ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1229/25
провадження № 2/753/4192/25
02 травня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Котенко Р. В., за участю секретаря судового засідання Троцковець К. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
У січні 2025 року до Дарницького районного суду м. Києва звернулась позивачка ОСОБА_1 з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказуючи на те, що 15 вересня 2006 року між позивачкою та відповідачем був укладений шлюб, від якого сторони мають спільну дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою для розірвання шлюбу позивачка зазначила, що фактично шлюбні відносини між подружжям припинені, оскільки сторони мають різні погляди та цілі у житті, втрачені всі фізичні та духовні зв'язки, спільне господарство не ведеться, що унеможливлює подальше проживання разом. Також позивачка зазначила, що шлюбні відносини не можуть бути поновлені, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, тому просила суд розірвати шлюб з відповідачем та відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ». Крім того, вказала, що син після розірвання шлюбу залишиться проживати з нею.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Котенко Р. В.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 26 лютого 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у судове засідання на 28 березня 2025 року.
28 березня 2025 року до початку судового засідання позивачкою до канцелярії суду була подана заява про розгляд справи у її відсутність.
У судове засідання 28 березня 2025 року позивачка та відповідач не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд, порадившись на місці, ухвалив розгляд справи відкласти до 02 травня 2025 року для повторного повідомлення сторін.
02 травня 2025 року до початку судового засідання до канцелярії суду відповідачем була подана заява про визнання ним позову, в якій ОСОБА_2 зазначив, що шлюбні відносини з позивачкою фактично припинені і не можуть бути поновлені, а подальше спільне життя буде суперечити їх інтересам, просив провести розгляд справи у його відсутність, шлюб між сторонами розірвати. Погодився, що після розірвання шлюбу його спільний з позивачкою син буде проживати з позивачкою.
У судове засідання 02 травня 2025 року позивачка та відповідач не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Враховуючи, що суд повідомляв сторони про дату, час та місце судового засідання судовими повістками-повідомленнями, з урахуванням поданих сторонами заяв, їх явка у судове засідання була не обов'язковою. За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 15 вересня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 2476. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - « ОСОБА_5 ». Зазначене підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 15 вересня 2006 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї.
У шлюбі у позивачки та відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дитина - ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 28 серпня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві.
Позивачка вказує, що подальше спільне проживання та збереження родини є неможливим, що відповідач визнає.
Відповідно до частини першої статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно із статтями 21, 24 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Отже, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Позивачка скористалась цим правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Беручи до уваги доводи позивача, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного Кодексу.
Частиною 1 статті 110 Сімейного кодексу України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За наявності таких обставин справи суд вважає, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивачки, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, а з урахуванням позиції відповідача, який визнав позов та не заперечує проти розірвання шлюбу, підстав для надання строку для примирення сторін суд також не вбачає. Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та розірвання шлюбу між сторонами.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно з частиною другою статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (абзац 2 частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України).
Судові витрати відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
При цьому, відповідно до положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи викладені норми чинного законодавства України та ту обставину, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 142, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 15 вересня 2006 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї за актовим записом № 2476 - розірвати.
Відновити дошлюбне прізвище позивачки « ОСОБА_3 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 605 грн 60 коп.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору у сумі 605,60 грн, сплаченого при поданні позову відповідно до платіжної квитанції № 53-190К від 20.01.2025.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ).
Суддя Р. В. Котенко