінням пальців рук (а.с. 6), а також рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 1 Батальйону № 2 ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП щодо обставин виявлення та надалі оформлення правопорушення, з якого вбачається, що водія ОСОБА_1 було зупинено на підставі статті 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Таким чином, як наведено вище і встановлено судом з наявного у матеріалах справи відеозапису, після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд в м. Тараща, яке, як вірно вказує захисник, знаходиться більш ніж за 66 км від місця зупинки. При цьому працівником поліції не було запропоновано водієві пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою Алкотесту «Драгер» та, у разі відмови від такого огляду, у найближчому закладі охорони здоров'я (зокрема, у м. Біла Церква, м. Сквира, м. Тетіїв, с-ще Ставище, які знаходяться значно ближче (близько 30 км) від місця зупинки водія), як того імперативно вимагає пункт 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735.
Отже, відеозаписом не зафіксовано, що поліцейський направляв, а ОСОБА_1 відмовився, від проходження огляду у КНП ВСР «Володарська лікарня», хоча у матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.05.2025 саме до цієї лікарні (а.с. 5).
Так само в матеріалах справи відсутні будь-які докази неможливості проведення огляду водія на стан сп'яніння у названий день і час у КНП ВСР «Володарська лікарня», а також відсутні докази пропозиції (та за наявності - результатів) первісного огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів.
За таких обставин працівники поліції своїми діями, які виразились в направленні водія ОСОБА_1 для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння до медичного закладу в м. Тараща, а не у найближчий медичний заклад та без попереднього проведення огляду на місці зупинки, порушили вимоги пункту 7 розділу І, пункту 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735.
З огляду на наведене відмова водія від проходження огляду в іншому населеному пункті за наявності в лікарні, яка уповноважена проводити такі огляди, с-щі Володарка (або іншому населеному пункті, що є значно ближчим від запропонованого), є законною, оскільки працівниками поліції порушено вимоги Інструкції № 1452/735, що чітко вимагають направлення водія до найближчого лікувального закладу, яким є КНП ВСР «Володарська лікарня», при цьому після огляду (відмови від огляду або незгоди з результатом огляду) на місці зупинки.
Як вбачається з наданого суду відео, ОСОБА_1 відмовився від огляду саме тому, що йому було запропоновано їхати до іншого населеного пункту («Тараща далеко, не поїду»), про що він вказав поліцейському.
Будь-яких доказів неможливості проведення огляду водія на стан сп'яніння в КНП ВСР «Володарська лікарня» матеріали справи не містять.
Аналогічна позиція викладена у постанові Київського апеляційного суду від 16.06.2025 у справі № 940/129/25 (провадження № 33/824/1985/2025).
За змістом статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За приписами статті 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Близькі за змістом положення викладено в статті 6 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до якої поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За визначенням статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, насамперед, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного Суду від 15.03.2019 у справі № 204/2352/16-а).
При цьому обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина друга статті 251 КУпАП).
Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Суд, що розглядає справу, не має повноважень уточнювати чи редагувати фабулу правопорушення, викладену уповноваженими особами у протоколі (зокрема, постанова Київського апеляційного суду від 12.04.2021 у справі № 752/23552/20).
Також судами вищих інстанцій неодноразово зверталася увага на те, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, тому як і у кримінальному провадженні суд у справах про адміністративні правопорушення повинен бути неупередженим і безстороннім, а відтак не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу, самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, а судовий розгляд повинен провадитися виключно в межах обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Недотримання таких засад означатиме неминуче перебирання судом на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що в свою чергу є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України», заява № 16347/02, від 30.05.2013 у справі «Малофєєва проти Росії», заява № 36673/04, від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії», заява № 926/08, стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», постанови Київського апеляційного суду від 24.12.2019 у справі № 761/26744/19, від 23.09.2019 у справі № 753/9705/19 та інші, які є остаточними в подібній категорії справ).
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Отже, провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється судом виключно в межах пред'явленого обвинувачення, що викладено у відповідному протоколі про адміністративне правопорушення, а суд не може самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Недотримання цих засад означатиме перебирання судом на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що в свою чергу є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до позицій, викладених, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
На підставі гарантій статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися, зокрема, на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості (рішення Конституційного Суду України від 26.02.2019 у № 1-р/2019).
Ці конституційні гарантії підлягають застосуванню й в справах про адміністративні правопорушення, на що наголошувалося в рішеннях судів вищих інстанцій.
Таким чином, враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, та беручи до уваги, що ОСОБА_1 не погоджується зі складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення, тому суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, не доведена належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, при відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись частиною першою статті 130 КУпАП, а також статтями 247, 254, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, - закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Копії цієї постанови суду надіслати прокуророві та до Батальйону № 2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП - до відома і виконання відповідно.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення зазначеного десятиденного строку, встановленого для її оскарження.
Суддя Л. А. Макаренко
Постанова набрала законної сили з "_____"_________ 202____ року.