СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/4880/25
пр. № 2-др/759/111/25
09 червня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Бондарчук М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача, адвоката Пінчука О.Г., про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАПА МЬЮЗІК» до ОСОБА_1 про захист авторських прав,
І. Позиції учасників справи
Аргументи відповідача
27 травня 2025 року до суду засобами поштового зв'язку надійшла заява представника відповідача, адвоката Пінчука О.Г., подана 22 травня 2025, про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАПА МЬЮЗІК» (далі - Товариство) до ОСОБА_1 про захист авторських прав.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що:
- 19 травня 2025 року Святошинський районний суд міста Києва постановив ухвалу в справі за позовом Товариства до ОСОБА_1 про захист авторських прав, яким зазначений позов залишив без розгляду на підставі заяви позивача відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України);
- ОСОБА_1 , як відповідач у справі має право на компенсацію здійснених ним витрат на професійну правничу допомогу внаслідок необґрунтованих дій Товариства;
- необґрунтовані дії Товариства полягають у безпідставності поданого позову; будь-яких доказів, які свідчили б про порушення його прав Товариство не надало; підставою для подання заяви про залишення позову без розгляду стала «неможливість додати докази в дану справу»;
- у зв'язку з розглядом цієї справи відповідач поніс витрати на професійну правничу допомогу на загальну суму 124 500,00 гривень, що підтверджується відповідними доказами.
З урахуванням викладеного просив стягнути з Товариства на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у зазначеному вище розмірі.
У судове засідання відповідач та його представник не з'явилися, про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином.
Позиція позивача
Товариство проти задоволення заяви заперечило.
03 червня 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшло клопотання представника Товариства, адвокатки Миколюк Р.А., подане 02 червня 2025 року, в якому вона зазначила, що:
- заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним з обсягом і якістю наданих послуг;
- обсяг наданих послуг не підтверджений жодними доказами;
- у відзиві представник відповідача не заперечував проти порушення ним прав Товариства, а лише послався на відсутність відповідних доказів, тому позов не був завідомо безпідставним;
- спір між Товариством і Петровим Ю.С. досі триває; Товариство звернулося до суду повторно.
З урахуванням викладеного, просила відмовити відповідачеві у компенсації витрат на професійну правничу допомогу.
У судове засідання представник Товариства не з'явилася, про дату, час і місце його проведення була повідомлена належним чином.
ІІ. Процесуальні дії суду
Для вирішення питання про судові витрати суд призначив судове засідання на 09 червня 2025 року.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Обставини, які встановив суд
05 березня 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла позовна заява Товариства до ОСОБА_1 про захист авторських прав (а.с. 1-13).
Позов обґрунтований тим, що:
- 16 березня 2023 року між Товариством та ТОВ «ГОЛБАР ЕНТЕРТЕЙНМЕНТ» було укладено Договір про передачу (відчуження) виключних майнових авторських та суміжних прав № 16/03/23 та додаток до нього, за яким ТОВ «ГОЛБАР ЕНТЕРТЕЙНМЕНТ» передало Товариству виключні майнові авторські права на аудіовізуальний твір під назвою «Круче всех» (Виконавець: Quest Pistols Show ft. Open Kids: Режисер: Бардаш Ю.Ф.; Рік випуску: 2016; Хронометраж: 3 (три) хвилини 35 (тридцять п'ять) секунд);
- позивачу стало відомо про те, що відповідач здійснює використання музичного кліпу способом відтворення та інтерактивного надання доступу до Музичного кліпу на відеохостинговому сайті YouTube, порушуючи майнові права позивача, як правовласника музичного кліпу.
До позовної заяви Товариство долучило Договір про передачу (відчуження) виключних майнових авторських та суміжних прав № 16/03/23 та додаток до нього; документ, що підтверджує сплату судового збору; документи, що підтверджують повноваження представника Товариства та надання Товариству професійної правничої допомоги.
19 травня 2025 року до початку розгляду справи по суті, до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла заява представника Товариства, адвокатки Миколюк Р.А., подана 18 травня 2025 року, про залишення зазначеного позову без розгляду (а.с. 90-91).
Заява мотивована нововиявленими обставинами, а також неможливістю додати докази в дану справу.
19 травня 2025 року Святошинський районний суд міста Києва постановив ухвалу, в якій, серед іншого, залишив позов Товариства до ОСОБА_1 про захист авторських прав без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України (а.с. 98).
30 квітня 2025 року Адвокатське об'єднання «Домініон» (Об'єднання) та ОСОБА_1 (Клієнт) уклали договір про надання професійної правничої допомоги (а.с. 108).
За змістом п. 1 договору за зверненням Клієнта адвокати Об'єднання надають Клієнту правову допомогу (професійну правничу допомогу) у справі № 759/4880/25 за позовом ТОВ «ПАПА МЬЮЗІК» до Клієнта про порушення майнових авторських прав.
Клієнт здійснює оплату гонорару Об'єднанню за надання правової допомоги (професійної правничої допомоги) у суді першої інстанції - гривневий еквівалент 3000 доларів США, який сплачується Клієнтом протягом десяти календарних днів з дня укладення договору (пункт 5.1. договору).
Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2306, видане адвокату Пінчуку Сергію Григоровичу Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 29.09.2005 (а.с. 118).
Ордер на надання правничої допомоги серії АА № 1573139 виданий 30.04.2025 на представництво інтересів ОСОБА_1 адвокатом Пінчуком Сергієм Григоровичем, який діє в складі Адвокатського об'єднання «Домініон» у Святошинському районному суді міста Києва (а.с. 119).
Згідно зі звітом про надану професійну правничу допомогу за період з 30.04.2025 до 22.05.2025 всього Адвокатське об'єднання «Домініон» витратило 22,4 години на виконання робіт за договором від 30.04.2025 (а.с. 110).
ОСОБА_1 сплатив Адвокатському об'єднанню «Домініон» 124 500,00 гривень, що підтверджується платіжними інструкціями АТ «Універсал Банк» № ХСКХ-Х263-А301-08М1 від 05.05.2025, 9АТ8-Р0ХН-1Н2Т-5АСА від 06.05.2025, 87А3-Х95Р-ХЕХВ-ЕХ7Р від 07.05.2025, РМКТ-4311-Х46А-КА4Н від 08.05.2025, 6РС3-799Р-С992-ААЕ7
ІV. Мотиви суду
Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI передбачено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв'язку із реалізацією права на судовий захист у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору й струмування від подання безпідставних позовів.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат:
1) їх дійсність;
2) необхідність;
3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий правовий висновок викладений у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
У постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
У постанові від 20 жовтня 2021 року у справі № 757/29103/20-ц Верховний Суд зазначив, що у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв'язку із розглядом конкретної справи.
У постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 Верховний Суд зазначив, що у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правничої допомоги не потрібен.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно із ч. 6 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Наведена норма ЦПК України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості / необґрунтованості, то таку оцінку слід проводити суду у кожній справі окремо, відповідно до встановлених обставин перебігу спірних правовідносин.
Обов'язком сторін у цивільному процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Тобто стороні, яка заявляє про компенсацію здійснених нею витрат внаслідок необґрунтованих дій іншої сторони, необхідно довести, які саме необґрунтовані дії іншої сторони були вчинені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяла ця сторона недобросовісно; чи недобросовісна сторона мала на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів іншої сторони; чи були дії недобросовісної сторони умисні й чим це підтверджується тощо. Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 у справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі № 924/804/20, від 18 грудня 2024 року у справі № 921/357/20.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява, серед іншого, повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно зі ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Системне тлумачення наведених норм свідчить, що:
- процесуальний закон визначає два види судових витрат: судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належить витрати на професійну правничу допомогу;
- відповідач має право на компенсацію судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача в разі залишення позову без розгляду;
- розмір зазначених витрат має бути реальним, співмірним і доведеним;
- за клопотанням іншої сторони суд має право зменшити розмір витрат на правничу допомогу. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє таке клопотання.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
V. Оцінка і висновки суду
Представник відповідача просив стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 124 500,00 гривень.
На підтвердження зазначених витрат надав договір про надання професійної правничої допомоги від 30.04.2025, звіт про надану професійну правничу допомогу від 22.05.2025, квитанції про оплату за договором від 30.04.2025
Як на підставу необґрунтованості дій позивача представник відповідача послався на безпідставність позову, зазначивши що Товариство не надало жодного доказу порушення його прав відповідачем.
Суд зауважує, що позов обґрунтований протиправним використанням музичного кліпу способом відтворення та інтерактивного надання доступу на відеохостинговому сайті YouTube. До позовної заяви Товариство долучило Договір про передачу (відчуження) виключних майнових авторських та суміжних прав № 16/03/23 та додаток до нього; документ, що підтверджує сплату судового збору; документи, що підтверджують повноваження представника Товариства та надання Товариству професійної правничої допомоги. Доказів порушення прав Товариства відповідачем до позовної заяви не долучені.
Звертаючись із заявою про залишення позову без розгляду, представник Товариства зазначила, що не має можливостей подати докази в межах цієї справи. Проте, в чому саме полягає така неможливість представник Товариства не вказала.
Суд акцентує, що інтереси Товариства в цій справі представляє адвокатка Миколюк Р.А., яка в силу процесуального статусу не могла не розуміти необхідність обов'язку доводити ті обставини, на які посилається Товариство як на підставу своїх вимог.
Подання вказаного позову зумовило звернення відповідача за професійною правничою допомогою.
З огляду на викладене, суд констатує, що дії Товариства з подання позову без посилання на докази порушення його прав ОСОБА_1 були необґрунтованими, а тому останній має право на компенсацію витрат на професійну правничу допомогу.
Доводи представника Товариства про недостовірність поданих квитанцій про сплату 124 500,00 гривень суд відхиляє, адже вони узгоджуються з іншими поданими доказами (договором про надання професійної правничої допомоги, звітом про надану професійну правничу допомогу). Незазначення у призначенні платежу номеру і дати договору не свідчить про недостовірність вказаних квитанцій. До того ж, факт оплати послуг адвоката не є визначальним під час розподілу витрат на професійну правничу допомогу, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 757/29103/20-ц.
Саме по собі незазначення представником відповідача про наявність у нього чи інших осіб оригіналів поданих доказів не є підставою для визнання їх недопустимими, тому зазначений аргумент представника Товариства є неспроможним.
Водночас суд погоджується з доводами представника Товариства про те, що заявлений розмір витрат є неспівмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
При цьому суд ураховує, що жодного судового чи підготовчого засідання у справі не відбулося. Підготовче засідання, призначене на 07 травня 2025 року не відбулося, після чого позов був залишений без розгляду.
Зазначений у звіті від 22.05.2025 час, витрачений адвокатом на надання послуг (22,4 години) вочевидь не відповідає розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу.
За таких обставин, суд констатує, що реальний та необхідний розмір витрат на професійну правничу допомогу в цій справі становить 3 000,00 гривень.
З урахуванням викладеного, заяву про ухвалення додаткового рішення суд задовольняє частково.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 246, 259, 263-265, 270, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Заяву представника відповідача, адвоката Пінчука О.Г., про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАПА МЬЮЗІК» до ОСОБА_1 про захист авторських прав, задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАПА МЬЮЗІК» до ОСОБА_1 про захист авторських прав.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАПА МЬЮЗІК» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 гривень.
В іншій частині заяви відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного додаткового рішення суду. Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАПА МЬЮЗІК» (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 13, секція 1, офіс 2, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44765630).
Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Суддя Ю.В. Кравченко