ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24990/24
провадження № 2/753/1093/25
05 травня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Котенко Р. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Єлісєєва Дмитра Олексійовича звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказуючи про те, що 01 вересня 2007 року сторони уклали шлюб, від якого подружжя мають спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підставою для розірвання шлюбу позивачка зазначає, що сторони проживають окремо, подружні відносини припинені, спільне господарство не ведеться, втрачено взаєморозуміння та довіра. Також позивачка вказує, що подальше спільне життя, збереження шлюбу і примирення з відповідачем є неможливим та суперечитиме її інтересам, тому наполягає на розірванні шлюбу.
Одночасно з позовною заявою представником позивачки було подано до суду заяву про розгляд справи без участі позивачки та її представника, в якій зазначено, що позивачка позовні вимоги підтримує в повному обсязі, строку на примирення не потребує.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Котенко Р. В.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29 січня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Направлені відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання ухвала суду з копією позовної заяви були вручені ОСОБА_2 особисто, що підтверджується відміткою АТ «Укрпошта» про вручення відповідачу поштового відправлення.
Від відповідача будь-яких заяв по суті або клопотань до суду не надходило. Правом надати відзив на позовну заяву відповідач не скористався.
За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Суд, в порядку спрощеного позовного провадження, вивчивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 01 вересня 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 2556. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини - « ОСОБА_6 ». Зазначене підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 17 жовтня 2007 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї.
У шлюбі у позивачки та відповідача народилися двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 04 лютого 2012 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 12 липня 2018 року Подільським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Позивачка вказує, що подальше спільне проживання з відповідачем, а також примирення та збереження їх сім'ї є неможливим.
Відповідно до частини першої статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно із статтями 21, 24 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Отже, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Позивачка скористалася цим правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
Беручи до уваги доводи позивачки, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам ОСОБА_1 , що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного Кодексу.
Частиною 1 статті 110 Сімейного кодексу України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За наявності таких обставин справи суд вважає, що сім'я сторін розпалась остаточно, підстав для надання строку для примирення сторін немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, а заява про розірвання шлюбу відповідає її дійсній волі.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та розірвання шлюбу між сторонами.
Згідно з частиною другою статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (абзац 2 частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України).
Судові витрати, відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 279,354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 01 вересня 2007 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї за актовим записом № 2556 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ).
Суддя Р. В. Котенко