Справа № 369/20515/24
Провадження № 2/369/4828/25
Іменем України
23.04.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі головуючого судді: Скрипник О.Г., за участю секретаря Гребенюк Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Вишневський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів,
У грудні 2024 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому вона просила суд стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер РНОКПП: НОМЕР_2 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 327297. 17 грн.
В обґрунтування зазначає, що 24 грудня 2012 року, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до виконавчого листа № 2-4474/12 від 24.12.2012 року, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі, 1/4 частини усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, було відкрито виконавче провадження № 40178718.
Відповідач належним чином аліменти на утримання дітей не сплачував, а так станом на 13.07.2024 року утворилась заборгованість в розмірі 327297,17 грн., що підтверджується Довідкою-Розрахунком від 31.10.2024 року, виданої Вишневим відділом державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області.
Враховуючи вище вказане, позивач вважає, що на момент подання даної позовної заяви розмір заборгованості із сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 становить: 327297.17 грн. (загальний розмір заборгованості відповідно до Довідки-Розрахунку від 13.07.2024 року).
Позивач вважає за необхідне здійснити нарахування пені на щомісячний розмір заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини за останні три роки.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 січня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.
У судове засідання позивач не з'явилась. Про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином. До суду направила заяву у якій просила суд розгляд справи проводити без її участі. Позов підтримала та просила задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Про день час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 24 грудня 2012 року, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до виконавчого листа № 2-4474/12 від 24.12.2012 року, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі, 1/4 частини усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, було відкрито виконавче провадження № 40178718.
Відповідач належним чином аліменти на утримання дітей не сплачував, а так станом на 13.07.2024 року утворилась заборгованість в розмірі 327297,17 грн., що підтверджується Довідкою-Розрахунком від 31.10.2024 року, виданої Вишневим відділом державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості X 1 %
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Відповідний правовий висновок викладений в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14- бібцсі 8). При цьому Велика Палата вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухвалених судових рішеннях Верховного Суду України.
Позивачем проведено розрахунок пені за прострочення сплати аліментів на користь ОСОБА_1 , на утримання дитини - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , по виконавчому провадженні №40178718, зокрема:
2021 рік:
За липень 2021 року сума пені становить 22538.90 ( 2060.23 грн (заборгованість за місяць) х 1094 днів (загальна кількість днів заборгованості із 13.07.2021 до 13.07.2024) х 1%).
За серпень 2021 року сума пені становить 38308.89 (3557.00 грн (заборгованість за місяць) х 1077 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.08.2021 до 13.07.2024) х 1%).
За вересень 2021 року сума пені становить 38382.97 (3669.50 грн (заборгованість за місяць) х 1046 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.09.2021 до 13.07.2024) х 1%).
За жовтень 2021 року сума пені становить 36967.16 (3638.50 грн (заборгованість за місяць) х 1016 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.10.2021 до 13.07.2024) х 1%).
За листопад 2021 року сума пені становить 36331.72 (3688.5000грн (заборгованість за місяць) х 985 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.11.2021 до 13.07.2024) х 1%).
За грудень 2021 року сума пені становить 41563.98 ( 4352.25 грн (заборгованість за місяць) х 955 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.12.2021 до 13.07.2024) х 1%).
2022 рік:
За січень 2022 року сума пені становить 35001.12 (3788.00 грн (заборгованість за місяць) х 924 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.01.2023 до 13.07.2024) х 1%).
За лютий 2022 року сума пені становить 33826.84 (3788.00 грн (заборгованість за місяць) х 893 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.02.2023 до 13.07.2024) х 1%).
За березень 2022 року сума пені становить32766.20 (3788.00 грн (заборгованість за місяць) х 865 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.03.2022 до 13.07.2024) х 1%).
За квітень 2022 року сума пені становить 31591.92 (3788.00 грн (заборгованість за місяць) х 834 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.04.2022 до 13.07.2024) х 1%).
За травень 2022 року сума пені становить 30455.52 (3788.00 грн (заборгованість за місяць) х 804 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.05.2022 до 13.07.2024) х 1%).
За червень 2022 року сума пені становить 29281.24 (3788.00 грн (заборгованість за місяць) х 773 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.06.2022 до 13.07.2024) х 1%).
За липень 2022 року сума пені становить 28144.84 (3788.00грн (заборгованість за місяць) х 743 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.07.2022 до 13.07.2024) х 1%).
За серпень 2022 року сума пені становить 26970.56 (3788.00грн (заборгованість за місяць) х 712 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.08.2022 до 13.07.2024) х 1%).
За вересень 2022 року сума пені становить 25796.28 (3788.00грн (заборгованість за місяць) х 681 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.09.2022 до 13.07.2024) х1%).
За жовтень 2022 року сума пені становить 24659.88 (3788.00 грн (заборгованість за місяць) х 651 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.10.2022 до 13.07.2024) х 1%).
За листопад 2022 року сума пені становить 23485.6 (3788.00грн (заборгованість за місяць) х 620 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.11.2022 до 13.07.2024) х 1%).
За грудень 2022 року сума пені становить 22349.20 (3788.00 грн (заборгованість за місяць) х 590 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.12.2022 до 13.07.2024) х 1%).
2023 рік
За січень 2023 року сума пені становить 21174.92 (3788.00 грн (заборгованість за місяць) х 559 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.01.2023 до 13.07.2024) х 1%).
