465/9575/24
2/465/2825/25
судового засідання
19.06.2025 року Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Кузь В.Я.
за участю секретаря судового засідання Гайдучок І.М.
в ході розгляду заяви про відвід судді поданої позивачем ОСОБА_1 у цивільній справі за його, ОСОБА_1 , позовом до Комунального некомерційного підприємства "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги село Вільшани" Закарпатської обласної ради, Комунального некомерційного підприємства "Хустська центральна лікарня імені Віцинського Остапа Петровича" Хустської міської ради про відшкодування шкоди за заподіяння смерті через невиконання службових обов"язків, -
Позивач звернувся до Франківського районного суду м. Львова із позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги село Вільшани", Комунального некомерційного підприємства "Хустська центральна лікарня імені Віцинського Остапа Петровича" Хустської міської ради про відшкодування шкоди за заподіяння смерті через невиконання службових обов"язків.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 03.02.2025 позов скеровано за підсудністю до Хустського районного суду Закарпатської області. Підстави такого рішення викладені в ухвалі.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Львівського апеляційного суду від 17.04.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу суду від 03.02.2025 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.05.2025, справу передано судді Кузю В.Я.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 13.05.2025 та на виконання вказівок апеляційного суду, відкрито загальне позовне провадження з призначенням підготовчого судового засідання, визнано обов'язковою явку позивача в підготовче засідання для надання пояснень з приводу обставин справи та зобов"язано представити оригінали усіх документів, які стосуються предмету спору та на які є покликання у позовній заяві, для їх огляду в судовому засіданні.
До початку підготовчого засідання представником Комунального некомерційного підприємства "Хустська центральна лікарня імені Віцинського Остапа Петровича" Хустської міської ради подано клопотання про відкладення розгляду справи та надання доступу до справи в системі "Електронний суд", у зв"язку з неотриманням копії позовної заяви з додатками.
В судовому засіданні позивачу роз"яснено його процесуальні права та обов"язки, як сторони процесу, роз"яснено порядок подання доказів в судовому засіданні, зокрема роз"яснено порядок подачі клопотання про витребування доказів, а також порядок приведення позовної заяви у відповідність до вимог ЦПК України. Крім того, позивачу роз"яснино порядок внесення заперечень на дії головуючого в судовому засіданні та подання письмових зауважень щодо неповноти або неправильності протоколу судового засідання.
Позивач в судовому засіданні неодноразово порушував встановлені у суді правила, зловживаючи процесуальними правами порушував порядок в судовому засіданні, перекрикував головуючого, чим перешкоджав проведенню судового засідання, нехтував правилами етичної поведінки, тобто діяв в супереч вимогам, передбаченим статтями 43 -44 ЦПК України. Підтвердженням цьому, є журнал судового засідання та технічний запис судового процесу.
Зважаючи на зазначену поведінку позивача, його зневажливе ставлення до суду та встановлених в суді процесуальних правил, дії позивача визнано судом такими, що містять ознаки неповаги до суду, перешкоджання позивачем судовому розгляду справи, а відтак, судом постановлено застосувати до позивача заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, а саме за неповагу до суду та перешкоджання веденню судового процесу, що підтверджується технічною фіксацією судового засідання та протоколом судового засідання.
Судове засідання перенесено на 08 липня 2025 року на 12 год. 45хв., явку позивача визнано обов'язковою.
13 червня 2025 року позивач ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді, яку адресував голові суду - судді Мартьяновій С.М.
16 червня 2025 року вказану заяву передано судді Кузю В.Я. для її вирішення.
Згідно змісту заяви, така ґрунтується на незгоді позивача з діями головуючого під час підготовчого судового засідання, з вимогами головуючого щодо дотримання позивачем обов'язків, передбачених статтями 43 - 44,44 ЦПК України.
При цьому, позивач не вказує та не покликається на жодну з підстав для відводу судді, що передбачені ст. 36 ЦПК України.
