Справа № 450/3095/24 Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І. І.
Провадження № 22-ц/811/101/25 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.
25 червня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий - суддя Цяцяк Р.П.,
судді Ванівський О.М. та Шеремета Н.О.,
за участю: секретаря Цьони С.Ю.;
адвоката Винниченка М.П.
- представника позивачки ОСОБА_1 ;
адвоката Шубака О.І. - представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , представника ОСОБА_2 , на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 листопада 2024 року,
У липні 2024 року ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення зі згаданого відповідача на користь позивачки на лікування неповнолітнього сина сторін ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додаткових витрат на дитину: на лікування та медичні послуги дитині в період 2023-2024 років в розмірі 93 750 грн. 65 коп. - половини від сплаченої та підтвердженої позивачкою загальною суми 187 501 грн. 29 коп., а також 8 000 грн. витрат на правову допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 17.07.2004 року між сторонами було зареєстровано шлюб, який 14 січня 2020 року було розірвано рішенням суду.
27 серпня 2020 року постановою Львівського апеляційного суду було змінено рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 березня 2020 року та вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання їхніх спільних дітей ОСОБА_5 , 2007 року народження, та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з часу пред'явлення позову - 19.11.2019 року, і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
10 липня 2023 року рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на лікування неповнолітнього ОСОБА_5 40 352 грн. 50 коп. додаткових витрат на лікування та стоматологічні послуги.
На час подання даного позову позивачка за період 2023-2024 років понесла додаткові витрати на лікування неповнолітнього ОСОБА_5 (сколіоз, кіфоз, акне, огляд офтальмолога, остеопата, також лікувальний масаж, рентгенологічні обстеження тощо) в загальному розмірі 187 501 грн. 29 коп., однак відповідач відмовляється від оплати 50 % цих витрат, що становить 93 750 грн. 65 коп., які і є предметом позовних вимог (а.с. 2-9).
Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на лікування неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додаткові витрати на дитину: на лікування та медичні послуги дитині в період 2023-2024 років в розмірі 93 750 грн. 65 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір 1 211 грн. 20 коп. судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог, в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовлено (а.с. 121-129).
Дане рішення оскаржив представник відповідача.
Апелянт просить рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивачки додаткових витрат на утримання неповнолітнього сина сторін в розмірі 80 190 грн. 76 коп., що включають витрати:
- на придбання абонементів у фізичної особи-підприємця (ФОП) ОСОБА_7 в сумі 63 354 грн. 03 коп.;
- на придбання та корекцію у ФОПів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 корсетів ОСОБА_10 в сумі 12 251 грн. 26 коп.;
- на медичні послуги в КНП Львівське ТМО 2 ВП 5-та клінічна лікарня (консультація лікаря та комплекс Міопія) в сумі 915 грн.;
- на придбання корекційних окулярів та лінз у ФОП ОСОБА_11 в сумі 2 540 грн.
- на послуги (курс) з вивчення польської мови, придбані у ФОП ОСОБА_12 в сумі 2 610 грн.,
скасувати і в цій частині ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовити, а в решті (про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітнього в сумі 13 259 грн. 89 коп.) рішення суду залишити без змін, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а відтак - на невідповідність висновків суду обставинам справи та на неправильне застосування норм матеріального права.
Стверджує, що відповідачем за 2023 та 7 місяців 2024 року сплачено 290 729 грн. 81 коп. аліментів на утримання дітей (290 729, 81 : 19 місяців = 15 301, 57 на місяць), «які повністю покривають будь-які витрати на утримання сина».
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони позивачки і її представника, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
ЦПК України встановлено, що:
- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);
- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);
- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);
- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);
- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 89).
Частиною 1 ст.185 СК України встановлено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до якого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо), а частиною 2 ст. 185 СК - що додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Виходячи з аналізу статті 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Додаткові витрати на утримання дитини, передбачені статтею 185 СК України, це не додаткові кошти, які належить стягувати з платника аліментів через те, що сума аліментів не покриває всіх необхідних витрат на дитину, які включають в себе, зокрема, придбання одягу, взуття, іграшок, продуктів харчування, підручників, оплату навчання в школі, проведення дозвілля дитини.
Додаткові витрати повинні бути зумовлені особливими обставинами. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструмента, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті) (постанови Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 320/383/19 та від 29 квітня 2022 року у справі № 761/27222/20).
Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, які спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей дитини, витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, якщо дитина потребує навчання саме у цьому навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття; висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
Позовну вимогу про стягнення з відповідача витрат на придбання абонементів у ФОП ОСОБА_7 в сумі 63 354 грн. 03 коп. позивачка обґрунтовує фотокопіями довідок про проходження неповнолітнім сином сторін спору рентгенологічного обстеження та дослідження (а.с. 11-12), а також доказами про придбання абонементів у «Академія грація», згідно яких послуги за цими абонементами надавалися різними «фахівцями» (а.с. 18-24, 27-29), та фотокопіями квитанцій про оплату цих послуг (а.с. 30-31).
В матеріалах справи відсутні докази (рекомендації, висновки тощо) про те, що відвідування неповнолітнім «Академії грація» йому було рекомендовано саме лікарями та таке було пов'язано зі станом його здоров'я, а саме - з наявними у нього захворюваннями.
У Відзиві на позов та апеляційній скарзі відповідач (апелянт), заперечуючи вищезгадану позовну вимогу, звертає увагу на те, що у Переліку лікарських посад у закладах охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України 28 жовтня 2002 року № 385, та Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 березня 2002 року № 117, відсутня така посада (професія), як «лікар-діагност», і згідно з Ліцензійним реєстром МОЗ України з медичної практики у ФОП ОСОБА_7 відсутня відповідна ліцензія, що також стверджується листом Міністерства охорони здоров'я від 16 серпня 2024 року за вих. №17-04/32346/2-24 на адвокатський запит, копії яких міститься у матеріалах справи, а тому вважає, що ОСОБА_7 не може займатися лікуванням та наданням медичних послуг, а тому будь-які витрати на користь ФОП ОСОБА_7 не можуть бути визнані витратами на лікування та медичні послуги. Також звертає увагу на те, що результат рентгенологічного дослідження STITCH (пряма та бокова проекція) від 31 березня 2023 року не містять клінічного діагнозу, а є виключно описом результатів проведених рентгенологічних досліджень, і у висновку від 07 серпня 2023 року прямо зазначено, що «Даний висновок не є клінічним діагнозом та потребує консультації з лікуючим лікарем».
Вищенаведені доводи відповідача стороною позивачки жодним чином не спростовані і в оскаржуваному рішенні їм не дано жодної оцінки.
За наведених вище обставин в їх сукупності колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги стосовно того, що позивачкою не доведено того, що понесені нею витрати на придбання абонементів у ФОП ОСОБА_7 є витратами на лікування неповнолітнього сина та пов'язані з наданням йому медичних послуг, а тому ці витрати не є додатковими витратами на утримання неповнолітнього ОСОБА_5 у розумінні статті 185 СК України.
Матеріали справи також не містять жодних доказів (медичних рекомендацій, висновків тощо) про необхідність придбання для неповнолітнього сина сторін корсетів ОСОБА_10 , а тому у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивачки 12 251 грн. 26 коп. на придбання цих корсетів також слід відмовити - за недоведеністю позивачкою належними та допустимими доказами необхідності цих додаткових витрат.
На переконання колегії суддів, проходження з власної ініціативи курсу польської мови не може вважатися «особливими обставинами» у розумінні статті 185 СК України і витрати на проходження таких курсів можуть покриватися за рахунок аліментів, які в спірний період стягувалися з відповідача на користь позивачки на утримання їхнього неповнолітнього сина, чого позивачка і не заперечує.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку про те, що і ця позовна вимога (про стягнення з відповідача 2 610 грн. за надані послуги з вивчення польської мови) до задоволення не підлягає, а тому оскаржуване рішення в цій частині також підлягає скасуванню.
Колегія суддів вважає, що позивачкою належним чином обґрунтована необхідність додаткових витрат на медичні послуги, які надавалися неповнолітньому сину сторін в КНП Львівське ТМО 2 ВП 5-та клінічна лікарня (915 грн.), та на придбання корекційних окулярів та лінз у ФОП ОСОБА_11 на загальну суму 2 540 грн., а тому відхиляє доводи апеляційної скарги в цій частині.
За наведених вище обставин в їх сукупності колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення слід змінити, зменшивши розмір додаткових витрат, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивачки на лікування їхнього сина та надання йому медичних послуг за період 2023-2024 років, з 93 750 грн. 65 коп. (які присуджені до стягнення оскаржуваним рішенням) до 15 535 грн. 36 коп., виходячи з наступних розрахунків:
93 750 грн. 65 коп.
- (63 354 грн. 03 коп. (придбання абонементів у ФОП ОСОБА_7 ) + 12 251 грн. 26 коп. (корсети Шино) + 2 610 (курс з вивчення польської мови) грн.
= 15 535 грн. 36 коп.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.2, 376 ч.1 п.п. 1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , представника ОСОБА_2 , частково задовольнити.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 листопада 2024 року змінити, зменшивши розмір додаткових витрат, які підлягають до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на лікування неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та надання йому медичних послуг за період 2023-2024 років, з 93 750 грн. 65 коп. до 15 535 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот тридцять п'ять) грн. 36 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повну постанову складено 25 червня 2025 року.
Головуючий: Цяцяк Р.П.
Судді: Ванівський О.М.
Шеремета Н.О.