Справа № 183/4943/23
№ провадження 1-кп/646/127/2025
25 червня 2025 року м. Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221100000287 від 30.01.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України,
В провадженні суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування посилався на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення й те, що наразі існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначає, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених, не зможуть забезпечити виконання покладених на них процесуальних обов'язків.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_9 , кожен окремо, не заперечували проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 , кожен окремо, не заперечували проти задоволення клопотання про продовження строку запобіжного заходу.
Заслухавши прокурора, який підтримав клопотання та вважає доведеним висновок про існування ризиків, зазначених у клопотанні та наявність підстав для продовження запобіжного заходу, заслухавши обвинувачених та захисників, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Під час досудового розслідування вказаного провадження ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який в подальшому продовжено ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області до 21.06.2023 включно.
Після чого запобіжний захід продовжувався, останній раз 30.04.2025 ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова продовжено застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 28.06.2025 року (включно).
На сьогоднішній день виникла необхідність продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у зв'язку з тим, що строк запобіжного заходу завершується, однак закінчити судовий розгляд до зазначеного строку неможливо внаслідок необхідності допиту у судовому засіданні свідків, дослідження письмових матеріалів та речових доказів, а заміна запобіжного заходу на більш м'який не зможе забезпечити виконання обвинуваченими своїх процесуальних обов'язків, що може перешкодити судовому розгляду обвинувального акту.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, підстави продовження запобіжного заходу обвинуваченим обґрунтовуються можливістю настання ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились та не зникли, існування яких підтверджено під час обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченим, а саме:
1) переховуватися від суду:
- ОСОБА_7 обвинувачується у вчинені тяжких та особливо тяжких злочинів, за одне з яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, відсутність відомостей щодо наявності інших міцних соціальних зв'язків, відсутність офіційного джерела доходу з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від слідства та суду, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України (п.1 ч.1 ст. 177 КПК України).
- ОСОБА_6 обвинувачується у вчинені особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, відсутність відомостей щодо наявності інших міцних соціальних зв'язків, відсутність офіційного джерела доходу з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від слідства та суду, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України (п.1 ч.1 ст. 177 КПК України).
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
2) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні: ОСОБА_7 та ОСОБА_6 відомо місце проживання свідків у вищевказаному кримінальному провадженні, вони можуть здійснити спробу незаконного впливу на свідків, в тому числі шляхом здійснення погроз та залякувань - у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів, з метою зміни або спотворення їх показань на стадії судового розгляду, які безпосередньо сприймаються судом лише в судових засіданнях (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
3) вчинити інше кримінальне правопорушення: наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 можуть вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Окрім цього, у зв'язку із введенням воєнного стану на території України, може спонукати ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до втечі до іншого міста, населеного пункту, або навіть до іншої країни, щоб переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також, при вирішенні клопотання враховується, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Згідно п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 3561/06 від 13.11.2007 р. Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності ст. 5, 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника від вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред'явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання". (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182 та Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A).
При продовженні запобіжного заходу колегією суддів враховано також вік обвинувачених, сімейний стан, їх стан здоров'я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу обвинувачених, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя.
Також слід зазначити, що продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_6 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останніх, виконання ними процесуальних обов'язків, попередження та своєчасне припинення вчинення останніми незаконного впливу на потерпілих та запобігання вчинення інших кримінальних правопорушень.
Колегією суддів не встановлено, а стороною захисту в судовому засіданні не доведено, що більш м'який запобіжний захід зможе запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для продовження запобіжного заходу вигляді тримання під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у разі визнання їх винними, з огляду на вірогідність переховування від суду, незаконного впливу на свідків, та можливості вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Колегія суддів вважає, що наведені прокурором у судовому засіданні підстави продовження строку відносно обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу під час досудового розслідування на даний час не змінилися.
Судовий розгляд з об'єктивних причин неможливо закінчити до спливу терміну запобіжного заходу, а отже, виникає необхідність продовження строку вказаного запобіжного заходу оскільки судом було встановлено, що вищезазначені ризики існують. Жодних обставин, які б свідчили про зменшення вищеперелічених ризиків та можливість зміни обвинуваченому запобіжного заходу не встановлено.
Виходячи з наведеного є всі підстави задовольнити клопотання прокурора та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених доцільним є продовження строку обраного ОСОБА_7 та ОСОБА_6 запобіжного заходу в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», на 60 днів, тобто до 23.08.2025 року (включно).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 199, 331, 369-372 КПК України, колегія суддів,
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», на 60 днів, тобто до 23.08.2025 року (включно).
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», на 60 днів, тобто до 23.08.2025 року (включно).
Строк дії ухвали до 23.08.2025 року (включно).
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, що перебувають під вартою - у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3