Відтак, з огляду на зазначене, підстав для задоволення відводу не вбачаю, як не вбачаю і підстав для самовідводу.
Згідно ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання відводу судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
За змістом положень ч. 3 вказаної норми закону, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного судового засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
Оскільки така заява подана заявником у цивільній справі, наступне судове засідання у якій призначено на 08 липня 2025 року, з огляду на необґрунтованість підстав для відводу та відсутності підстав для самовідводу то в силу вимог ст. 40 ЦПК України, заяву слід передати на розгляд іншого судді.
Приймаючи рішення про необґрунтованість підстав для відводу, суд, що розглядає судову справу, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною 3 цієї статті визначено, що у випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Заходами процесуального примусу є: попередження; видалення із зали судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф (ч. 1 ст. 144 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Згідно змісту частини 4 ст. 44 ЦПК України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи , визначені цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ч.5 ст.12 ЦПК України визначено, що суд, зберігаючи об"єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу.
Згідно з ч.2 ст.214 ЦПК України, головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач перешкоджав діям головуючого у проведенні судового засідання намагаючись нав'язати «свій порядок судового розгляду». На зауваження та попередження головуючого позивач не реагував.
За -змістом ч. 4 ст.44 ЦПК України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Отже, суд застосувавши до позивача заходи процесуального примусу, виконав обов'язок, передбачений частиною 4 ст. 44 ЦПК України.
За даних обставин судом враховувалася також практика Європейського Суду з прав людини, що знайшла своє висвітлення у справі Golder v. United Kingdom від 21.02.1975 року, згідно якої, право на суд не є абсолютним, то воно може бути обмеженим особливо щодо умов прийнятності скарг, у тому числі й на дії судді, що відповідають вимогам процесуального законодавства, проте, не подобаються стороні. Правила застосування головуючим процесуальних норм, що забезпечують порядок в ході судового процесу і послідовність здійснення своїх прав сторонами, хоч і не подобається стороні, проте, безумовно мають на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи, повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані та розуміти, що їх право закінчується там, де починається право іншої сторони, а тим більше там, де починається обов'язок та право головуючого у процесі.
Частиною першою ст. 36 ЦПК України, встановлено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно ч. 3 ст. 36 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно ч.1 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Приймаючи рішення щодо відсутності підстав для відводу, зважаю також, що відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку коли, у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Аналогічні висновки містяться в Рішеннях Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у праві «Білуга проти України та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» де зазначається, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь - який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року в справі Білуга проти України, наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності. Недотримання судом зазначених положень означає в принципі порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що ратифікована Україною, і такі обставини знайшли своє підтвердження в ряді рішень Європейського Суду з прав людини, та самі по собі є обов'язкові для врахування судами України.
Відповідно до ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відтак, проаналізувавши положення та норми практики ЄСПЛ та Національного законодавства, перевіривши заяву про відвід судді на її обгрунтованість з урахуванням вказаних норм та положень, приходжу до висновку, що заява необгрунтована.
Дійшовши вказаного висновку, вважаю, що на виконання вимог ч. 3 ст. 40 ЦПК України, вирішення питання про відвід судді слід передати на розгляд іншим суддею який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.36, 39, 40ЦПК України,-
Заяву про відвід судді подану позивачем ОСОБА_1 у цивільній справі № 465/9575/24 за його, ОСОБА_1 , позовом до Комунального некомерційного підприємства "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги село Вільшани" Закарпатської обласної ради, Комунального некомерційного підприємства "Хустська центральна лікарня імені Віцинського Остапа Петровича" Хустської міської ради про відшкодування шкоди за заподіяння смерті через невиконання службових обов"язків, - визнати необґрунтованою.
Заяву про відвід судді та матеріали цивільної справи № 465/9575/24 передати до загальної канцелярії Франківського районного суду м. Львова на автоматизований розподіл для визначення судді у порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Кузь