Справа № 320/5682/25 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.
18 червня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Беспалов О.О.
Ключкович В.Ю.
за участі:
секретар с/з Кващук Т.А.
пр-к позивача Шелушин Д.І.
пр-к відповідача Янковий Д.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року про відмову у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, у якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 23.09.2024 №1400/10-36-24-12/ НОМЕР_1 про виключення фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з Реєстру платників єдиного податку;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області поновити реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в Реєстрі платників єдиного податку, як платника єдиного податку третьої групи зі ставкою податку 5 % з 30.09.2024 шляхом включення до реєстру платників єдиного податку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Також, 04 лютого 2025 року позивачем була подана заява про забезпечення адміністративного позову, в якій він просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії Рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 23.09.2024 №1400/10-36-24-12/ НОМЕР_1 про виключення з Реєстру платників єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року заяву про забезпечення позову задоволено, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/5682/25 зупинено дію рішення від 23.09.2024 №1400/10-36-24-12/ НОМЕР_1 про виключення фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з Реєстру платників єдиного податку.
Так, до суду першої інстанції надійшло клопотання Головного управління ДПС у Київській області, в якому воно просило скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року у справі № 320/5682/25 та відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про скасування заходів забезпечення позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління ДПС у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази і встановлено обставини у справі та неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Крім того, Головним управлінням ДПС у Київській області в апеляційній скарзі вказано, що позивачем не доведено обставин існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до прийняття рішення у справі та неможливості їх захисту без застосування заходів забезпечення позову.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли лише 15 травня 2025 року.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18 червня 2025 року.
Також, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2025 року задоволено клопотання представника позивача - адвоката Шелушина Дмитра Ігоровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, призначено судове засідання на 18 червня 2025 року о 10:20 у справі №320/5682/25 в режимі відеоконференції через систему програмного забезпечення «EasyCon».
У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні повністю заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що наведені відповідачем аргументи не стосуються питання усунення підстав, за яких заходи забезпечення позову були застосовані, а зазначені обставини існували на момент постановлення ухвали про забезпечення позову, отже, зазначене фактично свідчить про незгоду відповідача із заходами забезпечення позову, застосованими ухвалою суду від 20 лютого 2025 року. Окрім того, суд першої інстанції також зазначив, що суд, який постановив ухвалу про забезпечення позову, не може скасувати власну ухвалу про забезпечення позову з тих підстав, що заходи забезпечення позову були застосовані безпідставно. Таким чином, оскільки підстави для скасування вжитих заходів забезпечення адміністративного позову відсутні, суд першої інстанції дійшов висновку, що клопотання Головного управління ДПС у Київській області про скасування заходів забезпечення позову у справі № 320/5682/25 є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Порядок скасування заходів забезпечення позову визначений ст. 157 КАС України.
Згідно з частинами 1, 3 статті 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Відповідно до частини 5 статті 157 КАС України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
З аналізу вищенаведеним процесуальних норм, які регулюють інститут забезпечення адміністративного позову, вбачається, що скасування заходів забезпечення позову можливе, коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі, або відпадуть підстави, які зумовили вжиття судом таких заходів.
Скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів. Натомість, скасування ухвали про забезпечення позову здійснюється за наслідками її апеляційного оскарження.
КАС України не наводить підстав для скасування заходів забезпечення, проте такими слід вважати обставини, які не були відомі суду та існували на момент винесення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, або які вказують на зміну умов, що існували на момент вжиття таких заходів.
Таким чином, у випадку подання учасником справи вмотивованого клопотання, за доведення відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, раніше застосовані заходи забезпечення можуть бути скасовані.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17 березня 2020 року у справі №826/8263/18.
Так, колегія суддів звертає увагу, що забезпечуючи позов ухвалою від 04 лютого 2025 року у даній адміністративній справі, суд першої інстанції виходив з того, що прийняття рішення про виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку третьої групи за ставкою 5% має наслідком зміну системи оподаткування, формату розрахункового документа, у зв'язку з чим існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача у вигляді зупинення господарської діяльності у зв'язку із застосуванням штрафних санкцій, до ухвалення рішення суду у даній справі.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку в ухвалі від 04 лютого 2025 року, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженого рішення істотно ускладнює ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності, а саме: право здійснювати самостійно без обмежень господарську діяльність, оскільки анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи за ставкою 5% призводить до негативних наслідків для позивача, зокрема, до неможливості здійснення господарської діяльності, можливого розірвання ділових відносин з контрагентами, вивільнення працівників, покладення додаткового обов'язку на позивача щодо подання документів та погіршення ділової репутації, утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності та у зв'язку з чим, для відновлення прав та інтересів позивача, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності, дасть можливість останньому до остаточного вирішення даного спору реалізовувати своє право на здійснення господарської діяльності.
З урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції постановляючи ухвалу від 04 лютого 2025 року про забезпечення позову дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення від 23.09.2024 №1400/10-36-24-12/ НОМЕР_1 про виключення фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з Реєстру платників єдиного податку - до набрання законної сили рішенням суду у справі № 320/5682/25, жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, оскільки факт правомірності чи протиправності винесення оскарженого рішення відповідача буде встановлено під час повного, всебічного і об'єктивного розгляду в судовому засіданні всіх обставин справи.
Так, відповідач в клопотанні про скасування заходів забезпечення позову посилається на незгоду із заходами забезпечення позову, застосованими ухвалою суду від 04 лютого 2025 року.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 31 липня 2024 року у справі № 140/36282/23 зазначив, що скасування заходів забезпечення адміністративного позову за своїм змістом не може бути запереченням проти ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, яка підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що клопотання Відповідача не містять жодного належного доказу, який свідчить би про те, що відпали ті обставини, які були підставою для постановлення судом ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки ті обставини, на які посилається заявник існували на момент постановлення ухвали, з чим погоджується і колегія суддів.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги встановлені за результатами дослідження наявних у матеріалах даної адміністративної справи доказів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для скасування заходів забезпечення позову.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи Головного управління ДПС у Київській області, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову - без змін.
Керуючись статтями 150, 151, 241, 242, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року про відмову у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді: О.О. Беспалов
В.Ю. Ключкович
(повний текст постанови складено 23.06.2025р.)