іменем України
25 червня 2025 року м. Кропивницький
справа № 383/1182/24
провадження № 22-ц/4809/1064/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Карпенка О.Л.,
за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка»,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Оверченко Лілія Володимирівна, на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 26 березня 2025 року у складі судді Бондаренка В.В.,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (далі по тексту - ПрАТ «СК «Уніка») про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
В обґрунтування позову посилалась на те, що 19 вересня 2021 року приблизно о 01 год. 40 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи техічносправним автомобілем ВАЗ 21103, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по 336 кілометру автошляху М-30 сполученням «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Ізварине», який проходить по вул. Шляховій у с. Дяківці Вінницького району Вінницької області у напрямку м. Вінниці, не врахував безпечної швидкості та дорожню обстановку, не впорався з керуванням, в результаті чого допустив виїзд автомобіля ВАЗ 21103 на зустрічну смугу руху, де у подальшому відбулось зіткнення із автомобілем Subaru Forester, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався у напрямку м. Хмельницький. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а позивач, як пасажир автомобіля Subaru Forester, отримав тілесні ушкодження.
19 вересня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020050000486 внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч.1 ст.286 КК України, по якому позивач визнаний потерпілим.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди позивач отримав тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Так, відповідно висновку експерта №616/786 від 15 листопада 2023 року за результатами проведення судово-медичної експертизи у ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми грудної клітки - забою, підшкірної гематоми грудної клітки; забою лівого колінного суглобу. Вказані тілесні ушкодження за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний (понад 6, але не більше 21 дня) розлад здоров'я.
05 грудня 2023 року старшим слідчим СВ Відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Колодніцьким Романом Віталійовичем винесено постанову про закриття кримінального провадження від 19 вересня 2021 року №12021020050000486 у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України. Крім того, постановлено направити копії матеріалів кримінального провадження для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Вказану постанову органу досудового розслідування позивач отримав 20 липня 2024 року.
Постановою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 06 лютого 2024 року у справі №383/7/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, яку позивач отримав 21 серпня 2024 року.
Внаслідок заподіяних ОСОБА_2 , як водієм транспортного засобу, який спричинив ДТП, позивачу тілесних ушкоджень, позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» з 19.09. 2021 по 21.09.2021. Також лікувалася в КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» Монастирищенської міської ради в період з 06.10.2021 по 16.10.2021.
Після стаціонарного лікування в м. Вінниця та в м. Монастирище в 2021 році продовжує лікуватися і дотепер, зокрема проходила лікування в КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» в період з 01.05.2024 до 11.05.2024.
Зазначала, що для відновлення свого здоров'я вимушена витрачати кошти на лікування, придбання медикаментів, медпрепаратів, медичного інвентарю, медичного обстеження. На лікування, за призначенням лікаря нею було витрачено на придбання ліків 2340 грн 21 коп. Крім того, за запитом експерта в рамках кримінального провадження проводила МСКТ органів грудної клітки, вартість обстеження склала 1350 грн.
Також, в рамках підготовки подачі позову до суду нею були витрачені кошти на відправку та отримання поштової кореспонденції, а саме за витребування з Бобринецького районного суду Кіровоградської області копії постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності сумі 126 грн; за надіслання слідчому на вимогу експерта медичних документів в сумі 80 грн.
Отже, внаслідок вчиненої ОСОБА_2 дорожньо-транспортної пригоди їй було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 3896 грн 21 коп.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як водія, була застрахована у ПрАТ «СК «Уніка» згідно з договором добровільного страхування від нещасного випадку на транспорті від 29 грудня 2020 року №029014/4500/0000587 та полісу №202358552 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29 грудня 2020 року. За цим полісом встановлений ліміт відповідальності страхової компанії за завдану застрахованою особою шкоду майну у розмірі 130000 грн і за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, у розмірі 260000 грн. Франшиза - частина збитку, що не відшкодовується - 2000 грн.
21 лютого 2022 року листом за вих.№00459619 ПрАТ «СК «Уніка» повідомило позивача про те, що загальна сума страхового відшкодування становитиме 7233 грн 81 коп, з яких: 6889 грн 34 коп - витрати на лікування, 344 грн 47 коп - відшкодування моральної шкоди.
Зазначає, що витрати на лікування, зумовлені ДТП та отриманням в його результаті тілесних ушкоджень, понесла в 2024 році, більше року після ДТП, тобто за обставин, які від неї не залежали, їх розмір охоплюється розміром ліміту страхового відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілого, передбаченого полісом №202358552, тому з відповідача ПрАТ «СК «Уніка», як з страховика особи, яка завдала шкоду, на її користь підлягає стягненню шкода завдана життю та здоров'ю в розмірі 2340 грн 21 коп (витрати на лікування) та 1350 грн витрати за медичне обстеження (МСКТ органів грудної клітки), а всього 3690 грн 21 коп.
Враховуючи, що понесені нею витрати на поштові відправлення в сумі 260 грн не охоплюються вимогами ст.23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» як витрати, заподіяні життю та здоров'ю потерпілого внаслідок ДТП, тому підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 .
Крім того, внаслідок ДТП їй було завдано моральну шкоду, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я та через отримані травми проходила лікування, що в подальшому зумовило потребу у реабілітації. На даний час повністю не одужала та продовжує лікуватися. Через спричинені в ДТП травми її постійно супроводжує біль в грудній клітці. Всі наведені обставини призвели до порушення її звичного способу життя, нормальних життєвих зв'язків, фізичного болю та душевних страждань. Заподіяну моральну шкоду оцінила у розмірі 50000 грн.
З урахуванням вимог ст.26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вважає, що з відповідача ПрАТ «СК «Уніка» на її користь підлягає стягненню моральна шкода в сумі 184 грн 50 коп, як 5% від матеріальної шкоди в розмірі 3690 грн 21 коп.
Також в рахунок відшкодування моральної шкоди з відповідача ОСОБА_2 підлягає стяганню на її користь 49471 грн 03 коп, як різниця, що не охоплена полісом.
Посилаючись на зазначені обставина просила суд стягнути з ПрАТ «СК «Уніка» 3690 грн 21 коп матеріальної шкоди та 184 грн 50 коп моральної шкоди, завданих внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди; ОСОБА_2 206 грн матеріальної та 49471 грн 03 коп моральної шкоди, завданих внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 26 березня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «СК «Уніка» на користь ОСОБА_1 1350 грн матеріальної шкоди та 67 грн 50 коп моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 206 грн 00 коп матеріальної шкоди та 48471 грн 03 коп моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 грн 20 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9169 грн 06 коп. Стягнуто з ПрАТ «СК «Уніка» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 283 грн 58 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Оверченко Лілія Володимирівна, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення з нього моральної шкоди та ухвалити нове рішення про стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 грн, а також провести пропорційний перерозподіл судових витрат.
В іншій частині рішення суду не оскаржується, а тому відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України перегляду та перевірці апеляційним судом не підлягає.
Адвокат Мазай Наталія Вікторівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , направила до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просила рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 26 березня 2025 рокузалишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Оверченко Л.В., без задоволення. Вважала, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального права.
Відповідно до вимог ч.1 ст.368, ч.1 ст.369 ЦК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. У зв'язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з ч.ч.4, 5 ст.268 та ст.383 ЦПК України постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в оскаржуваній частині, виходячи з такого.
Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що 19 вересня 2021 року приблизно о 01 год 40 хв водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ 21103, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по 336 кілометру автошляху М-30 сполученням «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Ізварине», який проходить по вул. Шляховій у с. Дяківці Вінницького району Вінницької області, у напрямку м. Вінниці, не врахував безпечної швидкості та дорожню обстановку, не впорався з керуванням, в результаті чого допустив виїзд на зустрічну смугу руху, де у подальшому відбулось зіткнення із автомобілем Subaru Forester, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався по автошляху М-30 у напрямку м. Хмельницький. Внаслідок ДТП пасажирка автомобіля Subaru Forester, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження та була госпіталізована до Вінницької міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги.
За вказаним фактом 19 вересня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020050000486 внесено відомості з попередньою правовою кваліфікацією правопорушення за ч.1 ст.286 КК України, по якому ОСОБА_1 визнана потерпілою (т.1 а.с.12)
Постановою старшого слідчого СВ Відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Колодніцьким Р.В. від 05 грудня 2023 року кримінальне провадження №12021020050000486 від 19 вересня 2021 року закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України, та направлено копії матеріалів кримінального провадження для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. В рамках кримінального провадження від 19 вересня 2021 року №12021020050000486 було проведено судово-медичну експертизу ОСОБА_1 та згідно з висновком експерта від 15 листопада 2023 року №616/786, наданих медичних документів у ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітки - забою, підшкірної гематоми грудної клітки, забою лівого колінного суглобу. Вказані тілесні ушкодження за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний (понад 6, але не більше 21 дня) розлад здоров'я (т.1 а.с.8-10).
Постановою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 06 лютого 2024 року у справі №383/7/24, яка набрала законної сили 17 лютого 2024 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (т.1 а.с.13-14).
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як водія, на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «Уніка», підтверджується договором добровільного страхування від нещасного випадку на транспорті від 29 грудня 2020 року №029014/4500/0000587 та полісу №202358552 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29 грудня 2020 року. За цим полісом встановлений ліміт відповідальності страхової компанії за завдану застрахованою особою шкоду майну у розмірі 130000 грн, за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, - 260000 грн. Розмір франшизи складає 2000 грн (т.1 а.с.26).
Листом від 21 лютого 2022 року №00459619 ПрАТ «СК «Уніка» повідомила позивача про те, що загальна сума страхового відшкодування стовно ДТП, яка сталася 19 вересня 2021 року, внаслідок якої позивач зазнав шкоди здоров'ю, становитиме 7233 грн 81 коп, з яких 6889 грн 34 коп - витрати на лікування, 344 грн 47 коп - відшкодування моральної шкоди (т.1 а.с.24).
Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень позивач в період з 19 вересня 2021 року по 21 вересня 2021 року перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» (а.с.17-18). У подальшому позивач проходив відповідні обстеження та лікування у медичних закладах, що підтверджується виписками та епікризами (т.1 а.с.15-20).
Ухвалюючи рішення в оскаржуваній частині про стягнення моральної шкоди з винуватця ДТП - ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що стягненню підлягає різниця, що не охоплена полісом №202358552, а саме 48471 грн 03 коп.
Апеляційний суд не може погодитись з такими висновками суду, виходячи з такого.
Частиною першою статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно із частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Пунктами 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
У постанові Верховного Суду від 21.04.2022 у справі №748/359/20 (провадження №61-8641св21) зроблено висновок, що будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, тим більше, якщо така компенсація стосується юридичної особи. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним. Тобто, рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не складністю цього правопорушення, а моральними стражданнями потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди одразу визначається потерпілим у позовній заяві, хоча остаточне рішення про розмір компенсації моральної шкоди приймається судом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі №752/17832/14-ц дійшла висновку про те, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. Визначення розміру відшкодування залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі. Тобто суд повинен з'ясувати усі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 доведено завдання їй відповідачем моральної шкоди, оскільки саме внаслідок протиправних дій відповідача ОСОБА_2 , як винуватця ДТП, якими спричинено ушкодження здоров'я позивача, останній завдана моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та душевних стражданнях, яких вона зазнала внаслідок протиправного заподіяння винуватцем ДТП їй тілесних ушкоджень.
Разом з тим колегія суддів вважає, що визначений місцевим судом розмір відшкодування моральної шкоди є завищеним, та з урахуванням встановлених обставин справи, характеру та обсягу моральних страждань позивача, тривалості цих негативних наслідків, із застосуванням засад розумності та виваженості приходить висновку, що розмір відшкодування такої шкоди необхідно зменшити до 10000 грн.
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням наведеного колегія суддів, прийшла до висновку, що рішення районного суду в оскаржуваній частині стягнення ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди підлягає зміні шляхом зменшення розміру моральної шкоди з 48471 грн 03 коп до 10000 грн.
Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, з відповідача в дохід держави підлягають стягненню понесені судові витрати пропорційно до задоволених вимог за подання позовної заяви у розмірі 248,54 грн (20,52% від 1211,20), відповідно рішення суду першої інстанції підлягає зміні і в цій частині.
Крім того, враховуючи часткове задоволення вимог апеляційної скарги, слід компенсувати сплачений судовий збір ОСОБА_2 за подання апеляційної скарги у сумі 1443,99 грн (79,48% від 1816,80), у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Оверченко Лілія Володимирівна, задовольнити частково.
Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 26 березня 2025 року змінити в частині розміру моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) 10000 (десять тисяч) грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) у дохід держави судовий збір, пов'язаний з розглядом справи в суді першої інстанцій, у розмірі 248 (двісті сорок вісім) 54 коп.
Компенсувати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1443 (одна тисяча чотириста сорок три) 99 коп, за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя О.І. Чельник
Судді C.М. Єгорова
О.Л. Карпенко