23 червня 2025 року
м. Київ
справа № 388/2451/23
провадження № 61-7039ск25
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 26 листопада 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 22 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Центргаз» відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз», відкритого акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи Кіровоградгаз», товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», третя особа - Долинське управління експлуатації газового господарства відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз», про захист прав споживачів шляхом визнання незаконними дій постачальника природного газу по нарахуванню заборгованості за спожитий газ та скасування штучно нарахованої заборгованості,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила:
- зобов'язати ДП «Центргаз» ВАТ «Кіровоградгаз» та ВАТ «Оператор газорозподільної системи «Кіровоградгаз» привести облікові дані у відповідність з реальними показниками газового лічильника станом на 01 жовтня 2018 року 40 038 куб. м та зробити відповідні перерахунки;
- зобов'язати ДП «Центргаз» ВАТ «Кіровоградгаз» та ВАТ «Оператор газорозподільної системи «Кіровоградгаз» привести облікові дані у відповідність з показниками, які вказані в «Акті звірки розподіленого об'єму та споживання природного газу за період з 01 листопада 2018 року по 31 травня 2019 року», який оформлено 04 червня 2019 року, та провести відповідні перерахунки, а саме встановити показники лічильника газу на початок листопада 2018 року, а саме встановити показники лічильника газу на 01 листопада 2018 року 40 183 куб. м;
- зобов'язати ВАТ «Оператор газорозподільної системи «Кіровоградгаз» та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» привести облікові дані у відповідність з показниками, які вказані в «Акті звірки розподіленого об'єму та споживання природного газу за період з 01 листопада 2018 року по 31 травня 2019 року», який було оформлено 04 червня 2019 року, та провести відповідні перерахунки, а саме встановити показники лічильника газу на початок місяця (01 число) та витрати газу (згідно таблиці), зобов'язати зробити відповідні перерахунки;
- визнати незаконними дії ДП «Центргаз» ВАТ «Кіровоградгаз» та ВАТ «Оператор газорозподільної системи «Кіровоградгаз» по вказівці ними неправильних показників лічильника станом на 01 листопада 2018 року, які були вказані як 40 116 куб. м, а насправді 40 183 куб. м, та зобов'язати зробити перерахунок відповідно до вказаних правильних показників лічильника замість нарахування відповідачем так званої «переплати» на суму 453,63 грн;
- визнати незаконними дії ВАТ «Оператор газорозподільної системи «Кіровоградгаз» та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»» по нарахуванню штучно створеного боргу в сумі 746,31 грн.
Долинський районний суд Кіровоградської області рішення від 26 листопада 2024 року, яке залишив без змін Кропивницький апеляційний суд постановою від 22 квітня 2025 року,закрив провадження, у зв'язку з існуванням таких, що набрали законної сили рішень суду у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, в частині наступних позовних вимог:
- визнання дії ВАТ «Кіровоградгаз» щодо здійснення нарахування і передачі TOB «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» даних за спожитий газ із застосуванням коефіцієнту приведення об'ємів природного газу до стандартних, за період з 01 листопада 2018 року по 31 травня 2019 року (на початковий показник лічильника 40 116 куб. м станом на 01 листопада 2018 року) - неправомірними, зобов'язання ВАТ «Кіровоградгаз» здійснення нарахування і передачі TOB «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» даних за спожитий газ із застосуванням коефіцієнту приведення об'ємів природного газу, за період з 01 листопада 2018 року по 31 травня 2019 року на початковий показник лічильника 40 183 куб. м станом на 01 листопада 2018 року;
- визнання неправомірними дії ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» щодо списання боргу та нездійснення перерахунку обсягу розподіленого та спожитого газу за адресою позивача, до складеного акта звірки розподіленого об'єму та споживання природного газу за період з 01 листопада 2018 року по 31 травня 2019 року;
- зобов'язання ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» списати борг та здійснити перерахунок об'ємів розподіленого та спожитого позивачем природного газу у відповідності до складеного між позивачем та ДП «Центргаз» ВАТ «Кіровоградгаз» по газопостачанню та газифікації ВАТ «Кіровоградгаз» акта звірки розподіленого об'єму та споживання природного газу за період з 01 листопада 2018 року по 31 травня 2019 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Витрати залишив за позивачем.
29 травня 2025 року ОСОБА_2 , який діє від імені ОСОБА_1 , та ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подали до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 26 листопада 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 22 квітня 2025 року у вказаній вище справі.
20 червня 2025 року ОСОБА_2 , який діє від імені ОСОБА_1 , та ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подали до Верховного Суду доповнення до касаційної скарги.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з пунктом 5 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на положення статті 19 у системному зв'язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.
Предметом позову у цій справі є вимоги про захист прав споживача, а саме зобов'язати відповідача здійснити перерахунок об'ємів розподіленого та спожитого позивачем природного газу.
Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження заявник покликається на підпункти «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове для заявника значення.
Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове для нього значення не є достатніми для застосування пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що заявник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку, оскільки заявником не наведено даних щодо фундаментального значення цього питання.
Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено.
Інших підстав, які б спростовували віднесення цієї справи до категорії малозначних, касаційна скарга не містить і суд касаційної інстанції їх не встановив.
Застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не навів інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов'язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалено у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 26 листопада 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 22 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Центргаз» відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз», відкритого акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи Кіровоградгаз», товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», третя особа - Долинське управління експлуатації газового господарства відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз», про захист прав споживачів шляхом визнання незаконними дій постачальника природного газу по нарахуванню заборгованості за спожитий газ та скасування штучно нарахованої заборгованості.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров