Баранівський районний суд Житомирської області
Справа № 273/2481/24
Провадження № 3/273/492/25
12 червня 2025 року м. Баранівка
Суддя Баранівського районного суду Житомирської області Бєлкіна Д.С., розглянувши матеріали, які надійшли від СПД № 1 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , РНОКПП не встановлено, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
На адресу Баранівського районного суду Житомирської області від Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, надійшли матеріали адміністративної справи (протокол серії ААД № 661484 від 07.12.2024 року) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
17.12.2024 року автоматизованим розподілом судової справи між суддями визначено головуючим суддю Бєлкіну Д.С.
Судом встановлено, що 07.12.2024 року о 01 год. 58 хв. в смт. Мар'янівка по вул. Романівська, 10, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "BMW 320", д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 07.12.2024 року близько 1 години ночі їхав з гостей з сестрою ОСОБА_2 , сестра була за кермом, побачивши патрульну поліцію ОСОБА_2 пересіла на заднє пасажирське місце, а він з пасажирського сів за кермо. Потім вийшов з автомобіля, працівникам поліції повідомив, що не керував транспортним засобом, працівники поліції запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в найближчому медичному закладі, на що останній відмовився, оскільки працівникам поліції вказав, що керував транспортним засобом не він, а сів за кермо, тому, що в сестри не було прав і вона злякалась.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Микитюк В.В. зауважив, що не зібрано достатньо доказів на підтвердження складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме немає доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом BMW 320", д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила, що є сестрою ОСОБА_1 , 07.12.2025 року їхала з гостів разом з братом, побачивши поліцію злякалась, знаючи, що може бути штраф, оскільки в неї немає посвідчення водія, попросила брата ОСОБА_1 сісти за кермо, відкинула сидіння біля керма і пересіла на заднє сидіння, а ОСОБА_1 сів на місце водія, потім вийшов з автомобіля до працівників поліції, а вона сиділа в автомобілі і не виходила.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, дослідивши відеозапис, суд дійшов наступного висновку.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч.1 ст. 9 КУпАП).
Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У Постанові Верховного суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.06.2019 року по справі №560/751/17 зазначено, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні,яка підтверджена належними та допустимими доказами. Визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований статтею 251 КУпАП.
Диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, може бути лише особа, яка керує транспортним засобом.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного), тобто доказова база має бути спрямована на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного) чи відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
За п. 1.3., 1.9 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У п. 1.10 ПДР України зазначено, що водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Пунктом 2.5. ПДР України визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі - Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року №1452/735 (далі - Інструкція).
Зазначена Інструкція покроково встановлює дії працівників поліції в разі виникнення підозри у перебуванні водія в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.
Зокрема, пунктами 2, 6 розділу І Інструкції та пунктами 2, 3 Порядку передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до положень п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
З вищевказаного слідує, що поліцейський зобов'язаний запропонувати водію транспортного засобу пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, провести такий огляд в найближчому закладі охорони здоров'я.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 19.02.2020 року по справі № 496/4315/16-а дійшов висновку, що обов'язковому доказуванню під час розгляду справ про адміністративні правопорушення підлягають лише факти вчинення або невчинення певною особою адміністративного правопорушення, які в свою чергу, підтверджуються відеозйомкою фіксації події адміністративного правопорушення.
За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа)встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Долучений до матеріалів справи відеозапис відображає повну подію правопорушення, оскільки на ньому зафіксовано в повному обсязі обставини, що підлягають з'ясуванню та дають можливість встановити в діях ОСОБА_1 наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючою ознакою: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На підставі дослідженого відеозапису судом встановлено, що 07.12.2024 року о 01 год 58 хв. 50 сек. при патрулюванні поліцейськими зафіксовано рух автомобіля "BMW 320", д.н.з. НОМЕР_2 , о 01 год. 59 хв. 01 сек. патрульна поліція зупинила авто і о 01 год. 59 хв. 03 сек. з автомобіля зі сторони водія вийшов ОСОБА_1 , о 01 год. 59 хв. 28 сек. працівники поліції починають спілкуватися з ОСОБА_1 , який вказує, що не їхав, а його везли, о 02 год. 05 хв. 28 сек. на запитання патрульних «хто керував транспортним засобом?», ОСОБА_1 відповів "не скажу".
Також, 07.12.2024 року о 02 год 08 хв. 06 сек. ОСОБА_1 вказує, що машина закрита, а власник втік; о 02 год. 09 хв. 23 сек. розповідає, що пересів на водійське місце, щоб прикрити хлопця; о 02 год. 10хв. 32 сек. ОСОБА_1 говорить, що він не їхав, їхав його друг, який був тверезий.
Суд критично оцінює наданні в судовому засіданні показання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки такі спростовуються матеріалами справи, зокрема відеозаписом. В момент зупинки з транспортного засобу з водійського місця вийшов ОСОБА_1 , який вказував, що за кермом перебував не він, а його друг (також зазначав підчас спілкування з працівниками поліції про: хлопця, власник автомобіля), проте не зазначав хто саме, жодних осіб в автомобілі чи біля нього не зафіксовано. Також, ОСОБА_2 не була присутня ні при складанні адміністративних матеріалів та не зафіксована на жодному відеозаписі, про неї також жодного разу на відеозаписі не згадує ОСОБА_1 .
Водночас оцінюючи наданні показання, суд бере до уваги, що, як вбачається з відеозапису, який знаходиться в матеріалах справи, з моменту повної зупинки транспортного засобу та до початку спілкування інспектора поліції з водієм зупиненого транспортного засобу пройшло 02 секунди (відрізок часу відеозапису 01:59:01-01:59:03), що на думку суду об'єктивно недостатньо для здійснення дій про які зазначають ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у своїх показаннях.
Крім того, будь-яких належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження наданих в судовому засіданні показань особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та свідка - суду не надано.
Водночас з даного відеозапису, який міститься в матеріалах справи, можна повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
В свою чергу суд позбавлений можливості збирати докази на підтвердження чи спростування наведених стороною захисту обставин чи впливати на сторону захисту при виборі моделі захисту, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Невизнання вини особою, що притягується до адміністративної відповідальності та наданні показання про не здійснення керування транспортним засобом, суд розцінює, як намагання уникнути відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відсутні обґрунтовані сумніви у вині ОСОБА_1 .
Проаналізувавши вищевказані документи, відеозаписи, суд дійшов висновку, що такі є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, підтверджують існування обставин, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченого законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості, у своїй сукупності ці докази є достатніми.
Суд наголошує, що протокол складено відносно ОСОБА_1 за відмову від проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а не керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння стала підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Відмова від проходження огляду на стан сп'яніння незалежно від мотивів відмови складає склад правопорушення та є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Склад вказаного правопорушення, скоєного ОСОБА_1 доведений та підтверджується протоколом серії ААД № 661484 від 07.12.2024 року, постановою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності серії ЕНА № 3618097 від 07.12.2024 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, яка останнім не оскаржена, направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.12.2024 року, та відеозаписом, який досліджувався судом безпосередньо.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини справи, суд визнає ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладає на нього стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 9, 40-1, 130, 251, 283, 284 КУпАП,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 17000 (сімнадцятьтисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. (Отримувач: ГУК у Житомирській області/Житомирська область/21081300, код отримувача: 37976485, номер рахунку UA 368999980313060149000006001, код класифікації доходів: 21081300, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору. (Отримувач коштів ГУК у Житомирській області/ТГ м Баранівка/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA 708999980313181206000006713, код класифікації доходів бюджету 22030101).
У разі несплати порушником штрафу не пізніш як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу стягується штраф у подвійному розмірі та витрати на облік адміністративних правопорушень, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд Житомирської області.
Постанова підлягає виконанню протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку зупиняється до розгляду апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Бєлкіна Д.С.