Справа № 227/572/23
Провадження № 3-в/211/21/25
іменем України
24 червня 2025 року
Суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Костенко Є.К., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Дружківського міського суду Донецької області від 26.05.2023 у справі №227/572/23 за нововиявленими обставинами,
ОСОБА_1 23.06.2025 звернулася до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із заявою, у якій просить скасувати постанову Дружківського міського суду Донецької області від 26.05.2023 у справі №227/572/23 про накладення на неї адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУПАП, та провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення у зв'язку з виникненням нововиявленних обставин.
Подану заяву мотивує тим, що постановою Дружківського міського суду Донецької області від 26.05.2023 у справі №227/572/23 її визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУПАП, із накладенням стягнення - штрафу у розмірі 3400 грн та стягнуто судовий збір. Так, згідно з постановою суду ОСОБА_1 визнана винною у тому, що вона як суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області, перебуваючи у приміщенні цього суду за адресою: вул. Банкова,39А, м. Добропілля, Донецької області, вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: у період з 08.05.2019 по 31.05.2021 одноособово брала участь у розгляді справи № 227/1325/18 та 31.05.2021 винесла вирок, яким ОСОБА_2 визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 358 КК України, прийнятий в інтересах ОСОБА_3 , з яким вона має дружні відносини, чим порушила вимоги п.3 ч.1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції". Під час перегляду зазначеної постанови в апеляційній інстанції, 09.08.2023 Дніпровський апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови Дружківського міського суду Донецької області від 26.05.2023, а Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження, оскільки норми КУпАП не передбачають такого оскарження. Разом із цим, у подальшому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.04.2025 у справі №990SCGC/27/24, ухваленій за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 та її представника - адвоката Кравця Ростислава Юрійовича на рішення Вищої ради правосуддя від 31 жовтня 2024 року № 3193/0/15-24 "Про скасування частково рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 липня 2024 року № 2060/1дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Здоровиці О.В. та ухвалення нового рішення», дійшла висновку, що складання НАЗК протоколів про притягнення судді до адміністративної відповідальності за порушення правил відводу або самовідводу у зв'язку з конфліктом інтересів у розгляді певних справ містить ознаки втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя. У зв'язку з чим заявник вважає, що про існування даної правової позиції не було відомо суду першої та апеляційної інстанції при прийнятті постанов, що призвело до неправильних висновків при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 . Також щодо розгляду зазначеної заяви вказує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, провадження у справах про адміністративне правопорушення, вважається кримінальним у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Оскільки провадження у справах про адміністративне правопорушення вважається кримінальним, до нього застосовуються норми Кримінального процесуального кодексу України, які передбачають перегляд рішення за нововиявленими обставинами та містять перелік даних обставин. На підставі наведеного, просив задоволити її заяву та скасувати постанову Дружківського міського суду Донецької області від 26.05.2023 у справі №227/572/23 про накладення на неї адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУПАП, та провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення у зв'язку з виникненням нововиявленних обставин.
Проаналізувавши заяву із доданими до неї документами, суддя приходить до такого висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Дружківського міського суду Донецької області від 26.05.2023 у справі №227/572/23 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУПАП, із накладенням стягнення - штрафу у розмірі 3400 грн та стягнуто судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09.08.2023 постанова суду першої інстанції залишена без змін.
ОСОБА_1 та її представник Кравець Р.Ю. звернулися до Великої Палати Верховного Суду із скаргою на рішення Вищої ради правосуддя від 31 жовтня 2024 року № 3193/0/15-24 "Про скасування частково рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 липня 2024 року № 2060/1дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Здоровиці О.В. та ухвалення нового рішення», яка постановою Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2025 була задоволена.
Саме обставини, встановлені зазначеною постановою Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2025 у справі №990SCGC/27/24, заявник вважає нововиявленими та такими, які виключають провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУПАП.
При цьому, заявник зазначає про можливість застосування положень КПК України при розгляді її заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду у справі про адміністративне правопорушення з огляду на неврегульованість цього питання у КУпАП та практику Європейського суду з прав людини, яка визнає адміністративне правопорушення як кримінальне.
Разом з тим, такі доводи не можуть бути прийняті судом з таких підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначаються відповідним процесуальним законом, зокрема, у справах про адміністративні правопорушення визначаються Кодексом України про адміністративні правопорушення, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.
Конституційний Суд України у рішенні № 23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п.4.1).
Діючим законодавством України про адміністративні правопорушення, перегляд постанов за нововиявленими обставинами не передбачений.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку.
Апеляційний суд під час розгляду справи може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення місцевим судом. Постанова апеляційного суду за наслідками розгляду апеляційної скарги набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Главою 24-1 КУпАП також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Проте, у цьому випадку, згідно з положеннями ст. 297-4 КУпАП, заява про перегляд такої постанови подається до Верховного Суду.
Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення (в тому числі за нововиявленими обставинами) чинним законодавством не передбачено. Повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ місцевий загальний суд не наділений.
Схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року (провадження № 51-4998ска19).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, неодноразово наголошував, що з огляду на каральну мету адміністративного стягнення, зокрема штрафу, провадження у справах про адміністративне правопорушення є кримінальним для цілей застосування Конвенції (рішення ЄСПЛ у справах: «Енгель та інші проти Нідерландів», «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Надточій проти України» та «Лучанінов проти України»).
Проте, такі висновки ЄСПЛ у наведених справах пов'язані не з необхідністю (потребою) безпосереднього застосування положень кримінального процесуального закону при розгляді справ про адміністративні правопорушення, а пов'язані зі змістом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якій вжито термін «кримінальне обвинувачення». Зокрема ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. А стаття 2 Протоколу № 7 до Конвенції встановлює, що кожен, кого суд визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення, має право на перегляд судом вищої інстанції факту визнання його винним або винесеного йому вироку.
Таким чином, норми КПК України не можуть бути застосовані за аналогією закону, оскільки регулюють провадження виключно щодо кримінальних справ і не поширюють свою дію на розгляд справ про адміністративні правопорушення.
Чинний КУпАП надає стороні можливість оскаржити в апеляційному порядку постанову у справі про адміністративне правопорушення, що є справедливим і повністю відповідає ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції щодо права кожного, кого суд визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення, на перегляд судом вищої інстанції факту визнання його винним.
У даній справі заявником було реалізоване право на перегляд апеляційним судом постанови суду першої інстанції, якою вона була визнана винною за ч. 2 ст. 172-7 КУПАП, і така процедура дотримана.
Крім того, санкція ч. 2 ст. 172-7 КУПАП не передбачає адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, тобто фактичного позбавлення волі, то таке адміністративне правопорушення не може вважатись по суті кримінальним, у розумінні ст. 2 Протоколу № 7 ЄСПЛ.
З огляду на наведене, на переконання суду, застосування аналогії права в даному випадку є неприйнятним, оскільки це порушувало б загальні принципи судочинства, зокрема принцип правової визначеності.
Окрім цього, заявником також реалізоване право на звернення до адміністративного суду в порядку КАС України щодо оскарження, на її думку, неправомірного рішення Вищої ради правосуддя.
Суд звертає увагу, що постанова Дружківського міського суду Донецької області від 26.05.2023 у справі №227/572/23 була опосередковано предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №990SCGC/27/24 (п.114-125, 181), яка відхилила доводи ОСОБА_1 та її представника щодо невчинення нею правопорушення, за яке встановлена відповідальність ст. 172-7 КУпАП, констатувавши відсутність підстав ставити під сумніви рішення суду в адміністративній справі №227/572/23, в силу конституційного принципу обов'язковості судового рішення.
Також суд враховує в даному випадку рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року (№ 3236/03) у справі «Пономарьов проти України», згідно з яким жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язково рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення.
Доводи заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами зводяться до незгоди із вищевказаними судовими рішеннями, а оскільки місцевий загальний суд не наділений повноваженнями щодо перегляду постанови у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, відтак така постанова не може бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами.
Враховуючи наведене вище, приходжу до висновку, що заяву про перегляд постанови Дружківського міського суду Донецької області від 26.05.2023 у справі №227/572/23 за нововиявленими обставинами слід повернути заявниці ОСОБА_1 , як таку, що не підлягає розгляду в порядку, передбаченому законодавством України про адміністративні правопорушення.
Керуючись ст. ст. 7, 284, 294 КУпАП,
Заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Дружківського міського суду Донецької області від 26.05.2023 у справі №227/572/23 за нововиявленими обставинами повернути заявниці, як таку, що не підлягає розгляду у порядку законодавства України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: Є. К. Костенко