Справа № 273/1970/24
Провадження № 2/273/511/25
16 червня 2025 року м.Баранівка
Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Бєлкіної Д.С., при секретарі судових засідань Стаднюк В.В., з участю представника позивача адвоката Ковальчук Р.М., представника відповідача адвоката Галицької О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 а про стягнення аліментів ,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку щомісячно, починаючи стягнення з дня подання заяви та до закінчення періоду її непрацездатності, а також стягнути понесені нею судові витрати, а саме витрати на правову допомогу.
В обгрунтування позову вказала, що з відповідачем перебувала у шлюбі, зареєстрованому 02.06.2006 року, який рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 14.08.2024 року розірвано. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають з нею та знаходяться на її утриманні. Судовим наказом Баранівського районного суду Житомирської області від 28.08.2024 у справі №273/1310/24 вирішено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на кожну дитину, починаючи стягнення з дня подання заяви (дати здачі заяви до поштового відділення) - 01.06.2024 та до досягнення ОСОБА_3 повноліття - до ІНФОРМАЦІЯ_7 ; а потім - в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 12 вересня 2027 року та до досягнення ОСОБА_4 повноліття - до ІНФОРМАЦІЯ_8 . Позивачка на даний час не працює, має інвалідність третьої групи, отримує пенсію по інвалідності. Інвалідність набула під час шлюбу, втративши слух внаслідок загального захворювання. Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААБ №718664 від 14.04.2022 року їй протипоказана важка фізична робота з мовним спілкуванням та із застосуванням звукової сигналізації. Оскільки позивачка повністю глуха, їй відмовляють у прийомі на роботу. Вона має потребу в технічній компенсації обмеження життєдіяльності та частковому відновленню трудової діяльності, чого можливо досягти лише за рахунок придбання якісного слухового апарату, середня ринкова ціна якого - від 46 000,00 грн. Розмір отримуваної нею пенсії становить 2980,00 грн. При цьому, розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, у 2024 році становить 2361,00 грн., на дитину від 6-ти до 18-ти років - 3196,00 грн. Щоб забезпечити прожитковий мінімум собі та дітям, позивачці потрібно мати дохід щонайменше 9000,00 грн. Водночас відповідач працює та отримує заробітну плату, а тому вона вважає, що він повинен сплачувати аліменти на її утримання.
Ухвалою судді Баранівського районного суду Житомирської області від 24.12.2024 року справу прийнято до провадження та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
29.01.2025 року до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 , поданий адвокатом Галицькою О.О., в якому остання просила відмовити повністю у заявленому позові у зв'язку з його безпідставністю та необгрунтованістю. У відзиві зазначила, що відповідач з часу розірвання шлюбу постійно утримував сім'ю фінансово, забезпечував всім необхідним про що підтверджують виписки з рахунків «Приватбанку» про перерахування коштів на рахунок позивача ОСОБА_1 . Крім цього, відповідач регулярно сплачує аліменти на утримання дітей, на даний час заборгованості немає. Йому відомо про те, що бувша дружина має інвалідність третьої групи, втративши слух внаслідок загального захворювання, також відомо, що вона отримує пенсію по інвалідності. За період існування сім'ї відповідач неодноразово пропонував ОСОБА_1 , обстежитись в закладі охорони здоров'я, пройти лікування, зробити певні операційні втручання, аби відновити слух чи покращити стан здоров'я, щоби вона мала змогу повністю соціалізуватись в соціумі, на той час родина мала кошти, оскільки ОСОБА_2 , являється військовослужбовцем ЗСУ, неоноразово перебував в так званих «гарячих точках», всі отримані грошові виплати надсилав сім'ї, а саме бувшій дружині ОСОБА_1 , доступ до коштів вона мала безперешкодно, однак з невідомих на те причин ОСОБА_1 , відмовлялась від даних пропозицій. За період 01.01.2022 року по 01.10.2024 рік відповідачем на рахунок позивача ОСОБА_1 були перераховані грошові перекази в сумі 1 602 680.00 грн. Також зазначено, що у відповідача теж є проблеми зі здоров'ям, про що надає суду відповідні докази. Враховуючи всі вищевикладені обставини, він не має можливості сплачувати аліменти ще й на утримання колишньої дружини.
08.04.2025 року до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ковальчук Р.М. про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 судових витрат: 1211,20 грн. судового збору та 4000,00 грн. витрат на правову допомогу, докази понесення яких будуть надані суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце його проведення повідомлена належно.
Представник позивача - адвокат Ковальчук Р.М. в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі в обґрунтування якого послалася на обставини, зазначені в позові. Додатково долучила до матеріалів справи докази проходження позивачкою огляду для визначення ступеня втрати працездатності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений.
Представник відповідача - адвокат Галицька О.О. в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві. Додатково додала до матеріалів справи звіт про здійснені відрахування та виплати ОСОБА_2 для позивачки, довідку військово-лікарської комісії від 10.06.2025 року та виписний епікриз.
Суд, заслухавши представників позивача і відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно копії рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 14.08.2024 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано ( а.с. 19-20).
Згідно копії судового наказу Баранівського районного суду Житомирської області від 28.08.2024 у справі №273/1310/24 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на кожну дитину, починаючи стягнення з дня подання заяви (дати здачі заяви до поштового відділення) - 01.06.2024 та до досягнення ОСОБА_3 повноліття - до ІНФОРМАЦІЯ_7 ; а потім - в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 12 вересня 2027 року та до досягнення ОСОБА_4 повноліття - до ІНФОРМАЦІЯ_8 ( а.с. 21 ).
14.04.2022 року для ОСОБА_1 було встановлено третю групу інвалідності внаслідок загального захворювання , що підтверджується копією довідки МСЕК ( а.с 22).
Відповідно до копії довідки про доходи № 93388934 ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності, розмір якої у 2024 році становив 2980,00 грн. (а.с.27).
Із фотокопії Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 13.06.2025 року, вбачається, що ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності до 01.05.2027 року . Здатність до трудової діяльності - помірний ступінь обмеження, потребує забезпечення медичними виробами, рекомендовано звернутися до Центру зайнятості або онлайн для отримання безкоштовних послуг з профорієнтації, перенавчання (а.с.90-93).
Згідно Звіту про здійснені відрахування та виплати, виданого військовою частиною НОМЕР_1 від 07.01.2025 року № 320 та від 15.04.2025 року №7102 щодо ОСОБА_2 , в період з вересня 2024 року по грудень 2024 року, та з січня 2025 року по квітень 2025 року з його заробітної плати за виконавчим документом - судовим наказом №273/1310/24 від 28.08.2024 року, було стягнуто 33,34 % заробітку, у жовтні 2024 року 50% ( а.с. 99-101).
Відповідач ОСОБА_2 має ряд захворювань, що підтверджується фотокопією Довідки ВЛК №2025-0610-0938-3821-3 від 10.06.2025 року, виписного епікрізу №629 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_2 ( а.с.102-103, 104, 105-106).
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Сімейного кодексу України (далі - СК України) право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання після розірвання шлюбу регламентується статтею 76 СК України, за змістом якої розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу; після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу; особа має право на утримання і тоді, коли вона стала інвалідом після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу.
Згідно положень ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, якщо один із подружжя одержує аліменти у зв'язку з інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку інвалідності, у разі подання відповідного документа про продовження строку інвалідності стягнення аліментів продовжується на відповідний строк без додаткового рішення суду про це.
Статтею 80 СК України передбачено, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Аналіз норм статей 75 і 76 СК України дає підстави для висновку про те, що аліменти зобов'язання на утримання одного з подружжя можуть бути призначені лише за наявності юридичних складових - сукупності певних умов, а саме: перебування в зареєстрованому шлюбі або у фактичних шлюбних відносинах після розірвання шлюбу; непрацездатність одного з подружжя; потреба в матеріальній допомозі; нижчий від прожиткового рівень матеріального забезпечення.
Таким чином право на утримання (аліменти) має непрацездатна особа, яка не забезпечена прожитковим мінімумом (Вказаний висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі №6-3066цс15, від 16 серпня2017року у справі №6-1111цс17 та від 11 жовтня 2018 року у справі №161/16931/16-ц).
Потреба матеріальної допомоги полягає в тому, що дружина є непрацездатною, наприклад, у зв'язку із відсутністю пенсії (або низького розміру) чи інших джерел існування. Потребою в матеріальній допомозі (нужденністю) є забезпеченість особи коштами в розмірі нижче прожиткового мінімуму. Визначення потреби матеріальної допомоги непрацездатного члена подружжя здійснюється судом у кожному конкретною випадку за допомогою зіставлення доходів такого члена і прожиткового рівня. Саме за таких обставин законодавець зобов'язує одного з подружжя утримувати іншого непрацездатного члена подружжя, тобто надавати йому необхідну матеріальну допомогу. Обидва ці фактори підлягають доведенню в судовому процесі.
До уваги приймається отримання непрацездатним членом подружжя пенсії, державній пільг, субсидій, наявність у нього майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності одного з подружжя не зумовлює виникнення у другого з подружжя обов'язку надання йому утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.
Згідно із доказами, долученим до позову, позивач ОСОБА_1 отримує пенсію в розмірі 2980,00 грн.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 січня 2025 року становить 2361,00 гривня.
Отже, позивач отримує пенсію у розмірі, що забезпечує її прожитковий мінімум, встановлений законом для осіб, які втратили працездатність, проте позивачкою також надано докази про те, що в зв'язку з встановленою групою інвалідності вона потребує реконструктивної хірургії та забезпечення медичними виробами такими як кохлеарні імпланти або слухові апарати, середня вартість яких 45000,00 грн., а маючи з доходів лише пенсію, вона не може придбати собі вищевказані медичні вироби, а тому є такою, яка потребує матеріальної допомоги у розумінні ч. 4 ст. 75 СК України та ч. 2 ст. 76 СК України.
Разом з тим, суд також бере до уваги ті обставини, що відповідач також має ряд захворювань, пов'язаних з проходженням військової служби, та потребує витрат на лікування, але при цьому отримує заробітну плату, за мінусом відрахованих аліментів на утримання дітей в розмірі 33,34% заробітної плати.
Враховуючи встановлені обставини у справі, матеріальний стан та стан здоров'я сторін, суд прийшов до висновку про задоволення позову частково, а саме стягнення з відповідача аліментів на утримання непрацездатної дружини в розмірі 1/8 частини від усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з дня подання заяви та до закінчення періоду її непрацездатності .
Суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про: стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Таким чином, суд приходить до висновку про звернення до негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог ( ч. 1 ст. 144 ЦПК України).
Згідно із ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при подачі позову до суду, та не сплачувала такий, а тому вимога представника позивача про стягнення судового збору на користь позивача задоволенню не підлягає. Разом з тим, враховуючи часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. - пропорційно до задоволених позовних вимог.
Питання стягнення витрат на правову допомогу суд не вирішує , оскільки згідно поданого клопотання представника позивача адвоката Ковальчук Р.М. докази понесення таких витрат будуть надані суду в порядку, встановленому ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 а про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на її утримання в розмірі 1/8 частини від усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи стягнення з дня подання заяви - 18.04.2024 року, та до закінчення періоду непрацездатності, тобто до 01.05.2027 року .
Решту частину позовних вимог залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.С.Бєлкіна