(додаткова)
04 червня 2025 року
м. Київ
справа № 159/2691/22
провадження № 61-12755св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Заводська-6»
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_1 - Ткачука Олександра Вікторовича, про ухвалення додаткового судового рішення у справі за заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Заводська-6» про перегляд за виключними обставинами постанови Волинського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Заводська-6» про встановлення земельного сервітуту,
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Заводська-6» (далі - ОСББ «Заводська-6») про встановлення на належній на праві власності ОСББ «Заводська-6» земельній ділянці, площею 0,5278 га, кадастровий номер 0710400000:14:003:0042 на АДРЕСА_1 , земельного сервітуту на підставі висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи за № 04/09-з від 20 вересня 2022 року, для:
реконструкції та прокладання зливної каналізації для відводу дощових і талих вод з розмірами: 5,63; 5,50; 88,17; 6,00; 93,47; 11,48 м.п та площею 0,0593 га;
реконструкції та прокладання мережі водовідведення з розмірами: 92,29; 6,00; 92,00; 6,00 м.п та площею 0,0552 га;
реконструкції та прокладання мережі водопостачання з розмірами: 23,65; 70,14; 68,68; 16,20; 8,04; 2,92 м.п та площею 0,0548 га.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07 квітня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Волинського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07 квітня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову. Встановлено на належній на праві власності ОСББ «Заводська-6» земельній ділянці площею 0,5278 га, кадастровий номер 0710400000:14:003:0042 на АДРЕСА_1 , земельний сервітут між ОСББ «Заводська-6» та ОСОБА_1 , згідно з висновком експерта за № 04/09-3 від 20 вересня 2022 року, для:
реконструкції та прокладання зливної каналізації для відводу дощових і талих вод з розмірами: 5,63; 5,50; 88,17; 6,00; 93,47; 11,48 м.п та площею 0,0593 га;
реконструкції та прокладання мережі водовідведення з розмірами: 92,29; 6,00; 92,00; 6,00 м.п та площею 0,0552 га;
реконструкції та прокладання мережі водопостачання з розмірами: 23,65; 70,14; 68,68; 16,20; 8,04; 2,92 м.п та площею 0,0548 га.
Ухвалою від 03 жовтня 2023 року Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСББ «Заводська-6», посилаючись на те, що справа є незначної складності та не належить до виключень з цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 1 ЦПК України.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 31 липня 2024 року у задоволенні клопотання ОСББ «Заводська-6» про поновлення процесуального строку на подання заяви про перегляд за виключними обставинами постанови Волинського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року - відмовлено. Заяву ОСББ «Заводська-6» про перегляд за виключними обставинами постанови Волинського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року залишено без розгляду.
Постановою Верховного Суду від 09 квітня 2025 року касаційну скаргу ОСББ «Заводська-6» залишено без задоволення. Ухвалу Волинського апеляційного суду від 31 липня 2024 року залишено без змін.
Короткий зміст доводів заяви про відшкодування судових витрат
01 травня 2025 року представник ОСОБА_1 - Ткачук О. В. подав до Верховного Суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить ухвалити додаткову постанову, якою вирішити питання про судові витрати.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 поніс витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку із касаційним розглядом справи в загальному розмірі 10 000,00 грн, що підтверджується договором про надання правничої допомоги від 30 грудня 2024 року, рахунком на оплату витрат на правничу допомогу від 02 січня 2025 року та квитанцією про оплату витрат на правничу допомогу. Указує, що у відзиві на касаційну скаргу було заявлено про відшкодування вказаних витрат та надано відповідні докази.
На підставі викладеного представник ОСОБА_1 - Ткачук О. В. просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСББ «Заводська-6» витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Заперечення на заяву
13 травня 2025 року ОСББ «Заводська-6» звернулося до Верховного Суду із запереченнями на заяву про ухвалення додаткового рішення. Указувало, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному заявником розмірі. Сторона відповідача вважає, що заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу є завищеними та неспівмірними зі складністю того процесуального документу, який був поданий представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Ткачуком О. В. Поданий адвокатом відзив є скороченим викладом тих процесуальних документів і заяв по суті, які подавалися представником в інших судових інстанціях.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 270 ЦПК України.
Вказаний висновок викладено у постанові (додатковій) Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 447/3950/21.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2023 року у справі № 591/550/20 вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У частинах четвертій-шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. При вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
У додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що при розподілі судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_1 - Ткачук О. В. просив стягнути з ОСББ «Заводська-6» витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 у зв'язку з переглядом цієї справи в суді касаційної інстанції, надано договір про надання правничої допомоги від 30 грудня 2024 року, рахунок на оплату витрат на правничу допомогу від 02 січня 2025 року та квитанцію про оплату витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Водночас заслуговують на увагу доводи ОСББ «Заводська-6», викладені у запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення, оскільки розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із: складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, значенням справи для сторони.
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.
Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі № 591/2393/18.
Оцінюючи заявлений представником ОСОБА_1 - Ткачуком О. В. розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції, на предмет їх пропорційності складності справи, колегія суддів погоджується з доводами позивача про їх завищений розмір.
При вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу касаційний суд надав оцінку тим обставинам, щодо яких ОСББ «Заводська-6» має заперечення. Суд касаційної інстанції врахував обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Заявлений розмір витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю виконаної роботи.
З огляду на зазначене, оскільки постановою Верховного Суду від 09 квітня 2025 року касаційну скаргу ОСББ «Заводська-6» залишено без задоволення, а ухвалу Волинського апеляційного суду від 31 липня 2024 року залишено без змін, проте у постанові не вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, то є підстави для ухвалення додаткової постанови у цій справі.
Верховний Суд виходить із того, що витрати ОСОБА_1 на правничу допомогу не є співмірними з обсягом наданої йому допомоги, так як адвокат підготував лише відзив на касаційну скаргу (який подібний між собою за змістом процесуальних документів і заяв по суті, які подавалися представником в інших судових інстанціях).
За таких обставин, з урахуванням вимог статей 137, 141 ЦПК України, а саме: критерію реальності наданих адвокатських послуг - складання і подання електронною поштою відзиву на касаційну скаргу, конкретних обставин справи, заперечень щодо клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, складності справи та обґрунтованості витрат, Верховний Суд вважає, що з ОСББ «Заводська-6» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 5 000,00 грн на відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.
Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяву представника ОСОБА_1 - Ткачука Олександра Вікторовича , про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат - задовольнити частково.
Стягнути з Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Заводська-6» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 (дві тисячі) гривень.
Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді:А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В.М. Коротун
М. Ю. Тітов