10 червня 2025 року
м. Київ
справа № 201/7949/24
провадження № 61-6521 ск 25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє
адвокат Тиховліс В'ячеслав Романович, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 квітня 2025 року, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 21 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1
до Товариства обмеженою відповідальністю «Фінансовакомпанія «Кредит-капітал», Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,
1. У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати безпідставним і скасувати борг перед Акціонерним товариством «Ощадбанк» (далі - АТ «Ощадбанк») за Договором № 815419 від 06 червня
2014 року в сумі 188,21 грн та будь-якими нарахуваннями на вказану суму
боргу; зобов'язати АТ «Ощадбанк» списати з особового рахунку ОСОБА_1 заборгованість у сумі 188,21 грн та будь-якими нарахуваннями на вказану
суму боргу; визнати безпідставним і скасувати борг ОСОБА_1 ,
Товариства обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-капітал») отриманий ТОВ «ФК «Кредит-капітал» за Договором № 1 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги
від 17 лютого 2023 року в повному розмірі, включаючи будь-які нарахування
на вказану суму боргу; зобов'язати ТОВ «ФК «Кредит-капітал» списати
з особового рахунку ОСОБА_1 борг ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Кредит-капітал», отриманий ТОВ «ФК «Кредит-капітал» за Договором № 1 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 17 лютого 2023 року в повному розмірі, включаючи будь-які нарахування на вказану суму боргу.
2. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня
2024 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду
від 21 квітня 2025 року, в задоволенні позову відмовлено.
3. У травні 2025 року до Верховного Суду, через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд», надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тиховліс В. Р., у якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
5. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
6. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
7. Частиною четвертою статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження, зокрема, призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
8. Частинами першою та другою статті 274 ЦПК України встановлено, що
у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються: малозначні справи; що виникають з трудових відносин; про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
9. Відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи
у спорах що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, щодо спадкування, щодо приватизації державного житлового фонду, щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу, в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних
у пунктах 1-5 цієї частини.
10. Предметом позову у справі № 201/7949/24 є вимоги про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, зокрема позивач просив зобов'язати відповідача списати з особового рахунку ОСОБА_1 заборгованість у сумі 188,21 грн та будь-якими нарахуваннями на вказану суму боргу.
11. Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
12. Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень з цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
13. Дослідивши предмет позову, складність справи та значення справи для сторін
і суспільства, Верховний Суд дійшов висновку про малозначність цієї справи, незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, оскільки стаття 19 ЦПК України розташована у Розділі I «Загальні положення» та поширюється й на касаційне провадження.
14. Разом з цим, касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню. Так, заявник зазначає, що справа має виняткове значення для ОСОБА_1 , якому виповнилося 72 роки, і він є пенсіонером за віком, а також пенсіонером МВС України.
15. Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то Верховний Суд зазначає, що оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Отже, заявник має обґрунтувати
в касаційний скарзі наявність відповідних обставин.
16. Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання заявника на підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України
є безпідставним, оскільки предмет спору не містить обґрунтованих фактичних передумов для віднесення цієї справи до категорії винятково значимих,
також скаржник не навів належних мотивів віднесення цієї справи до категорії «виняткової».
17. Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
18. Верховний Суд зауважує, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
19. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року
у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
20. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
21. Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.
22. Зазначене відповідає і Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами
у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
23. При цьому застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення ЄСПЛ у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)
від 19 грудня 1997 року).
24. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
25. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
26. Враховуючи наведене, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню,
у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
27. Крім цього, Верховний Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті провадження)
у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
28. За таких обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 389-392 ЦПК України.
29. Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389 та 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тиховліс В'ячеслав Романович, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 квітня 2025 року, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 квітня 2025 року.
2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді /підпис/ В. В. Пророк
/підпис/ І. В. Литвиненко
/підпис/ Є. В. Петров