За лютий 2023 року сума пені становить 20038.52(3788.00 грн (заборгованість за місяць) х 529 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.02.2023 до 13.07.2024) х 1%).
За березень 2023 року сума пені становить 18977.88 (3788.00 грн (заборгованість за місяць) х 501 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.03.2023 до 13.07.2024) х 1%).
За квітень 2023 року сума пені становить 17803.6 (3788.00 грн (заборгованість за місяць) х 470 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.04.2023 до 13.07.2024) х 1%).
За травень 2023 року сума пені становить 16667.2 (3788.00 грн (заборгованість за місяць) х 440 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.05.2023 до 13.07.2024) х 1%).
За червень 2023 року сума пені становить 15492.92 (3788.00 грн (заборгованість за місяць) х 409 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.06.2023 до 13.07.2024) х 1%).
За липень 2023 року сума пені становить 14356,52 (3788.00грн (заборгованість за місяць) х 379 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.07.2023 до 13.07.2024) х 1%).
За серпень 2023 року сума пені становить 13182.24 (3788грн (заборгованість за місяць) х 348 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.08.2023 до 13.07.2024) х 1%).
За вересень 2023 року сума пені становить 12007.96 (3788.00грн (заборгованість за місяць) х 317 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.09.2023 до 13.07.2024) х 1%).
За жовтень 2023 року сума пені становить 10871.56 (3788.00 грн (заборгованість за місяць) х 287 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.10.2023 до 13.07.2024) х 1%).
За листопад 2023 року сума пені становить 9697.28 (3788.00грн (заборгованість за місяць) х 256 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.11.2023 до 13.07.2024) х 1%).
За грудень 2023 року сума пені становить 8560.88 (3788 грн (заборгованість за місяць) х 226 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.12.2023 до 13.07.2024) х 1%).
2024 рік:
За січень 2024 року сума пені становить 7386.6 (3788.00 грн (заборгованість за місяць) х 195 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.01.2024 до 13.07.2024) х 1 %).
За лютий 2024 року сума пені становить 6212.32 (3788.00 грн (заборгованість за місяць) х 164 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.02.2024 до 13.07.2024) х 1%).
За березень 2024 року сума пені становить 5113.80 (3788.00 грн (заборгованість за місяць) х 135 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.03.2024 до 13.07.2024) х1%).
За квітень 2024 року сума пені становить 3939.52 (3788.00 грн (заборгованість за місяць) х 104 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.04.2024 до 13.07.2024) х1%).
За травень 2024 року сума пені становить 2803.12 (3788.00 грн (заборгованість за місяць) х 74 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.05.2024 до 13.07.2024) х 1%).
За червень 2024 року сума пені становить 1628.84 (3788.00 грн (заборгованість за місяць) х 43 днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.06.2024 до 13.07.2024) х 1%).
За липень 2024 року сума пені становить 190,62 (1466.32 грн (заборгованість за місяць) х 13днів (загальна кількість днів заборгованості із 01.07.2024 до 13.07.2024) х 1%).
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї (частини сьома, восьма статті 7 СК України).
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев'ята статті 7 СК України).
Обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов'язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно зі статтею 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.
Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Тлумачення статті 8 СК України та частини першої статті 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).
Системне тлумачення вказаних норм дає підстави дійти висновку, що стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то у платника аліментів відсутня вина у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 грудня 2020 року у справі №661/905/19.
Згідно з частинами першою-третьою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім.
Пленум Верховного Суду України в п.22 постанови №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснив, що передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст.197 СК умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
Згідно із частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
За правовою природою аліментні зобов'язання це періодичні платежі, які боржник зобов'язаний сплачувати щомісяця і несвоєчасна сплата яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені). Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов'язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов'язання окремо.
Отже, з урахуванням правої природи пені як дієвого стимулу належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
Так, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182, частина перша статті 200 СК України).
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Встановлене частиною першою статті 196 СК України правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто, формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Зазначені висновки Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18), у зв'язку із чим відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі №6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі №6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі №6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі №6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
У постанові від 25 квітня 2018 року по справі №572/1762/15-ц (провадження №14-37цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
За загальними правилами відповідальності за прострочення виконання зобов'язання слід виходити із презумпції вини платника аліментів, який прострочив сплату аліментів на утримання дитини, а тому саме на відповідача, який прострочив сплату аліментів, покладається тягар доказування протилежного.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі №661/905/19 (провадження №61-16670сво19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі №569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №572/1762/15-ц (провадження №14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18).
Так, у відповідача наявна заборгованість по сплаті аліментів, що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів державного виконавця Вишневського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Міщенко Л.М. від 13.07. 2024 року. Крім того, платник аліментів не довів, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, оскільки саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів, відтак підлягає застосуванню спосіб забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені.
Крім того, при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості», потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. Позивач пред'явив позов про стягнення пені за декілька місяців, відтак розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується, а отже підлягає стягненню 327297, 17 грн. Відтак, позовні вимоги слід задовольнити.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Оскільки позивач за даною категорією справ звільнений від сплати судового збору, відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.
Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Вишневський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер РНОКПП: НОМЕР_2 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 327297. 17 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Інформація про учасників справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Києво-Святошинським РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Третя особа: Вишневський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), код ЄДРПОУ: 34903037, адреса: вул. Л. Українки, 86 м. Вишневе, Київська область
Суддя Оксана СКРИПНИК