Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/1350/25
Провадження № 3/376/530/2025
20 червня 2025 року м. Сквира
Суддя Сквирського районного суду Київської області Ловінська С.С., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає в АДРЕСА_1 , громадянина України, посвідчення водія НОМЕР_1 від 02.02.2022,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №308510 від 22.04.2025 ОСОБА_1 22.04.2025 об 11 год 30 хв в м. Сквира по пр. Карла Болсуновського, 17, керуючи транспортним засобом «ЗАЗ 110307 Славута» з реєстраційним номерним знаком « НОМЕР_2 », не встежив за дорожньою обстановкою, не був уважний та здійснив наїзд на транспортний засіб «Volkswagen СС» з реєстраційним номерним знаком « НОМЕР_3 », що стояв поруч, в результаті чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень з матеріальними збитками, чим порушив п.1.5. ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав та пояснив, що, дійсно 22.04.2025 року о 09 годині 10 хвилин, виїхав з прибудинкової території, однак його автомобіль ще 13.03.2025 зазнав пошкоджень в результаті ДТП, де він в'їхав у відбійник. А в цей день 22.04.2025 він виїхав з під будинку, де його автомобіль був припаркований передом до стіни будинку, і відповідно заднім ходом він не міг задіти автомобіль, що належить потерпілій.
В судове засідання двічі викликалась потерпіла ОСОБА_2 , однак в судове засідання не з'явилася, заяв, клопотань від неї не надходило.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав суду, що дійсно був факт вчинення ДТП гр. ОСОБА_1 13.03.2025, внаслідок чого у нього був пошкоджений автомобіль, а саме - праве крило, та ходова частина автомобіля, в результаті чого автомобіль був евакуатором доставлений до місця проживання останнього.
Свідок ОСОБА_4 показав суду, що 22.04.2025 о 9год 10 хв з колегами по роботі йшли у бомобосховище, яке знаходиться в будинку 17 по вул. Болсуновського в м. Сквира. Перед цим він сів на лавочку, очікуючи своїх колег по роботі, і бачив, що біля будинку стояло два автомобіля: "Славута" сірого кольору, передом до стіни будинку, та «Volkswagen СС» , який також стояв передом до будинку. Власник т.з. "Славути" був з дружиною і дитиною, вони сіли в автомобіль та виїхали зі двору. При цьому відстань між цими т.з. була близько одного метра. Коли виїжджав, жодних зіткнень з т.з. - «Volkswagen СС» не було.
Суддя, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідчення свідків, дослідивши представлені докази, дійшла наступного висновку.
Адміністративна відповідальність особи, яка керує транспортним засобом, згідно диспозиції ст. 124 КУпАП настає за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження зокрема транспортних засобів.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, в тому числі і осіб, які керують транспортними засобами, та встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Таким чином для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП необхідно встановити допущення ним ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортних засобів, а також причинний зв'язок між порушеннями та наслідком. Відсутність хоча б однієї із цих ознак виключає відповідальність.
У частині 1 ст. 2 КУпАП закріплено, що законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності (ч.1 і ч.2 ст.7 КУпАП).
За положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, гласність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Ці обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Згідно із ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності тощо, а згідно ч. 2 обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
У згаданій позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, суд виходить з того, що йому інкримінується порушення вимог п.1.5. ПДР, які повинні бути доведені певними доказами, але наявний у матеріалах провадження обсяг доказів не є достатнім для беззаперечного висновку про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Жодного належного та допустимого доказу вини ОСОБА_1 у ДТП суду не представлено.
На схемі місця ДТП, доданій до протоколу про адміністративне правопорушення, лише зафіксовано розташування т/з, вже після скоєння ДТП, однак підписи потерпілої і ОСОБА_1 про погодження із схемою місця ДТП відсутні у зв'язку з відмовою їх від підпису.
Отже, суд, з урахуванням викладеного та зібраних доказів у справі, не має можливості встановити причинний зв'язок між діями особи, яка притягується до відповідальності, і їх наслідками, що виключає його адміністративну відповідальність за вказаною правовою кваліфікацією.
З огляду на викладене провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Керуючись: ст.ст. 124, 247 ч.1 п.1, 284 КпАП України, суддя-
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя С. С. Ловінська