Справа № 581/691/24
Провадження № 2/581/42/25
23 червня 2025 року с-ще Липова Долина
Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., за участі секретаря судового засідання - Бочкун Л.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Прімоколект. Центр грошових вимог», про визнання відсутності права банку на стягнення нарахувань за кредитним договором щодо фізичної особи,
Сутність заявленого позову
У серпні 2024 року представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Шульга О.С. через систему «Електронний суд» звернувся до суду з вищезазначеним позовом, який мотивував тим, що ОСОБА_1 тривалий час користувалась послугами АТ КБ «Приватбанк», отримуючи через цю банківську установу пенсію, сплачуючи комунальні платежі, жодного разу вона не оформлювала кредит та ніколи і нікому не доручала паролі доступу до своїх карткових рахунків. 01 жовтня 2022 року на мобільний телефон ОСОБА_1 почали надходити дзвінки від осіб, які представлялись працівниками АТ КБ «Приватбагк», з ідеями на кшталт оформити якусь позику, на що позивачка звичайно відмовилась і при спробі зайти на власну сторінку «Приват 24» виявила, що їй доступ заблоковано. Щоб зберегти власні кошти позивачка відразу зняла останні 2800 грн із свого рахунку через банкомат та зателефонувала до служби безпеки банку, повідомивши про проблеми із доступом. 03 жовтня 2022 року під час відвідування банківської установи позивачка дізналась, що на її ім'я були відкриті якісь віртуальні рахунки та оформлено кредит, у зв'язку з чим на прохання останньої картку закрили, але повідомили, що тепер на її ім'я оформлений кредит і що вона повинна звертатись до правоохоронного органу у зв'язку із шахрайством. ОСОБА_1 звернулась із письмовою заявою до керівництва банку, в якій зазначила, що на її ім'я оформлений кредит готівкою на загальну суму 19800 грн 00 коп та попрохала їх забрати ці кошти назад, так як саме банківська установа є їх власником, на що представник банку повідомив останню про те, що банк не може повернути свої ж кошти собі ж та рекомендовав звертатись до правоохоронних органів. Зазначав, що позивачка ніколи і нікому ключів чи паролів доступу до власних карткових рахунків не надавала, їй не відоме значення терміну «СVV2 код», ніяких підтверджень з мобільного на здійснення переказу, надання кредиту чи надання дозволу на вхід до електронної банківської системи вона не здійснювала, про дзвінки зі служби безпеки банку повідомила за офіційним номером 3700, єдиний відомий позивачці рух коштів по її платіжній картці здійснила 01 жовтня 2022 року (зняла 2000 грн готівки) та працівниця банку під час видачі нової картки 03 жовтня 2022 року. Також зазначав, що незважаючи на те, що позивачкою вжито всіх можливих і достатніх заходів для доведення своєї непричетності до укладення кредитного договору, відповідачем системно проводяться заходи по витребуванню боргових зобов'язань саме із ОСОБА_1 . Більше того, банківською установою розкрито в односторонньому порядку банківську таємницю, тобто інформацію, яка стала відома банку в процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним, зокрема, до системного та планового турбування ОСОБА_1 із приводу кредитного договору залучено ТОВ «Прімоколект. Центр грошових вимог». Крім того, під час збору доказової бази з метою захисту свого права в судовому порядку, відповідачем, окрім ігнорування існуючого кримінального провадження, де він є потерпілою стороною, створювались штучні перепони для отримання примірника договору. Зважаючи на тривалість інформаційного тиску з боку відповідача на позивачку, до чого приєдналась і третя особа зі сторони відповідача зазначена в позовній заяві, представник позивача просив суд визнати відсутність права на стягнення АТ КБ «ПриватБанк» нарахувань за кредитним договором від 01 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_1 .
Позиція представника позивача, відповідача, третьої особи по даній справі
Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні 04 червня 2025 року, підтримавши заявлений позов у повному обсязі, суду пояснила про надходження 01 жовтня 2022 року на її мобільний телефон дзвінка, з якого їй повідомили про те, що їй телефонують із Приватбанку та в системі цієї установи стався збій. Назвавши всі її особисті та банківські дані, особа чоловічої статі пдтвердив їй, що він не шахрай. Потім після цієї розмови один звінок здійснено ще раз, під час якого він повідомив про те, що бачив проведення банківської операції у виді зняття готівки у банкоматі в розмірі 2800 грн в с-щі Липова Долина, у спілкуванні із ним вона не називала йому пін-кодів до картки чи інших даних, які б можна було б використати для укладення кредитного договору. Того дня вона телефонувала на гарячу лінію 3700 ПАТ КБ «ПриватБанк» для ро'яснення ситуації, що виникла; наступного дня вона отримала СМС-повідомлення про відкриття на її ім'я кредитної лінії та вже 03 жовтня 2022 року у місцевому відділенні банку їй повідомили про отримання нею кредиту, відібрали від неї заяву про проведення перевірки службою безпеки банку та порадили звертатися до правоохоронного органу у зв'язку із незаконними діями, через місяць вона припинила користуватися послугами АТ КБ «Приватбанк». Уточнювала обставини про те, що:
- вона 1-2 жовтня 2022 року не могла увійти у власний акаунт у системі Приват 24, бо він був «зламаний», проте отримала два СМС-повідомлення від Приватбанк (перше про прийняття на обробку повернення 3000 грн, друге повідомлення про зняття 9000 грн кредитних коштів);
- 20 березня 2025 року вона в останнє отримала СМС-повідомлення від ТОВ «Прімоколект» про наявний у неї борг по кредитному договору в розмірі 15929 грн, який їй необхідно сплатити (але вона цих коштів особисто у банку не отримувала, жодних договорів не підписувала, фото картки нікому не надсилала, із с-ща Липова Долина нікуди не виїзджала);
- звернулася до Роменського РВП із заявою про вчинення відносно неї злочину, від неї була відібрана заява та її допитано в якості свідка, у судовому порядку вона не ініціювала питання про розірвання чи визнання недійсним кредитного договору.
