Справа № 182/2869/25
Провадження № 2/0182/2416/2025
Іменем УКРАЇНИ
25.06.2025 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління комунального майна Нікопольської міської ради про зобов'язання вчинити дії , -
13.05.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Управління комунального майна Нікопольської міської ради з даним позовом, посилаючись на наступні обставини.
З 1977 року він постійно мешкає в однокімнатній квартирі АДРЕСА_1 . Вказана квартира була виділена позивачу на родину з двох осіб: на нього та його дружину - ОСОБА_2 , з якою він майже одразу розлучився, і вона виїхала з даної квартири. Після розлучення ОСОБА_2 проживає в російській федерації. Більше позивач не одружувався, залишився проживати у виділеній йому квартирі один, але до цього часу так її і не приватизував. В 2025 році він звернувся до КП «Міська житлово-комунальна інспекція» Нікопольської міської ради із заявою про укладення договору найму займаного ним житлового приміщення, та укладення від його імені договорів з іншими організаціями, що надають комунальні послуги. Заяву ОСОБА_1 було перенаправлено до Управління комунального майна Нікопольської міської ради для погодження. Листом №646 від 11.04.2025 року позивачеві було відмовлено у наданні згоди на укладання договору найму, у зв'язку з тим, що ним не було надано копію ордеру про надання житлової площі, який є підставою для вселення в квартиру. ОСОБА_1 зазначає, що даний ордер був ним втрачений, а Державний архів Дніпропетровської області на його звернення повідомив, що інформація щодо розподілу квартири АДРЕСА_1 відсутня. Позивач вважає, що користується даною квартирою на законних підставах, понад 50 років постійно мешкає в ній, сплачує комунальні платежі, зареєстрований за даною адресою з 1977 року.
З цих підстав він змушений звернутись до суду та просить зобов'язати Управління комунального майна Нікопольської міської ради надати дозвіл на укладання договору найму квартири АДРЕСА_1 .
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.05.2025 року відкрито провадження по справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачеві роз'яснено його право на підготовку відзиву на позовну заяву (а.с.13-14).
Позивач повідомлявся про розгляд справи, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження на адресу, зазначену ним в позові, додаткових заяв або клопотань на адресу суду не направив.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження та копії позову з додатками на їх юридичну адресу, пакет документів доставлений кур'єром суду 03.06.2025 року, про що свідчить відповідний запис у журналі вихідної кореспонденції суду (а.с.15). Своїм правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, а тому відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, та у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
На підставі ч.1 ст. 4 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 з 19.05.1977 року по теперішній час, що підтверджується довідкою №2180 від 03.04.2025 року, наданою виконкомом Нікопольської міської ради (а.с.5). Окрім позивача, зареєстрованих осіб за даною адресою немає. Дана квартира не є приватизованою та перебуває в комунальній власності.
Стаття 47 Конституції України визначає, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.
Відповідно до частин 1,2 статті 61 ЖК Української РСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності відповідним підприємством, установою,організацією) і наймачем громадянином, на ім'я якого видано ордер.
У відповідності зі ст. 63 цього Кодексу, предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок. Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (частина перша статті 48), частина кімнати або кімната, зв'язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення ( кухня, коридор, комора тощо).
Так, судом встановлено, що позивач зареєстрований в спірній квартирі з 1977 року та постійно мешкає в ній один. Як зазначив, ОСОБА_1 , квартира видавалась на родину з двох осіб, тобто на нього та його дружину - ОСОБА_2 . Але майже одразу після вселення подружжя розлучилось, ОСОБА_2 виїхала з займаної квартири та проживає в російській федерації.
Отже, враховуючи викладені норми права, у позивача виникли права та обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.
У відповідності до ч.5 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Зважаючи на те, що житлове приміщення по АДРЕСА_2 не приватизоване і знаходиться в комунальній власності територіальної громади, то управління житловим фондом відповідно здійснюється Нікопольською міською радою через свої виконавчі органи. Надання дозволу на укладання договору найму здійснюється шляхом прийняття виконавчим комітетом відповідного рішення.
Судом встановлено, що в 2025 році ОСОБА_1 звернувся до КП «Міська житлово-комунальна інспекція» Нікопольської міської ради із заявою про укладення договору найму займаного ним житлового приміщення, та укладення від його імені договорів з іншими організаціями, що надають комунальні послуги.
Листом №646 від 11.04.2025 року позивачу повідомлено, що на підставі пункту 2 рішення виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 30.06.2017 року №45-22/VII «Про делегування повноважень Комунальному підприємству «Міська житлово-технічна інспекція» Нікопольської міської ради, договір найму житла вважається укладеним після погодження з Управлінням комунального майна Нікопольської міської ради (а.с.8).
Листом №378/25 від 09.04.2025 року Управління комунальним майном Нікопольської міської ради відмовило ОСОБА_1 в погодженні укладання договору найму займаного позивачем житлового приміщення, оскільки в наданому ним пакеті документів відсутній ордер на жиле приміщення (а.с.9).
ОСОБА_1 з цієї підстави звернувся до Державного архіву Дніпропетровської області, але листом №Г-684/0/217-25 від 31.05.2025 року йому було повідомлено, що в протоколах засідань виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області за 1977 рік рішення про розподіл квартири АДРЕСА_1 , немає (а.с.6).
У постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі №686/15695/15-ц зроблено висновок що відсутність вмотивованої відмови виконавчого органу місцевого самоврядування, в контексті положень статті 106 ЖК Української PCP не позбавляє права особи звернутися за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права до суду, та не є підставою для залишення позову без задоволення.
Судом встановлено, що позивач вселився в спірну квартиру на законних підставах, зареєстрований там з 1977 року та вже протягом п'ятдесяти продовжує в ній жити, сплачувати комунальні послуги, про що свідчить довідка №123 від 13.05.2025 року, надана головою ОСББ «Шевченко-221» (а.с.7). При цьому, судом приймається до уваги той факт, що по теперішній час жодним власником будинку або балансоутримувачем не пред'являлось до позивача претензій щодо незаконності зайняття ним спірної квартири.
Таким чином, єдиною підставою відмови у наданні позивачу дозволу на укладення договору найму спірної квартири є відсутність ордеру на жиле приміщення.
Разом з тим, відповідно до п.69 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року №470, ордер дійсний протягом 30 днів.
За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що даний факт не може позбавити позивача права на укладення договору найму займаної ним квартири, а заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, позивач не наполягав на стягненні з відповідача судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 178, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 15,16, 29 ЦК України ст.ст. 58,61, 63, ЖК Української РСР , суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління комунального майна Нікопольської міської ради про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Зобов'язати Управління комунального майна Нікопольської міської ради надати дозвіл на укладення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , договору найму займаної ним однокімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Судові витрати залишити за позивачем.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О. В. Рунчева