іменем України
25 червня 2025 року м. Кропивницький
справа № 396/1103/24
провадження № 22-ц/4809/849/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 12 лютого 2025 року у складі судді Москалик В.В.,
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дітей.
В обґрунтування позову вказала, що від фактичних шлюбних відносин з відповідачем вона має двох неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вона не проживає з відповідачем більше дев'яти років, діти проживають з нею і знаходяться на її утриманні. Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 20 вересня 2013 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, розпочавши стягнення з 08 липня 2013 року і до досягнення нею повноліття. Судовим наказом Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05 липня 2021 року стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісяця у розмірі 1/4 розміру всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подачі заяви з 22 червня 2021 року і до досягнення ОСОБА_6 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Постановою Кропивницького апеляційного суду від 06 березня 2024 року судовий наказ Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05 липня 2021 року скасовано.
Зазначала, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання сина ОСОБА_6 , добровільно не бажає виконувати свої батьківські обов'язки відповідно до ст.ст.80, 180-183 СК України, разом з тим відповідач працює та має постійний дохід, а вона отримує аліменти на утримання лише доньки ОСОБА_3 . На утримання сина ОСОБА_4 аліменти відповідач не сплачує, у зв'язку з чим вона звернулася до суду з цим позовом про збільшення розміру аліментів на утримання дітей.
Посилаючись на зазначені обставини просила суд збільшити розмір аліментів, що стягуються за рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 20 вересня 2013 року та стягнути з 05 липня 2021 року з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дітей: доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 з усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення доньки повноліття, а після досягнення доньки повноліття у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) на утримання сина ОСОБА_6 , але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 12 лютого 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення її позову у повному обсязі. Посилалася на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Відповідно до вимог ч.1 ст.368, ч.1 ст.369 ЦК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. У зв'язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з ч.ч.4, 5 ст.268 та ст.383 ЦПК України постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10,11).
Як свідчить довідка старости Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 16 травня 2024 року №100 ОСОБА_1 , 1989 року народження, проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з малолітніми дітьми: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.17).
Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 20 вересня 2013 року стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, розпочавши стягнення з 08 липня 2013 року і до досягнення нею повноліття (а.с.12).
05 липня 2021 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області у справі №383/8596/21 видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісяця у розмірі 1/4 розміру всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 22 червня 2021 року і до досягнення ОСОБА_6 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.13). Постановою Кропивницького апеляційного суду від 06 березня 2024 року судовий наказ Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05 липня 2021 року скасовано (а.с.14-16).
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки на утримання сина ОСОБА_4 аліменти не стягувалися взагалі, а тому позовні вимоги про збільшення розміру аліментів на дітей та стягнення з відповідача 1/3 усіх видів заробітку (доходу) задоволенню не підлягають.
Апеляційний суд не може повністю погодитись з такими висновками суду, виходячи з такого.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Цей обов'язок є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, може бути змінений судом за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшенні здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Здійснюючи правосуддя суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України), при цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).
Так, звертаючись до із вказаним позовом, ОСОБА_1 просила суд збільшити розмір аліментів на утримання дітей, які стягуються за рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 20 вересня 2013 року.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рішенням суду аліменти не стягувались.
Разом з тим, Верховний Суд зауважує, що суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін. При цьому суд, з'ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року); для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року та «Нун'єш Діаш проти Португалії» від 10 квітня 2003 року).
Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», були внесені зміни до ч.2 ст.182СК України та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Таким чином, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, у зв'язку з чим при зменшеному за даним рішенням суду розмірі аліментів, що присуджені до стягнення, мінімальний їх розмір не повинен бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Частиною п'ятою статті 183 СК України визначено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину однієї чверті, на двох дітей однієї третини, на трьох і більше дітей половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Отже, сімейне законодавство визначає, що розмір частки доходу платника аліментів на утримання двох дітей становить 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів.
На думку апеляційного суду, враховуючи встановлені обставини по справі та виходячи із предмету спору - стягнення аліментів на утримання дітей, керуючись якнайкращими їх інтересами та з метою забезпечення одержання ними коштів, необхідних для їх життєдіяльності, збереження того рівня життя, вважає за необхідне у даному випадку частково задовольнити апеляційну скаргу, ухвалити нове рішення та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 з усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення доньки повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 червня 2024 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Крім того, згідно з ч.4 ст.273 ЦПК України у разі, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Враховуючи те, що з відповідача на даний час продовжується стягнення аліментів в порядку виконання рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 20 вересня 2013 року по справі №396/1830/13-ц, при цьому апеляційний суд дійшов зазначеного вище висновку про стягнення аліментів на двох дітей сторін по справі, а тому виконання зазначеного рішення, яким було стягнуто аліменти лише на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, слід припинити.
Відповідно до п.2, ч.1.ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин колегія суддів вважає, що зазначене відповідно до вимог п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення з ухваленням нового рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 з усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення доньки повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 червня 2024 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Також слід припинити виконання рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 20 вересня 2013 року по справі №396/1830/13-ц, яким стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 12 лютого 2025 року скасувати та ухвалити нове.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП0 НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання дітей: доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 з усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення доньки повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 червня 2024 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Припинити виконання рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 20 вересня 2013 року по справі № 396/1830/13-ц, яким стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя О.І. Чельник
Судді О.Л. Карпенко
С.І. Мурашко