Справа № 357/3693/25
Провадження № 2/357/2783/25
23 червня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Рижко Г. О. ,
при секретарі - Вангородській О. С.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Кузьменка Є.А.,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача - адвоката Кукси Г.А.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання представника позивача - адвоката Кузьменка Євгенія Анатолійовича про призначення судової земельно-технічної експертизи по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ та виділення в натурі земельних ділянок, -
У провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ та виділення в натурі земельних ділянок.
23 червня 2025 року представник позивача - адвокат Кузьменко Євгеній Анатолійович подав до суду клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, яке мотивоване тим, що предметом спору є поділ земельної ділянки площею 0,15 гектарів в натурі по 0,74 га, а для визначення варіантів поділу необхідно володіти спеціальними знаннями, якими ні суд, ні учасники справи не володіють виникає необхідність в призначенні комплексної судової земельно-технічної експертизи.
У підготовчому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача - адвокат Кузьменко Є.А. підтримали подане клопотання та просили його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача - адвокат Кукса Г.А. заперечували щодо задоволення клопотання про призначення експертизи.
Вирішуючи подане клопотання про призначення земельно-технічної експертизи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватись завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Як слідує зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі для з'ясування обставин, що мають значення для справи, якщо для цього необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Таким чином, призначення експертизи є частиною дослідження обставин у справі та, у сукупності з іншими обставинами, дозволить суду максимально повно з'ясувати обставини по справі, сприятиме встановленню істини.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» закріплено, що враховуючи принцип безпосередності судового розгляду (стаття 159 ЦПК), рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Пунктом 17 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 5 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду" передбачено, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
Як вбачається із матеріалів цивільної справи, між сторонами існує спір щодо поділу земельної ділянки.
Відповідно до ст. 112 ЦПК України комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань. У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність. За результатами проведених досліджень, узагальнення та оцінки отриманих результатів експертами складається та підписується єдиний висновок, в якому формулюється загальний висновок щодо поставлених на вирішення експертизи питання або питань. У разі виникнення розбіжностей між експертами висновки оформлюються відповідно до частини другої статті 111 цього Кодексу.
Оскільки для повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин у справі, необхідні спеціальні знання, з урахуванням всіх обставин, суд вважає доцільним призначити у справі комплексну судову, земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Так, як для проведення експертизи потрібний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження у справі слід зупинити.
На підставі викладеного, керуючись: ст.103, 112, ст. ст. 253, 353 ЦПК України, суд -
Клопотання представника позивача - адвоката Кузьменка Євгенія Анатолійовича про призначення судової земельно-технічної експертизи по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ та виділення в натурі земельних ділянок - задовольнити.
Призначити у справі комплексну судову земельно-технічну експертизу.
На розгляд експерту поставити наступні запитання:
1) Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів та фактичного порядку користування, що склався між співвласниками фактично поділити земельну ділянку площею по 0,075 гектарів, що складає 1/2 частину від загальної площі 0,15 гектарів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3220487201:04:002:0202, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
2) Якщо так, то вказати можливі варіанти поділу, якщо ні, то вказати які можливі варіанти з незначним відступом від ідеальних часток.
Проведення експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, Україна, місто Київ, вулиця Бродських Сім'ї, будинок, 6).
У розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи №357/3693/25 провадження № 2/357/2783/25.
Зобов'язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на вимогу експертів, надати необхідну документацію та забезпечити доступ до земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 .
Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ та виділення в натурі земельних ділянок на час проведення експертизи - зупинити.
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.
Оплату експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Суддя Г. О. Рижко