24 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/4028/21 пров. № А/857/21815/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Шинкар Т.І.,
суддів Довгої О.І.,
Запотічного І.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року про відмову у роз'ясненні судового рішення у справі №140/4028/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання такі вчинити,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Управління Служби безпеки України у Волинській області (далі - УСБУ у Волинській області, відповідач) про визнання неправомірною бездіяльність, яка полягає у відмові щодо зарахування періоду з 30.06.2000 по 15.11.2001 включно в пільговому обчисленні один місяць служби за півтора місяці до вислуги років на пенсію який зазначений у послужному списку за час проходження служби в підрозділі карного розшуку МВС України та зобов'язання зарахувати ОСОБА_1 період служби на посаді оперуповноважений карного розшуку Любомльського РВУ МВС у Волинській області з 30.06.2000 по 15.11.2001 включно в пільговому обчислені до вислуги років на пенсію, внести відповідні зміни щодо зарахування до вислуги років вказаного періоду до наказу про виключення зі списком, підготувати та направити на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області необхідні документи щодо розрахунку вислуги років для врахування при нарахуванні і виплати пенсії.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року, яке постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року залишено без змін, в задоволені позову відмовлено.
12.05.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача на адресу суду першої інстанції надійшла заява про роз'яснення рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 у цій справі, а саме:
1) Чи охоплює рішення у справі № 140/4028/21 обов'язок органів (зокрема УСБУ) застосовувати лише порядок обрахунку, викладений у рішенні, без врахування документів, що знаходяться в особовій справі позивача та не були предметом судового розгляду ?
2) Чи передбачає рішення у справі пряму заборону або виключення обрахованої раніше вислуги років (з 30.06.2000 року), встановленої органами МВС України ?
3) Чи може рішення тлумачитися як таке, що скасовує або змінює попередні висновки, зроблені компетентними органами (МВС України), без відповідної оцінки судом ?
4) Чи повинні інші органи (зокрема УСБУ у Волинській області) керуватись виключно текстом судового рішення, чи також враховувати інші чинні документи, достовірність яких не була спростована або скасована ?
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року в задоволені заяви відмовлено.
Відмовляючи в задоволені заяви про роз'яснення судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що наведені доводи заявника вказують лише на непогодження заявника із мотивами рішення суду, що фактично є підставами оскарження судового рішення. При розгляді заяви про роз'яснення судового рішення суд дійшов висновку, що мотивувальна та резолютивна частини рішення суду від 24.06.2021 викладені зрозуміло і не містять у собі труднощів для розуміння його точного змісту. В рішенні чітко зазначено мотиви, з яких виходив суд при його прийнятті, а також положення закону якими він керувався. Ба більше рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 в задоволенні позову відмовлено, відтак рішення суду не підлягає виконанню.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року та прийняти нову, якою заяву задовольнити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що факт відмови у позові не позбавляє рішення вимог до ясності мотивів, особливо якщо рішення впливає на адміністративну або кадрову практику органів влади. Питання поставлені в заяві не виходять за межі предмета розглянутої справи, йдеться не про перегляд чи доповнення, а стосуються обов'язкових меж дії судового рішення в умовах воєнного стану; його юридичної сили для інших адміністративних органів, у тому числі УСБУ, ТЦК та СП та інших військових формувань; правових наслідків у зв'язку з наявністю документів про вислугу років. Зазначає, що до заяви були долучені документи, які не були предметом судового аналізу у справі № 140/4028/21, проте вони прямо впливають на статус особи в умовах воєнного стану, а саме: довідка УКЗ УМВС України у Волинській області № 3/7-67/П від 13.05.2010 року де зазначено, що «…вислуга років на момент відрядження до УСБ України у Волинській області становила у календарному обчисленні: 13 років 00 місяців 18 днів, в пільговому обчисленні 16 років 02 місяці 15 днів»; витяг з послужного списку № 3/7-112/П від 23.06.2011 року. Вказані документи не були предметом судового дослідження в межах справи № 140/4028/21 та не визначений їх статус. Додатково зазначає, що станом на дату подання цієї апеляційної скарги у нього вже виникають конфліктні ситуації, зокрема 22.05.2025 року, з працівниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), оскільки за даними обліку він перебуває у званні рекрут на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 і особа із числа мобілізаційного резерву (додаток № 8). Вказане ще раз свідчить про те, що невизначений правовий статус судом та у УСБУ його вислуги років, спричинений відмовою в роз'ясненні рішення, вже створює реальні юридичні й організаційні ускладнення для нього.
Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вжиття судом заходів повідомлення сторін про відкриття апеляційного провадження, за відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Враховуючи приписи ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення. При цьому, роз'яснено може бути лише судове рішення, яке набрало законної сили та не скасоване на момент звернення щодо його роз'яснення.
Статтею 255 КАС України встановлено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить.
Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз'ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Згідно з п.19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Таким чином, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року, яке постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року залишено без змін, в задоволені позову позивача відмовлено.
При перегляді ухвали суду першої інстанції судом апеляційної інстанції враховано вимоги ст.254 КАС України згідно якої подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Оскільки, на час розгляду апеляційної скарги на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року про відмову в роз'ясненні рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/4028/21 від 24 червня 2021 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання такі вчинити, в задоволенні позову відмовлено, що і виключає можливість роз'яснення такого судового рішення, оскільки таке рішення в силу приписів процесуальної норми не підлягає зверненню до примусового виконання, тобто виконання як такого загалом.
Інші обставини, які зазначені у апеляційній скарзі, зокрема долучені до заяви документи які не були предметом судового аналізу у справі № 140/4028/21, проте такі, як це зазначив апелянт, прямо впливають на статус особи в умовах воєнного стану, а саме: довідка УКЗ УМВС України у Волинській області № 3/7-67/П від 13.05.2010 року де зазначено, що «…вислуга років на момент відрядження до УСБ України у Волинській області становила у календарному обчисленні: 13 років 00 місяців 18 днів, в пільговому обчисленні 16 років 02 місяці 15 днів»; витяг з послужного списку № 3/7-112/П від 23.06.2011 року; вказані документи не були предметом судового дослідження в межах справи № 140/4028/21 та не визначений їх статус, а також конфліктні ситуації, зокрема 22.05.2025 року, з працівниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), що на його думку слугує невизначеності у правовому статусі його вислуги років як судом так і УСБУ, то суд апеляційної інстанції зазначає, що такі можуть слугувати підставою для нового позову поданого на захист порушених прав, проте не беруться судом до уваги, при вирішенні питання роз'яснення судового рішення в якому такі докази та обставини не досліджувалися.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, з врахуванням положень ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції доходить переконання про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої про відмову у роз'ясненні судового рішення у справі №140/4028/21 від 24 червня 2021 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання такі вчинити.
Керуючись статтями 229, 241, 254, 308, 310, 316, 321, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду про відмову у роз'ясненні судового рішення від 13 травня 2025 року у справі №140/4028/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання такі вчинити залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т. І. Шинкар
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний