Постанова від 24.06.2025 по справі 911/3628/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2025 р. Справа№ 911/3628/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Тищенко О.В.

Хрипуна О.О.

за участю секретаря судового засідання: Антонюк А.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 24.06.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 (повний текст складено і підписано 16.04.2025),

прийняте за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Забудова» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022

у справі № 911/3628/21 (суддя Джарти В.В.)

за позовом Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Забудова»

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1. Бориспільського управління Державної казначейської служби України Київської області,

2. Бориспільської міської ради Київської області

про стягнення 2 607 614,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов, з урахуванням заяви позивача про залишення без розгляду частини позовних вимог, заявлено про стягнення з відповідача перерахованого на виконання умов договору про закупівлю робіт № 29 від 16.11.2020, але невикористаного та неповернутого авансового платежу в сумі 2 607 614,05 грн.

Крім того позивач просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 19 800,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024, позов задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 2 607 614,05 грн. невикористаного авансу, 39 114,21 грн. судового збору та 13 800,00 грн. витрат на правову допомогу, у іншій частині (щодо компенсації 6 000,00 грн. витрат на правову допомогу) в позові відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що позивач на виконання умов спірного договору сплатив відповідачу аванс в розмірі 4 252 226,76 грн., вказаний договір було розірвано з 28.11.2021, а будівельні роботи виконані відповідачем на суму 1 644 612,71 грн., тож відповідно до пункту 5.11 такого договору невикористана підрядником сума попередньої оплати у розмірі 2 607 614,05 грн. підлягає поверненню замовнику на розрахунковий рахунок в Державній казначейській службі України.

Відхиляючи доводи підрядника про виконання ним будівельних робіт на суму 2 668 038,00 грн. які замовник не прийняв і від підписання актів невмотивовано ухилився, а отже акти виконаних робіт вважаються ним підписаними, суди послались на заперечення замовника на пред'явлені підрядником роботи, суть яких зводилася до відсутності наданих підрядником накладних на придбання матеріалів, виконавчих схем, внесення до актів форми КБ-2в видів робіт, які фактично вже були раніше виконані підрядником і не відповідали видам та обсягам робіт, які були зазначені у складі договірної ціни до договору.

Ухвалою Верховного Суду від 19.11.2024 касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Забудова» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21 закрито з посиланням на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, а будь-які інші підстави касаційного оскарження скаржником не зазначалися та не обґрунтовувалися у поданій касаційній скарзі.

10.01.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 по справі № 911/3628/21 за нововиявленими обставинами, в якій заявник просив:

- здійснити перегляд рішення господарського суду Господарського суду м. Києва від 01.12.2022 по справі № 911/3628/21 за нововиявленими обставинами;

- за результатами перегляду рішення господарського суду м. Києва від 01.12.2022 по справі № 911/3628/21 за нововиявленими обставинами змінити рішення, відмовивши в задоволенні вимог про стягнення 2 607 614,05 грн.

У обґрунтування вказаної заяви відповідач послався на те, що:

- нововиявленою обставиною перегляду рішення суду, зокрема, є факт належного виконання ним умов спірного договору та використання суми попереднього авансу на закупівлю будівельних матеріалів на 2 556 842,90 грн. на що відповідач посилався під час розгляду цієї справи № 911/3628/21;

- судом апеляційної інстанції у межах справи № 910/7908/23 (постанова від 10.12.2024) підтверджено поставку Товариством з обмеженою відповідальністю «Віалок Білд» будівельних матеріалів на суму 2 556 842,90 грн., що суттєво впливає на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21, оскільки, платіжні доручення на закупівлю будматеріалів № №71, 72, 73, 74, 75, 76, 77 від 21.09.2021 та рахунки на їх оплату № 7 від 03.09.2021, №№ 1, 2, 3, 4 від 02.09.2021, № 581 від 01.09.2021, № 81602 від 16.08.2021, № 26 від 06.07.2021, № 16 від 06.07.2021, № 20 від 06.07.2021, № 30 від 02.06.2021, № 17 від 06.07.2021, № 19 від 06.07.2021, № 25 від 02.07.2021, № 23 від 29.06.2021 були долучені відповідачем до матеріалів справи разом з відзивом на позовну заяву. При цьому вказані матеріали були замовлені та проплачені відповідачем на виконання умов договору про закупівлю робіт № 22 від 28.05.2020 та договору про закупівлю робіт № 29 від 16.11.2020.

Позивач проти задоволення вказаної заяви заперечив, пославшись на те, що подана відповідачем заява спрямована на переоцінку доказів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 у справі № 911/3628/21:

- заяву відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21 задоволено частково;

- змінено рішення Господарського суду міста Києва у справі № 911/3628/21 від 01.12.2022, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024;

- позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 479 910,03 грн. невикористаного авансу, 7 199,20 грн. судового збору та 2 539,77 грн. витрат на правову допомогу, у іншій частині в позові відмовлено;

- стягнуто з позивача на користь відповідача 46 937,05 грн. судового збору.

При перегляді за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21 судом першої інстанції встановлено таке:

- відповідачем за спірним договором виконані роботи на загальну суму 1 644 612,71 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів форми КБ2в та довідок про вартість виконаних робіт форми КБ-3, а саме: № 1 від 12.10.2021 на суму 554 661,60 грн., № 1 від 31.10.2021 на суму 447 990,00 грн., № 2 від 31.10.2021 на суму 52 224,71, № 1 від 11.11.2021 на суму 29 835,60 грн., № 2 від 12.11.2021 на суму 240 076,80 грн., № 3 від 16.11.2021 на суму 73 623,60 грн., № 4 від 16.11.2021 на суму 246 200,40 грн. Крім того, у матеріалах справи наявні платіжні доручення на закупівлю будматеріалів № №71, 72, 73, 74, 75, 76, 77 від 21.09.2021 на загальну суму 2 127 704,02 грн., із призначенням платежу в тому числі на вик. Дог.№29 від 16.11.2020р., УКБ Бориспільської МР;

- заперечення відповідача проти позову, які ґрунтуються на обсягах та вартості виконаних робіт, не підтверджуються представленими суду документами, зокрема копіями актів приймання-передачі виконаних робіт. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що представлені акти не підписані з боку замовника (позивача). До того ж відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті й він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. У доданих до відзиву копіях актів немає вказівки про відмову від підпису позивача. Твердження про те, що відповідач вважає належним чином надані акти виконаних робіт підписаними, а відсутність письмових зауважень з боку замовника, дає всі підстави вважати ці акти підписаними з боку замовника є безпідставним;

- відповідно до умов договорів підряду розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі підписаних сторонами актів форми №КБ-2в (акт приймання виконаних будівельних робіт) та форми КБ-3 (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат). До підписання актів замовником підрядник мав надати такі документи: накладні на використані матеріали та обладнання; сертифікати якості на використані матеріали; документи на підтвердження оренди механізмів (якщо такі є); акти на приховані роботи; виконавчі схеми; дефектні акти;

- при перевірці позивачем актів приймання виконаних будівельних робіт було встановлено, що відповідач не надав накладні, виконавчі схеми, включав в акти форми КБ-2в види робіт, які фактично вже були виконані підрядником і не відповідали видам та обсягам робіт, які були зазначені у складі договірної ціни до договору, включав завищені обсяги будівельних робіт над фактично виконаними, тому позивач не погоджувався і не підписував такі акти, оскільки безпідставна витрата бюджетних коштів є недопустимою. Про причини і підстави не підписання актів позивач інформував відповідача листами № 03-08/446 від 27.09.2021, № 03-08/306 від 16.07.2021, № 03-08/557 від 09.11.2021;

- водночас, судом врахований той факт, що за рахунок отриманого авансу відповідачем були придбанні будівельні матеріали для виконання договору № 29 від 16.11.2020 на загальну суму 2 127 704,02 грн. При цьому, як вбачається із Акту фіксації стану об'єкту незавершеного будівництва від 29.11.2021, який не був підписаний представником відповідача, будівельні матеріали, придбані саме відповідачем, на момент формування вказаного Акту знаходяться на об'єкті. Позивачем не повідомлено суду обставин на спростування вказаних фактів наявності будівельних матеріалів, придбаних відповідачем за рахунок авансового платежу за договором № 29 від 16.11.2020;

- беручи до уваги, що спірний договір розірваний, обов'язок повернення невикористаного авансу з боку відповідача не виконаний, а строк виконання такого обов'язку є таким, що настав, зважаючи на встановлені обставини, наведенні норми та беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 ГПК України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, то за таких підстав позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у розмірі 479 910,03 грн.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 у справі № 911/3628/21, 24.04.2025 Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради через звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 у справі № 911/3628/21 повністю і ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 2 607 614,05 грн. невикористаного авансу за договором про закупівлю робіт № 29 від 16.11.2020, судові витрати покласти на позивача.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:

- суд першої інстанції неправильно оцінив платіжні доручення на закупівлю будматеріалів № №71, 72, 73, 74, 75, 76, 77 від 21.09.2021 на загальну суму 2 127 704,02 грн., оскільки вказані платіжні доручення жодним чином не відносяться до виконання умов договору про закупівлю робіт № 29 від 16.11.2020, а такі товари не можуть бути використані в основні роботи до вказаним договором, так як таким договором передбачено облаштування благоустрою та покрівлі ДНЗ «Казка» відповідно до відомостей ресурсів;

- сума авансу за договором про закупівлю робіт № 29 від 16.11.2020 не може бути використана для закупівлі товарів, будматеріалів не призначених для облаштування благоустрою та реконструкція покрівлі;

- зі змісту таких платіжних доручень слідує, що вказані в переліку товари в повній мірі відносяться до закупівлі робіт відповідно до договору про закупівлю робіт № 22 від 28.05.2020 та за які вже відповідно до мирової угоди було заплачено 5 000 000,00 грн.

В тексті апеляційної скарги скаржником викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 у справі № 911/3628/21.

До апеляційної скарги апелянтом додані копії відомості обсягів робіт та підсумкової відомості ресурсів за договором про закупівлю робіт № 29 від 16.11.2020.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 справа № 911/3628/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Іоннікова І.А.

З урахуванням того, що апеляційна скарга надійшла безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 у справі № 911/3628/21 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 911/3628/21; відкладено вирішення питання щодо відкриття чи відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 у справі № 911/3628/21.

08.05.2025 матеріали справи № 911/3628/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 № 09.1-08/1178/25 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/3628/21 у зв'язку з перебуванням судді Іоннікової І.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному з 05.05.2025.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 справа № 911/3628/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 у справі № 911/3628/21 прийнято до свого провадження визначеною колегією суддів (головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Тищенко О.В.) апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 у справі № 911/3628/21, вказану апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надання доказів сплати (доплати) судового збору у розмірі 12 765,67 грн.

15.05.2025 до суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в додатках до якої міститься платіжна інструкція № 97 від 13.05.2025 про сплату (доплату) 12 765,67 грн., в призначенні платежу вказано: «доплата судового збору на ухвалу від 12.05.2025 по справі № 911/3628/21».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 клопотання Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 у справі № 911/3628/21 залишено без розгляду, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 у справі № 911/3628/21, постановлено розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, справу № 911/3628/21 призначено до розгляду на 24.06.2025 об 11 год. 40 хв.

29.05.2025 до суду від третьої особи 2 надійшли письмові пояснення, в яких третя особа 2 апеляційну скаргу підтримала, пославшись на те, що:

- наявні в матеріалах справи платіжні доручення на які посилається відповідач не відносяться до виконання робіт передбачених договором про закупівлю робіт № 29 від 16.11.2020, а закуплені будівельні товари, які підтверджені платіжними дорученнями, не можуть бути використані в основні роботи передбачені вказаним договором;

- наявні платіжні доручення на закупівлю будматеріалів № № 71, 72,73,74, 75, 76, 77 від 21.09.2021 на які посилається відповідач жодним чином не відносяться до відомостей ресурсів за договором про закупівлю робіт № 29 від 16.11.2020;

- позивач у якості доказів посилається на платіжні доручення які не мають відношення до договору про закупівлю робіт № 29 від 16.11.2020, за яким позивач сплатив та в подальшому в судовому порядку здійснювалось стягнення невикористаного авансу.

24.06.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому заявник, з посиланням на зайнятість свого представника в іншому судовому засіданні, просить відкласти розгляд справи на іншу дату та час, визначену судом.

Порадившись на місці, колегія суддів не знайшла підстав для задоволення поданого відповідачем клопотання про відкладення з огляду на наступне.

За приписами ч. 11 ст. 270 ГПК України, яка встановлює порядок розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Колегія суддів зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.

Відтак, колегія суддів в цьому випадку не визнає поважними причини неявки у судове засідання 24.06.2025 у цій справі уповноваженого представника відповідача та зауважує відповідачу на тому, що за приписами ч. 3 ст. 256 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), а відтак, представником відповідача є його керівник, доказів неможливості взяти участь в судовому засіданні якого суду не надано.

Окрім того, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу в судовому засіданні 24.06.2025 за відсутності уповноваженого представника відповідача. Відсутність представника відповідача в цьому випадку не перешкоджає розгляду апеляційної скарги та не повинна заважати здійсненню правосуддя, оскільки процесуальну позицію відповідача викладено у заявах по суті спору, а участь представників в судовому засіданні не була визнана обов'язковою.

Близька за змістом правова позиції щодо відсутності підстав для задоволення клопотання учасника справи про відкладення розгляду справи викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.07.2022 у справі № 910/11818/18.

Щодо наданих апелянтом додаткових доказів, а саме копій відомості обсягів робіт та підсумкової відомості ресурсів за договором про закупівлю робіт № 29 від 16.11.2020, слід зазначити таке.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства, зокрема є: змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; змагальність сторін; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами тощо.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм процесуального законодавства, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, зобов'язаний забезпечувати дотримання принципу змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, доведенні перед судом їх переконливості, сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом задля прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, яке буде відповідати завданням господарського судочинства.

У рішенні від 03.01.2018 «Віктор Назаренко проти України» (Заява №18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають «справедливого балансу» між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (див. рішення у справі «Беер проти Австрії» (Beer v. Austria), заява №30428/96, пункти 17, 18, від 06 лютого 2001 року)

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).

У пункті 7 розділу II рішення у справі «Мінак та інші проти України» ЄСПЛ указав, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (рішення від 27.10.1993 у справах «Авотіньш проти Латвії», заява №17502/07, пункт 119 та «Домбо Бехеєр Б. В. проти Нідерландів», пункт 33). Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі з апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи (пункти 17 - 18 рішення від 06.02.2021 у справі «Беер проти Австрії», заява №30428/96).

З огляду на те, що подання таких доказів фактично є наслідком подання відповідачем нових доказів під час перегляду рішення суду у цій справі за нововиявленими обставинами, колегія суддів вважає за доцільне, для забезпечення сторонами рівних прав під час судового розгляду, розглядати справу по суті з врахуванням наданих апелянтом в суді апеляційної інстанції копій відомості обсягів робіт та підсумкової відомості ресурсів за договором про закупівлю робіт № 29 від 16.11.2020.

Станом на 24.06.2025 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідач та третя особа представників в судове засідання не направили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача та третьої особи за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Позов, з урахуванням заяви позивача про залишення без розгляду частини позовних вимог, заявлено про стягнення з відповідача перерахованого на виконання умов договору про закупівлю робіт № 29 від 16.11.2020 але невикористаного та неповернутого авансового платежу в сумі 2 607 614,05 грн.

Крім того позивач просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 19 800,00 грн.

У обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що:

- позивачем, як замовником, в результаті проведеної процедури закупівлі по об'єкту: «Будівництво дошкільного навчального закладу по вул. Володимира Момота,46-а в м. Бориспіль Київської області (коригування)» ДК 021:2015 (CPV) - 45210000-2-Будівництво будівель», Ідентифікатор закупівлі: UA-2020-01-03-000037-b, був укладений з переможцем закупівлі ТОВ «Укрбуд Забудова», як з підрядником, договір про закупівлю робіт № 22 від 28.05.2020. Вартість робіт за вказаним договором становила 57 428 200,00 грн.;

- у ході проведення будівельних робіт на об'єкті виникла необхідність у додаткових роботах, тому позивачем, як замовником, в результаті проведеної переговорної процедури по об'єкту: «Будівництво дошкільного навчального закладу по вул. Володимира Момота, 46-а в м. Бориспіль Київської області (коригування)» (додаткові роботи) ДК 021:2015 (CPV) - 45210000-2-Будівництво будівель», Ідентифікатор закупівлі: UA-2020-11-03-002670-b, укладено з ТОВ «Укрбуд Забудова», як з підрядником, договір про закупівлю робіт № 29 від 16.11.2020. Вартість робіт за вказаним договором становила 4 512 520,00 грн.;

- на виконання п. 5.10 договору про закупівлю робіт № 29 від 16.11.2020, в редакції додаткової угоди № 7 від 08.09.2021, позивачем здійснено попередню оплату робіт в розмірі 4 252 226,76 грн.;

- 17.11.2021 у зв'язку з неналежним виконанням підрядником вказаних вище договорів, замовник направив підряднику, в порядку, передбаченому п. 13.9 про закупівлю робіт № 22 від 28.05.2020, повідомлення про розірвання договорів, згідно з яким повідомив, що вказані договори вважаються розірваними з 28.11.2021;

- спираючись на п. 10.5 та п. 12.4 договору про закупівлю робіт № 29 від 16.11.2020 та стверджуючи , що підрядник добровільно невикористану суму авансу не повернув, замовник просив суд стягнути 2 607 614,05 грн. з підрядника примусово.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що з його сторони зобов'язання за договорами виконувались належним чином, дитячий садок збудовано, виконано близько 85% робіт, закуплено будівельні матеріали, які передбачені умовами договору, виконано будівельні роботи та направив позивачу для підписання акти виконаних робіт, які той залишив непідписаними, хоча зауважень не висловив.

Також відповідач:

- вказував, що в Господарському суді Київської області він оспорив дійсність одностороннього розірвання замовником підрядних договорів (справа № 911/159/22);

- зазначив, що відсутність зауважень замовника з переданими йому підрядником будівельними роботами за жовтень та листопад 2021 року при не підписанні замовником актів виконаних робіт свідчить про підписання актів;

- зауважив на тому, що належне виконання ним умов спірного договору підтверджують також долучені до відзиву на позовну заяву платіжні доручення на закупівлю будматеріалів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024, позов задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 2 607 614,05 грн. невикористаного авансу, 39 114,21 грн. судового збору та 13 800,00 грн. витрат на правову допомогу, у іншій частині (щодо компенсації 6 000,00 грн. витрат на правову допомогу) в позові відмовлено.

Задовольняючи позовні вимог суди виходили з того, що позивач на виконання умов договору про закупівлю робіт № 29 від 16.11.2020 сплатив відповідачу аванс в розмірі 4 252 226,76 грн., вказаний договір було розірвано з 28.11.2021, а будівельні роботи виконані підрядником на суму 1 644 612,71 грн, тож відповідно до пункту 5.11 такого договору невикористана підрядником сума попередньої оплати у розмірі 2 607 614,05 грн. підлягає поверненню замовнику на розрахунковий рахунок в Державній казначейській службі України.

Відхиляючи доводи підрядника про виконання ним будівельних робіт на суму 2 668 038,00 грн. які замовник не прийняв і від підписання актів невмотивовано ухилився, а отже акти виконаних робіт вважаються ним підписаними, суди послались на заперечення замовника на пред'явлені підрядником роботи, суть яких зводилася до відсутності наданих підрядником накладних на придбання матеріалів, виконавчих схем, внесення до актів форми КБ-2в видів робіт, які фактично вже були раніше виконані підрядником і не відповідали видам та обсягам робіт, які були зазначені у складі договірної ціни до договору.

Ухвалою Верховного Суду від 19.11.2024 касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Забудова» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21 закрито з посиланням на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, а будь-які інші підстави касаційного оскарження скаржником не зазначалися та не обґрунтовувалися у поданій касаційній скарзі.

10.01.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 по справі № 911/3628/21 за нововиявленими обставинами, в якій заявник просив:

- здійснити перегляд рішення господарського суду Господарського суду м. Києва від 01.12.2022 по справі № 911/3628/21 за нововиявленими обставинами;

- за результатами перегляду рішення господарського суду м. Києва від 01.12.2022 по справі № 911/3628/21 за нововиявленими обставинами змінити рішення, відмовивши в задоволенні вимог про стягнення 2 607 614,05 грн.

У обґрунтування вказаної заяви відповідач послався на те, що:

- нововиявленою обставиною перегляду рішення суду, зокрема, є факт належного виконання ним умов спірного договору та використання суми попереднього авансу на закупівлю будівельних матеріалів на суму 2 556 842,90 грн. на що відповідач посилався під час розгляду цієї справи № 911/3628/21;

- судом апеляційної інстанції у межах справи № 910/7908/23 (постанова від 10.12.2024) підтверджено поставку Товариством з обмеженою відповідальністю «Віалок Білд» будівельних матеріалів на суму 2 556 842,90 грн., що суттєво впливає на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21, оскільки, платіжні доручення на закупівлю будматеріалів № №71, 72, 73, 74, 75, 76, 77 від 21.09.2021 та рахунки на їх оплату № 7 від 03.09.2021, №№ 1, 2, 3, 4 від 02.09.2021, № 581 від 01.09.2021, № 81602 від 16.08.2021, № 26 від 06.07.2021, № 16 від 06.07.2021, № 20 від 06.07.2021, № 30 від 02.06.2021, № 17 від 06.07.2021, № 19 від 06.07.2021, № 25 від 02.07.2021, № 23 від 29.06.2021 були долучені відповідачем до матеріалів справи разом з відзивом на позовну заяву. При цьому вказані матеріали були замовлені та проплачені відповідачем на виконання умов договору про закупівлю робіт № 22 від 28.05.2020 та договору про закупівлю робіт № 29 від 16.11.2020.

Позивач проти задоволення вказаної заяви заперечив, пославшись на те, що подана відповідачем заява спрямована на переоцінку доказів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 у справі № 911/3628/21:

- заяву відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21 задоволено частково;

- змінено рішення Господарського суду міста Києва у справі № 911/3628/21 від 01.12.2022, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024;

- позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 479 910,03 грн. невикористаного авансу, 7 199,20 грн. судового збору та 2 539,77 грн. 77 коп. витрат на правову допомогу, у іншій частині в позові відмовлено;

- стягнуто з позивача на користь відповідача 46 937,05 грн. судового збору.

При перегляді за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21 судом першої інстанції встановлено таке:

- відповідачем за спірним договором виконані роботи на загальну суму 1 644 612,71 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів форми КБ2в та довідок про вартість виконаних робіт форми КБ-3, а саме: № 1 від 12.10.2021 на суму 554 661,60 грн., № 1 від 31.10.2021 на суму 447 990,00 грн., № 2 від 31.10.2021 на суму 52 224,71, № 1 від 11.11.2021 на суму 29 835,60 грн., № 2 від 12.11.2021 на суму 240 076,80 грн., № 3 від 16.11.2021 на суму 73 623,60 грн., № 4 від 16.11.2021 на суму 246 200,40 грн. Крім того, у матеріалах справи наявні платіжні доручення на закупівлю будматеріалів № №71, 72, 73, 74, 75, 76, 77 від 21.09.2021 на загальну суму 2 127 704,02 грн., із призначенням платежу в тому числі на вик. Дог.№29 від 16.11.2020р., УКБ Бориспільської МР;

- заперечення відповідача проти позову, які ґрунтуються на обсягах та вартості виконаних робіт, не підтверджуються представленими суду документами, зокрема копіями актів приймання-передачі виконаних робіт. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що представлені акти не підписані з боку замовника (позивача). До того ж відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті й він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. У доданих до відзиву копіях актів немає вказівки про відмову від підпису позивача. Твердження про те, що відповідач вважає належним чином надані акти виконаних робіт підписаними, а відсутність письмових зауважень з боку замовника, дає всі підстави вважати ці акти підписаними з боку замовника є безпідставним;

- відповідно до умов договорів підряду розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі підписаних сторонами актів форми №КБ-2в (акт приймання виконаних будівельних робіт) та форми КБ-3 (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат). До підписання актів замовником підрядник мав надати такі документи: накладні на використані матеріали та обладнання; сертифікати якості на використані матеріали; документи на підтвердження оренди механізмів (якщо такі є); акти на приховані роботи; виконавчі схеми; дефектні акти;

- при перевірці позивачем актів приймання виконаних будівельних робіт було встановлено, що відповідач не надав накладні, виконавчі схеми, включав в акти форми КБ-2в види робіт, які фактично вже були виконані підрядником і не відповідали видам та обсягам робіт, які були зазначені у складі договірної ціни до договору, включав завищені обсяги будівельних робіт над фактично виконаними, тому позивач не погоджувався і не підписував такі акти, оскільки безпідставна витрата бюджетних коштів є недопустимою. Про причини і підстави не підписання актів позивач інформував відповідача листами № 03-08/446 від 27.09.2021, № 03-08/306 від 16.07.2021, № 03-08/557 від 09.11.2021;

- водночас, судом врахований той факт, що за рахунок отриманого авансу відповідачем були придбанні будівельні матеріали для виконання договору № 29 від 16.11.2020 на загальну суму 2 127 704,02 грн. При цьому як вбачається із Акту фіксації стану об'єкту незавершеного будівництва від 29.11.2021, який не був підписаний представником відповідача, будівельні матеріали, придбані саме відповідачем, на момент формування вказаного Акту знаходяться на об'єкті. Позивачем не повідомлено суду обставин на спростування вказаних фактів наявності будівельних матеріалів, придбаних відповідачем за рахунок авансового платежу за договором № 29 від 16.11.2020;

- беручи до уваги, що спірний договір розірваний, обов'язок повернення невикористаного авансу з боку відповідача не виконаний, а строк виконання такого обов'язку є таким, що настав, зважаючи на встановлені обставини, наведенні норми та беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 ГПК України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, то за таких підстав позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у розмірі 479 910,03 грн.

Колегія суддів з судом першої інстанції погодитись не може, з огляду на таке.

За приписами ч. 1 ст. 320 ГПК України, рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

У поданій заяві перегляд за нововиявленими обставинами відповідач, як на підставу для перегляду за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі, фактично посилається на те, що під час розгляду справи № 911/3628/21 судами було встановлено те, що будівельні матеріали на суму 2 556 842,90 грн. були закуплені відповідачем та поставлені ТОВ «Віалок Білд» по об'єкту: «Будівництво дошкільного навчального закладу по вулиці Володимира Момота, 46-а в м.Бориспіль Київської області (коригування)» ДК 021:2015 (CPV) - 45210000-2-Будівництво будівель за рахунок коштів попереднього авансу, які позивач стягнув з відповідача у цій справі № 911/3628/21.

Також відповідач зазначив про те, що судом апеляційної інстанції під час розгляду справи № 911/3628/21 підтверджено поставку будівельних матеріалів ТОВ «Віалок Білд» на суму 2 556 842,90 грн., що суттєво впливає на рішення господарського суду у цій справі, оскільки, платіжні доручення на закупівлю будматеріалів № №71, 72, 73, 74, 75, 76, 77 від 21.09.2021 та рахунки на їх оплату № 7 від 03.09.2021, №№ 1, 2, 3, 4 від 02.09.2021, № 581 від 01.09.2021, № 81602 від 16.08.2021, № 26 від 06.07.2021, № 16 від 06.07.2021, № 20 від 06.07.2021, № 30 від 02.06.2021, № 17 від 06.07.2021, № 19 від 06.07.2021, № 25 від 02.07.2021, № 23 від 29.06.2021 були долучені відповідачем до матеріалів справи разом з відзивом на позовну заяву, однак суд першої інстанції проігнорував зазначені докази та не надав їм належної оцінки.

Частина 4 ст. 320 ГПК України встановлює, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема процесуальна форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин у розумінні вказаних положень ГПК України є одночасна наявність таких чотирьох умов: їх існування на час розгляду справи; ці обставини не були встановлені судом, хоча повинні були бути встановлені; ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало би наслідком ухвалення іншого судового рішення, ніж те, яке прийнято). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами. Такі висновки викладені Верховним Судом у постанові від 12.04.2022 у справі № 904/3923/20.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі № 910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Отже, процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з'ясування обставин справи, раніше не був та не міг бути відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення. Такі висновки викладені Верховним Судом у постанові від 12.04.2022 у справі № 904/3923/20.

До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не були та не могли бути відомі ні заявникові, ні суду, ні іншим учасникам господарського процесу; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №910/11027/18 та від 22.01.2019 у справі №127/10129/17.

Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №9901/819/18).

Водночас нововиявлені обставини необхідно відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також від обставин, що зазнали змін після ухвалення судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення.

Нова обставина, яка з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважається нововиявленою обставиною зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Також не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами (постанова Верховного Суду від 19.08.2024 у справі №903/178/22).

Колегія суддів зазначає про те, що як платіжні доручення на закупівлю будматеріалів № №71, 72, 73, 74, 75, 76, 77 від 21.09.2021, так і рахунки на їх оплату № 7 від 03.09.2021, №№ 1, 2, 3, 4 від 02.09.2021, № 581 від 01.09.2021, № 81602 від 16.08.2021, № 26 від 06.07.2021, № 16 від 06.07.2021, № 20 від 06.07.2021, № 30 від 02.06.2021, № 17 від 06.07.2021, № 19 від 06.07.2021, № 25 від 02.07.2021, № 23 від 29.06.2021 були наявні у матеріалах справи при вирішенні судами цієї справи № 911/3628/21 по суті, а відтак судами оцінка таким доказам вже була надана.

Водночас наданий відповідачем акт фіксації об'єкту стану незавершеного будівництва № 1 від 29.11.2021, який відповідачем додано до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у цій справі та, з огляду на зміст якого судом першої інстанції змінено судове рішення, є саме новим доказом.

Процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що віднайдено докази, які раніше не були об'єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду і особа, яка вимагає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості надати суду докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають вирішальне значення для справи.

Водночас, у даному випадку, жодних належних доказів того, що відповідач не мав можливість подати такий доказ до суду першої інстанції під час розгляду цієї справи по суті матеріали справи не містять.

Слід зазначити і про те, що такий доказ був наявний у відповідача принамні під час апеляційного перегляду цієї справи № 911/3628/21 та був поданий до апеляційного суду 28.05.2024 разом з відповідним клопотанням про доручення доказів (а.с. 234-235 т.3).

В свою чергу під час апеляційного перегляду рішення суду колегія суддів встановила відсутність підстав для прийняття такого доказу, що мотивовано не наведенням відповідачем причин, які можна визнати винятковими і в розумінні вимог ч. 3 ст. 269 ГПК України, унеможливили своєчасне подання вказаного доказу під час розгляду справи судом першої інстанції, про що було зазначено у постанові від 29.05.2024.

В свою чергу судом першої інстанції вказаного під час розгляду заяви відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі враховано не було та прийнято новий доказ, що колегія суддів вважає помилковим.

Посилання відповідача на те, що під час розгляду справи № 911/3628/21 судами було встановлено те, що будівельні матеріали на суму 2 556 842,90 грн. були закуплені відповідачем та поставлені ТОВ «Віалок Білд» по об'єкту: «Будівництво дошкільного навчального закладу по вулиці Володимира Момота, 46-а в м.Бориспіль Київської області (коригування)» (що свідчить про те, що такі матеріали фактично були поставлені позивачу саме за договором про закупівлю робіт № 29 від 16.11.2020 об'єктом за яким є: «Будівництво дошкільного навчального закладу по вул. Володимира Момота, 46-а в м. Бориспіль Київської області (коригування)» - примітка суду), спростовуються змістом судових рішень у справі № 911/3628/21.

Зі змісту судових рішень у справі № 911/3628/21 (рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2024, постанова Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024) слідує, що судами при розгляді вказаної справи було встановлено факт поставки ТОВ «Віалок Білд» відповідачу на виконання умов договору поставки № 070721-01 від 07.09.2021 оплаченого останнім товару на загальну суму 2 556 842,90 грн. за видатковими накладними № 4 від 09.10.2020 на суму 50 000,00 грн., № 29 від 12.07.2021 на суму 100 000,00 грн. № 45 від 02.08.2021 на суму 15 909,86 грн., № 52 від 30.09.2021 на суму 81 173 ,88 грн., № 56 від 30.09.2021 на суму 100 000,00 грн., № 57 від 30.09.2021 на суму 24 094,42 грн., № 50 від 30.09.2021 на суму 427 599,00 грн., № 53 від 30.09.2021 на суму 43 939,67 грн., № 51 від 30.09.2021 на суму 100 365,14 грн., № 54 від 08.10.2021 на суму 899 652,05 грн., № 55 від 03.11.2021 на суму 434 970,00 грн., № 59 від 12.11.2021 на суму 279 138,97 грн.

Також зі змісту вказаних рішень слідує, що за умовами укладеного між відповідачем та ТОВ «Віалок Білд» договору поставки № 070721-01 від 07.09.2021 (п. 3.4-3.7) поставка здійснюється партіями на умовах DDP згідно з правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2020 року, місце поставки товару склад покупця за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Володимира Момота, буд. 46-А, або інший склад, погоджений сторонами.

Отже, товар за договором поставки № 070721-01 від 07.09.2021 міг бути поставлений як за адресою: м. Бориспіль, вул. Володимира Момота, буд. 46-А (тобто за адресою виконання робіт за укладеним між позивачем та відповідачем договором про закупівлю робіт № 29 від 16.11.2020), так і за іншою адресою.

В свою чергу вказаними судовими рішеннями не було встановлено як те, що товар був поставлений саме за адресою: м. Бориспіль, вул. Володимира Момота, буд. 46-А, так і те, що такий товар був поставлений саме в рахунок виконання відповідачем умов договору про закупівлю робіт № 29 від 16.11.2020.

При цьому слід зазначити, що наявними у матеріалах справи доказами беззаперечно підтверджується, що за адресою: м. Бориспіль, вул. Володимира Момота, буд. 46-А відповідач виконував роботи не лише за договором про закупівлю робіт № 29 від 16.11.2020, а і за договором про закупівлю робіт № 22 від 28.05.2020.

Також колегія суддів зауважує і на тому, що з наданих самим відповідачем у відзиві на позовну заяву пояснень вбачається, що тими актами від жовтня та листопада 2021 року на загальну суму 2 668 038,00 грн. на які посилається відповідач як на підтвердження виконання ним робіт за договором про закупівлю робіт № 29 від 16.11.2020 підтверджується що лише менша частина з вказаної суми є вартістю устаткування, а решта - є вартістю саме робіт, що фактично суперечить позиції, яка ним була викладена у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у цій справі.

Слід зазначити і про те, що судами під час розгляду цієї справи була надана оцінка таким актам та встановлено, що зазначені в цих актах види підрядних робіт не мають відношення до підрядних робіт, які підрядник зобов'язувався виконати за договором про закупівлю робіт № 29 від 16.11.2020, а посилання відповідача на виконані ним монтажні та пусконалагоджувальні роботи пожежної сигналізації, монтаж систем пожежогасіння кухонного обладнання та пусконалагоджувальні роботи розцінюється як недобросовісна спроба підрядника у позапроцесуальний, неправовий спосіб переглянути висновки господарського суду за результатами розгляду ним спору у справі № 911/159/22 , рішення якого набрало законної сили.

Отже, наведені відповідачем у заяві обставини не спростовують висновків суду першої інстанції, які викладено в рішенні Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у цій справі № 911/3628/21.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Частиною 3 ст. 325 ГПК України визначено, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мали місце невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також порушення норм процесуального права, тому рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 прийняте за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Забудова» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21 підлягає скасуванню, а у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Забудова» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21 колегією суддів відмовляється.

Враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі апеляційна скарга Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21 та цієї апеляційної скарги покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285, 320-325 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025, яке прийняте за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Забудова» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21, задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025, яке прийняте за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Забудова» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21, скасувати.

3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Забудова» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21 відмовити.

4. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21 залишити без змін.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Забудова» на користь Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 38 298 (тридцять вісім тисяч двісті дев'яносто вісім) грн. 67 коп.

6. Видачу наказу із зазначенням реквізитів сторін доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено 24.06.2025

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді О.В. Тищенко

О.О. Хрипун