Справа № 296/2899/25
2/296/1822/25
19 червня 2025 рокум. Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира
в складі: головуючого - судді Пилипюк Л. М.
за участю секретаря судового засідання Клименко Е. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Корольовського районного суду міста Житомира з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
Свій позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем та в них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя з відповідачем не склалось, а тому рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 13 червня 2017 року шлюб, укладений між нею та відповідачем, розірвано. Крім того, рішенням Богунського районного суду м. Житомира ухвалено стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 07 травня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття. Відповідач свого обов'язку щодо сплати аліменти належним чином не виконував, допускаючи заборгованість. Наразі їхній син ОСОБА_4 досяг повноліття, однак продовжує навчатись, вступив на механічне відділення відокремленого структурного підрозділу «Житомирського автомобільно-дорожнього фахового коледжу Національного транспортного університету». ОСОБА_4 навчається на денній формі навчання на умовах контракту. Вартість навчання на третьому курсі становить 18 000 гривень, на четвертому курсі - 23 000 гривень на рік. Враховуючи те, що ОСОБА_4 навчається на денній формі навчання, то він не має змоги працювати та утримувати себе самостійно, внаслідок чого потребує матеріальної допомоги батьків. Дитині необхідні кошти на оплату навчання, на проїзд, харчування, лікування, придбання одягу, канцелярського приладдя, підручників та іншої додаткової літератури для навчання. На думку позивача, ОСОБА_2 має можливість сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина, оскільки працевлаштований в ТОВ «Житомирський картонний комбінат», отримує регулярний дохід.
На підставі наведеного позивач просить стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати подання позову до суду і до закінчення навчання, але не більше як до досягнення ОСОБА_3 23 років.
Ухвалою судді від 03 квітня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
12 травня 2025 року від представника відповідача адвоката Маслякової Т. О. до суду надійшли письмові пояснення (відзив на позовну заяву). Заперечуючи вимоги позову, представник відповідача зазначає, що ОСОБА_2 не має змоги надавати будь-яку матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина. Відповідач має заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 76 434,76 гривень. Щомісячний дохід ОСОБА_2 становить приблизно 32 000 гривень. Половина із заробітку відповідача стягується на користь позивача на погашення заборгованості по аліментах. Крім цього, на утриманні відповідача є ще двоє неповнолітніх дітей від другого шлюбу. Наразі у Корольовському ВДВС у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) відкрито ще два виконавчих провадження щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини його доходу та щодо стягнення аліментів на утримання дружини у розмірі 1/6 частини його доходу. Також на утриманні відповідача перебуває його матір ОСОБА_5 , яка є пенсіонеркою та хворіє на цукровий діабет. Після відрахування із заробітної плати частини заборгованості по сплаті аліментів (приблизно 14 000 гривень), аліментів на утримання неповнолітніх дітей (10 660 гривень), аліментів на утримання дружини (5 300 гривень) у відповідача залишається 2 040 гривень, які він використовує на проїзд, харчування, ліки, комунальні послуги та для допомоги матері. Коштів відповідачу не вистачає на забезпечення власної життєдіяльності, а тому він має борги. На підставі наведеного представник відповідача вважає, що ОСОБА_2 не має можливості сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання та просить в задоволенні позову відмовити.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, заявою від 09 травня 2025 року просить розгляд справи здійснювати без її участі. У вказаній заяві позивач також зазначає, що вона підтримує позовні вимоги та просить позов задовольнити.
Представник відповідача адвокат Маслякова Т. О. в судове засідання не з'явилась, у своїй заяві від 19 червня 2025 року просить справу розглядати за її відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд ураховує, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, висловили свої позиції у заявах, а тому суд не вбачає перешкод для розгляду справи за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Зі змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд установив, що сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , яке видане 24 березня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції (а. с. 5).
З копії довідки Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області № 264 від 14 березня 2025 року встановлено, що позивач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 та до складу її сім'ї входить син ОСОБА_3 , який проживає разом з нею (а. с. 7).
З копії постанови головного державного виконавця Богунського ВДВС Житомирського МУЮ від 06 липня 2012 року (виконавче провадження № 33314749) про відкриття виконавчого провадження вбачається, що органом ДВС здійснювались заходи щодо примусового стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07 травня 2012 року і до досягнення повноліття дитини (а. с. 11).
Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 син сторін ОСОБА_4 досяг повноліття.
Копією довідки навчального закладу № 4178/25 від 10 березня 2025 року підтверджено, що ОСОБА_3 навчається на 3 курсі (група М-1127) відокремленого структурного підрозділу «Житомирський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного транспортного університету» на денній формі навчання, механічне відділення, на умовах контракту з 01 вересня 2022 року. Дата закінчення навчання - 30 червня 2026 року (а. с. 8).
10 лютого 2025 року між навчальним закладом - відокремленим структурним підрозділом «Житомирський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного транспортного університету» та студентом ОСОБА_3 укладено контракт № 18 на підготовку фахового молодшого бакалавра. Відповідно до п. 2.1 вказаного контракту вартість навчання встановлюється на 1 вересня кожного року і фіксується у цьому контракті. Вартість навчання підлягає індексації і може змінюватись кожного року в зв'язку зі зміною цін, тарифів та інфляцією. Вартість навчання за ІІІ курс - 18 000 гривень; за ІV - 23 000 гривень (а. с. 9).
Предметом спору в цій справі є стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до статті 53 Конституції України кожен має право на освіту.
Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих (частина третя статті 3 Закону України «Про освіту»).
Главою 16 СК України регламентовано підстави виникнення обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та порядок його виконання.
Стягнення з батьків аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.
Положення статті 199 СК України визначають, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Тобто, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження дітьми навчання (форма навчання може бути як денна, так і заочна); потреба дітей у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. Постанова Верховного Суду від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18 (провадження № 61-16005св20).
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналіз наведених норм права Сімейного кодексу України у поєднанні з основними правилами доказування (ст. ст. 76-81 ЦПК України) дає підстави зробити висновок про те, що обов'язок батька (матері) надавати матеріальну допомогу своїй дитині, яка продовжує навчання, презюмується. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того, хто її спростовує.
Батько (мати) можуть бути звільненні від такого обов'язку у разі доведеності факту неможливості надавати допомогу дитині, при цьому, зважаючи на специфіку спірних правовідносин, обов'язок доведення такого факту покладається саме на батька (матір), до яких пред'явлений позов.
Заперечуючи вимоги позову, представник відповідача ОСОБА_2 зазначає, що останній не має матеріальної можливості сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.
Досліджуючи матеріальне становище відповідача, суд установив таке.
Копією довідки ТзОВ «Житомирський картонний комбінат» № 202 від 29 квітня 2025 року підтверджено, що ОСОБА_2 працює у ТзОВ «Житомирський картонний комбінат» на посаді комірника складу готової продукції. Дохід ОСОБА_2 за період з 01 жовтня 2024 року по 31 березня 2025 року склав 214 632,58 гривень.
З наведеного слідує, що середньомісячний заробіток відповідача в період з 01 жовтня 2024 року по 31 березня 2025 року становив приблизно 35 770 гривень.
Суд ураховує, що ОСОБА_2 є батьком ще двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджено копіями свідоцтв про народження дітей.
Відповідач ОСОБА_2 сплачує аліменти на утримання неповнолітніх дітей та на утримання своєї дружини - ОСОБА_8 .
Копією постанови головного державного виконавця Корольовського ВДВС у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 09 квітня 2025 року про відкриття виконавчого провадження (виконавче провадження № 77752682) підтверджено, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 стягуються аліменти на утримання дружини в розмірі 1/6 частки всіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 16 січня 2025 року та до 16 червня 2026 року.
З копії постанови головного державного виконавця Корольовського ВДВС у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 09 квітня 2025 року про відкриття виконавчого провадження (виконавче провадження № 77752506) встановлено, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини заробітку щомісячно, починаючи з 16 січня 2025 року і до досягнення дітьми повноліття.
Довідкою-розрахунком Корольовського ВДВС у місті Житомирі від 23 квітня 2025 року підтверджено, що ОСОБА_2 має заборгованість у виконавчому провадженні щодо примусового виконання рішення Богунського районного суду міста Житомира про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Розмір його заборгованості станом на 31 грудня 2023 року становив 76 434,76 гривень. Сукупний розмір заборгованості станом на 31 березня 2025 року - 56 553,65 гривень, штраф - 51 585,75 гривень, загальна сума заборгованості - 108 139,40 гривень.
Суд відхиляє аргументи представника відповідача щодо повної неспроможності (відсутності фінансової можливості) ОСОБА_2 сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання. Наведений у відзиві розрахунок, відповідно до якого майже весь місячний заробіток відповідача відраховується на сплату аліментів та погашення заборгованості по сплаті аліментів, не підтверджено документально. Зокрема, представник відповідача вказує, що приблизно половину заробітної плати ОСОБА_2 сплачує на користь позивача в якості погашення заборгованості по сплаті аліментів на утримання сина ОСОБА_4 . Разом з тим, суд ураховує, що відповідно до довідки роботодавця ОСОБА_2 від 29 квітня 2025 року розмір доходу відповідача за період з 01 жовтня 2024 року по 31 березня 2025 року склав 214 632,58 гривень, а загальний розмір відрахувань із заробітної плати по виконавчим листам за той же період - 89 320,92 гривень. Приблизний щомісячний розмір відрахувань із заробітної плати відповідача складає від 13 000 до 18 000 гривень, тоді як розмір його заробітної плати - це приблизно від 32 200 до 42 500 гривень.
