ун. № 759/8407/25
пр. № 2/759/4485/25
24 червня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Косінської І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовними вимогами Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
І. Позиція сторін у справі
у квітні 2025 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №22035000533055 від 15.09.2021 у розмірі 290897 грн 10 коп. та судові витрати по справі.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15.09.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №22035000533055, відповідно до якого кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта відкритий у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», за реквізитами в Договорі. Згідно з Кредитним договором, банк надав відповідачу грошові кошти на наступних умовах: сума/валюта виданого кредиту - 257365 грн 68 коп.; строк користування кредитом - 60 місяців; Кінцева дата погашення кредиту - 15.09.2026р.; цільове призначення - споживчі потреби. процентна ставка за користування кредитом на строкову заборгованість: 0,001 % річних; процентна ставка за користування кредитом на прострочену заборгованість: 56,0 % річних; щомісячна комісія за обслуговування кредиту: з 15.09.2021 по 14.01.2023 - 2,25 % від суми кредиту; з 15.01.2023 по 14.04.2024 - 1,75 % від суми кредиту; з 15.04.2024 по 14.07.2025 - 1,25 % від суми кредиту; з 15.07.2025 по 15.09.2026 - 0,75 %, проте відповідач належним чином не виконував умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 31.03.2025 утворилася прострочена заборгованість.
16.05.2025 представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти позовних вимог у даному позові відносно стягнення з нього заборгованості за Кредитним договором №22035000533055 від 15.09.2021 у розмірі 290897 грн 10 коп., оскільки на момент укладання споживчого Кредитного договору від 15.09.2021 він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Внаслідок чого, заборгованість за Кредитним договором №22035000533055 у розмірі 290897 грн 10 коп. є спільною власністю подружжя, а від 23.02.2023 є спільною солідарною зобов?язаністю бувшого подружжя перед банком, що підлягає солідарному стягненню з кожного в рівних долях, а тому просить суд визнати спільною солідарною відповідальністю заборгованість за Кредитним договором №22035000533055 від 15.09.2021 у розмірі 290897 грн 10 коп., по 1/2 частин, а саме: за ОСОБА_1 - 1/2 частини та за ОСОБА_2 - 1/2 частини (а.с. 245-247 т. 1).
20.05.2025 до суду через систему Електронний суд надіслано відповідь на відзив від представника позивача, в якій АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» повідомляє про незгоду із доводами та міркуваннями відповідача викладеними у відзиві на позов щодо солідарної відповідальності обох з колишнього подружжя та заперечує проти залучення у справу співвідповідача. Відповідач визнає фактично факт укладення договору та існуючі зобов'язання перед банком, що підтверджується також позицію у відзиві. Укладення кредитного договору одним з подружжя у період перебування у зареєстрованому шлюбі не призводить до автоматичного визнання боргових зобов'язань за таким договором спільною сумісною власністю подружжя, за умови якщо не буде доведено, що такий договір укладався саме в інтересах сім'ї. Поряд з цим, при поданні суду відзиву на позов у справі №759/8407/25 відповідач на підтвердження своїх доводів не надав жодного доказу, зокрема що договір укладено в інтересах сім'ї. Із окремим позовом до суду щодо поділу боргових зобов'язань, у тому числі по завершенню розгляду справи №759/2789/23 не звертався. Разом з тим, подружжя ОСОБА_2 вже розірвало шлюб і здійснило розподіл майна в судовому порядку. А тому, заявлені позовні вимоги саме до відповідача у справі як сторони кредитного договору в поточному часі є законними, обґрунтованими доказами (а.с. 10-18 т. 2).
03.06.2025 представником відповідача подані заперечення на відповідь на відзив, в яких міститься аналогічна позиція, яка викладена у відзиві (а.с. 28-30 т. 2).
ІІ. Процесуальні дії і рішення суду
відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2025 визначено головуючого - суддю Ул'яновську О.В. (а.с. 178-179 т. 1).
Ухвалою судді від 25.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням без виклику сторін (а.с. 211-212 т. 1).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 24.06.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення співвідповідача відмовлено (а.с. 42-43 т. 2).
Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).
Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
ІІІ. Фактичні обставини справи
судом встановлено, що 15.09.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №22035000533055, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів-фізичних осіб у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» із змінами і доповненнями, затверджений Банком та розміщений на Офіційному сайті Банку www.creditdnepr.com.ua, та індивідуальної частини, якою є Кредитний договір (а.с. 12-37 т. 1).
Відповідно до Кредитного договору кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта відкритий у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», за реквізитами у Договорі.
