Справа № 175/5292/21
Провадження № 8/175/3/25
2025 рік
30 травня 2025 року с-ще Слобожанське
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Дараган Л.В., розглянувши заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року по цивільній справі за позовом Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» про визнання правочину Асоціації про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі листа від 22 листопада 2021 року і позовної заяви від 02 грудня 2021 року недійсним за нововиявленими обставинами,
В провадженні суду перебувала цивільна справа за позовом Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» про визнання правочину Асоціації про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі листа від 22 листопада 2021 року і позовної заяви від 02 грудня 2021 року недійсним.
Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявами про перегляд рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року за нововиявленими обставинами.
Також відповідач ОСОБА_1 у поданих до суду заявах просить звільнити його від сплати судового збору при подачі заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, посилаючись на положення ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду із заявами про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідачем ОСОБА_1 судовий збір не сплачений.
При цьому посилання відповідача ОСОБА_1 на ті обставини, що він має бути звільнений від сплати судового збору відповідно до положень ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» судом не можуть бути прийняті до уваги, виходячи з викладеного далі. Так, положеннями ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу. Таким чином, Закон України «Про захист прав споживачів» чітко розмежовує, що від оплати судового збору звільняються споживачі - позивачі і лише у поданих ними позовах, що стосуються порушення їхніх прав як споживачів. Отже, приписи ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються у разі звернення до суду з позовом спрямованим на захист прав споживача, а не будь-якого позову пов'язаного з наданням тих чи інших послуг. Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином - підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва. Вказаний спеціальний закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим законом), робіт і послуг та виробниками, продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг, встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров'я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Закон України «Про захист прав споживачів» надає визначення поняттю «послуга», яке закріплене у п. 17 ст. 1 цього закону, як діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Відповідно до п. 3, п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», виконавець - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; продавець суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації. Положеннями п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. У вказаному законі прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації споживачеві один про одного та щодо умов договору; про надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, винагороди товариства, порядок розподілу товару, тощо. А у разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену ст.ст. 15 і 23 цього закону. Права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин. Із системного аналізу положень Закону України «Про захист прав споживачів» слідує, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав заявника як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов'язаний з порушенням права споживача, із зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів». Крім того, після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України, Закон України «Про банки та банківську діяльність», Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»). Позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. А тому позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду зобов'язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до приписів ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином надавши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів». Однак у заяві відповідачем ОСОБА_1 не зазначено яким чином порушуються його права як споживача. При цьому відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звертаючись до суду із зустрічним позовом, вказані вище обставини не зазначали, ними при зверненні до суду із зустрічним позовом був сплачений судовий збір, так само як і був ними сплачений судовий збір по подачі апеляційної скарги на судове рішення, питання про перегляд якого за нововиявленими обставинами ставиться. Тому судовий збір за подання заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами у цій справі підлягає сплаті, а посилання відповідача ОСОБА_1 на положення ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» самі по собі не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення його від сплати судового збору.
Таким чином, враховуючи конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом та положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якими судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору при подачі заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами, а за таких обставин в задоволенні вказаного клопотання необхідно відмовити.
Разом із цим, з метою забезпечення доступу відповідача ОСОБА_1 до правосуддя, а також враховуючи надану ним копію пенсійного посвідчення, згідно з яким ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи за загальним захворюванням, суд приймає ці обставини до уваги і зазначає, що вочевидь сума судового збору для відповідача ОСОБА_1 є значною, він наразі є пенсіонером, не працює, жодного іншого джерела доходу, окрім пенсії, у нього немає, що в свою чергу, ставить відповідача у скрутне матеріальне становище.
Отже, вказане свідчить про неможливість сплати відповідачем ОСОБА_1 судового збору при пред'явленні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Таким чином, з урахування майнового стану відповідача ОСОБА_1 , суд вважає можливим відстрочити сплату судового збору на строк до ухвалення судового рішення у справі.
Крім того, заява подана з додержанням вимог ст. 426 ЦПК України. Підстави для залишення заяви без руху, повернення заяви чи відмови у відкритті провадження відсутні.
Справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Керуючись ст.ст. 19, 136, 427 ЦПК України,
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору при пред'явленні ним до суду заяв про перегляд рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року за нововиявленими обставинами на строк до ухвалення судового рішення у справі.
Прийняти заяву до розгляду та відкрити провадження у цивільній справі за заявами ОСОБА_1 про перегляд рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року по цивільній справі за позовом Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» про визнання правочину Асоціації про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі листа від 22 листопада 2021 року і позовної заяви від 02 грудня 2021 року недійсним за нововиявленими обставинами.
Справу призначити до розгляду по суті в судовому засіданні на 12 годину 00 хвилин 27 червня 2025 року в приміщенні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с-ще Слобожанське, вул. Героїв України, 7.
В судове засідання викликати учасників справи.
Направити позивачу копію заяви з копіями доданих до неї документів та запропонувати подати письмові заперечення проти заяви та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, на сторінці офіційного веб-порталу судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dp.dp.court.gov.ua/sud0410/.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили негайно після її проголошення, а ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: