ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23619/24
провадження № 2/753/109/25
02 травня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Котенко Р. В., за участю секретаря судового засідання Троцковець К. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У грудні 2024 року позивач ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Аніщенко Катерини Михайлівни звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказуючи про те, що 08 квітня 2020 року сторони уклали шлюб. Позивач та відповідчка мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розірвання шлюбу залишиться проживати разом з матір'ю. Підставою для розірвання шлюбу позивач зазначає те, що спільне життя з відповідачкою не склалося через різні погляди на життя та відсутність спільних інтересів, стосунки не підтримуються, спільне господарство не ведеться. Також зазначає, що шлюб припинив своє існування, подальше збереження сім'ї і примирення з відповідачкою є неможливими та суперечитиме його інтересам, тому просить шлюб розірвати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Котенко Р. В.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07 січня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у судове засідання на 17 лютого 2025 року.
У судове засідання 17 лютого 2025 року сторони не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Суд, порадившись на місці, ухвалив розгляд справи відкласти до 13 березня 2025 року для повторного повідомлення сторін.
У судове засідання 13 березня 2025 року сторони не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Суд, порадившись на місці, ухвалив розгляд справи відкласти до 28 березня 2025 року для повторного повідомлення сторін.
У судове засідання 28 березня 2025 року сторони не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Суд, порадившись на місці, ухвалив розгляд справи відкласти до 02 травня 2025 року для повторного повідомлення сторін.
14 квітня 2025 року представником позивача до суду була надіслана заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд позов задовольнити.
У судове засідання 02 травня 2025 року сторони не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.
Відповідно до ч. ч. 2, 4, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Від відповідачки будь-яких заяв, клопотань до суду не надходило. Правом надати відзив на позовну заяву відповідачка не скористалася. Направлені відповідачці за її зареєстрованим місцем проживання судові повістки-повідомлення та ухвала суду з копією позовної заяви, повернулися до суду з відміткою АТ «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою».
За таких обставин, враховуючи, що справа була призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін, тобто явка сторін у судове засідання не визнавалась обов'язковою, з урахуванням заяви представника позивача про розгляд справи без їх участі, відсутності будь-яких заяв та клопотань від відповідачки, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 08 квітня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 420. Зазначене підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 08 квітня 2020 року Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Також у позивача та відповідачки ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дитина - ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 16 жовтня 2012 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві.
Позивач вказує, що подальше спільне проживання з відповідачкою, а також примирення та збереження їх сім'ї є неможливим.
Відповідно до частини першої статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно із статтями 21, 24 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Отже, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Позивач скористався цим правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачкою.
Беручи до уваги доводи позивача, суд вважає, що причини, що спонукають його наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам ОСОБА_1 , що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного Кодексу.
Частиною 1 статті 110 Сімейного кодексу України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За наявності таких обставин справи суд вважає, що сім'я сторін розпалась остаточно, підстав для надання строку для примирення сторін немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а заява про розірвання шлюбу відповідає його дійсній волі.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та розірвання шлюбу між сторонами.
Згідно з частиною другою статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (абзац 2 частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України).
Судові витрати, відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 08 квітня 2020 року Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за актовим записом № 420 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ).
Суддя Р. В. Котенко