Згідно з Кредитним договором, банк надав відповідачу грошові кошти на наступних умовах: сума/валюта виданого кредиту - 257365 грн 68 коп.; строк користування кредитом - 60 місяців; Кінцева дата погашення кредиту - 15.09.2026р.; цільове призначення - споживчі потреби. процентна ставка за користування кредитом на строкову заборгованість: 0,001 % річних; процентна ставка за користування кредитом на прострочену заборгованість: 56,0 % річних; щомісячна комісія за обслуговування кредиту: з 15.09.2021 по 14.01.2023 - 2,25 % від суми кредиту; з 15.01.2023 по 14.04.2024 - 1,75 % від суми кредиту; з 15.04.2024 по 14.07.2025 - 1,25 % від суми кредиту; з 15.07.2025 по 15.09.2026 - 0,75 %, від суми кредиту (а.с. 54-57, т. 1).
Умовами п.3.1. Розділу 3 Кредитного договору сторони визначили, що платежі щодо погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюються у вигляді щомісячних платежів, дати погашення та розмір обов'язкового платежу визначені у Розділі 4 цього Кредитного договору.
За умовами п.5.7. Розділу 5 Кредитного договору, Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами цього Кредитного договору та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за Договором.
15.09.2021 ОСОБА_1 було підписано Заяву_Згоду №469621 про приєднання до універсального договору банківського обслуговування клієнтів-фізичних осіб АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (а.с. 39, 53 т. 1).
15.09.2021 ОСОБА_1 було підписано договір добровільного страхування життя, за умовами якого також підтверджено умови кредитування за Кредитним договором. Предметом Договору страхуванні якого є майнові інтереси, що не суперечать закону та пов'язані з життям застрахованої особи. Вигодонабувачем, у разі настання страхового випадку, виступає АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (а.с. 49-50 т. 1).
Згідно розрахунку за Договором №22035000533055 від 15.09.2021 станом на 31.03.2025 та виписок по особовому рахунку за період з 15.09.2021 по 31.03.2025, заборгованість відповідача становить 290897 грн 10 коп., що складається з: 212844 грн 47 коп. - залишок простроченого кредиту; 03 грн 51 коп. - залишок прострочених відсотків; 78049 грн 12 коп. - залишок прострочених комісій (а.с. 69-171, 173-175 т. 1).
АТ «Банк Кредит Дніпро» направив на адресу відповідача листа від 06.02.2025 з вимогою виконати порушене зобов'язання, повністю повернути всю суму кредиту за Кредитним договором (а.с. 40-42 т. 1).
ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду
відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були виконані умови кредитного договору в частині надання кредитних коштів.
У той же час, відповідачем були порушені зобов'язання, передбачені кредитним договором в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами.
Положенням ст. 611 ЦК України, визначено правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Таким чином відповідачем не виконано зобов'язань, визначених Договором, порушено умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування, що підтверджується розрахунком суми заборгованості по договору.
Крім того, в ході судового розгляду встановлено, що відповідачем не спростовано розміру боргу і не доведено його відсутністю або його погашення чи часткового погашення, не встановлено підстав для звільнення відповідача від обов'язку по поверненню використаних ним кредитних коштів у вказаному розмірі, або для зменшення вказаної суми боргу.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 625 ЦПК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до постанови КЦС у складі ВС від 01.09.2022 у справі №245/9244/17, при поділі майна подружжя враховуються також борги подружжя за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, цивільні права та обов'язки за цим договором виникають в обох із подружжя, а тому, якщо боргові зобов'язання підтверджуються наявними у справі доказами, такі боргові зобов'язання повинні ураховуватися при поділі майна подружжя, подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 року у справі №638/18231/15-ц.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї (постанова КЦС у складі ВС від 08.07.2020 у справі №465/275/16-ц).
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом не враховуються доводи відповідача щодо солідарної відповідальності, оскільки відповідач на підтвердження своїх доводів не надав жодних належних та допустимих доказів, а саме, що договір укладено в інтересах сім'ї.
Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання за Договором, надавши Відповідачу кредит у встановленому Договором розмірі проте, відповідач став порушувати умови Договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені Договором строки та порядку, у зв'язку з чим, в останнього виникла прострочена заборгованість по сплаті кредиту та процентів.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.
V. Розподіл судових витрат
у порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 3490 грн 76 коп., який був сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом (а.с. 177 т. 1).
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 509, 525, 526, 611,612, 625, 530,1048, 1054-1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України,-
позовні вимоги Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (Код ЄДРПОУ 14352406) суму заборгованості у розмірі 290897 (двісті дев'яносто тисяч вісімсот дев'яносто сім) грн 10 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (Код ЄДРПОУ 14352406) судовий збір у розмірі 3490 (три тисячі чотириста дев'яносто) грн 76 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Суддя О.В. Ул'яновська