Категорія: Справа: № 635/4281/25 Головуючий І інстанції: ОСОБА_1
Провадження: № 11-сс/818/797/25 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: обрання запобіжного заходу
24 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , з участю підозрюваного ОСОБА_7 , за умови, що останній взяв захист своїх інтересів на себе, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеконференції в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 11 06 2025 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Вказаною ухвалою у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області, погодженого прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено. Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 05 серпня 2025 року, заборонивши йому залишати житло без дозволу слідчого, прокурора або суду, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 21 год. 00 хв. по 08 год.00 хв. наступної доби.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покладено на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язок прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; невідкладно повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить про скасування ухвали Харківського районного суду Харківської області та про постановлення нової ухвали, якою просить обрати підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, в межах строків досудового розслідування.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог вказує, що підозрюваний ОСОБА_7 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від трьох до семи років, може вчинити спробу втечі, з метою уникнення відповідальності.
Крім того, прокурор вказує, що підозрюваному відомі показання свідків, які підтверджують його вину, відомі особисті дані, місце проживання, контактні номери зв'язку, тому існує ризик незаконного впливу на свідків з метою зміни показань, що відобразиться на подальшому повному та всебічному досудовому розслідуванні.
Перебуваючи на свободі ОСОБА_7 може продовжувати свою злочинну діяльність, що свідчить про соціальну небезпеку особи, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а застосувати лише запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Зазначає, що оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, враховуючи існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Позиції учасників апеляційного провадження.
В судовому засіданні приймав участь підозрюваний шляхом відеоконференції, захист своїх інтересів взяв на себе, заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначив, що переховуватися від слідства не збирається, вину визнає у вчиненому правопорушенні, кається, всі покладені слідчим суддею обов'язки виконує.
Прокурор ОСОБА_6 підтримував вимоги апеляційної скарги, зазначив, що існують ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Вважає, що більш м'який запобіжний захід підозрюваному, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 .
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.
Статтею 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно вимог ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.
Відповідно до положень ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Статтею 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі "Манчіні проти Італії", за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 п. 1 п.п. с Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали колегією суддів встановлено, що слідчий суддя в повній мірі дотримався вищезазначених вимог кримінального процесуального закону та Конвенції, належним чином встановив наявність у кримінальному провадженні обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, зважив вагомість доказів, долучених до матеріалів кримінального провадження, оцінив заявлені у клопотанні слідчого ризики та дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту в період часу з 21 год. 00 хв. по 08 год.00 хв. наступної доби з покладенням на останнього певних процесуальних обов'язків.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не є предметом оскарження та повністю підтверджується наданими апеляційному суду та долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження. Крім того, ухвалою слідчого судді встановлено, що ОСОБА_7 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, визнає в повному обсязі.
Оцінюючи доведеність наявності у кримінальному провадженні заявлених слідчим ризиків, колегія суддів враховує такі обставини.
Обґрунтована підозра ОСОБА_7 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, усвідомлення можливості настання реального покарання, на думку колегії суддів дійсно можуть свідчити про ступінь існування ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді, про те, що на даному етапі наявний також ризик можливого впливу на свідків, оскільки підозрюваний обізнаний щодо особистих даних свідків, їх місця проживання та номерів мобільних телефонів, що свідчить про ризик можливого незаконного впливу на останніх з метою зміни показань на свою користь.
Щодо заявленого у клопотанні ризику можливого вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень, колегія суддів вважає ці посилання прокурора такими, що не заслуговують на увагу, оскільки, як встановлено судом першої інстанції, клопотання слідчого не містить обґрунтованих доводів, які б свідчили про існування у даному випадку ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, що також не встановлено та не доведено в апеляційній скарзі.
Разом з тим, колегія суддів зважає на те, що підозрюваний ОСОБА_7 є громадянином України, пенсіонером, інвалідом війни 2 групи, неодружений, учасника бойових дій, перебуває в цивільному шлюбі, має місце проживання, у підозрюваного наявні міцні соціальні зв'язки, раніше до кримінальної відповідальності не притягався.
Враховуючи викладене, слідчий суддя згідно з вимогами ч.4 ст.194 КПК України дійшов вірного висновку про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, який буде необхідним і достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання ним своїх процесуальних обов'язків, та обґрунтовано визначив таким запобіжним заходом домашній арешт.
Враховуючи обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в період часу з 21 год. 00 хв. по 08 год.00 хв. наступної доби, колегія суддів переконана, що такий запобіжний захід фактично унеможливить існування заявлених у клопотанні слідчого ризиків та забезпечить належну поведінку підозрюваного.
Крім того, при розгляді апеляційної скарги в судовому засіданні суду апеляційної інстанції прокурор не навів жодних підтверджень щодо порушення запобіжного заходу ОСОБА_7 або порушення накладених на підозрюваного обов'язків, що свідчить про сумлінне виконання, покладених на ОСОБА_7 , заборон та застережень.
На думку колегії суддів, одна лише тяжкість та суспільна небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не можуть бути єдиними підставами для застосування відносно підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу, а оцінюватись в сукупності також повинні обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, матеріали, які характеризують особу підозрюваного та його поведінка після вчиненого кримінального правопорушення.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту в період часу з 21 год. 00 хв. по 08 год.00 хв. наступної доби, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, відповідає вимогам кримінального процесуального закону та ґрунтується на матеріалах справи.
Прокурором не надано жодного доказу щодо існування обставин, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та необхідності застосування більш суворого запобіжного заходу.
Враховуючи вищевикладене, ухвала слідчого судді суду першої інстанції, відповідно до вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, та обрання на цьому етапі досудового розслідування підозрюваному найсуворішого запобіжного заходу, а саме у виді тримання під вартою колегія суддів не вбачає.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, ст.ст. 176-206, ст.ст. 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 11 06 2025 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту в період часу з 21 год. 00 хв. по 08 год 00 хв. наступної доби до 05 серпня 2025 року включно, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу прокурора, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.
Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Судді:
____________ ___________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4