Справа № 640/17134/22
23 червня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Грибан І.О., суддів: Ключковича В.Ю., Парінова А.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП АУТОМЕЙШЕН" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав до суду апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення у повному обсязі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2025 року вказану апеляційну скаргу було залишено без руху та запропоновано апелянту усунути вказані в ній недоліки протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали шляхом подання суду апеляційної інстанції: оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 14886,00 грн.
Відповідно до довідки Шостого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «ст. 298 Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху» від 02 червня 2025 року по 640/17134/22 було надіслано Головному управлінню Державної податкової служби України у м. Києві, в його електронний кабінет та доставлено вказаний документ до електронного кабінету 03 червня 2025 року о 17:54.
Таким чином, останній день строку на усунення недоліків - 16 червня 2025 року.
На виконання даної ухвали апелянт 12 червня 2025 року подав до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків. Крім того, апелянт просить відстрочити сплату судового збору.
Вказане клопотання обґрунтоване неналежністю органів ДПС України до розпорядників бюджетних коштів та тривалою процедурою сплати судового збору, введенням воєнного стану, відсутністю коштів, неможливістю позбавлення права на доступ до суду шляхом покладення обов'язку із сплати судового збору, а також посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18.
Надаючи оцінку заявленому клопотанню, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення. Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб'єктом владних повноважень у зв'язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» та/або КАС України не внесено.
Посилання апелянта на скрутне матеріальне становище та тривалість процедури сплати судового збору, а також постанову Великої Палати Верховного Суду у справі №0940/2276/18 в якості підстави для відстрочення сплати судового збору є безпідставним з огляду на таке.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зазначено, що у нормах частини другої статті 132 КАС України відсилання до норм Закону України «Про судовий збір», зокрема, до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.
Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що у межах справи №0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам. Натомість, положення Закону України «Про судовий збір», як і приписи КАС України оперують поняттями юридична особа і суб'єкт владних повноважень, які не є тотожними.
Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, у розумінні процесуального закону статус суб'єкта владних повноважень не можна ототожнювати із статусом юридичної особи, позаяк обов'язкової вимоги щодо наявності у суб'єкта владних повноважень статусу юридичної особи законодавцем не вимагається.
Крім іншого, колегія суддів звертає увагу, що, на відміну від юридичної особи, яка у разі вирішення справи на її користь має право на присудження на її користь усіх судових витрат, у тому числі пов'язаних із сплатою судового збору (ч. 1 ст. 139 КАС України), суб'єкт владних повноважень у випадку задоволення його позовних вимог має право лише на стягнення судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз (ч. 2 ст. 139 КАС України).
Таким чином, відмінність правового статусу юридичної особи і суб'єкта владних повноважень в адміністративному процесі свідчить, що висловлена Великою Палатою Верховного Суду позиція щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам не може за аналогією поширюватися на суб'єктів владних повноважень безвідносно до наявності у них статусу юридичної особи. Відтак суд приходить до висновку, що положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не передбачено можливість відстрочення сплати судового збору суб'єкту владних повноважень.
До того ж, апелянтом не надано доказів того, що станом на момент завершення розгляду справи його майновий/фінансовий стан зміниться і належна до сплати сума судового збору буде сплачена.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
При цьому жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом не надано. У свою чергу, як вже було зазначено вище, будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб'єктом владних повноважень у зв'язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» не внесено.
Додана до клопотання копія витягу з виписки з рахунка за 29.05.2025 про відсутність бюджетних асигнувань по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» станом на 29.05.2025 указаних висновків суду не спростовує, оскільки не може вважатися підтвердженням відсутності у відповідача коштів на відповідному рахунку станом на час подання клопотання про відстрочення сплати судового збору (12.06.2025).
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявленого клопотання в частині відстрочення сплати судового збору.
З приводу вимог клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у випадку неможливості відстрочення сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
За правилами ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги.
Верховний Суд у постанові від 17.05.2022 у справі № 826/13250/18 підкреслив, що метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку, а й правової визначеності учасників правовідносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.
У свою чергу жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом не надано. Додана до клопотання копія виписки з рахунка за 29.05.2025 хоча і підтверджує недостатній залишок коштів на рахунку 2800 на цю дату, однак не підтверджує, як вже було підкреслено вище, вчинення ГУ ДПС у м. Києві будь-яких дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору, зокрема, але не виключно шляхом звернення із заявою про перерозподіл коштів за цільовим призначенням, збільшення фінансування тощо.
Посилання апелянта на введення воєнного стану як підставу для продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги судом відхиляються, оскільки саме по собі введення в Україні воєнного стану з огляду на приписи ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» не може бути самостійною і безумовною підставою для продовження процесуального строку суб'єкту владних повноважень.
Окремо судова колегія звертає увагу, що, як було підкреслено вище, будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб'єктом владних повноважень у зв'язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» не внесено.
Відтак заявлене клопотання про продовження строку для усунення недоліків не містить підтверджених належними і допустимими доказами обґрунтувань необхідності його задоволення.
Таким чином, до вказаного в судовому рішенні строку апелянт недоліків своєї апеляційної скарги не усунув.
Відповідно до ч. 2 статті 298 КАС України - до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 4 статті 169 КАС України - позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки, вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 329 КАС України, суд
Клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - залишити без задоволення.
Клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про продовження процесуального строку - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року з усіма доданими до неї матеріалами повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені ст. ст. 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя: І.О. Грибан
Судді: В.Ю. Ключкович
А.Б. Парінов