Представник позивача ОСОБА_2 у судових засіданнях, підтримавши заявлений позов із вищевикладеної підстави, суду пояснював про те, що позивачка фізично не могла укласти в м.Дніпрі й не укладала кредитний договір із АТ «КБ ПриватБанк», нею не отримувалися кредитні готівкові грошові кошти в розмірі 19800 грн, а укладений правочин є нікчемним, бо не призводить до юридичних наслідків та вчинений без дійсного волевиявлення сторін правочину, також ініційований цей правочин невідомими особами із використанням ресурсів та інформації АТ КБ «Приватбанк», добровільних дій по сплаті існуючого боргу позивач не вчиняла. Приводом для звернення із даним позовом стали постійні телефонні дзвінки від співробітників колекторської фірми, які змушують сплатити кредитну заборгованість АТ «КБ Приватбанк». ОСОБА_1 звернулася до поліції із заявою про вчинення злочину, який пов'язувався із незаконними операціями 01 жовтня 2022 року із її банківським рахунком та мобільним телефоном, на який під'єднана банківська картка. 03 жовтня 2022 року після відновлення пароля до банківської картки позивачка зняла у банкоматі востаннє належні їй готівкові кошти і надалі припинила використання цієї картки; 01 жовтня 2022 року вона телефонувала на номер гарячої лінії банку 3700, проте дозвонитися та заблокувати картку не вдалося, через банкомат картка не блокувалася, до електронного кабінету користувача «Приват24» вона цього дня не заходила (доступ у подальшому після цих подій до Приват24 був закритий), однак протягом жовтня 2022 року вона в електронному порядку зверталася до банку із заявами із приводу вчинених відносно неї неправомірних дій. Кредитні кошти отримані з рахунку, відкритого на ім'я позивача в АТ КБ «ПриватБанк» у результаті шахрайських дій невідомими особами, а досудове розслідування по кримінальному провадженню за цим фактом ще не завершено, жодних осіб не встановлено, однак повна інформація про хід слідства у позивача відсутня через ненабуття ним статусу потерпілої.
Представник відповідача у режимі відеоконференції ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, посилаючись на відсутність будь-яких порушень Закону України «Про захист прав споживачів»; 01 жовтня 2022 року від імені позивача та з авторизацією саме під логіном та паролем на її ім'я здійснено декілька входів до системи «Приват24», які виконані не з типового пристрою Xiaomi Redmi 7, але на дзвінок із системи «Приват24» саме на мобільний номер клієнта отримувалося відповідне підтвердження, після дзвінка здійснено 10 входів до системи і 01 жовтня 2022 року о 17 год 25 хв підписано кредитним договір позивачкою із використанням нею простого електронного підпису (при використання такого підпису у травні 2020 року позивачка підписували відповідні заяви-погодження), о 17 год 28 хв зарахування коштів по кредитному договору відбулося за згодою позивача та передані в її розпорядження, також Заява про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг АТ «КБ Приватбанк» підписувалася із накладання простого цифрового підпису клієнта. Уточнювала, що позивачка повідомляла шахраям пін-код та інші відомості, розмовляючи із ним та своїми діями призвела до отримання кредитних коштів та укладення оспорюваного правочину; залишок кредитних коштів у розмірі 14120 грн перераховані позивачем по кредитній картці на два платежа у двох банківських установах, але встановити особу, яка здійснила ці операції технічної можливості не має, наявна сумарна заборгованість на час розгляду даної справи у розмірі 19800 грн є, вона не погашена (у позивача була картка ….. 4634 переоформлена на картку …7842 (вона є закритою та на ній борг відсутній), картка …4022 переоформлена на картку …7842 (вона є також закритою та на ній кредитний борг відсутній), за програмними даними за позивачем обліковується борг за отриманий кредит готівкою), 3908 грн є залишком кредитних коштів і цей кредитний ліміт позивач може ще використати. Уточнювала те, що банк до позивача позов про стягнення кредитного боргу не заявляв, договір факторинга щодо спірної заборгованості, яка рахується за позивачем, не укладав, про результати досудового розслідування кримніального провадження за заявою ОСОБА_1 вона не володіє; Правила користування банківськими послугами передбачають право банку налавати інформацію про борги та рахунки боржників третім особам.