Представлені суду докази дають підстави для висновку, що ОСОБА_2 впродовж тривалого часу належним чином не виконував свого обов'язку щодо матеріального утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , внаслідок чого відповідач має значний розмір заборгованості зі сплати аліментів. Однак, на думку суду, свідоме ухилення відповідача від сплати аліментів та свідоме допущення ним значної заборгованості наразі не може слугувати підставою для звільнення його від обов'язку утримувати повнолітнього сина, який має право на отримання освіти, навчається на денній, платній формі навчання та не може забезпечувати себе самостійно, в зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги батьків.
Суд ураховує, що відповідач має на утриманні двоє неповнолітніх дітей та дружину. Однак, на переконання суду, заробіток відповідача дозволяє йому надавати матеріальну допомогу не лише неповнолітнім дітям, а й старшому сину від попереднього шлюбу.
Суд вважає, що батьки не повинні надавати безкомпромісну перевагу одній дитині порівняно з іншою дитиною від попереднього шлюбу та компенсувати відмову в утриманні повнолітньої дитини, яка навчається та потребує фінансової допомоги батьків, за рахунок збільшення розміру утримання неповнолітніх дітей.
Суд відхиляє аргументи відзиву про те, що відповідач матеріально утримує свою матір. Відповідач належними доказами не підтвердив види та розмір своєї участі в наданні матеріальної допомоги матері. Суд зауважує, що пенсійний вік матері відповідача не може однозначно свідчити про її потребу в матеріальному утриманні. Види та розмір доходів, склад сім'ї своєї матері відповідач документально не підтвердив.
Досліджені судом докази в своїй сукупності та взаємозв'язку дають підстави для висновку, що ОСОБА_2 має матеріальну можливість сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.
Як уже встановлено судом, син сторін ОСОБА_9 навчається на денній формі навчання на 3 курсі відокремленого структурного підрозділу «Житомирський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного транспортного університету» на денній формі навчання, на умовах контракту.
Суд ураховує, що на підтвердження витрат, пов'язаних з навчанням сина, позивач надала докази вартості навчання.
З досліджених письмових доказів суд позбавлений можливості достовірно встановити які саме витрати несе позивач на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 . Матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних з навчанням повнолітнього сина (наприклад, вартість гуртожитку, оренди житла, вартість комунальних послуг, придбання підручників, іншої навчальної літератури, канцелярського приладдя та ін.). Ураховуючи принцип змагальності сторін, у спірних правовідносинах саме на позивача покладено тягар доказування на доведення заявленого до стягнення розміру аліментів.
Разом з тим, витрати кожної людини на продукти харчування, проїзд та інші додаткові витрати для життя є беззаперечними, оскільки для власного існування та навчання, будь-яка людина повинна повноцінно харчуватися, купувати одяг та взуття, засоби гігієни та миючі засоби, оплачувати вартість мобільного зв'язку та Інтернету, а це потребує певних коштів. Ті обставини, що з віком потреби дитини зростають є загальновідомими та не потребують доказування.
На підставі наведеного, враховуючи законні інтереси повнолітнього ОСОБА_3 , який у зв'язку з навчанням потребує матеріальної допомоги батьків, беручи до уваги вартість навчання, рівність обов'язку батьків щодо матеріального утримання дітей, а також матеріальний стан відповідача, зокрема ту, обставину, що на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей та дружина, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у розмірі 1/6 частки доходу відповідача щомісячно, які належить стягувати з відповідача в користь позивача щомісячно до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23-х років.
При визначенні розміру аліментів, суд ураховує визначені у ч. 9 ст. 7 СК України загальні засади регулювання сімейних відносин, а саме: справедливість, добросовісність і розумність.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до обов'язкового негайного виконання.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в сумі 1211,20 слід стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 77, 81, 89, 141, 263, 264, 265, 430 ЦПК України, на підставі ст. ст. 182, 191, 198, 199, 200 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно на період навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 23 років, починаючи стягнення з 18 березня 2025 року.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до обов'язкового негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складено - 24 червня 2025 року.
Суддя Корольовського районного суду
міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК