04 червня 2025 року
м. Київ
справа № 191/2296/24
провадження № 61-4577св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Раївська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області,
особа, яка звернулась з апеляційною скаргою, - Синельниківська окружна прокуратура,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Синельківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2024 року у складі судді Прижигалінської Т. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2025 року у складі колегії суддів: Никифоряка Л. П., Гапонова А. В., Новікової Г. В.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання права на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування за законом.
2. Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 .
3. Мати залишила заповіт, згідно якого все майно, де б воно не було і з чого воно б не складалося, вона заповідала йому. Після смерті матері відкрилась спадщина, яка складається, в тому числі, із земельної частки (паю) із земель ДП «Синельниківське», що розташовані на території Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.
4. На момент смерті матері позивач був зареєстрований та проживав разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 , тому він вважається таким, що фактично вступив у спадщину після смерті матері.
5. Вказував, що його мати в період з 04 лютого 1972 року по 01 липня 2002 року працювала в Синельниківській селекційно-дослідній станції Інституту зернового господарства УААН на різних посадах. Даний факт підтверджується записом у трудовій книжці.
6. В 2002 році мати була звільнена в зв'язку з виходом на пенсію. Згідно наказу УААН від 15 березня 2004року № 22 на базі Синельниківської селекційно-дослідної станції Інституту зернового господарства УААН в 2004 році було створено окрему юридичну особу - Державне підприємство дослідне господарство «Синельниківське», яке стало її правонаступником в частині переданого майна.
7. Відповідно до наказу Мінагрополітики від 14 вересня 2006року № 525 Державне підприємство дослідне господарство «Синельниківське» припинило своє існування як юридична особа, його правонаступником стало Державне підприємство «Синельниківське».
8. Трудовим колективом ДП «Синельниківське» ще в 2007 році було прийнято рішення про приватизацію землі та затверджено список членів трудового колективу та пенсіонерів з їх числа, які мають право на отримання паю зі складу земель підприємства. Для формування списку в ДП «Синельниківське» була створена уповноважена комісія по розпаюванню земель. Список осіб, що мають право на отримання земельної частки (паю) було затверджено протоколом № 3 від 11 червня 2008року зборами членів трудового колективу ДП «Синельниківське». Вказаний Список був також затверджений головою Раївської сільської ради Синельниківського району та погоджений з Синельниківською районною адміністрацією Дніпропетровської області в 2008 році. Розпорядженням голови районної державної адміністрації № 430-р-08 від 10 вересня 2008року було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо організації земельних часток (паїв) ДП «Синельниківське» серед членів трудового колективу та пенсіонерів з їх числа у кількості 383 особи, працівників соціальної сфери у кількості 96 осіб згідно списку, затвердженого рішенням загальних зборів 11 червня 2008року, протокол № 3.
9. У довідці начальника відділу № 8 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області за № 31-4-0.110.8- 672/299-24-0.110.8 від 20 лютого 2024року (з уточненням згідно довідки № 823/299-24 від 04 березня 2024року) зазначено, що громадянка ОСОБА_2 була включена за № 14 до списку № 1 - пенсіонерів Синельниківської селекційно-дослідної станції, які були присутні на зборах громадян, що включені до списку осіб, що мають право на земельну частку(пай) із земель ДГІ «Синельниківське».
10. Розпорядженням голови Синельниківської районної державної адміністрації № 6-р-09 від 12 січня 2009 року «Про надання громадянам земельних ділянок в приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства на території Раївської сільської ради» було наданого громадянам в приватну власність земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) площею 6,5755 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Раївської сільської ради згідно з додатком 1.
11. В зазначеному додатку 1 до розпорядження голови райдержадміністрації № 6-р-09 від 12 січня 2009року ОСОБА_2 значиться за № 221 (земельна ділянка № НОМЕР_1 ).
12. Позивач вважав, що за наведених обставин його мати ОСОБА_2 мала право на земельну частку (пай), але не встигла отримати правовстановлюючий документ.
13. Враховуючи викладене просив суд визнати за ним право власності на земельну ділянку (пай) розміром 6,5755 умовних кадастрових гектарів із земель ДП «Синельниківське» на території Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
14. Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2024 року позов задоволено частково.
15. Визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай), розміром 6, 5755 умовних кадастрових гектарах із земель ДП «Синельниківське» на території Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.
16. Вирішено питання щодо судових витрат.
17. Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що ОСОБА_2 мала право на земельну частку (пай), але не встигла отримати правовстановлюючий документ, проте оскільки спадкодавцеві ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай) розміром 6,5755 умовних кадастрових гектарів, то і за спадкоємцем ОСОБА_1 слід визнати саме право на земельну частку (пай), а не право власності на земельну частку (пай), як просив позивач.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
18. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2025 року апеляційну скаргу Синельниківської окружної прокуратури задоволено частково.
19. Рішення місцевого суду змінено в частині зазначення площі земельної частки (паю), вказано її розмір 6,2887 умовних кадастрових гектарів.
20. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
21. Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд виходив із того, що місцевий суд, встановивши справжню правову природу правовідносин, дійшов обґрунтованого висновку про те, що у спадкодавця ОСОБА_2 за життя виникло право на спірну земельну частку (пай).
22. Водночас судом не враховано, що у розпорядженні голови Синельниківської районної державної адміністрації № 6-р-09 від 12 січня 2009 року були внесені зміни щодо розміру земельних ділянок, які передаються у власність громадянам із земель ДП «Синельниківське», а саме з 6,5755 га на 6,2887 га.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
23. У квітні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури.
24. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
25. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 травня 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
26. У касаційній скарзі заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог.
27. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2018 року в справі № 907/50/16, від 26 листопада 2018 року в справі № 392/1660/16-ц, від 29 травня 2019 року в справі № 395/268/17-ц, від 19 грудня 2019 року в справі № 629/4423/17, від 17 червня 2020 року в справі № 600/528/16, від 23 червня 2020 року в справі № 696/1693/15-ц, від 19 вересня 2020 року в справі № 637/53/18, від 13 жовтня 2020 року в справі № 369/10789/14-ц, від 21 жовтня 2020 року в справі № 401/971/19, 03 лютого 2021 року в справі № 403/402/19, від 21 липня 2021 року в справі № 933/670/20, від 27 липня 2021 року в справі № 686/6892/20, від 04 серпня 2021 року в справі № 617/537/19, від 12 жовтня 2021 року в справі № 233/2021/19, від 21 грудня 2022 року в справі № 654/2630/20, від 24 травня 2023 року в справі № 916/875/20, від 06 грудня 2023 року в справі № 190/391/22, від 31 жовтня 2024 року в справі № 190/1900/23(пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
28. Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що незвернення ОСОБА_3 до уповноважених органів може свідчити про відсутність у неї бажання на реалізацію свого права на отримання відповідної земельної ділянки.
29. Крім того, за життя ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) не набуто, що підтверджується відсутністю відповідного правовстановлюючого документа, а тому не може входити до складу спадкової маси після її смерті.
30. Вважає, що суди дійшли помилкового висновку про те, що право особи на земельну частку (пай) є об'єктом спадкування, незалежно від того, що особа за життя не скористалась вказаним правом.
31. Також заявник посилається на те, що судами безпідставно задоволено частково позовні вимоги, оскільки відсутній спір між сторонами, тому що ОСОБА_1 не звертався до сільської ради з приводу надання йому земельної ділянки і, як наслідок, відсутні результати розгляду такого звернення.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
32. У травні 2025 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від ОСОБА_1 , у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
33. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія № НОМЕР_2 , актовий запис № 38 від 04 червня 2010 року.
34. Згідно заповіту від 18 березня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Синельниківського міського нотаріального округу Харченко О. А. за реєстровим № 302, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті все майно, де б воно не було і з чого воно б не складалося, заповідала позивачу ОСОБА_1 .
35. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається, в тому числі, з земельної частки (паю) із земель ДП «Синельниківське», що розташовані на території Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.
