СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/9250/25
пр. № 1-кп/759/1340/25
23 червня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді -ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання -ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №12025105080000416 від 21.04.2025 щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця рф, громадянина України, офіційно непрацюючого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4 , обвинувачений - ОСОБА_3 ,
У 2021 році ОСОБА_3 тимчасово проживаючи в м. Кривий Ріг, не маючи посвідчення водія певної категорії, яке знаходиться в офіційному обороті на території України та не маючи можливості отримати його в сервісних центрах MBС, внаслідок його тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами відповідно до постанови про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 16.03.2018 винесеної державним виконавцем Довгинцівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_5 у виконавчому провадженні НОМЕР_2, у невстановлений час, у невстановленому місці звернувся до невстановленої органом досудового розслідування особи, з якою вступив у злочинну змову та домовився про виготовлення за винагороду завідомо підробленого посвідчення водія на його ім'я, без скасування обмеження, встановленого вищевказаною постановою. На виконання спільного злочинного умислу згідно досягнутих домовленостей, ОСОБА_3 надав вказаній невстановленій особі власну фотокартку та свої анкетні дані для виготовлення бланку посвідчення водія.
Через деякий час але не пізніше 14.12.2021 року, невстановлена особа, знаходячись у невстановленому місці, у невстановлений час, виготовила підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 14.12.2021 року видане нібито ТСЦ № 1241 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке у подальшому було передано останньому.
Таким чином, ОСОБА_3 достовірно знаючи, що в грудні 2021 року він не проходив установленого законом порядку отримання посвідчення водія, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 травня 1994 року №340 (зі змінами) «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке відповідно до п.п. 2.1 а) та 2.4 Правил дорожнього руху України (які діють з 01.01.2002 року зі змінами) водій повинен мати при собі та пред'явити для перевірки на вимогу поліцейського, залишив дане посвідчення собі, та у подальшому почав його використовувати для можливості керувати транспортними засобами.
Вказане посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 , видане на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України. Зображення та друковані тексти з лицевого та зворотного боку бланка посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_1 , нанесено термосублімаційним способом друку.
Крім цього, ОСОБА_3 , 21.04.2025, не пізніше 00.30 год., під час відпрацювання виклику «Домашнє насильство» екіпажем «Рубін-0805», за адресою: АДРЕСА_2, надав працівникам поліції - працівникам УПП у м. Києві ДПП для підтвердження своєї особи під час складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення в якості документу, що посвідчує його особу посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 14.12.2021, видане ТСЦ №1214 на його ім'я, яке є підробленим.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358; ч.4 ст.358 КК України за наведених вище обставин визнав у повному обсязі і послідовно дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінальних правопорушень. При цьому суду показав, що в 2018 році хотів відкрити категорії D та Е, та йому запропонували вирішити це питання, а через діякий час в приміщенні сервісного центру передали посвідчення водія. Він розумів, що заплатив гроші та отримав права, якими користувався. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.
Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, в порядку ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі та обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу.
Розглянувши справу у межах пред'явленого обвинувачення, оцінюючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена повністю та кваліфікація його дій за ч.3 ст.358 КК України вірна, оскільки він вчинив підроблення посвідчення, яке видається установою, та надає права, з метою його використання, перебуваючи у попередній змові з невстановленою особою; за ч.4 ст.358 КК України, оскільки він використав завідомо підроблений документ.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які віднесено до категорії нетяжкого злочину та кримінального проступку, відношення до скоєного, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, офіційно не працює, має на утриманні малолітню дитину 2017 року наордження. Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття. Обставини, що обтяжують покарання відсутні.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі у межах санкції ч.3 ст.358 КК України та ч.4 ст.358 КК України, застосувавши при призначенні покарання за сукупністю кримінальних правопорушень принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Враховуючи конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, щире каяття обвинуваченого, те, що він раніше не судимий, правдиво розповів про обставини вчиненого кримінального правопорушення, критично відноситься до своїх дій, суд вважає можливим застосувати ст.75 КК України, оскільки приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Суд також покладає на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ст.76 КК України, які сприятимуть його виправленню.
Питання речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Крім того, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого судові витрати за проведення експертизи у розмірі 2674,20 грн.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373- 376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358; ч.4 ст.358 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;
- за ч.4 ст.358 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст.70 КК України, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 2 (двох) років обмеження волі.
Застосувати ст.75 КК України та звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
Зобов'язати ОСОБА_3 згідно ст.76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 , видане на ім'я ОСОБА_3 - знищити.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) грн. 20 коп. на користь держави.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1