19 червня 2025 року
м. Київ
справа № 465/168/22
провадження № 61-7022ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Коротуна В. М.,
розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства «Кредобанк» на рішення Франківського районного суду м. Львова від 19 вересня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 24 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Кредобанк» про стягнення банківських вкладів та відсотків за договорами банківських вкладів,
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила стягнути з АТ «Кредобанк»:
1 000,00 євро вкладу за договором банківського вкладу «Стандарт плюс»
№ 2630/03/3106361 від 13 листопада 2007 року та нараховані проценти за період з 14 листопада 2007 року до моменту подання позову до суду;
1 000,00 євро вкладу за договором банківського вкладу «Стандарт»
№ 2630/03/3306633 від 6 травня 2009 року та нараховані проценти за період з 07 травня 2009 року до моменту подання позову до суду;
1 501,12 євро вкладу за договором банківського вкладу «Стандарт плюс»
№ 2630/03/3339694 від 09 червня 2009 року та нараховані проценти за період з 10 червня 2009 року до моменту подання позову до суду;
4 150,00 євро вкладу за договором банківського вкладу «Стандарт»
№ 2630/03/3436992 від 08 грудня 2009 року та нараховані проценти за період з 09 грудня 2009 року до моменту подання позову до суду.
Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 19 вересня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з АТ «Кредобанк» на користь ОСОБА_1 суму вкладу 1 000 євро та нараховані проценти в розмірі 75 євро по договору банківського вкладу «Стандарт плюс» № 2630/03/3106361 від 13 листопада 2007 року.
Стягнуто з АТ «Кредобанк» на користь ОСОБА_1 суму вкладу 1 000 євро та нараховані проценти в розмірі 09 євро 37 євроцентів по договору банківського вкладу «Стандарт» № 2630/03/3306633 від 06 травня 2009 року .
Стягнуто з АТ «Кредобанк» на користь ОСОБА_1 суму вкладу 1 501 євро 12 євроцентів та нараховані проценти в розмірі 37 євро 05 євроцентів по договору банківського вкладу «Стандарт плюс» № 2630/03/3339694 від 09 червня 2009 року.
Стягнуто з АТ «Кредобанк» на користь ОСОБА_1 суму вкладу 4 150 євро та нараховані проценти в розмірі 27 євро 67 євроцентів по договору банківського вкладу «Стандарт» № 2630/03/3436992 від 08 грудня 2009 року.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Львівського апеляційного суду від 24 квітня 2025 року рішення Франківського районного суду м. Львова від 19 вересня 2024 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з АТ «Кредобанк» на її користь суми вкладу 1000 євро та нарахованих процентів у розмірі 75 євро по договору банківського вкладу «Стандарт плюс» № 2630/03/3106361
від 13 листопада 2007 року, суми вкладу 1 501 євро 12 євроцентів та нарахованих процентів у розмірі 37 євро 05 євроцентів по договору банківського вкладу «Стандарт плюс» № 2630/03/3339694 від 09 червня 2009 року скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 19 вересня 2024 року в частині розподілу судових витрат змінено, викладено абзац 6 резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Компенсувати АТ «Кредобанк» судовий збір в розмірі 1352 гривень 57 копійок за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
В решті рішення суду залишено без змін.
29 травня 2025 року представник АТ «Кредобанк» - Кальмук Н. Б. засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Франківського районного суду м. Львова від 19 вересня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 24 квітня 2025 року, повний текст якої складено 29 квітня 2025 року.
05 червня 2025 року через систему «Електронний суд» представник АТ «Кредобанк» - Кальмук Н. Б. подав доповнення до касаційної скарги.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК Українипередбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень
та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Верховним Судом враховано, що рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах: визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України; визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункти 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України).
Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про стягнення банківських вкладів і відсотків за цими вкладами на загальну суму 7 800,21 євро, тобто згідно з офіційним курсом Національного банку України євро до гривні станом на день подання касаційної скарги 47,07 грн (за 1 євро) х 7800,21 євро = 367 155,88 грн.
Отже, справа № 465/168/22 не є справою з ціною позову, що перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
(3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).
Крім того, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 травня 2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 24 квітня 2025 року у цій справі на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
Касаційна скарга містить посилання заявника на підстави, передбачені підпунктами «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у цій справі підлягають касаційному оскарженню, а саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваними судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення в справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну та предмет позову, складність справи та значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд визнає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Кредобанк» на рішення Франківського районного суду м. Львова від 19 вересня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 24 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Кредобанк» про стягнення банківських вкладів та відсотків за договорами банківських вкладів.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Є. Червинська Є. В. Коротенко В. М. Коротун