24 березня 2025 року через систему «Електронний суд» подала до суду клопотання, у якому прохала суд відмовити у повному обсязі у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» із урахуванням безпідставності та не аргументованості позовних вимог, а також відсутність належних та достатніх доказів того, що позивач невідкладно повідомила АТ КБ "ПриватБанк" про підозрілі дзвінки на її фінансовий номер від невстановлених осіб і платіжні операції на її рахунках, та продовжувала спілкуватись з невстановленими особами та в ході розмови передала їм особисті дані для здійснення операцій у Приват24 (а.с.7-11).
Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Прімоколект. Центр грошових вимог», будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не забезпечила явку до суду належним чином уповноваженого представника, процесуальних заяв до суду не подавало.
Процесуальні дії суду у даній справі
Ухвалою судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 08 серпня 2024 року залишено позовну заяву без руху, установлено 10-денний строк для усунення виявлених судом недоліків. Ухвалою судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 22 серпня 2024 року у даній справі відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання для розгляду заяви по суті на 18 вересня 2024 року. 18 вересня 2024 року, 07 жовтня 2024 року, 15 жовтня 2024 року, 17 жовтня 2024 року, 18 листопада 2024 року, 29 листопада 2024 року, 24 грудня 2024 року, 16 січня 2025 року, 12 лютого 2025 року, 03 березня 2025 року, 24 березня 2025 року, 25 березня 2025 року, 10 квітня 2025 року, 14 травня 2025 року розгляд справи відкладався за клопотаннями представників сторін, оголошувалися перерви у судових засіданнях у зв'язку з від'єднанням представника відповідача від конференції, вимкненням світла, надходженням повідомлення про замінування суду. 04 червня 2025 року заслухані вступні слова позивача, продовжено дослідження електронних доказів, 18-19 червня 2025 року судом продовжено розгляд справи за участі представників сторін. 23 червня 2025 року ухвалено судове рішення по суті спору.
Установлені судом фактичні обставини даної справи
Позивачка ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Дернове Тростянецького району Сумської області, є громадянкою України (а.с.6,7).
04 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернулася із письмовою заявою до служби безпеки АТ КБ «ПриватБанк» про закриття оформлених на її ім'я без її згоди і її відома кредитів і забрати кошти з картки для виплат № НОМЕР_1 в сумі 3920 грн 81 коп, тому що це не її кошти, так як 01 жовтня 2022 року її аккаунт Приват24 зламано і здіснено шахрайство, із її простроченої кредитної картки зняті і переведені кошти в сумі 14758 грн 32 коп і оформлений кредит готівкою на суму 19800 грн 00 коп (а.с.16 т.1).
11 жовтня 2022 року АТ КБ «ПриватБанк» на звернення ОСОБА_1 з питань шахрайської операції, яка проведена за її карткою № НОМЕР_2 від 01 жовтня 2022 року, після проведеного попереднього службового розслідування №15714143 повідомлено останню про те, що банк не може допомогти в поверненні суми та рекомендовано звернутися до правоохоронних органів для написання заяви за фактом шахрайства. Також банком позивачці надана інформація про банківські операції з її банківськими картами протягом 01 жовтня 2022 року в Дніпропетровській області зі зняття готівки, переказу коштів у різних сумах на інші картки та рахунки в «Універсал банк» та «Таскомбанк» з авторизацією через фінансовий номер ОСОБА_1 із багаторівневим IVR-опитуванням та іншими підтвердженнями певних операцій, а також при використанні програм персонального комп'ютера та смартфону Xiaomi Redmi Note 7 (а.с.144,145-151 т.1).
12 жовтня 2022 року АТ КБ «ПриватБанк» на звернення ОСОБА_1 стосовно повернення коштів, які були списані з платіжних карток № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , надіслав відповідь про те, що банк не може повернути кошти так як, встановлено, що переказ коштів з карток № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24, вхід в Приват24 був здійснений під ОСОБА_1 авторизацією, при даній процедурі клієнт вводить свої ім'я користувача і пароль та входить у Приват24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до Банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого банк здійснює переказ коштів. Також при здійсненні переказів були коректно введені номер ОСОБА_1 картки, термін її дії та CVV2 код, після чого транзакція була підтверджена ЗDsecure, який надсилався на ОСОБА_1 фінансовий телефон. Також були зняті грошові кошти в банкоматі. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання ОСОБА_1 фінансового телефону та іншої особистої інформації. У випадку вневненості в наявності шахрайських дій щодо списання грошових коштів рекомендовано звернутися до правоохоронних органів. Для забезпечення використання послуг банку запропоновано змінити ПІН-код платіжної картки, фінансовий телефон та пароль входу в Приват24 (а.с19,20 т.1).
