Справа № 373/804/25
Провадження № 3/373/280/25
18 червня 2025 року м. Переяслав
Суддя Переяславського міськрайонного суду Київської області Хасанова В. В., за участю особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , потерпілої особи ОСОБА_2 , розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від ВП №1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацевлаштованого, -
заст. ст. 130 ч.4, 124, 122-4 КУпАП, -
ОСОБА_1 19.03.2025 близько 12:20 по вул. Богдана Хмельницького, 50, в м. Переяслав Київської області, керуючи автомобілем марки ВАЗ, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки Рено Кенго, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , який стояв нерухомо. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Такими діями ОСОБА_1 порушив п. 12.1 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.
Також, ОСОБА_1 19.03.2025 близько 12:20 по вул. Богдана Хмельницького, 50, в м. Переяслав Київської області, керуючи автомобілем марки ВАЗ, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , скоївши дорожньо-транспортну пригоду, а саме: наїзд на транспортний засіб марки Рено Кенго, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , який стояв нерухомо, залишив місце ДТП.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.10 а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122-4 КУпАП.
Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 275751 ОСОБА_1 19.03.2025 о 12:20 по вул. Богдана Хмельницького, 50, в м. Переяслав Київської області, керуючи автомобілем марки ВАЗ, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , після дорожньо-транспортної пригоди за його участі вживав алкоголь, чим порушив п.п. 2.10 є ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.4 ст. 130 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 свою вину у зіткненні з транспортним засобом Рено Кенго та у залишенні після ДТП місця пригоди визнав. Пояснив, що 19.03.2025 він вийшов з лікарні, де робив рентген ноги, оскільки нога була травмована, підійшов до ларька, щоб купити сигарети, і зустрів своїх товаришів Іванця Руслана і ОСОБА_3 . Поспілкувавшись, вони вирішили присісти в його автомобіль, оскільки у нього дуже боліла нога. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пішли в магазин АТБ, купили 0,7 л горілки та закусить. Приблизно протягом години в автомобілі вони випили горілку, закусили та він поїхав додому. Коли він їхав додому, то на пішохідному переході бачив завчасно припарковане авто Рено, однак загальмувати, тобто витиснути педаль не зміг, оскільки в нозі було розірвано сухожилля. В'їхавши в автомобіль Рено, в його задню ліву частину - в бампер і крило, він зупинився, подивився, що в автомобілі нікого не було, і прийняв рішення їхати додому. Коли приїхав додому, хотів повернутися на місце ДТП на таксі, але не встиг, оскільки приїхали працівники поліції. Поліцейським сказав, що випив після ДТП, оскільки розгубився, намагався уникнути відповідальності, не знав, що за такі дії також караються законом. Насправді, він після ДТП алкоголь не вживав, приїхавши додому він більше переживав за ДТП, і йому було зовсім не до випивки. Свої дії засудив, відзначив, що перший раз в житті з ним трапилась така ситуація, він переживає надзвичайний сором за те, що сталось.
Потерпілий ОСОБА_2 в суді пояснив, того дня залишив припаркованим авто та пішов у справах, коли повернувся, виявив пошкодження свого автомобіля та викликав поліцію. Поки чекав на поліцейських, йому показали відео, на якому було зафіксоване авто, що вдарило належний йому автомобіль, його номера та саму подію. Ввечері того ж дня його дружині зателефонували працівники поліції та повідомили, що знайшли винуватця ДТП. Зазначив, що страхова компанія відшкодувала йому збитки, з ОСОБА_1 він всі питання владнав і претензій до нього не має.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , дослідивши матеріали, що містяться у справв про адміністративне правопорушення, заслухавши покази свідків, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, обставинами, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення є: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених статтями 124 та 122-4 КУпАП ним не оспорюється та доводиться доказами, що містяться у матеріалах справи:
-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 275739 та ЕПР1 № 275733 від 19.03.2025;
-схемами місця ДТП до протоколів про адміністративне правопорушення, згідно з якими автомобіль ВАЗ, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , отримав пошкодження передньої частини автомобіля; автомобіль Рено Кенго, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , отримав пошкодження задньої лівої частини автомобіля;
-письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 ;
-відеозаписом події.
Водночас, вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, суд враховує наступне.
Відповідно до правил статті 268 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 282 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 63 Конституції України, зокрема, передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Євпропейського суду з прав людини.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення приницпу «поза розумним сумнівом» у справі «Авшар проти Туреччини») доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно з ч. 4 ст. 130 КУпАП відповідальність настає, поміж іншим, у разі вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Пунктом 2.10 «є» Правил дорожнього руху передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Згідно з обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 275751 ОСОБА_1 19.03.2025 о 12:20 по вул. Богдана Хмельницького, 50, в м. Переяслав Київської області, керуючи автомобілем марки ВАЗ, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , після дорожньо-транспортної пригоди за його участі вживав алкоголь, чим порушив п.п. 2.10 є ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 130 КУпАП.
Під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст.130 КУпАП ОСОБА_1 письмово пояснень працівникам поліції не надавав.
Натомість, в судовому засіданні ОСОБА_1 стверджував, що вживав алкогольні напої до дорожньо-транспортної пригоди, після пригоди алкоголь не вживав.
З метою перевірки версії ОСОБА_1 про те коли саме він вживав алкогольні напої судом допитано свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Так, свідок ОСОБА_6 , попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання суду, повідомив, що 19.03.2025 близько 10:00 він зустрівся з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 випадково біля магазину «Стоп», вони розговорилися та вирішили випити, оскільки давно не бачилися. Він та ОСОБА_5 пішли в магазин АТБ по горілку та закуску, а потім сіли в машину ОСОБА_1 біля лікарні на парковці і просиділи там приблизно годину часу, вживаючи алкогольні напої. Оскільки в ОСОБА_1 боліла нога, він поїхав додому, а він з ОСОБА_7 розійшлися в своїх справах.
Свідок ОСОБА_5 , попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання суду, повідомив, що 19.03.2025 після 10:00 год ранку він зайшов купити сигарети до магазинчику біля лікарні і зустрів там ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Вони купили пляшку горілки 0,7 л і випили в машині ОСОБА_10 , поспілкувалися і розійшлися.
Підстав ставити такі покази свідків під сумнів суд не встановив.
Свідків, які могли б повідомити про вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв після скоєння ним ДТП, ініціатором складення протоколу не наведено, інших доказів на підтвердження вказаної обставини, у матеріалах справи не міститься.
До того ж, згідно з довідкою КНП «Переяславська БЛІЛ» від 19.03.2025, ОСОБА_1 звертався до травматологічного відділення лікарні з діагнозом: «Пошкодження зв'язок гомілковоступневого суглобу».
Означена обставина, як видається, підтверджує версію, викладену ОСОБА_1 в суді.
З відео, долученого до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 позицію щодо часу вживання алкогольних напоїв неодноразово змінював під час складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення. Більше того, на 11 хвилині відео працівник поліції висловив ОСОБА_1 підозру в тому, що на момент ДТП він вже перебував у стані алкогольного сп'яніння, однак протокол про адміністративне правопорушення склав все ж за ч. 4 ст.130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за вживання алкогольних напоїв після ДТП.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу «поза розумним сумнівом» у справі «Авшар проти Туреччини») доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Отже, з урахуванням досліджених в судовому засіданні доказів, підстави для висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.130 КУпАП, а саме, що є доведеним факт вживання ним алкогольних напоїв після скоєння дорожньо-транспортної пригоди доведена на підставі неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, відсутні.
Натомість, судом встановлено і даний факт доводиться сукупністю доказів у їх взаємозв'язку, що ОСОБА_1 вживав алкогольні напої, однак перед скоєнням ним ДТП.
Разом з тим, відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 після приїзду до нього працівників поліції не проводився.
До того ж, вирішуючи питання про винуватість особи, суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколах про адміністративні правопорушення.
Згідно ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Враховуючи, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя обмежений обставинами правопорушення, які інкримінуються особі протоколом про адміністративне правопорушення, суд не може на власний розсуд додатково інкримінувати особі порушення інших вимог Правил дорожнього руху України, які особі протоколом не інкримінуються.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.
Враховуючи усе вище викладене, суд дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за фактом вживання ним алкоголю після дорожньо-транспортної пригоди слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Разом з тим, призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП та за ст.122-4 КУпАП, суд у відповідності до ст.33 КУпАП враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, щире розкаяння як обставину, що пом'якшує відповідальність, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, а також бере до уваги позицію потерпілого, який просив не накладати на ОСОБА_1 суворе стягнення.
Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозніше правопорушення з числа вчинених.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247, 283-284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Штраф має бути сплачений на р/р UA488999980313030149000010001, отримувач ГУК у Київ.обл/м.Київ/21081300, код ЄДРПОУ 37955989.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на рахунок № UA908999980313111256000026001; код 22030106; код ЄДРПОУ 37993783; отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; банк отримувача Казначейство України (ЕАП).
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Переяславський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.В.Хасанова