04 червня 2025 року
м. Київ
справа № 910/13055/23
провадження № 12-31гс25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Банаська О. О.,
суддів Булейко О. Л., Воробйової І. А., Єленіної Ж. М., Ємця А. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стрелець Т. Г. , Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,
перевіривши наявність підстав для розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКТС»
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10 грудня 2024 року
у складі колегії суддів Шапрана В. В. (головуючого), Андрієнка В. В., Буравльова С. І.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКТС»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про зобов'язання вчинити дії,
Вступ
1. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду з посиланням на положення частини третьої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухваленому рішенні у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
2. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для прийняття справи до її розгляду, оскільки відповідно до частини першої статті 302 ГПК України для вирішення питання відступу від висновків, викладених у раніше ухвалених рішеннях у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати цього ж касаційного суду, передбачено передання справи на розгляд палати, до якої входить така колегія.
Короткий зміст і підстави заявлених позовних вимог
3. Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКТС» (далі - ТОВ «ВКТС») звернулося з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця»), у якому просило (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 28 вересня 2023 року) заборонити відповідачу та/або його структурним підрозділам та/або підприємствам, які йому підпорядковані, вчиняти будь-які дії по забороні допуску вагонів (за наведеним переліком) у зв'язку з їх курсуванням шляхами загального користування залізницями України у навантаженому стані та зобов'язати відповідача видалити з Автоматизованої бази даних парку вантажних вагонів дані щодо граничного строку (дати) експлуатації вагонів і привести дані щодо цих вагонів у відповідність до параметрів, визначених у технічних рішеннях.
4. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок прийняття Міністерством інфраструктури України наказу від 30 листопада 2021 року № 647 «Про затвердження Порядку проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником, строків продовження експлуатації таких вагонів» (далі - Порядок № 647) відповідач не допускає вагони позивача для їх використання на шляхах загального користування у навантаженому стані.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18 січня 2024 року позовні вимоги задоволено повністю.
6. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Порядок № 647 набрав законної сили 01 січня 2022 року і в ньому прямо не встановлено застосування його положень зі зворотною силою, а тому він не поширюється на спірні правовідносини щодо граничного строку (дати) експлуатації залізничних вантажних вагонів на коліях загального користування. Оскільки відповідно до виданих позивачеві технічних рішень строк служби належних йому вагонів продовжено до 2029-2032 років, у відповідача не було правових підстав для зміни строку їх використання з посиланням на Порядок № 647.
7. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10 грудня 2024 року рішення Господарського суду міста Києва від 18 січня 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
9. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд з посиланням на постанову Верховного Суду від 12 вересня 2024 року у справі № 910/3992/23, зазначив, що позовні вимоги не можуть бути задоволені за жодних умов, адже перша сформульована узагальнено, спрямована на втручання у поточну діяльність залізниці, яка може не допускати вагони позивача з багатьох причин, а не тільки через закінчення граничних строків експлуатації. Натомість, друга вимога є намаганням ототожнити граничний строк експлуатації вагонів зі строком продовження експлуатації, які не є рівнозначними й одне одного не підміняють, так як граничний строк експлуатації вантажних вагонів технічними рішеннями не встановлюється.
Подання касаційної скарги
10. ТОВ «ВКТС» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10 грудня 2024 року, в якій просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення місцевого господарського суду. Крім того, скаржник заявив клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
11. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункти 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України, наполягаючи на необхідності відступу від правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 12 вересня 2024 у справі № 910/3992/23, згідно з якими суд здійснив тлумачення положень наказу Міністерства інфраструктури України від 30 листопада 2021 року № 647 без урахування принципів: 1) законності, справедливості та розумності; 2) здійснення тлумачення на користь особи; 3) тлумачення має бути передбачуваним, якісним і недвозначним; 4) тлумачення має враховувати принцип «пріоритет із найбільш сприятливим для особи тлумаченням норми права»; 5) тлумачення має враховувати принцип правової визначеності.
12. Скаржник також зазначає про відсутність висновку в контексті питання про застосування до вагонів, на які до 01 січня 2022 року було отримано технічні рішення, положень наказу Міністерства інфраструктури України від 30 листопада 2021 року № 647 в частині «граничного строку експлуатації» в розрізі положення статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини, статті 41 Конституції України, частини другої статті 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Рух касаційної скарги
13. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 лютого 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «ВКТС» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10 грудня 2024 року у справі № 910/13055/23.
14. 02 квітня 2025 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду постановив ухвалу, якою передав справу № 910/13055/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставічастини третьої статті 302 ГПК України, оскільки колегія суддів вбачає необхідністьвідступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду (у справі № 910/3992/23) у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду.
Мотиви передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
15. Обґрунтовуючи необхідністьпередачі справи, колегія суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не погоджується з висновками цієї ж судової палати, викладеними у постанові від 12 вересня 2024 року у справі № 910/3992/23 та за змістом ухвали про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду наводить власні міркування розгляду порушених нею питань щодо тлумачення Порядку № 647; щодо невідповідності тлумачення Порядку № 647, здійсненого судовою палатою, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; щодо невідповідності постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2021 року № 841 та наказу № 647 Конституції України; щодо висновку про вирішення інвестиційного чи комерційного спору з державою.
16. Враховуючи власні міркування вирішення зазначених питань, а також клопотання ТОВ «ВКТС» про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виснувала, що підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду визначає необхідність відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду (у справі № 910/3992/23) у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду.
Мотиви, з яких виходить Велика Палата Верховного Суду, постановляючи ухвалу
17. Велика Палата Верховного Суду не знаходить підстав для прийняття цієї справи до свого розгляду з огляду на таке.
Щодо підстав передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
18. Підставою для передачі справи № 910/13055/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначила необхідність відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду (у справі № 910/3992/23) у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду.
19. Водночас, відповідно до частини першої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.
20. Отже, якщо колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у раніше ухвалених рішеннях у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати цього ж касаційного суду, частиною першою статті 302 ГПК України передбачено передання справи, яка переглядається, на розгляд палати, до якої входить така колегія, для відступлення від таких висновків.
21. Передаючи справу № 910/13055/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не зробила посилання на справи іншої, крім господарської, юрисдикції, а також не вказала, чому зазначене правове питання (за наявності підстав) не може бути вирішене цією ж судовою палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в порядку, встановленому частиною першою статті 302 ГПК України.
22. Отже, прийняття постанови у справі № 910/3992/23 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, тобто в межах однієї юрисдикції, виключає можливість передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, а питання відступу від висновків, викладених в ній має розглядатися судовою палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відповідно до частини першої статті 302 ГПК України.
Висновки Великої Палати Верховного Суду
23. Підсумовуючи викладене вище, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для передачі справи № 910/13055/23 на її розгляд.
24. Відповідно до частини шостої статті 303 ГПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об'єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об'єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду
1. Справу № 910/13055/23 разом з касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКТС» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10 грудня 2024 року у справі № 910/13055/23 повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Банасько
Судді: О. Л. Булейко К. М. Пільков
І. А. Воробйова С. О. Погрібний
Ж. М. Єленіна Т. Г. Стрелець
А. А. Ємець О. В. Ступак
Л. Ю. Кишакевич І. В. Ткач
В. В. Король О. С. Ткачук
С. І. Кравченко В. Ю. Уркевич
О. В. Кривенда Є. А. Усенко
М. В. Мазур Н. В. Шевцова
С. Ю. Мартєв