Справа № 212/5161/25
2/212/3141/25
23 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання - Машошиної Ю.О., розглянувши за відсутності учасників справи та без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У травні 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “КЕШ ТУ ГОУ» (далі - ТОВ “ФК “КЕШ ТУ ГОУ») звернулось до суду із вказаним позовом до відповідача та в обгрунтування позовних вимог зазначили, що 17 грудня 2020 року між ТОВ “Займер» та відповідачем укладено кредитний договір № 167527 про надання фінансового кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір Відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Відповідно до п.1.1 Кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту -2000 грн., дата надання кредиту - 17 грудня року, строк кредиту - 14 днів, стандартна процентна ставка - 2 % в день або 730 % річних. Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 13 січнґ 2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 9800 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 2000 грн., простроченої заборгованості за процентами - 7800 грн. 28 жовтня 2021 року між ТОВ “Займер» та ТОВ “ФК “КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 01-28/10/2021 відповідно до умов якого ТОВ “Займер» відступило ТОВ “ФК “КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 28 жовтня 2021 року до договору факторингу, ТОВ “ФК “КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до відповідача. Позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № 167527 від 17 грудня 2020 року, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена відповідачем без виконання. Враховуючи викладене, просять стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 9800 грн. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою суду від 19 травня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу надіслано копію ухвали про відкриття провадження, а копія позовної заяви з доданими до неї документами була направлена на адресу відповідача позивачем на виконання вимог абз.2 ч.1 ст.177 ЦПК України, проте відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заяв із запереченнями розгляду справи в порядку спрощеного провадження, а також клопотань про розгляд справи з викликом сторін, до суду не направляв.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 17 грудня 2020 року між ТОВ “Займер» та відповідачем укладено договір про надання фінансового кредиту № 167527, який підписано електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором KL5564 (а.с.15-16).
Відповідно до умов договору товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 2000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 14 днів тобто до 30 грудня 2020 року. Строк дії договору 14 днів (п.п.1.1-1.2 договору).
За користування кредитом клієнт сплачує товариству 730 % річних від суми кредиту в розрахунку 2 % на добу Тип процентної ставки - фіксована (п.1.3 договору).
Відповідно до п.1.4 договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної картки, вказаної клієнтом.
Невід'ємною частиною цього договору є Публічна пропозиція (оферта) товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті товариства https://www.cly.com.ua/ (п.1.6 договору).
Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною цього договору (п.2.1 договору).
Крім того, відповідачем погоджено Графік розрахунків та орієнтовну сукупну вартість кредиту, що є Додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 167527 від 17 грудня 2020 року, яким визначено, строк на який надано кредиту, суму кредиту, процентну ставку, суму нарахованих процентів за користування кредитом, суму нарахованої пені (у разі наявності прострочення), загальну суму до сплати (а.с.17).
Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ “Займер», ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 167527 ід 17 грудня 2020 року ідентифікований товариством ТОВ “Займер» (акцепт договору позичальником здійснено підписанням аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) (а.с.11).
З листа ТОВ “Профітгід», вбачається, що в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-1 від 30 вересня 2020 року та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника ТОВ “Профітгід» було здійснено успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: номер платіжної інструкції - А337282В174351CLY167527T1122009, надавач платіжних послуг - ТОВ “Профітгід», номер транзакції - 30821-14425/71188, дата/час здійснення переказу коштів - 17 грудня 2020 року о 15.24 годині, сума переказу - 2000 грн., номер платіжної картки отримувача - НОМЕР_1 , емітент платіжної картки отримувача - PRIVAT BANK, призначення переказу - видача кредиту #167527 (а.с.25).
28 жовтня 2021 року між ТОВ “Займер» та ТОВ “ФК “КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 01-28/10/2021 у відповідності до умов якого та ТОВ “ФК “КЕШ ТУ ГОУ» передає грошові кошти у розпорядження ТОВ “Займер» (ціна продажу) за плату, а ТОВ “Займер» відступає ТОВ “ФК “КЕШ ТУ ГОУ» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості) (а.с.18-21).
Сплата ТОВ “ФК “КЕШ ТУ ГОУ» на користь ТОВ “Займер» грошових коштів за вказаним Договором факторингу № 01-28/10/2021 від 28 жовтня 2021 року належним чином підтверджено платіжною інструкцією № 1653 від 02 листопада 2021 року (а.23-24).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 01-28/10/2021 від 28 жовтня 2021 року ТОВ “ФК “КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 9800 грн., з яких: 2000 грн. - залишок по тілу кредиту, 7800 грн. - залишок по відсотках (а.с.10).
З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу відповідача письмову вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором Вих. № б/н від 13 січня 2025 року, яка залишена відповідачем без відповідного реагування (а.с.8).
Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Положеннями частини 1 статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом норм ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На підставі ст.610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст.625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.
Наданими позивачем доказами підтверджено, що між ТОВ “Займер» та відповідачем укладено електронний кредитний договір з використанням електронного підпису відповідача одноразовим ідентифікатором та відповідно наявність кредитних правовідносин між сторонами.
Будь-яких заперечень щодо факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, відповідач суду не надав.
Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитних договорів, які оформлені сторонами в електронній формі.
Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Матеріалами справи також підтверджено, що ТОВ “Займер» відступило ТОВ “ФК “КЕШ ТУ ГОУ» право грошової вимоги до відповідача щодо грошових та інших зобов'язань (включаючи проценти, пеню та інші платежі) за договором про надання фінансового кредиту № 167527 від 17 грудня 2020 року.
Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 167527 від 17 грудня 2020 року у загальному розмірі 9800 грн., з яких: 2000 грн. - прострочене тіло, 7800 грн. - прострочені відсотки (а.с.9), при цьому, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності нарахування заборгованості за відсотками саме у заявленому розмірі 7800 грн. Позивачем на підтвердження позовних вимог не надано суду детальний розрахунок заборгованості, яка заявлена до стягнення із зазначенням спірного періоду заборгованості та її складових частин, а також періоду нарахування, у тому числі з урахуванням періоду автопролонгації, а отже суд позбавлений можливості перевірити правильність нарахування відсотків, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
За абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК в разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року, у справі № 310/11534/13 (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року, у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Згідно п.1.2 договору, кредит надається строком на 14 днів тобто до 30 грудня 2020 року. Строк дії договору 14 днів
Суд бере до уваги графік розрахунків та загальну вартість кредиту, що є Додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 167527 від 17 грудня 2020 року, за яким відповідач зобов'язався повернути кредит у загальному розмірі 2560 грн., з яких 2000 грн. - сума кредиту, 560 грн. - проценти за користування кредитом. Вказаний графік підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, а отже сторонами узгоджений розмір процентів за користування позикою саме в сумі 560 грн.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ч.2-6 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
На виконання вказаних вимог закону, позивачем надано: договір про надання правової допомоги № б/н від 29 грудня 2023 року, укладеного між ТОВ “ФК “КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчуком С.В.; додаткову угоду № 1 від 27 грудня 2024 року до договору про надання правової допомоги від 23 грудня 2023 року; рахунок за послугу з правничої допомоги згідно договору про надання правової допомоги від 29 грудня 2023 року, вартістю 10500 грн.; акт про отримання правової допомоги від 16 червня 2025 року за яким адвокатом Пархомчуком С.В. надано позивачу послуги: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості - 1 год. - 2000 грн., складання та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг та аналіз судової практики - 2,5 год. - 5000 грн., інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг “Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи - 1,5 год. - 3000 грн., канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції - 500 грн., всього на суму 10500 грн.; платіжну інструкцію № 3 9418 від 16 червня 2025 року про сплату на користь адвоката Пархомчука С.В. грошових коштів у сумі 10500 грн. (а.с.12-14, 40-42).
Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України стороні, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем витрати на правову допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 2742,86 грн., виходячи з розрахунку (2560 грн. * 10500 грн. / 9800 грн.).
Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 632,79 грн., виходячи з розрахунку (2560 грн. * 2422,40 грн. / 9800 грн.), а всього судові витрати у загальному розмірі 3375,65 грн. (2742,86 грн. + 632,79 грн.).
Керуючись ст.61 Конституції України, ст.ст.207, 526, 549, 625, 626, 628, 629, 634, 938, 639, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.4, 5, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 279, 354 ЦПК України суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 167527 від 17 грудня 2020 року у загальному розмірі 2560 (дві тисячі п'ятсот шістдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “КЕШ ТУ ГОУ» судові витрати у загальному розмірі 3375 (три тисячі триста сімдесят п'ять) гривень 65 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “КЕШ ТУ ГОУ», код ЄДРПОУ 42228158, юридична адреса: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Повний текст рішення складено та підписано 25 червня 2025 року.
Суддя: М.Д. Власенко