36. На момент смерті матері позивач був зареєстрований та проживав разом з спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 .
37. Також підтверджено, що ОСОБА_2 в період з 04 лютого 1972року по 01 липня 2002 року працювала в Синельниківській селекційно-дослідній станції Інституту зернового господарства УААН на різних посадах (запис у трудовій книжці, виданій 10 липня 1967 року на ім'я ОСОБА_4 , 1946 року народження).
38. Згідно наказу УААН від 15 березня 2004року № 22 на базі Синельниківської селекційно-дослідної станції Інституту зернового господарства УААН в 2004 році було створено окрему юридичну особу - Державне підприємство дослідне господарство «Синельниківське», яке стало її правонаступником в частині переданого майна.
39. Відповідно до наказу Мінагрополітики від 14 вересня 2006 року № 525 Державне підприємство дослідне господарство «Синельниківське» припинило своє існування як юридична особа, його правонаступником стало Державне підприємство «Синельниківське».
40. Трудовим колективом ДП «Синельниківське» в 2007 році було прийнято рішення про приватизацію землі та затверджено список членів трудового колективу та пенсіонерів з їх числа, які мають право на отримання паю зі складу земель підприємства. Для формування списку в ДП «Синельниківське» була створена уповноважена комісія по розпаюванню земель.
41. Список осіб, що мають право на отримання земельної частки (паю) було затверджено протоколом № 3 від 11 червня 2008 року зборами членів трудового колективу ДП «Синельниківське». Вказаний список був також затверджений головою Раївської сільської ради Синельниківського району та погоджений з Синельниківською районною адміністрацією Дніпропетровської області в 2008 році.
42. Розпорядженням голови районної державної адміністрації № 430-р-08 від 10 вересня 2008 року було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо організації земельних часток (паїв) ДП «Синельниківське» серед членів трудового колективу та пенсіонерів з їх числа у кількості 383 особи, працівників соціальної сфери у кількості 96 осіб згідно списку, затвердженого рішенням загальних зборів 11 червня 2008року, протокол № 3.
43. Згідно довідки начальника відділу № 8 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області за № 31-4-0.110.8- 672/299-24-0.110.8 від 20 лютого 2024року (з уточненням згідно довідки № 823/299-24 від 04 березня 2024року), громадянка ОСОБА_2 була включена за № 14 до списку № 1 - пенсіонерів Синельниківської селекційно-дослідної станції, які були присутні на зборах громадян, що включені до списку осіб, що мають право на земельну частку(пай) із земель ДГІ «Синельниківське».
44. Розпорядженням голови Синельниківської районної державної адміністрації № 591/р-08 від 02 грудня 2008року «Про затвердження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток(паїв) ДП «Синельниківське» на території Раївської сільської ради» було затверджено середній розмір паю по ДП «Синельниківське» в розмірі 6,5755 умовних кадастрових гектарів та вартість земельної частки(паю) в сумі 26 690 грн (без коефіцієнта індексації).
45. З розпорядження голови Синельниківської районної державної адміністрації № 6-р-09 від 12 січня 2009 року «Про надання громадянам земельних ділянок в приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства на території Раївської сільської ради» вбачається, що громадянам було надано в приватну власність земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) площею 6,5755 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Раївської сільської ради згідно з додатком 1.
46. З додатку 1 до розпорядження голови райдержадміністрації № 6-р-09 від 12 січня 2009 року вбачається, що ОСОБА_2 значиться за № 221 (земельна ділянка № НОМЕР_1 ).
47. Довідкою Голови комісії з питань паювання ДП «Синельниківське» Зайцевою О. М. № 222 від 10 червня 2008 року, виданою на ім'я ОСОБА_2 за її життя, підтверджується, що протоколом № 3 від 11 червня 2008року загальних зборів трудового колективу ДП «Синельниківське» та пенсіонерів з їх числа були затверджені списки осіб, що мають право на отримання земельної ділянки (паю) із земель ДП «Синельниківське», ОСОБА_2 значиться у списку осіб, що мають право на отримання земельної ділянки(паю), як пенсіонер.