30 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернулася із письмовою завою до т.в.о. начальника Роменського ВП ГУНП в Сумській області, майора поліції Ільницького М. про вчинення кримінального правопорушення, яка зареєстрована в ЖЕО Роменського РВП та всебічно розглянута. Відомості про кримінальний проступок внесено сектором дізнання Роменського РВП ГУНП в Сумській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 листопада 2022 року за №12022205500000315, попередня правова кваліфікація проступку ч.1 ст.190 КК України (а.с.12,14,15 т.1).
29 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до т.в.о. начальника Роменського ВП ГУНП в Сумській області, майора поліції Ільницького М. із письмовим проханням направити АТ КБ «ПриватБанк» повідомлення про розпочате кримінальне провадження (а.с.32).
03 травня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» із письмовою заявою про прийняття її листа до розгляду як претензію з метою досудового врегулювання спору, припинення нараховувати та списувати на її картковому рахунку відсотків на кошти АТ «ПриватБанк» та списати з її карткового рахунку грошові кошти, що належать АТ «ПриватБанк» (а.с.33 т.1).
05 квітня 2024 року ОСОБА_1 надала письмовий дозвіл АТ КБ «ПриватБанк» розкрити та надати за запитом адвоката весь наявний обсяг інформації стосовно неї, яка є банківською таємницею і стала відома в процесі її обслуговування клієнта та взаємовідносин з нею, та адвокату Шульзі О.С. отримувати за запитом в АТ КБ «ПриватБанк» всю інформацію стосовно неї у тому числі таку, яка становить банківську таємницю, для виконання умов договору про надання юридичних послуг (а.с.13 т.1).
24 квітня 2024 року АТ КБ «ПриватБанк» на звернення адвоката Шульги О.С. від 15 квітня 2024 року направило запитувану інформацію, а саме копію кредитного договору №б/н від 01 жовтня 2022 року оформленого з АТ КБ «ПриватБанк" на ім'я ОСОБА_1 ; копію документа розрахунка діючої заборгованості перед банком у вигляді виписки по кредиту договір №22100133357251 від 01 жовтня 2022 року за період 07 листопада 2022 року - 16 жовтня 2023 року; довідка №RRUUM7Е2МLА79НRF від 24 квітня 2024 року щодо заборгованості перед банком станом на 24 квітня 2024 року (а.с.21-31 т.1).
15 травня 2024 року ТОВ «ПрімоКолект» направило ОСОБА_4 повідомлення про порушення терміну зобов'язання заборгованості за договором №SAMDNWFC0080156306 від 01 жовтня 2022 року, яка складає 5929 грн 00 коп (а.с. 16 зворотна сторона т.1).
16 липня 2024 року ТОВ «ПрімоКолект» направило ОСОБА_4 повідомлення про негативні наслідки несплати простроченого боргу за договором №SAMDNWFC0080156306 від 01 жовтня 2022 року, яка складає 15279 грн 00 коп (а.с.17 т.1).
Відповідно до листа Роменського РВП ГУНП в Сумській області від 25 жовтня 2024 року за №38226/52-2024, сектором дізнання Роменського РВП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, відомості якого внесено до ЄРДР за № 12022205500000315 від 16 листопада 2022 року за ч.1 ст.190 КК України, за фактом того, що 15 листопада 2022 року до ЧЧ Роменського РВП ГУНП в Сумській області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_1 про те, що 14 листопада 2022 року близько 15 год 00 хв, невідома особа заволоділа грошовими коштами заявниці у сумі 32 000 грн, на рахунок НОМЕР_5 , також надійшла заява ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_2 про те, що 01 жовтня 2022 року невідомі особи, шахрайським шляхом, заволоділи грошовими коштами у сумі 19800 грн, з банківської картки АТ КБ Приватбанк» яка емітована на ім'я заявниці. ОСОБА_1 пам'ятка про процесуальні права та обов'язки не вручалася, потерпілою у кримінальному провадженні вона не визнана, у зв'язку з тим, що остання потерпілою себе не вважає матеріальних збитків їй не завдано, що відображено в протоколі допиту свідка ОСОБА_1 . У даному кримінальному провадженні відповідно до заяви визнана потерпілою ОСОБА_5 , якій вручено пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілої та допитано у якості потерпілої. Осіб причетних до вчинення кримінального проступку не встановлено, втому числі не встановлено особу, яка здійснювала фінансові операції на банківських рахунках ОСОБА_1 та ходи до додатку Приват24 від імені ОСОБА_1 . Обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12022205500000315 до суду не скеровувався, судовий розгляд даного кримінального провадження не здійснювався, у зв'язку із чим судового рішення за результатами розгляду даного кримінального провадження не ухвалювалося (а.с.165-172 т.1).
