05 червня 2025 року
м. Київ
справа № 398/960/24
провадження № 61-3394св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2024 року в складі судді Подоляк Я. М. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 04 березня 2025 року в складі колегії суддів: Єгорової О. М., Мурашка О. І., Чельник О. І.,
Короткий зміст вимог
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій просила встановити факт її удочеріння ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На обґрунтування своїх вимог зазначала, що коли їй було три роки померла її мати ОСОБА_5
21 лютого 1958 року її батько ОСОБА_6 уклав шлюб з ОСОБА_4 . Від шлюбу спільних дітей вони не мали.
Протягом усього життя ОСОБА_4 називала її своєю дочкою, постійно представляла її інтереси в закладах освіти, державних органах тощо.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її батько ОСОБА_6 . Після його смерті вона продовжувала родинні стосунки з ОСОБА_4 і відвідувала її так часто, як дозволяв стан здоров'я.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла.
15 листопада 2023 року вона звернулась до приватного нотаріуса з метою подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , однак отримала відмову, оскільки не надала документів, які б підтверджували ступінь її споріднення зі спадкодавцем.
Зазначала, що померла ОСОБА_4 відносилась до неї, як до своєї дочки, виконувала обов'язки, які виконує рідна мати, однак чи оформлені відповідні документи за наслідком її удочеріння ОСОБА_4 їй достеменно невідомо.
Під час збору документів, необхідних для оформлення спадщини, вона дізналась, що за життя ОСОБА_4 склала заповіт на особу, яка їй не знайома та в родинних відносинах з померлою не перебувала.
Встановлення цього факту необхідне їй для оформлення обов'язкової частки в спадщині, що залишилась після смерті ОСОБА_4 , оскільки вона є непрацездатною особою, тобто особою, яка досягла віку, що дає право на призначення пенсії за віком.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2024 року, залишеною без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 04 березня 2025 року, заяву залишено без розгляду.
Суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що між заявником та заінтересованими особами, які є спадкоємцями за заповітом, виник спір про право на спадкове майно, тому такий спір має бути розглянутий за правилами позовного провадження.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 04 березня 2025 року й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції для розгляду справи по суті.
На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що суди не врахували, що право на обов'язкову частку в спадщині є безспірним. Заінтересована особа ОСОБА_2 не зазначила, яким чином встановлення факту її перебування в родинних відносинах з ОСОБА_4 вплине на її права як спадкоємиці за заповітом. На цей час не існує іншого способу встановлення цього факту.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
06 травня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 .
Із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 до приватного нотаріуса Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Ткачової Ю. О. звернулись ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
За життя, 12 квітня 2011 року, ОСОБА_4 склала заповіт, згідно з яким на випадок своєї смерті заповіла все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, ОСОБА_3 .
05 квітня 2021 року ОСОБА_4 склала заповіт, згідно з яким на випадок своєї смерті заповіла належний їй житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 .
Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру № 74586219 від 02 листопада 2023 року, зазначені заповіти чинні та не скасовані.
Заінтересована особа ОСОБА_2 подала до суду письмові пояснення, у яких просила відмовити в задоволенні заяви. Зазначила, що позитивне рішення у цій справі може суттєво вплинути на її права, як єдиного спадкоємця після смерті ОСОБА_4 . Крім того вказала, що останні роки свого життя ОСОБА_4 проживала разом із нею, вона доглядала її.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав
Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення
Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина шоста статті 294 ЦПК України).
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
У частині першій статті 1241 ЦК України зазначено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Звертаючись з цією заявою до суду, ОСОБА_1 посилалась на те, встановлення факту її удочеріння ОСОБА_4 необхідне їй для оформлення обов'язкової частки в спадщині, що залишилась після смерті ОСОБА_4 .
За наявності заповіту та заперечень спадкоємця за заповітом, який прийняв спадщину, щодо встановлення юридичного факту, який пов'язаний з реалізацією права на спадкування, такий факт не може бути встановлений у порядку окремого провадження. Подібний висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 11 жовтня 2024 року в справі № 207/3261/21.
За встановленими в справі обставинами, заінтересована особа ОСОБА_2 , яка є спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_8 , заперечує право ОСОБА_1 на спадкування.
Таким чином, оскільки факт, який просить встановити ОСОБА_1 , пов'язаний з реалізацією права на спадкування, і встановлення такого факту може вплинути на спадкові права спадкоємців за заповітом, зокрема ОСОБА_2 , яка заперечує щодо його встановлення, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов до обґрунтованого висновку про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв'язку з наявністю спору про право.
При цьому ОСОБА_1 не позбавлена права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку позовного провадження, враховуючи наявний спір між спадкоємцями, залучивши до участі в справі всіх заінтересованих осіб.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстав для їх скасування немає.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 04 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко