24 червня 2025 року
м. Рівне
Справа № 570/6201/23
Провадження № 22-ц/4815/471/25
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Ковальчук Н. М.,
суддів: Хилевича С. В., Гордійчук С. О.
секретар судового засідання - Пиляй І. С.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - Орган опіки та піклування Клеванської селищної ради
Рівненського району Рівненської області
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 23 січня 2025 рокуу складі судді Кушнір Н. В. та за участю присяжних Баса П.С. та Будька П.П., ухвалене в м. Рівне об 11 годині 06 хвилин, повний текст рішення складено 27 січня 2024 року,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки над нею та призначення опікуна. Заява обґрунтована тим, що з 2008 року ОСОБА_2 постійно проходить лікування в медичних закладах та потребує постійного підтримуючого лікування, Його мати має І групу інвалідності загального захворювання довічно, потребує постійного стороннього догляду, а інших родичів, які мають можливість здійснювати над ОСОБА_2 опіку, немає. Просив суд визнати недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити над нею опіку, призначити її опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 23 січня 2025 рокувказана заява задоволена частково. Визнано недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановлено над нею опіку. В решті вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції в частині визнання особи недієздатною та призначення їй опікуна вмотивоване положеннями законодавства, яке визначає порядок та підстави встановлення опіки та піклування з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки та обґрунтоване належними, достатніми й достовірними доказами на підтвердження того, що ОСОБА_2 має інвалідність першої групи загального захворювання з 01 січня 2008 року, виявляє ознаки стійкого психічного розладу у вигляді вираженої деменції судинно-органічного ґенезу та внаслідок психічного розладу позбавлена здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що, в свою чергу, є підставою для визнання її недієздатною та зумовлює необхідність встановлення над нею опіки.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у призначенні опікуном ОСОБА_2 її сина, ОСОБА_1 , вмотивоване відсутністю у поданні органу опіки та піклування належних і аргументованих доказів того, що саме останній є єдиною кандидатурою, здатною виконувати обов'язки опікуна, що саме він відповідає необхідним вимогам за станом здоров'я, включаючи висновки про проходження психіатричного, наркологічного оглядів, та характеристиками особистості, а також доказів про неможливість виконання таких функцій іншим з подружжя або членами сім'ї першого ступеня спорідненості за наявності таких. Судом також взято до уваги, що подання органу опіки та піклування про призначення чоловіка призивного віку опікуном недієздатної особи має бути належно мотивоване, оскільки саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений ст. 65 Конституції України обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з'ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном.
Вважаючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у призначенні його опікуном незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі пояснює, що місцевий суд не врахував того, що фактично на даний час він є опікуном своєї матері ОСОБА_2 , оскільки здійснює за нею постійний догляд і турботу, а інших осіб з числа родинних зв'язків, які могли б це робити, у матері немає. Наголошує, що фактично суд своїм рішенням усунув його від того, що він робить постійно впродовж тривалого часу для своїх батьків. Зазначає, що йому надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період як особі, яка має одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи, і цей факт є підтвердженням відсутності у нього наміру зловживати виконанням обов'язку по захисту Вітчизни. Вказує, що його батько, ОСОБА_3 , який є чоловіком його матері, ОСОБА_2 , яка визнана судом недієздатною, є особою літнього віку, пенсіонером, і сам потребує догляду та постійної сторонньої допомоги. Додає, що обидва його брати, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , перебувають на військовій службі, і, відповідно, не мають можливості здійснювати догляд за недієздатною матір'ю. Звертає увагу на те, що окрім нього, немає інших осіб з членів родини першого ступеня спорідненості, які були б в змозі опікуватися його матір'ю, а тому вважає, що рекомендація органу опіки та піклування - Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області - про призначення його, ОСОБА_1 , опікуном матері, яка є особою з інвалідністю І групи та визнана судом недієздатною, є обґрунтованим. З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та ухвалити нове судове рішення про задоволення його заяви в повному обсязі.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Згідно ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 має інвалідність першої групи загального захворювання з 01 січня 2008 року, що підтверджується Довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії РВН №124181.
Як вбачається із Висновку судово-психіатричного експерта № 281/24 від 21 жовтня 2024 року, ОСОБА_2 виявляє ознаки стійкого психічного розладу у вигляді вираженої деменції судинно-органічного генезу, внаслідок психічного розладу позбавлена здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Оскаржуваним рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 23 січня 2025 року визнано недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановлено над нею опіку.
В цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржене, набрало законної сили та у відповідності до ч. 1 ст. 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається.
Згідно з поданням Органу опіки та піклування виконавчого комітету Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області від 18 грудня 2024 року №224, доцільно призначити ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , 1956 р.н., у випадку визнання в судовому порядку останньої недієздатною.
Відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні його опікуном недієздатної матері, суд першої інстанції виходив відсутності доказів того, що саме він як особа чоловічої статі призовного віку є єдиною можливою кандидатурою опікуна з огляду на відсутність відомостей про наявність інших осіб з числа родичів першої лінії споріднення недієздатної особи.
Такий висновок місцевого суду, на думку колегії суддів апеляційного суду, є помилковим.
Стаття 55 ЦК України визначає, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки. Відповідно до ст.62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Згідно з ч.4, 5 ст.63 ЦК України опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів.
Статтею 67 ЦК України визначені права та обов'язки опікуна, а саме: 1) опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун малолітньої особи зобов'язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток; 2) опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави; 3) опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного; 4) опікун зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
Відповідно до ч.2 ст. 300 ЦПК України, суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу. Суд розглядає питання про звільнення опікуна або піклувальника в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна або піклувальника.
Верховним Судом у постанові від 07.04.2022 року у справі №712/10043/20 зазначено, що при призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Саме на орган опіки та піклування покладається обов'язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров'я, родинні зв'язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов'язки опікуна, та згідно з п.п. 3.3 п.3 Правила опіки та піклування, затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99 № 34/166/131/88 Зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.06.1999 за N 387/3680.
Відповідно до ч. ч. 2, 4, 5 ст. 63 ЦК України, опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Відповідно до п. 3.1 Правил опіки та піклування, затверджених спільним наказом № 34/166/131/88 від 25.05.1999 року, при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07.04.2022 у справі № 712/10043/20).
Згідно ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається опікунам осіб, визнаних судом недієздатними.
Станом на сьогоднішній день саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення її опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України, обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з'ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном недієздатної особи та, перш за все, необхідність такого.
При цьому, на переконання апеляційного суду, в конкретних обставинах цієї справи, висновок місцевого суду про те, що конституційний обов'язок оборони незалежності та територіальної цілісності України, має перевагу над бажанням заявника бути опікуном матері за обставин існування інших споріднених членів сім'ї не ґрунтується на положеннях законодавства, адже обов'язок оборони незалежності та територіальної цілісності України не є єдиним конституційним обов'язком громадянина України й не має переваг перед іншими конституційними обов'язками. Бажання заявника бути опікуном є однією із визначених законом вимог для призначення особи опікуном. Введення військового стану в країні не зупинило дію актів Цивільного законодавства, що визначають порядок призначення опікуна та наразі не містять заборон, або обмежень у контексті правовідносин цієї справи на призначення опікуна недієздатній особі, її сина, який є чоловіком призовного віку.
Як вбачається із Довідки №39/262, виданої 14 лютого 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п.13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як особі, яка має одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи (на строк до 09.05.2025р.).
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї» членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім'ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання. Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 31 березня 2020 року у справі №205/4245/17.
При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Заінтересована особа Корнинська сільська рада Рівненського району Рівненської області рекомендує суду на призначення опікуном кандидатуру заявника. Доцільність призначення опікуном саме його обґрунтовується тим, що він єдиний в змозі виконувати обов'язки опікуна.
У своєму поданні органу опіки та піклування Клеванської селищної ради вказано, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , проживає спільно з нею та забезпечує відповідний догляд за особою з інвалідністю. Відомостями щодо інших осіб або наявних родичів, які могли б забезпечити постійний догляд ОСОБА_2 , селищна рада не володіє.
Як встановлено судом, визнана недієздатною ОСОБА_2 , окрім заявника, є матір'ю ще двох синів - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які, однак, у зв'язку з перебуванням на військовій службі не можуть здійснювати догляд та бути опікунами своєї матері.
Так, згідно Довідки військової частини № НОМЕР_2 Національної гвардії України від 17 січня 2025 року № 217, капітан ОСОБА_6 , начальник служби організації служби охорони громадського порядку секції служби, проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України з 17 липня 2013 року по даний час.
Довідка, видана військовою частиною НОМЕР_3 від 07 січня 2025 року № 9/вс , підтверджує, що майор ОСОБА_7 перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_3 .
Про неможливість виконання функцій опікуна одним із подружжя, зокрема батьком заявника та чоловіком особи, над якою встановлюється опіка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказує пенсійне посвідчення серії НОМЕР_4 , видане 21.09.2015 року і довічно, яким підтверджується, що він є особою похилого віку (досяг 70-річного віку).
Заінтересована особа Клеванська селищна рада Рівненського району Рівненської області рекомендує на призначення опікуном кандидатуру заявника ОСОБА_1 . У відповідному поданні зазначено, що він є родичем першої лінії споріднення, проживає разом з особою, над якою встановлюється опіка, та здійснює догляд за нею. Також вказано, що заявник працює на роботі, від якої отримує стабільний дохід, що дає можливість забезпечити утримання та догляд за матір'ю, яка такого догляду потребує.
Відмовляючи в задоволенні вимоги про призначення заявника опікуном, суд першої інстанції послався на те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б доводили, що заявник відповідає вимогам (зокрема, довідки про стан здоров'я заявника, про проходження психіатричного, наркологічного оглядів, характеристика за місцем проживання чи місцем роботи). Разом з тим, на думку апеляційного суду, місцевий суд не вжив та не забезпечив всебічного, повного і об'єктивною з'ясування всіх обставин справи, які мають значення з метою захисту прав і законних інтересів недієздатної особи, де суд зобов'язаний був встановити їх.
V постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження 6І-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Оцінюючи встановлені обставини справи в сукупності з нормами закону, що їх регулює, беручи до уваги, що заявник ОСОБА_1 на даний час здійснює догляд за своєю матір'ю ОСОБА_2 , яка визнана у встановленому законом порядку недієздатною, і будь-які інші особи з числа першої лінії споріднення цієї особи не можуть бути її опікунами: чоловік є особою похилого віку, а два інших сини перебувають на військовій службі, враховуючи, що заявник має звільнення від призову на військову службу в особливий період якраз із підстав, що один з його батьків є особою з інвалідністю І групи, апеляційний суд приходить до висновку, що призначення заявника опікуном його недієздатної матері, ОСОБА_2 , є доцільним, обґрунтованим і таким, що якнайкраще забезпечить інтереси особи, над якою встановлюється опіка, зважаючи особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним.
У зв'язку з наведеним рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню із постановленням у цій частині нового судового рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 опікуном його недієздатної матері, ОСОБА_2 .
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно ч. 2 ст. 299 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 299, 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 23 січня 2025 рокув частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном ОСОБА_2 скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про призначення його опікуном ОСОБА_2 задовольнити.
Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
В решті рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 23 січня 2025 рокузалишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 24 червня 2025 року.
Головуючий Ковальчук Н. М.
Судді: Хилевич С. В.
Гордійчук С. О.