У матеріалах справи наявний примірник електронного кредитного договору № б/н від 01 жовтня 2022 року, сторонами зазначено позивачку та відповідача. Відповідно до умов договору: сума кредиту складає 19800 грн 00 коп, строк кредитування 36 місяців, річна процентна ставка 1,5% сплачується щомісячно від загальної суми кредиту (18% річних), тип процентної ставки - фіксована, реальна річна процентна ставка 35,23%, договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за ним. Угода про використання простого електронного підпису погоджена між сторонами до 01 жовтня 2022 року та зафіксована в анкеті-заяві клієнта фізичної особи про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 13 травня 2020 року та заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 03 листопада 2021 року (а.с.27,28-29,97,98,99,100-111,112-123,124-129,130-131,132-134,135-136,137-141 т.1).
Крім того, до матеріалів справи додано виписку по рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_6 по кредитному договору №22100133357251 від 01 жовтня 2022 року за період 07 листопада 2022 року - 16 жовтня 2023 року, з якої вбачається, що позивачка ОСОБА_1 багаторазово протягом дії договірних відносин користувалася кредитними коштами, здійснювала зняття грошових коштів; виписку по картці/рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_4 ( НОМЕР_7 ) за договором №SAMDNEWFC00027287232 від 30 червня 2016 року за період 01 жовтня 2022 року - 03 жовтня 2022 року, із якої вбачається, що позивачка ОСОБА_1 багаторазово протягом дії договірних відносин користувалася кредитними коштами, здійснювала зняття грошових коштів; виписку по картці/рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 ( НОМЕР_8 ) за договором №SAMDN44000009692149 від 25 жовтня 2006 року за період 01 жовтня 2022 року - 31 жовтня 2022 року, із якої вбачається, що позивачка ОСОБА_1 також багаторазово протягом дії договірних відносин користувалася кредитними коштами, здійснювала зняття грошових коштів (а.с.30,67,68,69-70 т.1).
Також до матеріалів справи додано довідку №RRUUM7Е2МLА79НRF від 24 квітня 2024 року щодо заборгованості позивачки по справі ОСОБА_1 перед банком АТ КБ «ПриватБанк» станом на 24 квітня 2024 року, яка складає 15209 грн 70 коп (а.с.31 т.1).
На компакт-диску, наданому представником позивача, збережені аудиозаписи розмов ОСОБА_4 зі співробітниками АТ КБ «ПриватБанк» через канал мобільного зв'язку 3700, а саме:
- із аудіофайлу …810е вбачається інформування позивача співробітника банку на ім'я « ОСОБА_6 » з приводу заблокованості додатку Приват 24 та появою на наступний день після 01 жовтня 2022 року нової інформації та рахунків в цьому додатку, відкритих на ім'я ОСОБА_1 ;
- із аудіофайлу …а72f вбачається запис спілкування позивача із співробітником банку 01 жовтня 2022 року із приводу сумнівних операцій на її картці з перевіркою інформації по її карткам, уточнювала про те, що вона не надавала пін-коду названому працівнику банку з надсиланням інформації про новий пін-код СМС-повідомленням, контекстно сказавши, що це буде її новий пін-код і відразу вона вирішила перевірити цей код у банкоматі зі зняттям готівкових коштів, однак новий пін-код чоловіку, який їй дзвонив, вона йому повідомляла коли він надсилав їй СМС-повідомлення із системи Приватбанку (старий пін-код до картки він нібито знав, код із трьох цифр на звороті картки вона йому не називала), за посиланням вона не переходила, але вона тричі підтверджувала операції по картці на 288 грн на прохання чоловіка, що дзвонив, (називала йому чотири цифри кожного разу) також вона підтверджувала новий йому пін-код картки, мобільний телефон вона нікому не передавала, ніяких коштів зі «Скарбнички» вона не переміщала на іншу картку і самостійно жодних коштів на інші картки вона за власною ініціативою не зараховувала, свій е-маіл із інформацію про блокування картки вона не відкривала ІНФОРМАЦІЯ_4 , код із трьох цифр на зворотній стороні картки вона нікому не повідомляла; при входженні до Приват 24 до цих подій у неї завжди надсилалося підтвердження. Представник банку повідомив про незняття коштів із її депозитного рахунку, та з 16 год 01 жовтня 2022 року після зміні пін-коду почалися зняття 14578 грн через банкомати, а кредит готівкою взято на 17000 грн, проте зняти всі кошти він не зміг, бо банк заблокував ці операції, але перед цим він перевидавав нову картку на віртуальну картку на її ім'я та в подальшому змінив пін-код на нову картку Універсальну через додаток Приват24, оформивши кредит готівкою перед операціями із сумами на 288 грн, а також повідомив про блокування всіх її карток, депозитні кошти чоловік не отримував; всього отримано 18000 грн в якості миттєвої готівки та по картці Універсальна майже 15000 грн з подальшими певними операціями, підтвердженнями трьох операцій на суми 288 грн чоловік міг підтверджувати необхідні йому операції;
- із аудіофайлу ….а72f об'ємом 418 Кб прослуховується повідомлення інформації позивачем співробітнику банку, на що співробітник банку повідомив про блокування всіх її банківських карток, розмову закінчено через технічний збій у мобільному зв'язку;
- із аудіофайлу ….00b00 прослуховується частина бесіди позивача із співробітником банку на ім'я « ОСОБА_6 » із приводу нібито незаконних операцій із її банківськими картками та надходження їй СМС-повідомлень та про подібну за змістом інформацію, яку позивачка повідомила в аудіофайлі …а72f, позивачка підтвердила те, що заявку на отримання кредиту вона не подавала, та з'ясування актуальної інформації по її картці для виплат, через яку вона отримує пенсію, та стан депозиту на суму 25366 грн та інші операції по її рахункам, про сукупне отримання кредитних коштів на суму 14758 грн 32 коп;
- із аудіофайлу ….5f7f7 прослуховується бесіда позивача із співробітником банку на ім'я « ОСОБА_7 » з приводу прийняття заяви позивача про здійснення шахрайських дій та отримання з використанням відкритих на її ім'я карток по отриманню 15000 грн кредитних коштів, на що їй співробітником банку надана інформація-роз'яснення про звернення до правоохоронних органів (включаючи, поліцію) із заявою про вчинення злочину та отримана інформація від неї у телефонному режимі вже опрацьовується банком, а також повідомлено про необхідність звернутися до відділення банку для переоформлення карток та продовження користування послугами АТ КБ Приватбанк, з уточненням того, що зараз на її картці «Універсальна» обліковується борг по кредиту в розмірі 14758 грн 32 коп;
- із аудіофайлу ….а00b00 прослуховується частина бесіди позивача із співробітником банку на ім'я « ОСОБА_8 » з приводу нібито незаконних операцій із її банківськими картками та сумнівних операцій із додатком Приват24, на що їй надана відповідь про необхідність звернутися до інших співробітників банку, які мають доступ до такої інформації, а даний спеціаліст займається лише блокуванням карток, після чого розмова припинена (а.с.163 т.1 ).
Відповідно до роздруківки дзвінків по номеру НОМЕР_9 за період з 00.00 год 01 жовтня 2022 року по 23.59.59 год 01 жовтня 2022 року наданої ПрАТ «ВФ Україна» вбачаються відомості про перебування абонента із зазначеним номером в області дії підстанції зв'язку розташованих у с-щі Липова Долина Роменського району Сумської області у період часу з 01 год 30 хв та 23 год 25 хв 01 жовтня 2022 року, а також неодноразові дзвінки із інших мобільних номерів на зазначений телефон у період часу з 13 год 14 хв до 17 год 24 хв (а.с.174-180 т.1).
Із наданих суду стороною позивача прінт-скринів екранів із незазначеного месенджера та ідентифікацією користувача банківських послуг вбачаються електронні повідомення від 26 вересня, 03 жовтня, 09 вересня 2023 року про необхідність вести грошові кошти на погашення «Кредит готівкою», яка стосується кредитного договору від 01 жовтня 2022 року, а також повідомлення інформацію від 13 травня 2024 року про передачу справи на опрацювання ТОВ «Прімоколект» (а.с.30,31 т.1, а.с.58-64 т.2).
Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі щодо позовних вимог
За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції, чинній на час вининкнення спірних правовідносин) електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди у сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладення договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною четвертою статті 14 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що ідентифікація особи за допомогою електронного підпису, визначеного статтею 12 цього Закону, має здійснюватися під час кожного входу в інформаційну систему суб'єкта електронної комерції.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронна ідентифікація - це процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. При цьому ідентифікаційні дані особи - це унікальний набір даних, який дає змогу однозначно встановити фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. А сама процедура ідентифікації особи є використанням ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, у результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи.
Ідентифікаційні дані фізичної особи підпадають під визначення персональних даних. Правовий статус персональних даних установлює Закон України «Про інформацію» та спеціальний Закон України «Про захист персональних даних».
Відповідно до статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Підставою для ідентифікації резидентів - громадян України є: паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України із штампом реєстрації місця проживання особи (відміткою про прописку).
Частиною п'ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб'єкт персональних даних або який укладено на користь суб'єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб'єкта персональних даних.
Висновок суду по суті заявленого позову
1. Із урахуванням досліджених обставин справи, оцінених у ній доказів, судом установлено виникнення між сторонами цивільного спору із приводу визнання відсутнім у відповідача АТ КБ «Приватбанк» права на стягнення з позивача ОСОБА_1 , як споживача банківських послуг, нарахувань на підставі електронного кредитного договору від 01 жовтня 2022 року. Спірні правовідносини врегульовані вищенаведеними нормами права, включаючи норми Законів України «Про споживче кредитування», «Про електронну комерцію», «Про електронні довірчі послуги», «Про захист прав споживачів».
2. Аналіз предмету та підстави заявленого позову, доводів позивача, сутності заперечень відповідача, формує у суду узагальнений зміст та характер спірних правовідносин та сформульованих ними правових позицій сторін, а саме:
1. Позивач заперечує та не визнає факту укладення нею в електронному вигляді кредитного договору б/н від 01 жовтня 2022 року, здійснення нею жодних операцій за її волевиявленням по отриманню й використанню кредитних грошових коштів, посилаючись на протиправне укладення невстановленими особами зазначеного правочину та виникнення за відкритими на її ім'я відповідачем банківськими картками боргу по кредитному зобов'язанню. Також позивач уважає зазначений правочин нікчемним з підстави відсутності її дійсного волевиявлення на його укладення (ч.3 ст. 203 ЦК України).
2. Відповідач уважає належним чином укладеним в електронній формі кредитний договір дійсним, за позивачкою обліковується борг за кредитним договором у розмірі 15209 грн 70 коп, перед його укладенням із використанням фінансового номера ОСОБА_1 та за наданою нею інформацією проводилися дії по отриманню кредитних коштів у АТ КБ «ПриватБанк».
Окремо слід зазначити про те, що узагальнений аналіз досліджених та оцінених доказів у даній справі із виключним урахуванням визначеного предмету спору підтверджує нижченаведені фактичні обставини у даній справі, а саме:
1. Електронний кредитний договір № б/н від 01 жовтня 2022 року, укладений між сторонами даного спору, на день ухвалення рішення у даній справі є дійсним та протягом першого дня його дії кредитні кошти використовувалися від імені позивачки. Також у матеріалах справи відсутні судові рішення про визнання недійсним чи неукладеним зазначеного кредитного договору, а також відсутні докази перевірки в інший спосіб дійсності зазначеного правочину в судовому порядку. Позивач у заявленому позові не навів переконливих аргументів з посиланням на відповідні норми права, які визначали б нікчемність укладеного між сторонами спору електронного кредитного договору. При цьому, із огляду на результати перевірки співробітниками АТ КБ «Приватбанк» заяви позивача про вчинення протиправних дій із використанням відкритих на її ім'я банківських рахунків та з використанням її фінансового номеру й змісту оголошених аудіозаписів розмов позивача із співробітника банку на початку жовтня 2022 року про надання позивачем частини банківських даних невідомій особі в телефонному режимі у даній справі досліджених доказів є недостатньо для визнання нікчемним укладеного в електронному вигляді кредитного договору із використанням фінансового номера позивача та відповідного схвалення нею частини банківських операцій шляхом прийняття СМС-повідомлень, вхідних дзвінків.
2. Під час досудового розслідування кримінального провадження № 12022205500000315 від 16 листопада 2022 року, ініційованого за заявою позивачки, не встановлено осіб, які б за обгрунтованою підозрою були б причетні до неправомірних операцій із банківськими рахунками у АТ КБ «Приватбанк», відкритим на її ім'я.
3. У матеріалах справи відсутні докази добровільної повної чи часткової сплати коштів позивачем у рахунок погашення боргу за кредитним договором, вчинення інших дій по визнанню наявного грошового зобов'язання позивачем у повному обсязі, при цьому банк за власною ініціативою не анулював вищевказані банківські транзакції по отриманню кредитних коштів позивачем 01 жовтня 2022 року, не визнав безнадійною чи такою, що відсутня, заборгованість по кредитному договору від 01 жовтня 2022 року. Тобто позивачем по справі не доведена наявність фактичних передумов для непроведення (припинення) відповідних нарахувань відповідачем за діючим кредитним договором від 01 жовтня 2022 року, включаючи сплату тіла кредиту, процентів тощо.
3. Із аналізу норм ст.15, п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України випливає висновок про те, що застосування певного способу судового захисту передбачає доведеність належними доказами сукупності таких умов:
- наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу);
- порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача;
- належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). При цьому, відсутність (недоведеність) будь-якої із зазначених умов унеможливлює задоволення позову із обраним способом захисту.
Визначення предмета, підстав позову та відповідача у спорі - це право, яке належить позивачеві, натомість установлення обґрунтованості позову - обов'язок суду, який здійснюється під час розгляду справи. Позовом у процесуальній сутності є зверненням до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які спрямовані на припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення. Після з'ясування фактичних обставин суд може зробити висновок про відповідність заявленої матеріально правової вимоги способам захисту права і про порушення охоронюваного законом інтересу позивача. Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Згідно з п.1 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є визнання наявності чи відсутності прав та ухваленням рішення суду про визнання чи відсутність права у позивача повинен вирішуватися спір по суті.
Як вбачається з досліджених матеріалів справи, позивачка станом на 01 жовтня 2022 року, в якості споживача банківських послуг АТ КБ «Приватбанк», користувалася відкритими на її ім'я банківськими рахунками та грошовими коштами, які на них надходили. Відповідно до норм ст.5 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 9,12-14 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 56,61 Закону України «Про банки та банківську діяльність» позивач, як споживач банківсько-кредитних послуг, має право на забезпечення належної якості та безпеки таких послуг, із захистом її персональних даних, отримання повної інформації про укладені правочини. В аспекті спору про захист прав позивача, як споживача банківсько-кредитних послуг, із досліджених доказів вбачається укладення з подальшим виконання кредитного договору із застосуванням електронних ресурсів АТ КБ «ПриватБанк» без попереднього надання ОСОБА_1 повної інформації про такий правочин та без отримання попереднього запиту споживача на укладення такого договору з оцінкою його кредитоспроможності, що є порушенням ч.2-10 ст.9, ч.2 ст.14 Закону України «Про споживче кредитування».
Разом із цим, заявлена позивачем у даній справі вимога про визнання відсутнім у банку права на стягнення у ОСОБА_1 невизначених видів нарахувань згідно з кредитним договором від 01 жовтня 2022 року, на думку суду, не може бути самостійним предметом спору, заявлення такого позову є процесуально однобічним та неповним й одночасно є неефективнообраним способом захисту цивільного права споживача (у змісті цієї вимоги не наведено переконливих аргументів для визнання судом відсутнього права у відповідача на проведення стягнень по яких саме видах нарахувань по кредитному договору від 01 жовтня 2022 року, як застосування такого способу захисту права споживача може захистити (відновити) право позивача на якісні послуги, призвести до усунення виявленого порушення). На думку суду, заявлення та вирішення такої вимоги не призведе до поновлення порушеного права позивача як споживача банківських послуг, вона не може самостійно розглядатися в окремій справі та підлягає вирішенню лише під час розгляду спору про певне цивільне право, зокрема, спорів про стягнення кредитної заборгованості, про визнання неукладеним чи недійсним кредитного договору тощо.
Саме тому із урахуванням наведеної вище та сформульованої правової конструкції позову, суд уважає недоцільним перевіряти доказами обставини щодо дотримання відповідачем умов та форми укладення сторонами кредитного договору із перевіркою наявності чи відсутності дійсного волевиявленням сторін на виникнення кредитних правовідносин між ними, подальшого проведення операцій із використанням кредитних коштів за згодою позивача, дійсний розмір наявної чи відсутньої заборгованості по вищевказаному грошовому зобов'язанню.
Окремо суд зауважає на тому, що саме під час вирішення первинних вимог (вимоги) у спорі про цивільне право підлягає вирішенню така вторинна вимога про відсутність права на стягнення банком нарахувань за кредитним договором із одночасним встановленням при вирішенні такого спору відсутності чи наявності у боржника боргу по кредиту, правомірності чи неправомірності укладення такого правочину, нарахування боргу та проведення певних банківських операцій на його виконання тощо.
Також позивачем у даному спорі не ініціювалося для застосування судом спеціальних способів захисту прав споживача, які визначені законодавством про захист прав споживачів.
4. Із урахуванням вищенаведеного вище, на думку суду, заявлення вищевказаної вимоги позивачем є неефективним та неналежним способом захисту права позивача як споживача банківсько-кредитних послуг, оскільки його застосування не призведе до відновлення стану тих правовідносин, які мали місце між сторонами до 01 жовтня 2022 року, він не відповідає змісту та характеру установленого судом порушення права споживача кредитних послуг у даній справі, сформує процесуальну необхідність повторного звернення до суду із іншим позовом. Тому у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити саме із цієї самостійної підстави.
Вищевикладені мотиви суду узгоджуються із наближеними правовими позиціями суду касаційної інстанції, як сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 910/14224/20, від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 63), у постановах Касаційного цивільного Суду від 07 вересня 2022 року у справа N 161/9633/20, від 03 серпня 2022 року у справі N 756/11478/19, від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22, а також ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, п. 152 рішення Європейського суду з прав людини «Кудла проти Польщі» від 26 жовтня 2000 року.
Розподіл судових витрат по справі
Оскільки в силу ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивачка звільнена від сплати судового збору у даній категорії спорів та ураховуючи відсутність інших документальних підтверджень понесених сторонами судових витрат, суд уважає за необхідне не проводити розподіл судових витрат у даній справі через відсутність його предмету.
Керуючись статтями 2,3,19, 23,76-89,141, 258-268, 274-279 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Прімоколект. Центр грошових вимог», про визнання відсутності права банку на стягнення нарахувань за кредитним договором щодо фізичної особи.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_10 ).
Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Грушевського, буд № 1-Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570).
Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Прімоколект. Центр грошових вимог» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Смаль-Стоцького, буд № 1, корпус № 28, м. Львів, код ЄДРПОУ 36992270).
Повне рішення суду складено 23 червня 2025 року.
Суддя Д. В. Бутенко