ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.06.2025Справа № 910/266/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
За позовом Акціонерного товариства "Перший київський машинобудівний завод"
до Київського квартирно-експлуатаційного управління
про стягнення 337 922,50 грн
без виклику представників сторін
До Господарського суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство "Перший київський машинобудівний завод" (далі - позивач) з позовом до Київського квартирно-експлуатаційного управління (далі - відповідач) про стягнення 337 922,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором від 29.03.2023 № 400 в частині відшкодування вартості електричної енергії у погоджений строк.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21/01/2025 відкрито провадження у справі № 910/266/25, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), а також встановлено строком строки для вчинення процесуальних дій.
Судом встановлено факт належного повідомлення учасників справи про розгляд даної справи.
Так, ухвала суду від 16.01.2024 доставлена до електронного кабінету позивача та відповідача 22.01.2025 о 00:51 год. та відповідно до приписів ст. 242 Господарського процесуального кодексу України вважається врученою останнім 22.01.2025.
03.02.2025 від відповідача надійшов відзив на позов.
19.02.2025 позивачем подано відповідь на відзив.
24.02.2025 відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив.
Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.
Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням викликом представників сторін.
Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення на такі вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
29.03.2023 між Акціонерним товариством «Перший київський машинобудівний завод» (Орендодавець) та Київським квартирно-експлуатаційним управлінням (Орендар) було укладено Договір оренди № 400 (далі за текстом - Договір оренди), відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 1942,9 кв. м., зокрема, складські приміщення площею 723 кв. м. за адресою: м. Київ, провулок Чугуївський, 21.
За положеннями пункту 1.2. Договору № 400 Сторони узгодили, що зазначене в п. 1.1. Майно Орендодавець передає Орендарю для розміщення військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту 4.6. Договору оренди Орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з фактичним споживанням комунальних послуг та енергоносіїв.
Відповідно до п. 10.1 договору оренди вказаний договір набирає чинності з дати його підписання та закінчується через 30 днів після скасування або припинення воєнного стану на території України та Києва включно.
20.03.2023 між Користувачем в особі командира Військової частини НОМЕР_1 та Балансоутримувачем - АТ «Перший київський машинобудівний завод» було підписано акт прийому передачі у тимчасове користування нерухомого майна.
29.03.2023 між позивачем та відповідачем було підписано акт прийому передачі у тимчасове користування нерухомого майна, відповідно до якого Військовою частиною НОМЕР_1 майно прийнято в експлуатацію з 20.03.2023.
На виконання пункту 4.6. Договору оренди 21.09.2023 між Акціонерним товариством «Перший київський машинобудівний завод» (далі за текстом - позивач, Сторона 1, АТ «ПКМЗ») та Київським квартирно-експлуатаційним управлінням (далі за текстом - відповідач, Сторона 2) було укладено Договір № 63-2023395 відшкодування вартості електроенергії (далі за текстом - Договір), копію якого додано до позовної заяви.
За умовами пункту 1.1. вказаного договору Сторона 1 (позивач) забезпечує Сторону 2 (відповідач) постачанням електроенергії на об'єкт, зазначений у п. 1.2. Договору, яка отримана Стороною 1 від постачальної організації (надалі - послуги), а Сторона 2 зобов'язується своєчасно та у повному обсязі відшкодувати Стороні 1 вартість фактично спожитих в процесі оренди приміщень за Договором № 400 від 29.03.2023 послуг згідно з Додатком № 1, який є невід'ємною частиною даного Договору, відповідно до показників засобів обліку (крім випадків, передбачених пунктом 1.7. Договору) за діючими тарифами організації - постачальника та умов цього Договору, в терміни, що передбачені Договором.
Об'єкти, за якими здійснюється надання послуг, знаходяться за адресою: м. Київ, провулок Чугуївський, 21 (п. 1.2. Договору).
Сторони Договору домовилися, що ціна Договору є орієнтовною. Фактична ціна послуг за цим Договором визначається на підставі підписаних сторонами актів наданих послуг, складених відповідно до фактичних показників засобів обліку (або згідно з п.1.7. Договору) та умов цього Договору (п. 1.3. Договору). Відшкодуванню за вказаним Договором підлягають лише фактичні витрати за спожиті послуги без будь-яких націнок.
Обсяг споживання Стороною 2 послуг визначається за показниками засобів обліку електроенергії. Відшкодуванню підлягають витрати Сторони 1 на оплату спожитих послуг за цінами (тарифами) організації-постачальника на підставі отриманих Стороною 1 рахунків від постачальника, в обсязі спожитих Стороною 2 (пункт 1.6. Договору).
Згідно з пунктом 6.7. Договору щомісячно, в термін до 15 числа місяця, який слідує за звітним, Сторона 1 надає Стороні 2 рахунок-фактуру, акт наданих послуг, які є підставою для проведення оплати за даним Договором, а також копію документів, що свідчать про фактично встановлені ціни (тарифи, вартість) на послуги постачальником таких послуг (рахунок, рахунок-фактура тощо). Розмір компенсації електропостачання визначається лише на підставі відповідних актів, складених за даними засобів обліку, або розрахунковим методом. Відповідно до частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України платіжні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення згідно із ст. 23 (частина 1) Бюджетного кодексу України. Оплата послуг здійснюється Стороною 2 виключно за наявності кошторисних призначень за відповідним кодом видатків та у межах надходження бюджетних коштів.
Підпунктом 2.3.3. пункту 2.3. Договору передбачено, що Сторона 2 зобов'язується протягом 10 робочих днів після отримання від Сторони 1 актів наданих послуг, рахунків відповідно до показників засобів обліку електроенергії, а також копій документів, що свідчать про фактично встановлені ціни (тарифи, вартість) на послуги постачальником таких послуг (рахунок, рахунок-фактура тощо), вносити плату в межах бюджетних асигнувань на рахунок Сторони 1.
Крім того, у пункті 6.9. Договору зазначено, що відповідно до умов даного Договору Сторона 2 згідно з показниками засобів обліку або за розрахунковими даними, підписаними Сторонами, виходячи з вартості встановлених постачальною організацією тарифів споживання електропостачання, відшкодовує вартість спожитого електропостачання на рахунки Сторони 1.
Відповідно до пункту 9.1. Договору останній діє до 31.12.2023, а в частині взятих на себе зобов'язань - до повного їх виконання Сторонами.
Як вказує позивач у позові, відповідний обов'язок зі сплати комунальних послуг кореспондується з нормами Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 03.07.2013 № 448 (із змінами), згідно з яким оплата спожитих комунальних послуг та енергоносіїв за військові частини, які розміщуються (у тому числі тимчасово) на фондах, що орендовані Міністерством оборони України, здійснюється за договорами про постачання (відшкодування вартості спожитих) комунальних послуг та енергоносіїв квартирно-експлуатаційними органами, у зоні відповідальності яких знаходяться займані об'єкти, на підставі укладених договорів оренди.
Крім того, між сторонами укладені додаткові угоди № 1 від 20.11.2023 та № 2 від 18.12.2023, якими сторони збільшили орієнований обсяг та вартість електричної енергії, погодивши її в сумі 61 669,46 грн (додаткова угода № 2 від 18.12.2023).
На виконання умов Договору актом зняття показників приладів обліку електроенергії за грудень 2023 року військовою частиною на фондах АТ «ПКМЗ» за адресою: м. Київ, провулок Чугуївський, 21, було зафіксовано споживання електроенергії за звітний місяць у розмірі 42 156 кВт год, вказаний акт підписано позивачем та командиром Військової частини НОМЕР_1 .
Також позивачем вказується, що метою відшкодування витрат за спожиту електричну енергію за період грудень місяць 2023 року позивач направляв відповідачу рахунок на оплату № 1470 від 08.05.2024 та акт наданих послуг № 880, однак відповідачем не було здійснено сплати за спожиту електричну енергію, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з даним позовом та просить стягнути з відповідача 337 922,50 грн відшкодування за сплату електричної енергії.
Крім того, позивач звертався до відповідача з вимогами про сплату заборгованості з відшкодування електричної енергії в розмірі 337 922,50 грн, а саме № 414-18 від 25.07.2024, та № 465-18 від 24.09.2024, зокрема, вимога № 414-18 від 25.07.2024 отримана відповідачем 05.08.2024, вимога № 465-18 від 24.09.2024 подана нарочно, що підтверджується реєстраційним вхідним номером 6346 від 24.09.2024, а також відповідями відповідача № 517/4201 від 22.08.2024 та № 517/4639 від 30.09.2024.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилається на те, що:
- відповідно до умов договору № 63-2023395 Київське КЕУ здійснило оплату за зазначені вище послуги на загальну суму 61 669,46 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 5515 від 18.10.2023, № 5514 від 18.10.2023, № 5513 від 18.10.2023, № 6922 від 29.11.2023, № 8178 від 19.12.2023, копії яких долучені до відзиву на позов;
- відповідач не отримував рахунок на оплату № 1470 та акт наданих послуг № 880 на суму 337 922,50 грн і, відповідно, між Позивачем та Відповідачем не укладалась додаткова угода щодо збільшення ціни Договору 63-2023395 на зазначену суму;
- військова частина НОМЕР_1 була споживачем у заявлений період, тому саме на неї покладається обов'язок здійснити відшкодування Позивачу витрат за спожиту електроенергію, а відтак відповідач у даній справі є неналежним відповідачем.
Відхиляючи вказані доводи відповідача, позивач у відповіді на відзив зауважує, що:
- відповідно до пункту 4.6. Договору оренди № 400, а також пункту 1.1. Договору № 63-2023395 саме відповідач зобов'язався здійснювати витрати, пов'язані з фактичним споживанням комунальних послуг та енергоносіїв. Крім того, відповідний обов'язок кореспондується з нормами Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 03 липня 2013 року № 448 (із змінами), зокрема пунктом 5.12. розділу V якого Положення (організація роботи щодо оренди такого майна покладається на Головне КЕУ ЗС України). Договір оренди був укладений саме з відповідачем, як квартирно-експлуатаційним органом, у зоні відповідальності якого знаходиться займаний об'єкт. Таким чином, саме відповідач уклав договір відшкодування вартості електроенергії відповідно до умов договору оренди та зобов'язується здійснювати відшкодування;
- те, що відповідач не підписав даний акт і не передав позивачу його з підписом, не спростовує той факт, що послуги були отримані та електроенергія спожита, оскільки покази лічильника та споживання були зафіксовані в акті зняття показників, який підписаний між позивачем та ВЧ НОМЕР_1 ;
- акти і рахунки передавалися через споживача - військову частину, будь-яких питань не виникало ні до 18.12.2023, ні після 01.01.2024.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Вказаний вище договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Під час розгляду даної справи відповідачем не надано суду доказів відшкодування позивачу вартості електричної енергії на суму 337 922,50 грн, у зв'язку з чим суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача відшкодування вартості спожитої електричної енергії обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Судом не беруться до уваги посилання відповідача, викладені в заявах по суті, оскільки за умовами договору № 63-2023395 саме відповідач зобов'язався здійснювати витрати, пов'язані з фактичним споживанням комунальних послуг та енергоносіїв.
Крім того, відповідний обов'язок покладено на відповідача п. 8.8. Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 03 липня 2013 року № 448 (зі змінами), яким передбачено, що оплата спожитих комунальних послуг та енергоносіїв за військові частини, які розміщуються (у тому числі тимчасово) на фондах, що орендовані МО України, здійснюється за договорами про постачання (відшкодування вартості спожитих) комунальних послуг та енергоносіїв квартирно-експлуатаційними органами, у зоні відповідальності яких знаходяться займані об'єкти, на підставі укладених договорів оренди згідно із пунктом 5.12 розділу V цього Положення.
При цьому споживання електричної енергії не відповідачем, а ВЧ НОМЕР_1 не змінює обов'язку саме відповідача, передбаченого умовами договорів, зокрема, оренди № 400 від 29.03.2023 та відшкодування вартості електроенергії № № 63-2023395 від 21.09.2023.
Крім того, посилання на виставлені рахунки та акт № 880, а також вартість електричної енергії були здійснені позивачем у вимогах № 414-18 від 25.07.2024 та № 465-18 від 24.09.2024, які (вимоги) отримані відповідачем.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в розмірі 4 055,07 грн покладається на відповідача.
Судом враховано, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5 068,84 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1002 від 02.12.2024.
Проте, звернення до суду з даним позовом здійснено в електронній формі та до ставки судового збору згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» мав застосовуватись понижений коефіцієнт 0,8.
Водночас, позивач не позбавлений можливості звернутись до суду з клопотання в порядку ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» про повернення надмірно сплаченого судового збору в розмірі 1 013,77 грн (5 068,84 - 4 055,07).
Керуючись ст.ст. 129, 233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Київського квартирно-експлуатаційного управління (03168, м. Київ, проспект Повітряних Сил, буд. 30, код 22991617) на користь Акціонерного товариства "Перший київський машинобудівний завод" (03057, м. Київ, проспект Берестейський, 49/2, м. Київ, 03057, код 14308569) 337 922,50 грн (триста тридцять сім тисяч дев'ятсот двадцять дві грн 50 коп.) вартості відшкодування електричної енергії, витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 055,07 грн (чотири тисячі п'ятдесят п'ять грн 07 коп.).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення підписано 25.06.2024.
Суддя О.Г. Удалова