24 червня 2025 року
м. Київ
справа №260/7886/24
адміністративне провадження № К/990/23162/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Державної міграційної служби України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства "Документ" про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Державної міграційної служби України (далі - відповідач 1), Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (далі - відповідач 2), Державного підприємства «Документ» (далі - відповідач 3), якою просить:
1) визнати протиправною бездіяльність Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу № 1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства «Документ» та його відокремленого підрозділу - філії в Польщі щодо відмови та несвоєчасної передачі, доставки та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 , дата видачі: 18 квітня 2024 року, дійсний до: 18 квітня 2034 року, орган, що видав: 2110), який оформлений на ім'я ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 );
2) зобов'язати Державну міграційну службу України вжити у межах своїх повноважень заходів із забезпечення доставки оформленого на ім'я ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) паспорта громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 , дата видачі: 18 квітня 2024 року, дійсний до: 18 квітня 2034 року, орган, що видав: 2110) від Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу № 1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області;
3) зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області передати оформлений на ім'я ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) паспорт громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 , дата видачі: 18 квітня 2024 року, дійсний до: 18 квітня 2034 року, орган, що видав: 2110), разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) до Державного підприємства «Документ»;
4) зобов'язати Державне підприємство «Документ» здійснити доставку оформленого на ім'я ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) паспорта громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 , дата видачі: 18 квітня 2024 року, дійсний до: 18 квітня 2034 року, орган, що видав: 2110), разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) до його відокремленого підрозділу - філії в Польщі;
5) зобов'язати Державне підприємство «Документ» в особі відокремленого підрозділу - філії в Польщі, яка розташована в м. Гданськ, видати ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) оформлений паспорт громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 , дата видачі: 18 квітня 2024 року, дійсний до: 18 квітня 2034 року, орган, що видав: 2110), в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення з заявою про його оформлення - 04 квітня 2024 року, тобто без пред'явлення будь-яких військово-облікових документів.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства «Документ» та його відокремленого підрозділу - філії в Польщі щодо несвоєчасної передачі, доставки та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 , дата видачі: 18 квітня 2024 року, дійсний до: 18 квітня 2034 року, орган, що видав: 2110), який оформлений на ім'я ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ).
Зобов'язано Державну міграційну службу України вжити у межах своїх повноважень заходів із забезпечення доставки оформленого на ім'я ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) паспорта громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 , дата видачі: 18 квітня 2024 року, дійсний до: 18 квітня 2034 року, орган, що видав: 2110) від Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області.
Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області передати оформлений на ім'я ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) паспорт громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 , дата видачі: 18 квітня 2024 року, дійсний до: 18 квітня 2034 року, орган, що видав: 2110) до Державного підприємства «Документ».
Зобов'язано Державне підприємство «Документ» здійснити доставку оформленого на ім'я ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) паспорта громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 , дата видачі: 18 квітня 2024 року, дійсний до: 18 квітня 2034 року, орган, що видав: 2110) до його відокремленого підрозділу - філії в Польщі.
Зобов'язано Державне підприємство «Документ» в особі відокремленого підрозділу - філії в Польщі, яка розташована в м. Гданськ, видати ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) оформлений паспорт громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 , дата видачі: 18 квітня 2024 року, дійсний до: 18 квітня 2034 року, орган, що видав: 2110), в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення із заявою про оформлення паспорта.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
29 травня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної міграційної служби України, в якій скаржник просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Предметом спору у цій справі є визнання протиправною бездіяльність відповідачів щодо несвоєчасної передачі, доставки та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та зобов'язання здійснити доставку паспорта громадянина України для виїзду за кордон до відокремленого підрозділу Державного підприємства «Документ» - філії в Польщі.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Дніпропетровським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, судом касаційної інстанції не встановлено і заявником касаційної скарги не зазначено.
Отже, у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
Крім того, обґрунтовуючи наявність підстави на касаційне оскарження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: пункту 11 Порядку реалізації експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України, оформлення, обміну іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, посвідки на постійне проживання під час їх перебування за межами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2022 року № 678.
Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.
Зі змісту пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України слідує, що вказана підстава спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню адміністративними судами під час вирішення спору.
Лише посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Норми, на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування яких посилається скаржник, є загальними та регулюють порядок припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення.
Водночас необхідно враховувати, що вирішуючи такі спори, суди застосовують положення статей в залежності від обставин, установлених у кожній конкретній справі.
Касаційна скарга не містить об'єктивних мотивів щодо необхідність висновку Верховного Суду щодо цих норм саме у цій справі, оскільки вирішуючи спір та задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій надали оцінку спірному рішенню на відповідність критеріям, визначеним статтею 2 КАС України.
Разом з тим, оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування судами норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.
Суд зазначає, що доводи касаційної скарги в контексті наявності/відсутності передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України підстави переважно зводяться здебільшого до оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а тому посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з наведеною скаржником підставою касаційного оскарження судових рішень - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Касаційна скарга не містить об'єктивних мотивів щодо їхнього неправильного застосування судами попередніх інстанцій та необхідність висновку Верховного Суду щодо цих норм, за обставин, установлених судами саме у цій справі.
З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Своєю чергою колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів», а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції.
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної міграційної служби України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства "Документ" про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіА.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов