490/3116/25 25.06.2025
нп 1-кп/490/1338/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/3116/25
25 червня 2025 року м.Миколаїв
Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
під час проведення закритого судового засідання по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152020000168 від 06 лютого 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
В провадженні Центрального районного суду м.Миколаєва перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152020000168 від 06 лютого 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152 КК України.
В судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_3 .. В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначив, що з метою забезпечення продовження виконання покладених на ОСОБА_3 процесуальних обов'язків, вважає за необхідне продовжити строк тримання обвинуваченого під цілодобовим домашнім арештом строком на два місяця, так як ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, встановлені на час звернення до суду з клопотанням про обрання відносно нього запобіжного заходу не зменшились та не зникли, а саме: можливість переховування від суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків у даному кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. ОСОБА_3 не має міцних соціальних зв'язків, не працює та не має законних джерел прибутку, а отже не має чинників, які б могли утримати його від залишення місця свого проживання з метою ухилитися від суду. Наведені вище обставини свідчать про те, що застосування до ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробі впливу на потерпілу у даному кримінальному провадженні. Прокурор подане клопотання підтримав та просив задовольнити.
Потерпіла подане клопотання прокурора підтримала, але вважала можливим застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 більш жорсткого запобіжного заходу, аніж цілодобовий домашній арешт, оскільки у неї наявна інформація про недотримання обвинуваченим умов обраного йому запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_3 проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не заперечував.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора та оглянувши матеріали судової справи, суд приходить до наступного.
Так, ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 08 лютого 2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06 квітня 2025 року.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 19 лютого 2025 року ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 08 лютого 2025 року щодо ОСОБА_3 скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 06 квітня 2025 року із забороною залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та із покладенням обов'язків, передбачених п.п.2, 3, 4, 8 ч.5 ст.194 КПК України.
У подальшому, строк дії зазначеного запобіжного заходу неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 06 травня 2025 року строком до 04 липня 2025 року включно.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з вимогами ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Відповідно до ч.6 цієї ж статті, строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.152 КК України, відповідно до положень ст.12 КК України є нетяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років.
При вирішенні питання щодо доцільності продовження, зміни чи обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу, суд враховує, що ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, на час розгляду кримінального провадження не зменшились та не зникли.
Метою продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності, незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу саме у вигляді цілодобового домашнього арешту, на думку суду, є найбільш прийнятним, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не здатні усунути вищезазначені ризики.
Щодо доцільності зміни запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на більш жорсткий, про яке заявила потерпіла, суд враховує те, що в ході судового розгляду будь яких доказів порушення обвинуваченим ОСОБА_3 умов цілодобового домашнього арешту суду не надано та станом на день розгляду клопотання прокурора не знайшло свого підтвердження.
За сукупності таких обставин, суд вважає, що з врахуванням тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину, суспільної небезпечності і суворості покарання, яке може бути призначено судом в разі доведення його винуватості, а також враховуючи наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підлягає задоволенню, з продовженням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 181, 194, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, а саме до 23 серпня 2025 року включно, з забороною обвинуваченому цілодобово полишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та покладенням обов'язків, визначених ухвалою колегії суддів Миколаївського апеляційного суду від 19.02.2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1