Рішення від 25.06.2025 по справі 908/997/25

номер провадження справи 9/58/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2025 Справа № 908/997/25

м.Запоріжжя

За позовом: Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій, м. Кривий Ріг

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс», м. Запоріжжя

про стягнення суми 47595,91 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без повідомлення (виклику) сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» суми 47595,91 грн, яка складається з суми 41310,00 грн заборгованості за договором № 120 від 11.04.2024 та суми 6285,91 грн штрафу за невиконання зобов'язань з поставки товару.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 15.04.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/997/25 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 21.04.2025 вищевказану позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 30.04.2025, після усунення позивачем недоліків, позовна заява прийнята судом до розгляду, відкрито провадження у справі №908/997/25, присвоєно номер провадження справи 9/58/25. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив з документальним обґрунтуванням протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше ніж у строк до 21.05.2025.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені в позовній заяві, які обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором № 120 від 11.04.2024 та мотивовані, зокрема, наступним. На виконання умов Договору позивачем були перераховані кошти на оплату товару (дизпаливо та бензин). За умовами вказаного договору відповідач (постачальник) зобов'язався забезпечити наявність та передачу замовленої кількості товару за першою вимогою позивача (покупця) по факту пред'явлення ним талонів/скретч-карт на АЗС. Але починаючи з 19 вересня 2024 року відповідачем умови договору не виконуються, паливо через мережу АЗС позивачу не відпускається. У зв'язку з цим позивачем відповідно до п. 8.4 договору була направлена на адресу відповідача вимога № 01/10-320 про розірвання договору та повернення коштів. Проте кошти відповідачем не повернуті. Відповідно до Акту звіряння розрахунків між позивачем та відповідачем від 14 березня 2025 року заборгованість ТОВ «Інкам Фінанс» становить 41310,00 грн. На підставі п. 8.4 Договору позивачем також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача суму 6285,91 грн штрафу. Позов обґрунтований ст.ст. 193, 217, 343 ГК України, ст.ст. 526, 530, 549 ЦК України та умовами договору поставки.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив на позов не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.

Про відкриття провадження у справі та її розгляд судом відповідач повідомлений належним чином.

Так, відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

За результатами запиту на отримання інформації про наявність зареєстрованого електронного кабінету, судом встановлено, що у юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс», код ЄДРПОУ 40308189 (відповідач) наявний зареєстрований електронний кабінет (дата реєстрації 25.02.2025).

В частині 5 ст. 176 ГПК України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з ч. 11 статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 120, п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвала суду від 30.04.2025 про відкриття провадження у даній справі була направлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» та згідно з повідомленням про доставку електронного листа доставлена до електронного кабінету відповідача 30.04.2025 о 15:14.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про вирішення справи за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» (Постачальник, відповідач у справі) та Державним воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальним) загоном Державної служби України з надзвичайних ситуацій (Покупець, позивач у справі) був укладений Договір поставки № 120 від 11.04.2024 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупця бензин А-95 та дизельне паливо у талонах/скретч-картах (далі - Товар), визначений в асортименті, якості, кількості та за цінами, які зазначені у Специфікації (Додаток 1), що додається до Договору і є його невід'ємною частиною, а Покупець - прийняти Товар та сплатити його вартість. Сума цього становить 199920,00 грн, в т.ч. ПДВ (20%) 33320,00 грн. Вартість одинці товару: Бензин А-95 (талони) 51,00 грн/літр з ПДВ, Дизельна паливо (талони) 51,00 грн/літр з ПДВ (п.п. 1.1, 2.1 Договору).

В пункті 1.2 Договору визначено, що талон скретч/карта тощо є документом обов'язкової звітності встановленого Постачальником зразка та форми, одноразового використання, який посвідчує право Покупця або уповноваженої ним особи на одержання певної кількості та певної марки пального на АЗС. Термін дії талонів/скетч-карт тощо не повинен бути менше, ніж 24 місяців з дати їх отримання.

Відповідно до п.п. 4.1- 4.3 Договору, розрахунок за поставлений Товар здійснюється Покупцем у безготівковому порядку в українській національній валюті - гривні, шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Датою оплати є дата перерахування коштів з поточного рахунку Покупця на поточний рахунок Постачальника. Оплата за Товар здійснюється покупцем наступним чином: покупець здійснює 100% передоплату вартості товару впродовж 5 робочих днів з дня надання Постачальником рахунку.

Постачальник здійснює передачу талонів/скретч-карт тощо на Товар, згідно замовлень Покупця. Приймання-передача талонів скретч-карт здійснюється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної та Акта приймання-передачі талонів/скретч-карт, в якому визначаються їх номери, номінал та, в разі наявності, серії талонів/скретч-карт. Зобов'язання щодо передачі талонів/скретч-карт на Товар вважаються виконаними з моменту підписання видаткової накладної та Акта приймання-передачі талонів/скетч-карт обома сторонами. Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками обох сторін видаткової накладної (п.п. 5.1, 5.4, 5.5, 5.8 Договору).

В п.п. 5.7, 5.9, 5.10 Договору визначено, поставка Товару здійснюється шляхом відпуску Постачальником Товару за талонами/скретч-картами Покупцю або уповноваженій ним особі, цілодобово, через мережу АЗС Постачальника в межах України. З моменту переходу до Покупця права власності на Товар та до моменту його фактичного отримання на АЗС, Товар перебуває на відповідальному зберіганні у Постачальника. Зобов'язання Постачальника щодо поставки Товару вважаються виконаними з моменту передачі Товару Покупцю або уповноваженій ним особі на АЗС.

Згідно з п. 12.1 Договору, останній набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2024. Закінчення терміну дії Договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань відповідно до Договору.

Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 Договору, Покупець має право у разі невиконання зобов'язань Постачальником в односторонньому порядку, достроково розірвати даний Договір, повідомивши про це Постачальника за 20 календарних днів до бажаної дати розірвання, без будь-якої компенсації за збитки, які Постачальник поніс або може понести в зв'язку з таким розірванням Договору.

Сторонами підписано Специфікацію (Додаток 1 до Договору № 120 від 11.04.2024), в якій зазначені: найменування Товару, його кількість, ціна за одинцю та загальна вартість, а саме: Дизпаливо - 2400 літрів, ціна 51,00 грн з ПДВ та Бензин А-95 - 1520 літрів, ціна - 51,00 грн з ПВД. Загальна вартість Товару з ПДВ: 199920,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що за платіжною інструкцією № 485 від 11.04.2024 позивачем було перераховано на рахунок ТОВ «Інкам Фінанс» оплату за дизпаливо та бензин А-95 в сумі 199920,00 грн.

За прибутковим ордером № 295 від 12.04.2024 позивачем прийнято від ТОВ «Інкам Фінанс» (у талонах/скретч-картах) дизпаливо - 2400,00 літрів та Бензин А-95 - 1520 літрів на загальну суму 199920,00 грн.

Згідно з накладною на повернення № 0007/0000630 від 19.09.2024 позивачем було повернуто ТОВ «Інкам Фінанс» талони/скретч-карти на бензин А-95 в кількості 810 літрів на суму 41310,00 грн.

В матеріалах справи містяться копія вимоги вих. № 01/10-320 від 10.03.2025, за змістом якої, враховуючи невиконання ТОВ «Інкам Фінанс» взятих на себе зобов'язань за Договором поставки від 11.04.2024 № 120, позивач повідомив відповідача про дострокове припинення дії Договору та вимагав перерахувати всю суму за неотриманий через мережу АЗС Товар, у триденний термін з моменту отримання цієї вимоги.

На підтвердження направлення та отримання ТОВ «Інкам Фінанс» вищезазначеної вимоги, позивачем надано в матеріали справи копії опису вкладення за № 0505269347923 з відбитком поштового штемпеля від 11.03.2025 та треку про відстеження вказаного відправлення на сайті АТ «Укрпошта», згідно з яким поштове відправлення №0505269347923 було вручено адресату 14.03.2025.

Як зазначено позивачем у позові, відповіді із запереченнями проти вищевказаної вимоги від відповідача не надходило, кошти за неотриманий позивачем товар відповідачем не повернуті.

Вищезазначене стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 41310,00 грн та штрафу за невиконання зобов'язань з поставки товару в розмірі 6285,91 грн, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/997/25.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З положень ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України слідує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення зобов'язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 626, ст. 629 ЦК України).

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 67, ч. 4 ст. 179 ГК України, ст.ст. 6, 627, 628 ЦК України сторони вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 693 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 662, ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

З положень ст. 667 ЦК України слідує: якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов'язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства, аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема за товар, який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17, Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 у справі № 918/631/19).

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язані встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного сторонами Договору поставки № 120 від 11.04.2024.

Як встановлено та зазначено судом вище, на підставі Договору поставки № 120 від 11.04.2024 позивач (покупець) здійснив оплату товару (дизпаливо та бензин А-95) за платіжною інструкцією №485 від 11.04.2025 на суму 199920,00 грн.

Позивач у позовній заяві зазначив, що з 19 вересня 2024 року відповідачем не виконуються вимоги п. 5.6. Договору, паливо через мережу АЗС Позивачу не відпускається.

Згідно з умовами п.п. 5.6, 5.10 Договору, постачальник зобов'язався забезпечити наявність та передати замовлену кількість Товару за першою вимогою Покупця по факту пред'явлення ним талонів/скетч-карти на АЗС. Зобов'язання Постачальника щодо поставки Товару вважаються виконаними з моменту передачі Товару Покупцю або уповноваженій ним особі на АЗС.

Проте, як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, останній свої зобов'язання за Договором поставки № 120 від 11.04.2024 належним чином не виконав, поставивши (відпустивши) позивачу оплачений ним товар не в повному обсязі.

З положень п. 8.4 Договору, зокрема, слідує, що у разі затримки поставки Товару за талонами/скретч-картами, тощо через мережу АЗС більш, ніж на 5 календарних днів, Покупець має право в односторонньому порядку достроково припинити дію Договору. У цьому випадку Постачальник повертає Покупцю всю суму коштів за неотриманий через мережу АЗС Товар з урахуванням індексу інфляції, у триденний термін з моменту передачі Покупцем невикористаних талонів/скретч-карт.

Як свідчать матеріали справи, позивач повернув відповідачу невикористані талони/скретч-карти на суму 41310,00 грн (бензин А-95, в кількості 810 літрів), що підтверджується накладною на повернення № 0007/0000630 від 19.09.2024, а також направив відповідачу відповідну вимогу вих. № 01/10-320 від 10.03.2025, в якій повідомив про дострокове припинення дії Договору поставки № 120 від 11.04.2024 та вимагав повернути кошти за неотриманий товар.

Отже, за умовами Договору, у триденний термін з моменту передачі (повернення) позивачем відповідачу невикористаних талонів/скретч-карт на суму 41310,00 грн, у відповідача виникло зобов'язання повернути позивачу оплачену ним суму за неотриманий товар у вказаному розмірі.

До позову також додано копію підписаного сторонами Акту звіряння взаємних розрахунків станом на 14.03.2025 за Договором № 120 від 11.04.2024 (арк.с. 15), згідно з яким заборгованість ТОВ «Інкам Фінанс» на користь Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій складає 41310,00 грн.

Відповідач позовні вимоги не спростовував, доказів передачі (відпуску) позивачу оплаченого ним товару у повному обсязі на всю суму здійсненої оплати або повернення позивачу попередньої оплати за частину непоставленого товару суду не надав.

Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за непоставлений товар розмірі 41310,00 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми 6285,91 грн штрафу за неналежне виконання зобов'язань з поставки товару, нарахованого на підставі умов п. 8.4. Договору.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В пункті 8.4 Договору сторони зокрема визначили, що у разі невиконання, неналежного виконання зобов'язань з поставки Товару за талонами/скретч-картами через мережу АЗС або поставки Товару не в повному обсязі, Постачальник сплачує штраф у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару за талонами/скретч-картами за кожен день порушення виконання зобов'язання.

Позивачем здійснено нарахування штрафу на підставі п. 8.4 Договору за порушення зобов'язання з поставки Товару на суму 41310,00 грн, за період прострочення з 19.09.2024 по 08.04.2025 включно, у розмірі подвійної облікової ставки з огляду на положення ст. 343 ГК України.

Разом з тим, як встановлено судом вище, позивачем 19.09.2024 було повернуто відповідачу невикористані талони/скретч-карти на суму 41310,00 грн (бензин А-95, в кількості 810 літрів), що підтверджується накладною на повернення № 0007/0000630 від 19.09.2024.

Отже нарахування штрафних санкцій за невиконання зобов'язання саме з поставки товару, починаючи з 19.09.2024 є неправомірним, оскільки з урахуванням положень п. 8.4 Договору у відповідача з моменту повернення йому талонів/скретч-карт виникло саме грошове зобов'язання перед позивачем, яке він повинен був виконати у триденний термін з моменту передачі йому позивачем (покупцем) невикористаних талонів/скретч-карт.

При цьому, у Договорі не передбачено відповідальності постачальника за прострочення виконання ним грошового зобов'язання з повернення коштів за непоставлений товар.

На підставі викладеного, у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу на підставі п. 8.4 Договору за порушення зобов'язання з поставки товару на суму 41310,00 грн за період прострочення з 19.09.2024 по 08.04.2025 включно, судом відмовляється.

Витрати зі сплати судового збору згідно з положеннями ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс», код ЄДРПОУ 40308189 (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, кабінет № 8) на користь Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій, код ЄДРПОУ 33873405 (50002, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, буд. 223А) суму 41310 (сорок одну тисячу триста десять) грн 00 коп. заборгованості за непоставлений товар.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс», код ЄДРПОУ 40308189 (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, кабінет №8) на користь Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій, код ЄДРПОУ 33873405 (50002, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, буд. 223А) суму 2102 (дві тисячі сто дві) грн 48 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 25.06.2025.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва

Попередній документ
128381735
Наступний документ
128381737
Інформація про рішення:
№ рішення: 128381736
№ справи: 908/997/25
Дата рішення: 25.06.2025
Дата публікації: 26.06.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Запорізької області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (25.06.2025)
Дата надходження: 15.04.2025
Предмет позову: про стягнення 47 595,91 грн.