48. На підставі постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16 травня 2024року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 в зв'язку з відсутністю документа, що підтверджує право власності на земельну частку (пай).
Позиція Верховного Суду
49. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
50. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
51. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
52. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
53. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
54. Згідно з частинами першою, другою статті 25 ЗК України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).
55. Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за заявою працівників цих підприємств, установ та організацій.
56. Відповідно до частини п'ятої статті 25 ЗК України особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).
57. Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, громадяни та юридичні особи, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).
58. Згідно статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
59. Згідно частини третьої статті 118 ЗК України(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель відповідно до сільської, селищної, міської ради або районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.
60. Згідно частини другої статті 122 ЗК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.
61. Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
62. Згідно з статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
63. Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.
64. Згідно частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
65. З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням голови Синельниківської районної державної адміністрації № 6-р-09 від 12 січня 2009 року «Про надання громадянам земельних ділянок в приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства на території Раївської сільської ради» громадянам було наданого в приватну власність земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) площею 6,5755 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Раївської сільської ради згідно з додатком 1.
66. З додатку 1 до розпорядження голови райдержадміністрації № 6-р-09 від 12 січня 2009 року вбачається, що ОСОБА_2 значиться за № 221 (земельна ділянка № НОМЕР_1 ).
67. Протоколом № 3 від 11 червня 2008 року загальних зборів трудового колективу ДП «Синельниківське» та пенсіонерів з їх числа були затверджені списки осіб, що мають право на отримання земельної ділянки (паю) із земель ДП «Синельниківське», ОСОБА_2 значиться у списку осіб, що мають право на отримання земельної ділянки(паю) як пенсіонер.
68. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , не оформивши за життя документи про право власності на спірну земельну ділянку.
69. Судами встановлено, що у встановленому законом порядку позивач прийняв спадщину після смерті своєї матері за заповітом як такий, що постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
70. У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
71. Разом із тим, відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
72. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що спадкодавцеві ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай) й, відповідно, наявні підстави для визнання за спадкоємцем ОСОБА_1 право на земельну частку (пай).
73. При цьому суд апеляційної інстанції правомірно врахував розпорядження голови Синельниківської районної державної адміністрації від 15 липня 2009 року, яким внесено зміни до розпорядження голови Синельниківської районної державної адміністрації № 6-р-09 від 12 січня 2009 року щодо розміру земельних ділянок, які передаються у власність громадянам із земель ДП «Синельниківське», а саме з 6,5755 га на 6,2887 га.
74. Доводи прокурора про те, що ОСОБА_2 право на отримання сертифікату на право на земельну частку (пай), яким надано дозвіл на проведення робіт по виділенню земельних часток (паїв) в натурі та видачі державних актів на право приватної власності на землю, за життя не реалізувала, а тому право на земельну часту (пай) із земель ДП «Синельниківське» не набула, є безпідставними та спростовуються вищевикладеним.
75. Посилання заявника на те, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки звернувся до нотаріуса через 14 років після смерті, відхиляються колегією суддів.
76. Так, згідно частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
77. Суд апеляційної інстанції правомірно врахував, що позивач автоматично прийняв спадщину після смерті матері за заповітом як такий, що постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
78. З метою оформлення своїх прав на належне його матері за життя право на земельний пай у 2024році звернувся до нотаріуса, який відмовив йому у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з відсутністю документа, що підтверджує право власності на земельну частку.
79. Таким чином, моментом порушення прав позивача та початком перебігу строку позовної давності слід вважати відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії.
80. Колегія суддів також відхиляє посилання заявника на практику Верховного Суду в подібних правовідносинах, оскільки у вказаних прокурором справах розглядалися позовні вимоги спадкоємців осіб, які не були включені до списків осіб, які мають право на земельний пай, з тих чи інших причин, водночас у даній справі мати позивача була зазначена у таких списках.
81. Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
82. Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
83. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури залишити без задоволення.
2. Рішення Синельківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2024 року у незміненій частині та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович