Провадження № 33/803/1777/25 Справа № 172/1005/25 Суддя у 1-й інстанції - Битяк І. Г. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О.
24 червня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу захисника Стуць Тетяни Ігорівни в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
При обставинах зазначених в протоколі, 24 квітня 2025 року о 21:00 год. водій ОСОБА_1 по вул. Успішна, 127 в сел. Васильківка Синельниківського району Дніпропетровської області керував автомобілем «Тойота 4Ранер» номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, 24 квітня 2025 року о 21:00 год. водій ОСОБА_1 по вул. Успішна, 127 в сел. Васильківка Синельниківського району Дніпропетровської області керував автомобілем «Тойота 4Ранер» номерний знак НОМЕР_1 не врахував безпечної швидкості руху в умовах недостатньої видимості, в результаті чого скоїв дорожньо-транспортну пригоду. В результаті ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.9а, 12.2 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративні правопорушення передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою захисник Струць Т.І. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому до нього діє спеціальний порядок розгляду даних справ, визначений приписами ст. 266-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 та захисник Стуць Т.І. не з»явились, про місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, про причини не явки до суду не повідомили, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Рішення суду першої інстанції про визнання винуватим ОСОБА_2 за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП є законними та обґрунтованими.
У відповідності до ст. ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Районний суд дотримався вказаних вимог закону при розгляді справи.
Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження відносно ОСОБА_2 за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а вина підтверджується дослідженими районним судом доказами.
Апеляційний суд вважає наявні в матеріалах справи докази належними, допустимими, які доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не є слушними доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому до нього діє спеціальний порядок розгляду даних справ, визначений приписами ст. 266-1 КУпАП, оскільки положення ст. ст.266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою права не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом. Тобто, положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб'єкту - водій транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень. Тому для військовослужбовців, які керують транспортним засобом застосовується порядок проходження огляду на підставі ст. 266 КУпАП, які проводять працівники поліції.
Враховуючи, що судом не встановлено недотримання працівниками поліції вимог КУпАП при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, суддя, оцінивши кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, визнав їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність достатньою для того, щоб дійти висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.9а, п. 12.2 ПДР України.
Досліджені апеляційним судом матеріали справи та відеозапис, є інформативними і не вказують на упередженість чи суб'єктивне ставлення працівників поліції відносно ОСОБА_1 , а також спростовують доводи апеляційної скарги щодо незаконності прийнятого рішення судом першої інстанції.
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд-
Апеляційну скаргу захисника Струць Тетяни Ігорівни в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2025 року відносно ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Пістун