Справа № 680/332/25
№2/680/264/25
25 червня 2025 року селище Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді - Яцини О.І.,
за участі секретаря судового засідання - Стандрійчук М.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість в сумі 12628,09 грн.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07 жовтня 2024 року між сторонами за допомогою веб сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1456-9701 (кредитний договір). На виконання вимог Договору, відповідачці було надано одноразовий ідентифікатор A7059, для підписання кредитного договору № 1456-9701, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Згідно з умовами кредитного договору, позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб в сумі 4700,00 грн зі строком кредитування на 365 календарних днів; базовий період 21 день;комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка - 1 % в день;, стандартна % ставка: 1.00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору; 0,75% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту. Окрім того, відповідачка уклала додаткові угоди на отримання кредитних коштів.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідачка підтвердила виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти.
В подальшому, відповідачка порушила умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернула в повному обсязі кредит, а також не виконала у повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами кредитного договору.
Станом на 24 лютого 2025 року, загальний розмір заборгованості відповідачки становить 12628,09 гривень, що складається з: заборгованості за кредитом - 7145,04 грн; заборгованості за нарахованими процентами - 4888,05 грн; заборгованості по комісії - 105,00 грн, заборгованість по штрафам - 490,00 грн.
Тому просив стягнути з відповідачки вказану заборгованість та судові витрати по справі.
Ухвалою судді від 02 червня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без виклику сторін.
Представник позивача зазначив у позовній заяві клопотання про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Відповідачка повідомлена про розгляд справи належним чином, відзиву до суду не направила.
Суд, безпосередньо дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні фактичні обставини та відповідні спірні правовідносини.
Так, 07 жовтня 2024 року між сторонами за допомогою веб сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1456-9701 (кредитний договір).
На виконання вимог договору, відповідачці було надано одноразовий ідентифікатор A7059, для підписання кредитного договору № 1456-9701.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб в сумі 4700,00 грн зі строком кредитування на 365 календарних днів; базовий період 21 день;комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка - 1 % в день;, стандартна % ставка: 1.00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору; 0,75% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (а.с.13-34).
Відповідачка підтвердила, що ознайомлена із вказаними документами та зобов'язується виконувати їх умови. Усі зазначені документи підписані відповідачкою за допомогою електронного цифрового підпису. На виконання умов договору відповідачці було надано кредитні кошти в розмірі 4700,00 грн шляхом перерахунку на його банківський рахунок за допомогою системи LiqPay (а.с.34, 35, 48).
Додатковою угодою №1 від 28 жовтня 2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1456-9701 від 07 жовтня 2024 року сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2600,00 грн (а.с.36-39).
Додатковою угодою №2 від 19 листопада 2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1456-9701 від 07 жовтня 2024 року сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 600,00 грн (а.с.40-43).
Додатковою угодою №3 від 20 грудня 2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1456-9701 від 07 жовтня 2024 року сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 700,00 грн (а.с.44-47).
Відповідачка не спростувала факт отримання кредитних коштів.
Згідно з розрахунком заборгованості, доданим до позовної заяви, заборгованість відповідачки за кредитним договором № 1456-9701 станом на 24 лютого 2025 року, становить 12628,09 гривень, що складається з: заборгованості за кредитом - 7145,04 грн; заборгованості за нарахованими процентами - 4888,05 грн; заборгованості по комісії - 105,00 грн, заборгованість по штрафам - 490,00 грн (а.с.49).
Визначаючи розмір боргу, суд виходить з розрахунку, який надано позивачем, оскільки відповідачкою цей розрахунок не спростований і свій не надано.
Суд зазначає, що позивачем доведено факт отримання кредиту та наявності заборгованості у відповідачки.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.
Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та Додатком до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи підтверджується, що позивач є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку та має право на здійснення банківських операцій.
Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов'язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України «Кредит».
Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 статті 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із частиною 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид Електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із статтею 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 статтею 12 ЦПК України.
Згідно із статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
На час розгляду справи в суді відповідачка простроченої кредитної заборгованості не сплатила.
В свою чергу відповідачка не надала суду доказів, які б підтверджували хоча б часткове належне виконання нею зобов'язань, взятих перед позивачем, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.
Беручи до уваги те, що відповідачка належним чином не виконує умови кредитного договору, у зв'язку з чим вважається таким, що прострочила виконання зобов'язання, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим.
Поряд із зазначеним, позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 490,00 грн, суд вважає безпідставними та їх не задовольняє, з таких підстав.
Згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Також Законом № 2120-ІХ від 15 березня 2022 року внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та відповідно до п. 6-1 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Із зазначеного видно, що законодавець звільнив позичальників від неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов'язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року та такі нарахування підлягають списанню.
За таких обставин, враховуючи викладені вище положення законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та безпосередньо оцінивши наявні у справі докази, з'ясувавши усі обставини справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову у розмірі 12138,09 грн (позов задоволено на 96,12 %).
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 2328,41 грн пропорційно до задоволеної частини вимог (позов задоволено на 96,12 %).
Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ - 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133) загальну суму заборгованості за кредитним договором №1456-9701 від 07 жовтня 2024 року, в розмірі 12138 (дванадцять тисяч сто тридцять вісім) гривень 09 копійок, з яких: заборгованість за кредитом - 7145,04 гривень;- заборгованість за нарахованими процентами - 4888,05 гривень; заборгованість по комісії - 105,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 2328 (дві тисячі триста двадцять вісім) гривень 41 копійку сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду через протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, код ЄДРПОУ - 38548598.
Відповідачка: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Суддя О. І. Яцина