"20" червня 2025 р. Справа № 363/2831/25
20 червня 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В.,
за участю секретаря судових засідань Онопрієнка І.О.,
прокурора Потюменко Ю.Ю.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
До Вишгородського районного суду Київської області з Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшли адміністративні справи щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №3671, ОСОБА_1 , директор Державного підприємства «Дослідне господарство «Литвинівське Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (далі - ДП ДГ «Литвинівське», підприємство або господарство), будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, згідно з пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII та приміткою до ст. 1726 КУпАП, на якого поширюється дія Закону №1700-VII, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 розділу VII та п. 27 розділу XIII Закону №1700-VII, несвоєчасно 22.04.2025, без поважних причин, подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Надалі, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №3672, ОСОБА_1 , директор ДП ДГ «Литвинівське», будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, згідно з пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII та приміткою до ст. 1726 КУпАП, на якого поширюється дія Закону №1700-VII, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 розділу VII та п. 27 розділу XIII Закону №1700-VII, несвоєчасно 22.04.2025, без поважних причин, подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Надалі, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №3673, ОСОБА_1 , директор ДП ДГ «Литвинівське», будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, згідно з пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII та приміткою до ст. 1726 КУпАП, на якого поширюється дія Закону №1700-VII, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 розділу VII Закону №1700-VII, несвоєчасно 22.04.2025, без поважних причин, подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Надалі, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №3674, ОСОБА_1 , директор ДП ДГ «Литвинівське», будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, згідно з пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII та приміткою до ст. 1726 КУпАП, на якого поширюється дія Закону №1700-VII, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 розділу VII Закону №1700-VII, несвоєчасно 22.04.2025, без поважних причин, подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 визнав свою провину, просив суд обмежитись мінімальним стягненням.
Прокурор підтримав обставини викладені в протоколі, просила визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених частиною 1 статті 172-6 КУпАП та притягнути його до відповідальності у виді штрафу у межах визначених санкцією вказаної статті.
Дослідивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, судом встановлено наступне.
Із протоколів №3671, 3672, 3673, 3674 від 22.05.2025 про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, за несвоєчасне подання без поважних причин щорічних декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2021, 2022, 2023, 2024 роки.
Із інформації сайту НАЗК подання ОСОБА_1 щорічних декларацій за 2021 рік зафіксовано 22.04.2025 о 14:09, за 2022 рік зафіксовано 22.04.2025 о 14:20, 2023 рік зафіксовано 22.04.2025 о 14:34, за 2024 рік 2021 зафіксовано 22.04.2025 о 14:50.
Із послідовністі дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій ОСОБА_1 авторизувався та здійснив вхід у систему сайта в період з 11:14 22.04.2025 по 14:50 22.04.2025.
Із копій наказів НААН України від 19.08.2022 №218-к ОСОБА_1 звільнено з посади ДП «Дослідне господарство «Литвинівське» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України».
Із копій наказів ДП ДГ «Литвинівське» від 26.08.2020 №316-к, №12 ОСОБА_1 призначений на посаду директора з 26.08.2020 приступив до виконання обов'язків.
Копією контракту з керівником підприємства, що є у державній власності НААН України підтверджується строк дії контракту з 26.08.2020 по 25.08.2022;
Копією статуту ДП ДГ «Литвинівське» за організаційно-правовою формою господарювання є державним підприємством. Судом встановлено, що ДП ДГ «Литвинівське» є юридичною особою публічного права.
Відповідно до розділу VIІ «Управління господарством» статуту ДП ДГ «Литвинівське», управління господарством здійснюється його директором, який підзвітний Національній академії аграрних наук України (далі - НААН України). Директор господарства призначається на посаду на конкурсній основі та звільняється з неї президентом НААН України, відповідно до діючого законодавства. Контракт з директором господарства укладається НААН України. Директор, діючи від імені підприємства та в його інтересах відповідно до законодавства та в межах статуту та контракту, самостійно вирішує питання діяльності господарства, за винятком тих, що віднесені до компетенції Наукової установи, НААН України і трудового колективу господарства, зокрема організовує і здійснює керівництво науково-дослідою і виробничо-господарською діяльністю, укладає господарські договори, розпоряджається майном та коштами господарства відповідно до чинного законодавства та статуту.
Із листа Верховної ради України №04-18/10-1584 від 11.09.2018 щодо роз'яснення застосування ч. 2 ст. 254 КУпАП, моментом виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
Із листа листа НАЗК №47-09/27771/21 від 26.04.2021 виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення;
Науково-експертним висновком, положенням про Управління стратегічних розслідувань в Київській області ДСР НП України надані роз'яснення щодо виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши досліджені докази у їх сукупності і взаємозв'язку, суддя вважає підтвердженою винуватість ОСОБА_1 , яким порушено вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону №1700-VII, тобто у його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог статті 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 3 ст. 65 Господарського кодексу України керівник підприємства, головний бухгалтер, голова та члени наглядової ради (у разі її утворення), голова та члени колегіального виконавчого органу підприємства є посадовими особами такого підприємства. Статутом підприємства посадовими особами підприємства можуть бути визнані й інші особи.
Так, відповідно до частини першої статті 172-6 КУпАП, передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно з приміткою до ст. 172- 6 КУпАП суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин 1 та 2 статті 45 Закону №1700-VII зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону №1700-VII посадові особи юридичної особи публічного права є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону №1700-VII.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1700-VІI визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічнодо 1квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до підпункту пп. 1 п. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021 №449/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.07.2021 за №987/36609, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону №1700-VIІ (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону №1700-VII (після припинення діяльності (після звільнення) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» 24.02.2022 затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022, яким в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє і на даний час.
Законом України «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або війни» від 03.03.2022 №2115-ІХ установлено, що фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов'язку подати документи. Також у період воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру уповноваженими органами не здійснюється.
Абзацом 4 частини 27 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону №1700-VII установлено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII цього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), відновлюється у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою чотирнадцятою статті 45 цього Закону).
Відповідно до даних офіційного веб-сайту Верховної Ради України Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» набрав чинності 12.10.2023.
Абзацом 1 частини 27 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону №1700-VII установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб'єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.
Таким чином, з 12.10.2023 здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII Закону №1700-VII (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) відновлено у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).
Тобто, у ОСОБА_1 виник обов'язок подати щорічні декларації:
- за 2021 рік, упродовж часу з 00:00 год. 01.01.2022 по 23:59 год. 31.01.2024 (граничний строк);
- за 2022 рік, упродовж часу з 00:00 год. 01.01.2023 по 23:59 год. 31.01.2024 (граничний строк);
- за 2023 рік, упродовж часу з 00:00 год. 01.01.2024 по 23:59 год. 31.03.2024 (граничний строк);
- за 2024 рік, упродовж часу з 00:00 год. 01.01.2025 по 23:59 год. 31.03.2025 (граничний строк);
Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НА3K (https://portal.nazk.gov.ua), щорічну декларацію за 2021 рік, ОСОБА_1 подав лише 22.04.2025 о 14 год. 09 хв., тобто несвоєчасно без поважних причин.
Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НА3K (https://portal.nazk.gov.ua), щорічну декларацію за 2022 рік, ОСОБА_1 подав лише 22.04.2025 о 14 год. 20 хв., тобто несвоєчасно без поважних причин.
Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НА3K (https://portal.nazk.gov.ua), щорічну декларацію за 2023 рік, ОСОБА_1 подав лише 22.04.2025 о 14 год. 34 хв., тобто несвоєчасно без поважних причин.
Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НА3K (https://portal.nazk.gov.ua), щорічну декларацію за 2024 рік, ОСОБА_1 подав лише 22.04.2025 о 14 год. 50 хв., тобто несвоєчасно без поважних причин.
Опитаний ОСОБА_1 пояснив, що будучи суб'єктом декларування він ознайомлений з вимогами та обмеженнями передбаченими Законом України «Про запобігання корупції».
Абзацом 10 ч. 1 ст. 1 Закону №1700-VII визначено, що правопорушення, пов'язане з корупцією, - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною в ч.1 ст. 3 цього закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону №1700-VII за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків, водночас суб'єкт правопорушення усвідомлює протиправність вчиненого ним діяння (дії або бездіяльності).
Виходячи із диспозиції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є адміністративним правопорушенням, пов'язаним з корупцією, що вчиняється суб'єктом декларування, який усвідомив, що його бездіяльність у неподанні (без поважних причин) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в строки встановлені Законом №1700-VII, призвела до порушення Закону №1700-VII (тобто є протиправною) і подальше свідоме неподання декларації може призвести до кримінальній відповідальності за статтею 366-3 Кримінального кодексу України, суб'єкт декларування, з метою припинення такого порушення і небажання бути притягнутим до кримінальної відповідальності, вже після пропуску строків подання декларації умисно подає декларацію і бажає так чинити, при цьому розуміє, що тим самим фактично визнає свою провину і викриває себе у вчиненні адміністративного правопорушення за несвоєчасне її подання.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення за несвоєчасне неподання декларації буде відсутня у разі об'єктивної неможливості вчасного її подання, тобто поважних причин (неналежна робота Реєстру, хвороба, інша непереборна сила, що унеможливлює вчасне подання декларації), і подальше несвоєчасне подання декларації не утворює складу адміністративного правопорушення, окрім випадків, коли суб'єкт правопорушення вже після усунення таких причин, свідомо бездіє тривалий час і не подає декларацію.
Відповідно до послідовності дій користувача ОСОБА_1 у Реєстрі встановлено, що з метою подачі щорічних декларацій він лише 22.04.2025 (вже після відведеного законодавством терміну) зайшов до нього та тільки 22.04.2025 здійснив подачу своєї декларації, тобто несвоєчасно.
Обов'язком суб'єкта декларування є знання і безумовне виконання вимог Закону №1700-VII, у тому числі вимог його статті 45 розділу VII «Фінансовий контроль».
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Під час розгляду справи судом, ОСОБА_1 не надав суду належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження поважності причин пропуску ним строку, встановленого чинним законодавством України для подачі декларації при звільнені. 26.08.2020 наказом президента НААН України від №316-К, ОСОБА_1 призначено на посаду директора ДП ДГ «Литвинівське» на умовах контракту.
ОСОБА_1 згідно зі статутом та контрактом, як директор ДП ДГ «Литвинівське», наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями. Отже, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону №1700-VII та є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Відтак, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду майстра директор ДП ДГ «Литвинівське», будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, згідно з пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII та приміткою до ст. 1726 КУпАП, на якого поширюється дія Закону №1700-VII, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону №1700-VII та п. 27 розділу XIII Закону №1700-VII, несвоєчасно 22.04.2025, без поважних причин, подав щорічні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки, чим вчинив адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року; доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушення і не викликають у суду сумнівів.
При обранні стягнення суд ураховує конкретні обставини справи та дані про особу правопорушника.
ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності.
Обставин, що пом'якшує відповідальність та обставин, які обтяжують відповідальність не вбачається.
Інших відомостей, які б характеризували особу суду не надано.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи, що до суду надійшли матеріали щодо чотирьох адміністративних правопорушень відносно ОСОБА_1 , які розглядаються одним суддею, вони підлягають об'єднанню в одне провадження.
Згідно із статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Обставин, які б свідчили про можливість звільнення від адміністративної відповідальності у відповідності до ст. 22 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та обмеження усним зауваженням, судом не встановлено.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи вищенаведене положення закону, судом застосовується до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 відноситься до категорій осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 172-6, 276, 279, 280, 283-285, 289 КУпАП, суд
постановив:
справи про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП №363/2831/25, 363/2834/25, 363/2835/25 та №363/2836/25 об'єднати в одне провадження та присвоїти номер 363/2831/25.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього на підставі адміністративне стягнення у видгляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів.
Суддя С.В. Олійник